Боголюбов Микола Миколайович
8(21).3.1909, Нижній Новгород — 13.2.1992, Москва

Засновник наукових шкіл нелінійної механіки, статистичної фізики та квантової теорії поля. Академік АН УРСР (1948), академік АН СРСР (1953), лауреат Ленінської премії (1958), Державних премій СРСР (1947, 1953, 1984).

Після завершення семирічки самостійно займався математикою і фізикою. У 17 років закінчив аспірантуру при Академії наук України.

В 1934—1958 рр. працював у Київському університеті (з 1936 р. — професор).

З 1950 р. — у Математичному інституті АН СРСР і Московському державному університеті ім. М. В. Ломоносова, з 1958 р. — також в Об’єднаному інституті ядерних досліджень (з 1965 р. — директор). У 1963 р. — академік-секретар відділення математики АН СРСР, водночас у 1965—1973 рр. — директор Інституту теоретичної фізики АН УРСР.

	Інститут теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова НАН України

Основні роботи з математики і механіки належать до варіаційного числення, наближених методів математичного аналізу, диференціальних рівнянь, рівнянь математичної фізики, асимптотичних методів нелінійної механіки, теорії стійкості, теорії динамічних систем та багатьох інших розділів.

Вивів кінетичні рівняння в теорії надтекучості (1947 р.). Побудував нову теорію матриць розсіяння, сформулював поняття мікроскопічної причинності, отримав важливі результати у квантовій електродинаміці, вивів дисперсійні співвідношення, що мають важливе значення в теорії елементарних часток. Створив послідовну математичну теорію надпровідності (1958 р.), встановив аналогію між явищами надпровідності та надтекучості. Запропонував новий синтез теорії Бора квазіперіодичних функцій, розвинув засоби асимптотичного інтегрування нелінійних рівнянь, що описують коливні процеси.

Ім'я М. М. Боголюбова носить Інститут теоретичної фізики НАН України.

---

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua