2.7. Контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів, захист прав інвесторів

Протягом 2004 року спеціалістами територіальних управлінь було здійснено 1059 перевірок. Крім цього, 22 перевірки проведено працівниками управління правозастосування центрального апарату Комісії.

Разом з цим необхідно зазначити, що протягом 2004 року територіальними управліннями та центральним апаратом Комісії за результатами проведених перевірок порушено 1413 справ про правопорушення на ринку цінних паперів.

Рис.2.7.1. Кількість проведених перевірок по областям

Якщо порівняти кількість проведених перевірок центральним апаратом та територіальними управліннями за 2001 - 2004 роки, можна зазначити, що ситуація майже залишається без змін, але відчувається незначна тенденція щодо загального спаду проведених перевірок.

Захист прав інвесторів

Комісією постійно приділяється увага всебічному, кваліфікованому та своєчасному розгляду звернень громадян, перевірці питань, порушених у зверненнях, захисту порушених прав акціонерів в межах повноважень.

Протягом 2004 року до Комісії надійшло 7955 звернень від фізичних та юридичних осіб. При цьому 51% звернень надійшов до Комісії безпосередньо від заявників, 49% звернень було переадресовано до Комісії органами виконавчої влади та засобами масової інформації. Питома вага колективних звернень складає близько 7% від їх загальної кількості.

Як свідчать дані, наведені у таблиці, кількість звернень громадян до Комісії має тенденцію збільшення. При цьому спостерігається зменшення кількості усних звернень.

Щодо характеру звернень, то слід зазначити, що майже 89% звернень складають скарги на діяльність учасників ринку цінних паперів щодо порушення прав інвесторів, решта – інформаційні запити.

Найбільш типовим порушенням є недотримання акціонерним товариством вимог чинного законодавства при скликанні та проведенні загальних зборів, насамперед це неповідомлення акціонерів про терміни і місце проведення загальних зборів та їх порядок денний, або повідомлення з порушенням встановленого законодавством терміну.

Актуальною залишається проблема щодо можливості акціонерам реалізувати надане їм право на отримання інформації про діяльність товариства, а саме: відмова у наданні інформації про діяльність товариства, ненадання для ознайомлення річних звітів, балансів, протоколів загальних зборів та документів, пов’язаних з порядком денним загальних зборів.

Крім цього, серед проблем, які виникають при проведенні загальних зборів, слід відмітити можливість блокування проведення загальних зборів акціонерами (акціонером), що в сукупності володіють значним пакетом акцій (як правило більш 40 відсотків) шляхом неприйняття участі у загальних зборах або відмови реєструватися для участі у зборах. Це призводить до того, що загальні збори не можуть бути визнані правомочними із-за відсутності визначеного законодавством кворуму – більш 60 відсотків акцій, і як наслідок – неможливість прийняття важливих для товариства рішень, як то затвердження річної звітності товариства, переобрання виконавчих органів товариства, внесення змін до статуту товариства тощо.

Залишається актуальним питання невиплати акціонерними товариствами дивідендів власникам простих іменних акцій, це пов’язано з тим, що лише незначна кількість акціонерних товариств рішенням загальних зборів направляє прибуток на виплату дивідендів.

Фіксуються численні порушення вимог законодавства при розгляді скарг стосовно викупу та розподілу акціонерним товариством власних акцій. В багатьох випадках викуп товариством власних акцій здійснюється з метою встановлення правлінням контролю за діяльністю товариства. Викуп здійснюється в порушення вимог законодавства при збитковій діяльності товариств; без рішення уповноваженого на це органу товариства; з порушенням переважного права акціонерів закритих акціонерних товариств на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами.

Додатковий випуск акцій, як і в попередні роки здебільш розглядається не як спосіб залучення інвестицій, а як засіб боротьби за контроль над товариством.

Однією з важливих проблем в корпоративному управлінні, що також породжує значну кількість скарг, залишається порушення прав акціонерів шляхом розпродажу активів товариства або укладання договорів міни на нерівноцінних умовах, прийняття рішення від імені правління емітента (чи взагалі головою правління) про створення іншої юридичної особи та передачу їй всіх або значної частини активів. Як слідство – фактичне зупинення роботи підприємств, хоча дії щодо ліквідації таких товариств ніхто не здійснює, товариство обліковується в Єдиному реєстрі суб’єктів підприємницької діяльності як платник податків та інше, однак не виконує жодних норм законодавства про цінні папери (річні звіти не подаються, загальні збори не проводяться тощо).

Все частіше у скаргах акціонерів мають місце питання стосовно неможливості реалізувати свої права через прийняття судовими органами певних актів, відповідно до яких встановлюються заборони акціонерному товариству забороняється проводити загальні збори; або реєстратору, що здійснює ведення реєстру власників іменних цінних паперів акціонерного товариства, на невизначений термін надавати інформацію із системи реєстру.

Значна кількість звернень, як і в попередні роки, складають листи громадян, які довірили приватизаційні майнові сертифікати фінансовим посередникам. У зв’язку з тим, що товариства згорнули свої представництва в регіонах України, громадяни не мають інформації щодо їх місцезнаходження та діяльності.

Поряд з цим, у звітному році значно зменшилась кількість скарг акціонерів, у яких порушується питання щодо відсутності документів, що підтверджують їх право власності на цінні папери товариства. Зазначене можна пояснити закінченням у грудні 2003 року встановленого Комісією терміну видачі сертифікатів акцій нового зразку.

Враховуючи ще досить низьку правову культуру громадян, фахівці Комісії надають численні консультації, роз’яснюючи чинне законодавство, що регулює ринок цінних паперів, в засобах масової інформації публікуються відповіді на типові питання, що порушуються у зверненнях, висвітлюються найважливіші питання корпоративного управління.

Фінансовий моніторинг на ринку цінних паперів

1. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку в системі фінансового моніторингу.

Відповідно до Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку є суб’єктом державного фінансового моніторингу. Комісія виконує функції регулювання та нагляду за діяльністю учасників ринку цінних паперів: інститутів спільного інвестування, фондових бірж та професійних учасників ринку цінних паперів (далі суб’єкти первинного фінансового моніторингу). До обов’язків Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку як суб’єкта державного фінансового моніторингу належить:

• вимагати від суб'єктів первинного фінансового моніторингу виконання завдань та обов'язків, передбачених цим Законом;

• проводити перевірку стану організації професійної підготовки працівників та керівників підрозділів, відповідальних за проведення внутрішнього фінансового моніторингу, вживати заходів, передбачених цим Законом;

• під час здійснення нагляду перевіряти виконання вимог актів законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів та фінансуванню тероризму, вживати в установленому законодавством порядку заходів, передбачених цим Законом;

• інформувати Уповноважений орган про виявлені випадки порушення законодавства суб'єктами первинного фінансового моніторингу;

• забезпечувати зберігання інформації, одержаної від суб'єктів первинного та державного фінансового моніторингу і правоохоронних органів;

• погоджувати з Уповноваженим органом будь-які нормативні документи, що стосуються питань, пов'язаних з виконанням вимог цього Закону;

• надавати Уповноваженому органу інформацію і документи, необхідні для виконання покладених на нього завдань (за винятком інформації щодо особистого життя громадян), в порядку, визначеному законодавством. Забезпечення реалізації наглядових функцій Комісії у сфері запобігання відмиванню “брудних” грошей здійснюється шляхом:

• проведення планових перевірок суб’єктів первинного фінансового моніторингу;

• здійснення аналізу адміністративних даних, що надаються до Комісії учасниками ринку цінних паперів;

• виявлення схем, які можуть бути пов’язані з відмиванням “брудних” грошей через ринок цінних паперів.

• проведення роботи щодо навчання відповідальних осіб суб’єктів первинного фінансового моніторингу та працівників Комісії.

2. Загальна характеристика заходів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку з питань фінансового моніторингу.

2.1. Правове регулювання.

З метою вдосконалення реалізації положень Закону України ”Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” та імплементації положень нової редакції Сорока рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), управлінням правозастосування Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку розроблені зміни до Положення про здійснення фінансового моніторингу інститутами спільного інвестування, фондовими біржами та іншими професійними учасниками ринку цінних паперів, затвердженого рішенням Комісії від 13.08.03 №359.

В змінах було враховано шосту рекомендацію FATF щодо здійснення додаткових заходів обачливості стосовно політичних діячів; п’ята рекомендація FATF в частині визначення типів клієнтів, які характеризуються підвищеним ризиком здійснення операцій з метою “відмивання” грошей; світовий досвід щодо типологій способів відмивання грошей через сектор цінних паперів; вимоги статті 18 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг” щодо зобов’язання суб’єкта, який отримав статус фінансової установи, при ідентифікації клієнтів–юридичних осіб, здійснювати ідентифікацію фізичних осіб, які є власниками цієї юридичної особи, мають прямий або опосередкований вплив на неї та отримують економічну вигоду від її діяльності; розмежовано повноваження Комісії та Національного банку України щодо здійснення нагляду та контролю за банками, для яких здійснення операцій на ринку цінних паперів є лише одним із видів діяльності.

2.2. Система навчання працівників суб’єктів первинного фінансового моніторингу та підвищення кваліфікації працівників Комісії.

Відповідно до Порядку організації професійної підготовки фахівців з питань фінансового моніторингу професійних учасників ринку цінних паперів, затвердженого Рішенням Комісії від 10.12.03р. №176/8775, Комісія прийняла Рішення від 04.03.2004р. №74 “Про методичне забезпечення проведення кваліфікаційного іспиту з питань фінансового моніторингу професійних учасників ринку цінних паперів”.

На даний час Комісією укладені договори про співробітництво щодо підготовки фахівців з питань фінансового моніторингу професійних учасників ринку цінних паперів з 8 навчальними закладами України .

Станом на 01.01.05 Комісією було атестовано 1168 фахівці з питань фінансового моніторингу, за спеціалізаціями: “Торгівля цінними паперами” – 505, “Ведення реєстру власників іменних цінних паперів” – 512, “Депозитарна діяльність” – 71, “Управління активами” – 66, “Організація торгівлі” - 13.

Представники Комісії прийняли участь у дев’яти семінарах з питань фінансового моніторингу, що проводились для суб’єктів первинного фінансового моніторингу. А з метою підвищення кваліфікації працівників центрального апарату Комісії та територіальних управлінь було проведено два семінари з питань фінансового моніторингу.

Працівники Комісії брали участь у міжнародних конференціях та семінарах за участю представників Національного банку, правоохоронних органів щодо обміну досвідом з питань запровадження фінансового моніторингу. Серед заходів необхідно зазначити наступні:

• науково-практичну Конференцію ”Прийняття acquis Європейського Союзу в сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, отриманих злочинним шляхом: шляхи вдосконалення національного законодавства після виключення України з “чорного списку” FATF, яка відбулася 29 березня 2004 року;

• навчання з питань боротьби, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом за програмою підвищення кваліфікації працівників системи Національного банку України за участю фахівців фірми “Protiviti” (США), що відбулося 27 вересня-01 жовтня 2004 року.

Крім того представник Комісії, у складі делегації України, брав участь у робочому візиті до регуляторних, правоохоронних та фінансових органів Норвегії та Данії.

2.3. Проведення перевірок суб’єктів первинного фінансового моніторингу.

Одним із дієвих заходів щодо запобігання відмиванню “брудних” коштів є контроль та нагляд за професійними учасниками та застосування санкцій, у разі виявлення порушень. Для забезпечення контролю за виконанням вимог законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, Комісія має повноваження проводити перевірки суб‘єктів первинного фінансового моніторингу.

Станом на 01.11.05р. на ринку цінних паперів працюють такі професійні учасники ринку цінних паперів – суб’єкти первинного фінансового моніторингу:

Всього 1394, серед них

• торговці цінними паперами – 780;

• депозитарій – 1;

• депозитарій, який має ліцензію на здійснення

• розрахунково-клірингової діяльності - 1

• реєстратори – 371;

• зберігачі цінних паперів – 140;

• фондові біржі та позабіржові торгово–інформаційні системи – 10;

• депозитарій –1;

• компанії з управління активами – 91;

• фондові біржі – 8;

• торговельно-інформаційні системи – 2.

З урахування суміщення певних видів професійної діяльності окремими професійними учасниками ринку цінних паперів їх кількість на 01.01.05 становить 1218 (в тому числі: 140 учасників є торговці-зберігачі серед яких 68 банків, в тому числі: 33 учасники є торговці-зберігачі-реєстратори серед яких 28 банків; 1 депозитарій має ліцензію на здійснення розрахунково-клірингової діяльності).

Протягом 2004 року Комісією було здійснено 241 планову та 18 позапланових перевірок суб’єктів первинного фінансового моніторингу:

• торговців цінними паперами – 121, серед них 10, що здійснюють депозитарну діяльність зберігачів;
• реєстраторів – 101;
• емітентів, що здійснюють ведення власного реєстру – 33
• зберігачів – 2
• фондових бірж – 1
• торговельно-інформаційних систем - 1

За результатами перевірок в діяльності 101 суб’єкта первинного фінансового моніторингу було виявлено порушення чинного законодавства про цінні папери.

За результатами перевірок встановлено:

• 75% від загальної кількості порушень - це порушення вимог Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”, серед яких типовим є несвоєчасне призначення відповідального працівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу;

• 25% від загальної кількості порушень – порушення вимог Положення про здійснення фінансового моніторингу інститутами спільного інвестування, фондовими біржами та іншими професійними учасниками ринку цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 13 серпня 2003 р. N 359, серед яких типовим є порушення встановлених цим Положенням вимог до змісту програми та правил здійснення фінансового моніторингу.

За невиконання (неналежне виконання) вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" Комісією було застосовано до суб’єктів первинного фінансового моніторингу штрафних санкцій на загальну суму 60 341 грн. У відношенні посадових осіб суб’єктів первинного фінансового моніторингу було складено 11 протоколів про адміністративні правопорушення.

Поряд з цим, за результатами аналізу адміністративних даних, які подаються до Комісії учасниками ринку цінних паперів, центральним апаратом було порушено 7 справ про правопорушення вимог Закону та застосовано штрафних санкцій на загальну суму 18 575 грн.

Крім того фахівцями відділу фінансового моніторингу було виявлено схему, яка може бути пов’язана з відмиванням “брудних” коштів, про що було направлено інформацію до Державного комітету фінансового моніторингу України.

3. Проблемні питання та перспективи розвитку фінансового моніторингу на ринку цінних паперів.

Ринок цінних паперів характеризується своєю різноманітністю, легкістю з якою сьогодні може відбуватись торгівля та можливістю виконувати операції без огляду на державні кордони. Ці особливості роблять ринок цінних паперів привабливим для звичайного інвестора, який сподівається на дохід від вкладання грошей. Ті ж самі причини також можуть сприяти використанню ринку цінних паперів для відмивання “брудних” коштів.

Нелегальні кошти, можуть надходити до ринку цінних паперів від незаконної діяльності, що здійснюється як поза ринком, так і в його середині. Якщо нелегальні гроші зароблені поза межами ринку то операції з цінними паперами використовуються як механізм приховування джерел походження цих коштів. Якщо незаконна діяльність здійснюється на самому ринку – то ця діяльність породжує нелегальні кошти, які повинні бути “відмиті”. Ринок цінних паперів може надати можливість легалізувати “брудні” кошти та отримати додатковий прибуток від шахрайства з цінними паперами.

На цей час діяльність Комісії в Національній системі боротьби з відмиванням “брудних” коштів є послідовною та незворотною і направлена на створення ефективних умов запобігання використання ринку цінних паперів для відмивання “брудних” коштів.

Враховуючи викладене, Комісією і надалі планується проводити роботу, спрямовану:

• на подальше впровадження міжнародних стандартів, шляхом вдосконалення нормативно-правових актів у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом;

• здійснення заходів щодо проведення навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників Комісії та відповідальних осіб суб’єктів первинного фінансового моніторингу;

• забезпечення висвітлення в засобах масової інформації заходів, що здійснюються Комісією в сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом;

• прийняття участі в подальшому впровадженні Єдиної державної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом;
• здійсненні і надалі заходів щодо регулювання та нагляду за діяльністю суб’єктів первинного фінансового моніторингу у частині безумовного виконання ними вимог Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”.