Тестування не врятує українську систему освіти

Скандал навколо незалежного тестування випускників середніх шкіл розгорівся в останні дні в Україні досить таки несподівано. Втім, поза сумнівом хотіли чогось подібного регіонали - вони перед тим організували ряд галасливих телепостановок з цього приводу і зареєстрували в кінці минулого тижня у Верховній Раді проект постанови «Про звернення до Кабінету Міністрів України з вимогою про відміну постанови Кабінету Міністрів України «Про невідкладні заходи щодо зовнішнього незалежного оцінювання і моніторингу якості освіти»   (від 31.12.2005   №1312)».

Проте цей документ - пера депутатів Табачника, Богословської і Горбаля - не витримує елементарної критики. Названі парламентарії «раптом» виявили, що постанова Кабміну ще від грудня 2005 року (прийнята за прем`єрства Єханурова) порушує якісь статті Конституції і деякі закони. Певна річ, що в такій ситуації виникає питання: а чому ж раніше їм не спала на думку ця «світла» ідея? Тим більше що під час останнього перебування Януковича на посту глави уряду вони без зусиль могли переконати свого шефа в необхідності відміни «неправедної» постанови попередників?

Пояснення ж того факту, що спочатку представники Партії регіонів не помічали чогось каверзного в згаданій Постанові уряду, а зараз вони різко «дозріли», банальне. Опозиція вишукує будь-яку нагоду, щоб насолити нинішньому Кабміну, та ще і, по можливості, зайвий раз зіштовхнути лобами главу уряду і Президента. Треба сказати, що сяк-так регіоналам це зараз зробити вдалося.

Ющенко з Тимошенко подолали тестування

Дещо допомогла опонентам і сама Юлія Тимошенко, яка, мабуть, не чекала запитань на тему тестування і дещо розмито відповіла на запитання про це телеведучій «ICTV» минулої неділі. Зокрема, глава уряду, підтримуючи задану співбесідницею тональність діалогу, висловила стурбованість ситуацією з проведенням зовнішнього тестування і назвала його непідготовленим. При цьому пообіцяла, що остаточне рішення про те, чи може сьогодні країна без жодного порушення прав школярів і їх сімей провести тестування, буде прийнято у понеділок на екстреному засіданні уряду.

Проте у вказаний день прес-служба секретаріату Кабміну повідомила, що ситуація із зовнішнім тестуванням буде розглянута на засіданні уряду лише в середу. На нього запросять членів батьківських комітетів, директорів шкіл, ректорів вищих учбових закладів і представників профспілок вчителів. Крім того, у понеділок Тимошенко вважала за потрібне озвучити, знову таки,  не дуже зрозумілу фразу: «Ставити експерименти на дітях я нікому не дозволю».

І хоча з вищенаведених заяв і не витікало безпосередньо, що уряд мав намір відмінити тестування, але того ж дня з`явився вельми різкий коментар Президента. «Йдеться про долю 512 тис. дітей, які завтра прийдуть в центри тестування. Прем`єр, дивлячись в очі дитині, яка вдень і вночі готувалася до тестів, не зможе повторити свою заяву про відміну тестів», - таку заяву Віктора Ющенка розмістили на його сайті. Уряд у свою чергую відповів, що не збирається відміняти тестування, і у вівторок в Україні відбувся перший етап цієї процедури - незалежне оцінювання знань випускників шкіл з української мови і літератури.

Глава держави залишився, напевно, задоволений тим, що сталося, і перебуваючи у вівторок у Львові, відзначив, що введення незалежного тестування дасть можливість подолати корупцію у вищій школі, «замінити конкурс гаманців на конкурс знань».  Він також підкреслив неприпустимість політизування цього питання. «Україна - це держава, де майстерно створюються кризи навіть на тих питаннях, де криз не повинно бути», - сказав Президент і закликав «не чіпати той проект, над яким працюють вже більше трьох років не один уряд, а багато, не один міністр, а багато».

Таким чином, чергова суперечка між Тимошенко і Ющенком благополучно затихла - принаймні, на найближчий час. А ось численних і гострих проблем у системі утворення України після цього не поменшало.

Комерціалізація освіти по-українськи

Звичайно, явище широкомасштабної корупції у сфері освіти - дуже болючий мозоль на тілі української держави. Причому, корупція страшна в цьому випадку не лише сама по собі - хабарництво в школах і вузах завдає колосальної шкоди, певна річ, і якості освіти. Адже навіщо скніти над підручниками і конспектами, якщо можна за гроші одержати хороший шкільний атестат, вступити до будь-якого інституту-університету, здавати «успішно» сесії і, нарешті, стати володарем жаданого диплома про вищу освіту?

Оскільки незалежне тестування може хоч би частково зменшити корупцію - на стадії вступу до вузів - і на тому йому спасибі. А заклик «регіоналів» дати право школярам самим вибирати, у який спосіб їм вступати до вузів, відразу б поставило хрест на тестуванні, як засобі подолання хабарництва при вступних іспитах.

Але залишаються в силі всі інші чинники корупції в системі освіти, і на цих теренах владі доведеться щу дуже потрудитися. Крім того, адже введенням системи тестування  не вирішуються інші проблеми у вищій школі, які вже давно назріли і перезріли в Україні.

Відразу декілька паралельних процесів, що відбуваються в Україні з моменту здобуття незалежності, є могутніми чинниками погіршення рівня освіти у вузах. Вельми негативно позначився сам факт появи після розпаду СРСР платної форми освіти. Ця сфера стала бізнесом і, мабуть, вельми прибутковим. Про те, наскільки привабливим виявився цей вид діяльності, можна судити з динаміки кількості вищих учбових закладів у країні. 

Так, в 1990-1991 навчальному році вузів III-IV рівнів акредитації в Україні було тільки 149. Але потім їх кількість почала стрімко збільшуватися. У 1997-1998 навчальному році вже функціонувало 280 закладів, в 2002-2003 році - 330 вузів, зараз  - 351. Тобто, за роки незалежності кількість таких вузів зросла в 2,4 раза.  А ось кількість вузів I-II рівнів акредитації (це те, що називалося в радянські часи технікумами) скоротилася за цей час на 189 закладів.

Проте практично з перших років незалежності України стартував ще один процес - почалася демографічна криза, що позначилася, головним чином, на народжуваності (вона почала різко знижуватися). Тому дітей для шкіл, а потім і для вузів почало ставати все менше. Наприклад, у 1990 році новонароджених в Україні було 657 тисяч, а в 2007 році - менше 473 тисяч.

У зв`язку з такими прямо протилежними тенденціями в країні склалася останнім часом просто парадоксальна ситуація. Як сказав у вівторок в ефірі одного з телеканалів екс-міністр науки і освіти Станіслав Ніколаєнко, сьогодні вузи готові прийняти на перший курс 660 тисяч студентів. З іншого ж боку, зареєструвалися на участь у тестуванні, що відбулося у вівторок, лише 512 тисяч осіб.

Шанують не знання, а дипломи

Нарешті, ще одна дуже важлива сторона проблеми полягає в тому, що диплом про вищу освіту зробився в Україні за останні 15 років - як для випускників шкіл, так і, особливо, для їх батьків - вкрай бажаним документом. Диплом став своєрідним атрибутом благополуччя і успішності - як розкішна квартира (будинок) або дороге авто. Причому, приклад для наслідування в такому ставленні до «корочок престижу» подають рядовим українцям відомі політики і державні діячі. Найбільш яскравий випадок - ситуація з Віктором Януковичем, двічі екс-прем`єром, колишнім реальним претендентом на президентську булаву і нинішнім лідером однієї з провідних політичних сил. Адже ця людина має не лише диплом про вищу освіту, він ще до того ж: доктор економічних наук, професор, дійсний член Академії економічних наук України і член Президії Національної академії наук України. В той же час Янукович не може без граматичної помилки навіть написати слово «професор», а ім`я поета Анни Ахматової він примудрився вперше почути тільки в 2006 році. І таких «високоосвічених» політиків сьогодні в Україні - греблю гати!

Що ж у підсумку є зараз в системі вищої освіти України? У 1990-1991 навчальному році у вузах III-IV рівнів акредитації навчалося 881,3 тис. студентів, і випускників тоді вистачало для потреб держави. Зараз у відповідних закладах перебувають на навчанні 2372,5 тис. чоловік (тобто, до них йдуть більшість випускників середніх шкіл), а вузи готові із задоволенням узяти ще більше. І в майбутньому ситуація в цьому плані погіршуватиметься, оскільки випускників 11 класів з кожним роком стає все менше і менше.

При цьому, мабуть, будь-кому, а не тільки фахівцям, відомо, що як мінімум дві третини випускників шкіл навіть шкільну програму не освоїли, як слід, перспектив же здолати науки вищої школи у них немає ніяких. Але ці молоді люди самовіддано протирають штани в університетських аудиторіях, платять офіційно і нелегально (хабарі) за нібито навчання, а потім одержують омріяні дипломи - але не знання. Зате Україна вийшла в світові лідери за кількістю дипломованих юристів і економістів на душу населення.

Все це - абсолютно очевидні факти, про які не може не знати уряд. Також кожному зрозуміло, що дійсно хорошу освіту молодь може здобути лише у разі об`єктивного конкурсного відбору здібних дітей при вступі до вузів і при подальшому відсіві за неуспішність у процесі навчання. І нічого нового тут придумати неможливо.

Але уряди приходять і йдуть, кількість вузів все росте, рівень освіти все погіршується, а цієї проблеми влада наполегливо не помічає. Оскільки для її вирішення довелося б вживати дуже непопулярних заходів -  радикально скорочувати кількість вузів і посадкових місць у них...

Юрій Глухов