2.4. Інвестиційна діяльність

В сучасних умовах України інститути спільного інвестування (далі - ІСІ) можуть стати ефективним інструментом накопичення грошових капіталів, обіг яких забезпечує гармонійний розвиток економіки, розбудову як фінансової, так і виробничої сфер національного господарства. Надходження коштів у сферу спільного інвестування, в свою чергу, розширить потенціал внутрішніх запозичень, адже ІСІ в усьому світі є одними з найбільших операторів на ринку державних боргових зобов'язань. Розвиток індустрії спільного інвестування – один з опосередкованих стимулів для розбудови фондового ринку, а саме, це є обов'язковою умовою для так довго очікуваного і необхідного імпорту капіталу в національну економіку.

ІСІ створюють ефективний механізм для розвитку ринку цінних паперів, відіграють значну роль у міжгалузевому перерозподілі капіталу, додають фондовому ринку стабільності, стимулюють як внутрішній інвестиційний процес, так і зовнішнє інвестування, сприяють розширенню можливостей держави щодо внутрішніх запозичень.

Основною функцією цих інститутів є залучення та ефективне розміщення фінансових ресурсів інвесторів (грошових коштів фізичних та юридичних осіб).

Закон України „Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)” спрямований на розвиток в Україні інвестиційних фондів та створює можливість для інвестування коштів як приватних інвесторів, так і фінансових компаній, банків, підприємств, іноземних інвесторів.

Вищезазначеним Законом, зокрема, регулюється діяльність венчурних фондів. Введення в українське законодавство поняття венчурного фонду фактично надало інвесторам право діяти на свій страх і ризик. Тому законодавством звільнено такі фонди від численних нормативних заборон, що обмежують діяльність інших типів інвестиційних фондів.

У сполученні з простотою адміністрування й податковими стимулами, наданими ІСІ (включаючи венчурні інвестиційні фонди), відсутність зазначених обмежень робить венчурні фонди ефективним інвестиційним інструментом. Цей інструмент може бути корисний як великим вітчизняним фінансово-промисловим групам і міжнародним венчурним фондам, так і невеликим компаніям і навіть фізичним особам, які, володіючи компанією-учасником венчурного фонду, можуть здійснювати через нього як свою інвестиційну діяльність, так і окремий проект, наприклад, в галузі будівництва. Венчурний капітал являє собою фінансові ресурси, які, як правило, інвестуються у нові компанії, що швидко зростають.

Оскільки переважна більшість українських підприємств потребує надходження фінансових ресурсів, то для пожвавлення діяльності існуючих підприємств, які є технічно та морально

Законом України „Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)” досить чітко визначено поняття „компанії з управління активами”, головною ознакою якої є управління портфелями інвестиційних фондів. Провадження діяльності з управління активами на сьогодні є перспективним. З 2002 року діє процедура ліцензування компаній з управління активами.

Протягом 2004 року видано 58 ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів –діяльності з управління активами, серед яких:

24 - на здійснення діяльності з управління активами ІСІ

29 - на здійснення діяльності з управління активами ІСІ та пенсійних фондів

5 - на здійснення діяльності з управління активами пенсійних фондів.

Слід зазначити, що протягом 2004 року переоформлено 13 ліцензій на здійснення діяльності з управління активами ІСІ, виданих протягом 2002-2003 років у зв’язку з розширенням діяльності.

За станом на 01.01.2005 року Комісія видала 90 ліцензій на здіснення професійної діяльності на ринку цінних паперів – діяльність з управління активами.

Поряд з цим необхідно зазначити, що існують певні проблемні питання, які пов’язанні з функціонуванням ІСІ, а саме:

– по-перше, з огляду на те, що пайовий інвестиційний фонд не є юридичною особою, а активи, що складають цей фонд обліковуються компанією з управління активами окремо від результатів її господарської діяльності, необхідно доповнити Постанову Національного банку України “Про затвердження Інструкції про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті” від 18.12.98 № 527 переліком документів для відкриття рахунків ІСІ, зокрема, пайовому інвестиційному фонду.

– по-друге, оскільки поняття “довірче управління” та “управління активами” мають різний юридичний зміст, слід доповнити План рахунків бухгалтерського обліку банків України від 21.11.97 № 388 групою рахунків щодо управління активами.

– по-третє, необхідно запровадити особливості бухгалтерського обліку діяльності ІСІ. Це стосується відображення, обліку та оцінки їх фінансових інвестицій. Насамперед, це оцінка собівартості фінансових інвестицій, а також відображення витрат, пов`язаних з придбанням фінансових інвестицій ІСІ (комісійні винагороди, мито, податки, збори, обов`язкові платежі). Крім того, необхідно врегулювати особливості обліку та оцінки фінансових інвестицій, зокрема, у вигляді цінних паперів. Це стосується, зокрема, венчурного фонду. Необхідно зазначити, що відповідно до статті 34 Закону “Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)” активи венчурного фонду можуть повністю становити акції, корпоративні права, виражені в інакших, ніж цінні папери, формах, а також цінні папери, що не допущені до торгів на фондовій біржі або в торговельно-інформаційній системі. Таким чином існує потреба щодо відображення бухгалтерського обліку фінансових інвестицій у вигляді цінних паперів, які не допущені до торгів на фондовій біржі або в торговельно-інформаційній системі та які становлять активи венчурного фонду.

Важливу роль у розвитку інвестиційних процесів в Україні відігравали інвестиційні фонди та взаємні фонди інвестиційних компаній, що були створені відповідно до Положення про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії, затверджені Указом Президента України від 19.02.94 р. № 55/94. У зв’язку з введенням в дію Закону України „Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)” закриті інвестиційні фонди та закриті взаємні фонди інвестиційних компаній, які були створені у встановленому законодавством порядку до набрання чинності цим Законом, здійснюють свою діяльність поряд з пайовими та корпоративними інвестиційними фондами відповідно до вищезазначеного Положення, протягом строку, на який вони були створені.

Відкриті інвестиційні фонди та відкриті взаємні фонди інвестиційних компаній, які були створені у встановленому законодавством порядку до набрання чинності цим Законом, зобов’язані ліквідуватися або привести свою діяльність у відповідність з вимогами цього Закону протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.

За станом на 01.01.2005р. в Україні діють 61 інвестиційний фонд та 76 взаємних фондів 49 інвестиційних компаній, які були створені відповідно до вищезазначеного Положення.

Управлінням інвестиційної діяльності протягом 2004 року у зв’язку з ліквідацією скасовано реєстрацію випусків інвестиційних сертифікатів 5 інвестиційним фондам та 10 взаємним фондам 8 інвестиційних компаній на загальну суму 59 122 525 грн.

У разі закінчення строку діяльності таких інвестиційних фондів та взаємних фондів інвестиційних компаній вони повинні ліквідуватися або прийняти рішення про реорганізацію в пайовий або корпоративний інвестиційний фонд шляхом приведення своїх установчих документів та діяльності у відповідність з вимогами цього Закону. Оскільки в активах багатьох фондів знаходяться невикористані приватизаційні папери, обіг яких закінчено (відповідно до пункту 120 Державної програми приватизації на 1999 рік, затвердженої Законом України від 12.02.98 № 124/98-ВР, кінцевий термін використання приватизаційних майнових сертифікатів та компенсаційних сертифікатів у процесі приватизації відповідно до законодавства – 1 травня 1999 року), фінансові посередники не здійснюють процес ліквідації вищезазначених структур та не проводять розрахунки з їх учасниками. Усунення даної проблеми можливе шляхом внесення відповідних змін до законодавства України з питань приватизації.

На даний час існує проблемне питання щодо реалізації активів на аукціоні. Сьогодні інвестиційним фондам та взаємним фондам інвестиційних компаній важко реалізувати пакети акцій, які становлять активи фонду та майно цих фондів, так як балансова вартість їх значно відрізняється від реальної вартості. Також, не завжди існує попит на запропоновані пакети акцій тому, що вони не мають достатньої привабливості. Саме тому інвестиційні фонди не мають достатніх грошових коштів для розрахунків з учасниками.

Враховуючи специфіку провадження діяльності інвестиційних фондів та взаємних фондів інвестиційних компаній управлінням було розроблено Положення про порядок реорганізації інвестиційних фондів та інвестиційних компаній, створених відповідно до Указу Президента України від 19.02.94р. №55/94, в інститути спільного інвестування, затверджене рішенням Комісії від 08.07.03р. №304, зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 05.08.03р. №684/8005, яким встановлено порядок перетворення інвестиційних фондів та взаємних фондів інвестиційних компаній в пайові та корпоративні інвестиційні фонди.

У зв’язку з реорганізацією інвестиційних фондів та взаємних фондів інвестиційних компаній в ІСІ, яка відбувалася відповідно до вищезазначеного Положення, протягом 2004 року було скасовано реєстрацію випусків інвестиційних сертифікатів 3 інвестиційним фондам та 4 взаємним фондам 3 інвестиційних компаній на загальну суму 76 326 342 грн.

Законом України „Про недержавне пенсійне забезпечення”, який набрав чинності 1 січня 2004 року, компаніям з управління активами надано право здійснювати управління активами недержавних пенсійних фондів. Вищезазначеним Законом на Комісію покладено завдання щодо розробки нормативно-правових актів, віднесених цим Законом до компетенції Комісії, а саме, стосовно врегулювання діяльності суб’єктів, які надають послуги недержавним пенсійним фондам.

З метою виконання норм вищезазначеного Закону та Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” було розроблено та зареєстровано у Міністерстві юстиції України 6 нормативно-правових актів, які забезпечили функціонування суб’єктів системи недержавного пенсійного забезпечення (осіб, що здійснюють професійну діяльність з управління активами недержавних пенсійних фондів та зберігачів), сприяють забезпеченню захисту пенсійних активів від ризиків втрати та знецінення, а також посилюють державне регулювання та контроль у цій сфері, перелік яких наведено у додатку 3.

На даний час, з метою забезпечення ефективного функціонування суб’єктів системи недержавного пенсійного забезпечення, першочерговим завданням є встановлення порядку подання адміністративних даних особами, що здійснюють управління активами недержавних пенсійних фондів, контроль за відповідністю розміру власного капіталу таких осіб та складу і структури активів недержавних пенсійних фондів.

Поряд з цим, зазначаємо, що відповідно до Закону України “Про недержавне пенсійне забезпечення” Комісія повинна здійснювати моніторинг та контроль за дотримання особами, що здійснюють управління активами недержавних пенсійних фондів вимог законодавства та нормативно-правових актів Комісії щодо складу та структури активів цих фондів. За станом на 01.01.2005 Комісією отримано та опрацьовано 13 інвестиційних декларацій від недержавних пенсійних фондів.