Вірші, поеми, проза, аналітика
Автори /
Олександр Бик
|
-
Авторська
-
Поезія (19)
-
Поеми (0)
-
Аналітика (0)
-
Проза (0)
-
Рецензії (0)
-
Огляди (0)
-
Усі коментарі
-
Інтерв’ю
Поезія ⁄ Переглянути все
•
О.Р.
•
Птахи душі
•
Мрія
•
Залізниця днів
•
***
•
Нічний
•
***
•
Автобіографічний
•
Я маю йти
•
ЛЮБЛЮ
•
***
•
Я помирать не хотів
•
Мій похорон
•
Дисидент
•
Патріотам
•
Ти знаєш?..
•
Місто
•
***
•
Втеча
Переглянути все
Осінь нечутно
Проходить у світ крізь пальці, "
Проходить у світ крізь пальці, "
Птахи летять
Кудись за небокрай, "
Кудись за небокрай, "
І знову думками
Як факелами жонглюю "
Як факелами жонглюю "
Розлились березневі дощі кулеметними чергами
І надійна броня парасольки уже не врятує – "
І надійна броня парасольки уже не врятує – "
У серці затаїлася печаль.
Гадюка-смуток перегаром душить, "
Гадюка-смуток перегаром душить, "
Під наглядом ночі
Як завжди не можу заснуть, "
Як завжди не можу заснуть, "
Стомлене місто
Дихає важкістю днів, "
Дихає важкістю днів, "
Мої уявлення - химерні,
Моє життя - шматок стихії. "
Моє життя - шматок стихії. "
На зустріч осені
Мене вели шляхи "
Мене вели шляхи "
Люблю!Люблю тебе до болю,
Люблю, як не любив нікого. "
Люблю, як не любив нікого. "
Думка за думкою скаче у танці,
Сльози-як засіб, щоб рани промити. "
Сльози-як засіб, щоб рани промити. "
У світлі свічок-ліхтарів
Всесвіт мене хоронив - "
Всесвіт мене хоронив - "
Як гарно помирати одиноким:
Ніхто не плаче, не кричить і не рида - "
Ніхто не плаче, не кричить і не рида - "
Ламаю звичний плин свого життя -
Тікаю від буденності світів. "
Тікаю від буденності світів. "
Я втомивсь від доріг,
Що одвіку лягають під ноги. "
Що одвіку лягають під ноги. "
Ти знаєш, як місяць
Запалює стомлене небо? "
Запалює стомлене небо? "
Я ненавиджу місто
Через те, що тебе тут нема. "
Через те, що тебе тут нема. "
Сміятися від того, що болить.
У полум"ї страждань і бід горіти, "
У полум"ї страждань і бід горіти, "
Замало сили
Пережити ніч. "
Пережити ніч. "