21 вересня 2008 р., недiля

 головна листування   про портал   PDA   RSS  

Трипільські логографічні символи та їх тлумачення

Розшифровка міфологічних уявлень трипільської цивілізації, закодованих в орнаментиці та пластиці.
За книгою Є.Паламарчука та І.Андрієвського «Зорі Трипілля» (друге видання). Видавництво «Теза», Вінниця 2005 р.

• 9 березня - Сорочини – свято закликання птахів з вирію
  За уявленнями наших предків в цей день прилітало сорок різних пташок з вирію. Птиця – це вісник весни-радості й взагалі вісник сонця. Вона побуває в повітрі, «у небі», й несе людям утіху з неба ж, від сонця.

• Традиція Різдвяних свят на Буковині
  Із приходом пори Різдвяних свят ми поринаємо на три тижні у чарівний світ, створений уявою й фантазіями багатьох поколінь наших предків. Це світ, наповнений народними повір'ями, билицями та легендами про неймовірні чудеса та надприродних істот.

• Святковий календар українців
  Сьогодні, в час зростання національного самоусвідомлення постійно порушується питання про “українську еру”. Дехто називає 7 000 років, інші доводять, що 10 000 років і навіть — 26 000 років. Пошуки на цьому не припиняються.

• Календар в історії народу.
  Вже видано чимало праць і досліджень про “народний”, “народно-церковний” чи “народно-християнський” календарі українців. Проте, жодна не стосується календарно-астрологічних знань наших пращурів.

• Українські імена та прізвища
  Багато народів світу вірили в магічну силу імені, його нерозривний зв'язок з людиною, яку воно називає. Вірили в це і давні слов'яни. Тому часто нарікали дітей назвами звірів — Вовк, Ведмідь, Зубр, вважаючи, що такі імена відлякуватимуть злих духів. Дитину могли назвати й негарним ім'ям (Некрас, Поганка, Нехорош, Мал, Крив), сподіваючись, що воно не сподобається нечистій силі і вона залишить дитину в спокої.

• Великдень Дажбожий
  Переважна більшість населення України на даний момент вважає себе християнами і, відповідно, навесні святкує найвизначніше своє свято – Воскресіння Ісуса або, як іще його називають – Великдень.

• День Маланки. Новий рік. День Василя.
  Первісний дохристиянський характер новорічного свята добре зберігся у традиційних звичаях та обрядах українців 13—14 січня.

• Сімейна обрядовість
  Сімейна обрядовість складається з весільних, родильних (пологових) і похоронних обрядів. У циклі сімейних обрядів сплелися дії, символи, атрибути, які виникли в різні епохи і повинні були забезпечити щастя, багатство, благополуччя сім'ї і захистити її членів від злих сил.

• Різдво-Коляда і Українська традиція служби Богу
  Готуватися до Святвечора наші предки починали із грудня. До свята кожному члену родину робили нову сорочку та білили хату. На покутті виставляли дідуха та плели павучки – язичницькі символи сучасних традицій.

• "Дай, Андрію, знати, яку долю ждати"
  13 грудня православні християни відзначають свято на честь святого апостола Андрія Первозванного. Водночас день Андрія був в народі великим зимовим молодіжним святом. На Андрія дівчата зазвичай ворожили.

Наш банер