|
 |
Відпочинок може бути найрізноманітнішим - елітним і звичайним, «сидячим» і активним, тривалим і короткочасним. Одним лише не повинен бути - нудним. Які перспективи для проведення відпочинку є нині у Закарпатті, на що нині найбільший попит і, головне, у що це обходиться - в матеріалі нашого кореспондента.Комфортність, ціни та ввічливість персоналу
Торік Карпатський Центр полінгових досліджень провів соціологічне дослідження «Ринок туристичних послуг м. Ужгорода». Звісно, роблячи скидку на застарілість результатів, ми з їхньою допомогою все-таки зорієнтуємося в пріоритетах сучасного туриста. Отож, його середньостатистичне «обличчя» підштовхує до роздумів. Для 41% опитаних вирішальним є комфортність умов, для 37,6% респондентів - вартість послуги, для 8,7% - розгалужена інфраструктура. Виявилось, що лише 21,7% респондентів за минулі роки скористались послугами туристичних фірм. Водночас 78,3% респондентів самостійно приймають рішення щодо відпочинку.
Особливо хвилюють ціни на послуги. Низький їх рівень виявився серед основних факторів, які впливають на прийняття рішень, для 19,3% опитаних. Значною є і частка тих, хто при виборі місця відпочинку найперше зважає на ввічливість співробітників - 17,1%. А от різноманітність відпочинку є домінантним чинником для 12,3% опитаних ужгородців. На час проведення опитування 45 % мешканців Ужгорода отримували дохід у розмірі до 1000 грн. з розрахунку на одного члена сім’ї, ще 33,3 % - до 1500 грн. на сім’янина. Понад дві третини опитаних (78,3 %) були готові витратити на літній відпочинок до 1,5 тис. грн.
Результати цього дослідження не надто відмінні від тих, які проводилися в інших регіонах. На їхній підставі можемо сформулювати основні пріоритети мандрівників: їх цікавлять рівень цін, якість послуг, наявність туристської інфраструктури. Спробуємо розібратися в них детальніше та без поспіху.
Елітний відпочинок - від 8000 гривень
Нині кількість санаторно-курортних, туристично-рекреаційних і готельних закладів краю перевищила 300 об’єктів. Вони здатні прийняти одночасно 21 тисячу гостей. Щороку мережа збільшується в середньому двома десятками нових готелів, мотелів, туркомплексів, які споруджуються як у обласному центрі, так і в глибинці. Останніми роками зводяться, як правило, вишукані об’єкти, здатні задовольнити вимогливу публіку.
Ось хоча б новий готельний комплекс, щойно відкритий у знаменитій курортній місцині Шаян. Шість екологічно чистих будинків сімейного типу (двоє дорослих + двоє дітей), виготовлених із натурального дерев’яного брусу, вкритих очеретом. У кожному будинку влаштована міні-кухня. Поруч - критий басейн із підігрівом (хоч невеликого розміру, але з протитечією), а також дитячий басейн. До послуг постояльців - тенісний корт, тераса з декоративним млином, ресторан. Cтоянка авто на території комплексу.
У вартість включено проживання, басейн, корт, велосипеди (уроки тренера з тенісу - за окрему плату). Сніданок відповідно до домовленостей із господарем. Після активного відпочинку є можливість скористатися сауною, поплавати в озері, покататися на катамаранах і човнах. Бажаєте підлікуватися? Навпроти готелю розміщений санаторій «Шаян», де лікують органи шлунково-кишкового тракту мінеральними водами типу «боржомі», хімічний склад яких допомагає звільнити організм від шлаків і токсинів. Курсівку для лікування можна придбати у санаторії. Після ванни й озокериту ви повертаєтесь на подвір’я готелю, де вас чекають зони відпочинку, квіти і приємна прохолода саду над гірським струмком.
Все це виглядає вельми привабливо, навіть екзотично. Але у пересічного відпочивальника мрійливий настрій закінчується тієї миті, коли дізнається: за котедж площею 115 квадратних метрів, розрахований на сім’ю з двох дорослих і двох дітей, слід викласти від 600 (улітку) до 500 (взимку) грн. за добу. І це - без харчування, яке, звісно, також недешеве. Якщо ж і його врахувати, то тижневе перебування в такому комплексі сім’ї з чотирьох осіб у літній час обійдеться щонайменше в 8400 грн.
Альтернатива є!
Пристойний відпочинок можливий і в меншому ціновому діапазоні. Наприклад, якщо скористатися послугами туркомплексів, що є дочірніми підприємствами «Укрпрофтуру». Спорудам уже по три-чотири десятиліття і зводилися, звісно, не за сьогоднішніми будівельними нормами. Останніми роками в більшості з них здійснена реконструкція, тож, якщо її якість задовольнить пересічного відпочивальника, він зможе пізнати край у Карпатах за значно нижчими тарифами. Наприклад, туркомплекс «Світанок» в Ужгороді працює в діапазоні від 80 грн. з однієї людини з розміщенням у стандартному двомісному номері до 260-280 грн. - за поліпшений номер, що складається з двох кімнат. А є й «студентський» варіант: 40 грн. з людини за зручності на поверсі і розміщення від 2 до 4 осіб у кімнаті.
Триразове харчування в туристично-оздоровчих комплексах «Укрпрофтуру» обходиться в 80 грн. Отже, стандартна вартість відпочинку за тиждень ледь перевищить 1000 грн. Такий різнобій у тарифах, як і, трапляється, невідповідність цін якості турпродукту пояснює підвищений інтерес багатьох співвітчизників до закордонних поїздок. Чому деякі наші туроб’єкти недозаповнюються попри величезний інтерес до Карпатського регіону - тема окремої розмови.
Не знаючи броду…
«Споглядальний» туризм з його автоекскурсіями і в кращому випадку - пішохідними прогулянками - одне. Організатори відпочинку фіксують дедалі більший попит на туризм активний. Найбільшою увагою користуються сплав по воді (рафтинг), а також джипінг. Другий розвивається на тлі несприятливого ставлення з боку природоохоронців (Карпатський біосферний заповідник, на території якого знаходяться майже всі українські вершини-двотисячники, категорично заборонив в’їзд позашляховиків), оскільки джипери руйнують полонини, занапащують струмки та ріки. А от перший… Тут - жодних перешкод і вже чимало турфірм або любительських громадських об’єднань практикують сплави гірськими ріками. Ціна поки що не кусається: у середньому 150 грн. з людини за день на воді. У цій царині самодостатніми виглядають навіть окремі «туристичні вовки», які перетворили інтерес до рафтингу у власний бізнес. Наприклад, до організатора екстремальних турів Івана Дівинця, що мешкає в селі Велятино Хустського району, приїздять групи не лише з України, а з Сибіру та Далекого Сходу. Пропонує сплави на одно- та двомісних байдарках групам до 10 осіб. А є ще Карло Сабов у Виноградові та Степан Жук: вони зваблюють на водні простори Тиси відповідно каяками (інша назва каное) та катамаранами. До водних екскурсій інтерес неослабний, задовольнити його поки що неможливо. Тим більше, що мати власне спеціальне обладнання для цього - занадто дороге задоволення.
З велосипедами простіше, що почасти й пояснює бум у велосипедному туризмі. Тон у ньому задають не так українці, як гості з-за кордону. З понад п’яти тисяч туристів із Чехії, які за сезон відвідують гірське село Колочава, що в Міжгірському районі, добра половина приїздить на двоколісних машинах. Це обходиться недорого, дає змогу вдосталь насолоджуватися довколишніми краєвидами, та ще й дозволяє ні в чому не залежати від туроператорів. Сплять або у власних наметах, або ж користуються послугами приватного сектору. Він, цей сектор, із року в рік міцніє, набуваючи вигляду розгалуженої інфраструктури, яка утвердилася власною назвою - сільський зелений туризм.
Разом із півнями й душа співає
Господарі сільських осель не ставлять собі за мету конкурувати за набором послуг, рівнем сервісу із власниками шикарних готелів. На їхні кімнати у сільській глибинці є свій купець - турист із середнім достатком, якому не потрібні в одному місці солярії, фітнесзали та спацентри. Для любителів сільських мандрів найбільш цінне - спілкування та перебування на свіжому повітрі, ознайомлення з народними традиціями, обрядами. Хліб із домашньої печі, токан із бринзою та свіже молоко - насолода, якої не може подарувати шеф-кухар дорогого ресторану.
Багато сільських ґазд намагаються опанувати мистецтво приймання туристів, навчаючись на курсах, які влаштовує Закарпатський обласний центр сприяння розвитку сільського туризму.
- Офіційно є 430 активних сільських господарів, готових прийняти гостей у своїх садибах, - розповів голова центру Богдан Пранничук. - В осередках, які діють у більшості районів області, можна отримувати будь-яку потрібну інформацію: де зупинитися, що побачити, яким буде сервіс і навіть якими є господарі за характерами та потребами. Для цього видаємо буклети, інформаційні довідники, підготували перший компакт-диск із кінострічкою та світлинами з садиб.
Сільський голова з Костилівки, що в тому ж Рахівському районі, Ольга Сметанюк із місцевою громадою створили показове вівчарське господарство на полонині Берлебашка. Збудували притулок, розрахований на 30 туристів. Там можна ознайомитися з побутом вівчарів, приготуванням сиру, бринзи та вурди, а також спробувати подоїти овець, зготувати кулешу чи банош. Ще й одягти справжній гуцульський лейбан, кожух, запаску, вишиванку чи крисаню. «Школу вівчаря» на горі Стримба влаштували у вже відомій Колочаві. Там можна мешкати в наметі поряд із вівчарями, спробувати оволодіти їхнім ремеслом.
За послуги сільських осель туристи сплачують від 40 грн. за нічліг і 50 за харчування. І тут багато залежить від вимогливості «клієнта». Зрештою, як домовитеся - так і буде.
Проїхати… «винним шляхом»
Новий туристичний продукт, назва якого - «Закарпатський винний шлях», - стане фішкою цьогорічного літнього сезону. «Шлях» розробляла Спілка приватних виноградарів і виноробів, співпрацюючи з кафедрою туризму Ужгородського національного університету та обласним центром сприяння розвитку сільського зеленого туризму. Гості зможуть приїжджати до найбільш знаних приватних виноробів і куштувати їхні напої. Про відповідність вин держстандартам і про їхню належну якість свідчать результати експертиз, здійснені Інститутом виноградарства і виноробства ім. Таірова. П’ятеро ж виноробів отримали сертифікати про відповідність їхніх напоїв вимогам держстандарту.
Мають право на існування різні види відпочинку, головне – вибрати той, який підійде саме вам. Пошануймо себе, вирушаймо по «золото» у гори. Слава Богу, маємо власний, туристичний Клондайк.
|
Піонери зеленої гостинності
Олег Крук, “Персонал Плюс” № 22 (274) 10 - 16 червня 2008 року
«Зелений туризм» — це словосполучення нині дедалі частіше зустрічається на сторінках преси. У Європі подібний вид відпочинку має давні традиції. В Україні він розвинений у західних областях (особливо в Карпатах), а ось на решті території країни він ще в зародковому стані. Займаються ним одиниці, причому на свій страх і ризик. Від держави поки що допомога невелика. Закарпатський туристичний клондайк
Василь Бедзір, zakarpattya.net.ua
Відпочинок може бути найрізноманітнішим - елітним і звичайним, «сидячим» і активним, тривалим і короткочасним. Одним лише не повинен бути - нудним. Які перспективи для проведення відпочинку є нині у Закарпатті, на що нині найбільший попит і, головне, у що це обходиться - в матеріалі нашого кореспондента. Крим — мекка для інвесторів
Сергій Лебедько, “ПЕРСОНАЛ ПЛЮС”
Сумарний інвестринок Криму був оцінений в значну як для України суму — $20 млрд. Нині Крим — «інвестиційний магніт» і для українських, і для зарубіжних компаній. Його природні багатства, економічний потенціал зумовили підвищений інтерес до півострова іноземних інвесторів, і не тільки російських Рік і століття туризму
Офiцiйне інтернет-представництво Президента України
Глава держави проголосив 2008-й Роком туризму і курортів в Україні. Віктор Андрійович Ющенко люб'язно відгукнувся на запитання редакції видання «Міжнародний туризм» щодо його стратегічного погляду на цю сферу. Отже, слово Президентові. Країна сауни і тисячі озер на краю Європи
Олена Каганець, «Народний Оглядач»
Це – Фінляндія. Хоча фіни її називають Суомі. Найбільше місто – Гельсінкі з населенням трохи більше півмільйона мешканців. Це столиця Фінляндії, якій 450 років. Анатолій ПАХЛЯ: «Туризм в Україні ще потрібно створити...»
Лариса Усенко, «Без цензури»
З настанням літа розпочинається й курортний сезон. Для багатьох країн саме туризм є куркою, котра несе золоті яйця. За статистикою, це одна з найприбутковіших галузей світової економіки: принаймні для 40 країн світу туристична галузь є основним джерелом наповнення національного бюджету, а в 70 входить до першої трійки. День відпочинку в садибі зеленого туризму обійдеться від 50 до 150 грн.
Олена Каганець, «Народний Оглядач»
Ціна залежить від регіону України. Якщо їхати в Карпати, з однієї людини там беруть від 100 до 150 грн. Залежить від того, скільки разів на день ви будете харчуватися у господині. Якщо збираєтеся снідати, обідати і вечеряти, розраховуйте на 150 грн. в день. Депутати пропонують нові схеми обману туристів
Олександр Арбузов, Комментарии, «E-media»
Пропоновані коаліцією зміни до закону «Про туризм» несуть загрозу в першу чергу для самих туристів. Коли в наші села поїдуть іноземні туристи
Ольга МЕЛЬНИК, «Українська газета Плюс»
Іноземці, побувавши в Україні, дивуються: «Ви багатий народ, але не вмієте цим багатством розпорядитися». Україна – країна-диво, тільки на нього весь світ дивиться осторонь
Сергій Дмитриченко, спеціально для порталу «Аратта»
І ніби все для того є, щоб з усюди в Україну прямували бажаючі відпочити в незрівняних, мальовничих Карпатах, Побужжі, Поліссі, Поділлі, Причорномор’ї… А шанувальники старовини торкалися священного каміння тисячолітньої колиски слов’янської цивілізації Трипілля чи Кам’яної Могили… Та хіба ж можливо все перерахувати, що б могла подарувати світові і для тіла, і для душі, і для розуму українська земля? Це – казково, тобто теоретично. А практично? Не хочуть кляті іноземці створювати штовханину біля наших воріт, хай їм грець! |