Із давніх давен для людей дощ був і є доброю прикметою. За винятком, звісно, коли з піднебесся ллє, як з відра. Стихія, самі бачите по телевізору, завдала багато лиха жителям Прикарпаття. Рясні липневі дощі не обминули і наш благословенний край. Для жителів Миргорода то благо чи навпаки? Про це розмова нашого кореспондента з начальником комунального житлово-експлуатаційного управління Олександром Марченком.
- За всіх миргородців розписуватися не буду, а за жителів багатоквартирних будинків з плоскими рубероїдно-асфальтними дахами скажу...
Не встиг Олександр Олексійович нічого сказати, як гучно задзеленчав телефон. Слухавка сердитим, принаймні так мені здалося, жіночим голосом переконувала начальника в необхідності «щось зробити», аби покрівля на будинку №40 по вул. Старосвітській не була схожа на решето. Терпеливий на своїй невдячній роботі по догляду та ремонту усього того, що називається жилим фондом, куди, ніби дощові води у велику лійку на даху багатоповерхівки, стікаються численні скарги та прохання жителів будинків з плоскими покрівлями, Олександр Марченко популярно розтлумачує співрозмовниці, що саме по собі «щось» від дощових вод квартири не рятує. Потрібно робити капітальний ремонт даху. А те зробити одним махом жеківським ремонтникам не під силу.
Зрештою у місті з рубероїдною покрівлею, тобто просоченим бітумом картоном, 231 багатоквартирний будинок. Загальна площа тих плоских дахів сягає 86 тис. кв. м. З них 72 тис. кв. м потребують ремонту. Скрупульозні жеківські економісти порахували, що ремонт одного квадратного метра такої змащеної смолою картонної покрівлі обходиться в 185 грн.
- Які перспективи поліпшення якості ремонту тих дахів?
- У свій час такі дахи були запроектовані з розрахунку 15-річного строку їхньої придатності. Ті строки, самі знаєте чому, давно минули. Покрівля під дією сонячного проміння, дощів та морозів покривається тріщинами. Гідроізоляція своєї ролі не виконує. От і маємо те, що маємо.
- Але ж ремонтні бригади працюють.
- Сьогодні дахи ремонтують бригади Віктора Кириченка та Бориса Славця. Робота ця не така проста, як може здатися якомусь зіваці, спостерігаючи із землі. Щоб замість картону застосувати сучасні бітумнополімерні матеріали на основі міцної сітки доводиться знімати багаторічні нашарування, якими латали тріщини на даху. На окремих будинках ті нашарування смоли та картону сягають півметра і більше. Це саме та робота, яку інакше, ніж пекельною, не назвеш.
- Зате нове полімерно-бітумне покриття гарантує водонепроникливість покрівлі?
- То правда. Але правда і те, що тих рулонів біполю маємо дуже мало. Коштів не вистачає. Хоч не хоч, а мусимо використовувати те, що маємо.
- Чи встигнуть ремонтники залатати діряві дахи до осінніх дощів?
- На ремонт даху багатоквартирного будинку по вул. Вовка, 80, наприклад, бригаді з 5-7 чоловік знадобилися 93 робочі дні. Власноруч зробленими пристосуваннями на дах п’ятого поверху ремонтники підняли цементу – 12 тонн, піску – 40 тонн, покрівельних матеріалів – 12 тонн, керамзиту – 20 кубометрів. Ото і судіть про темпи ремонту плоских дахів.
- Що нового маєте у технології ремонту?
- На відміну від звичайних для ока водозливних труб зовні стін будинку на плоскому дахові влаштовано внутрішній водозлив. Сам по собі дах чимось схожий на велику лійку з трубою всередині конструкції. По тій трубі дощові води і стікають до каналізаційних мереж. Так от проектанти не передбачили, щоб жильці виносили на дах сміття, влаштовували там розважальні заходи, побачення чи ще щось. Проте декотрим миргородцям ті правила не писані. Досить кількох порожніх петовських пляшок, не кажучи вже про змите дощовою водою сміття, щоб зливна труба закупорилася. Тоді вода і шукає вихід на стелю чи стіни квартири. Щоб зменшити ризик подібних ситуацій, замінюємо старі чавунні труби на пластмасові більшого діаметра.
Просимо голів будинкових комітетів, усіх жителів бути добрими господарями своїх осель. Тоді ремонтувати діряві дахи буде легше. Та й самих ремонтів поменшає. При всіх дефіцитах та негараздах жеківські ремонтники працюють, як мовиться, не покладаючи рук. Так буде і надалі. Погожі літньо-осінні дні використаємо сповна, щоб якомога краще підготувати наше житло до неминучої зими. Замість нас, повірте, ніхто інший латати діряві дахи не буде. І ніякі дощі не завадять миргородцям спокійно зимувати.
Розмову записав Леонард Ніколаєнко
газета „Миргород наш дім” №31
Адміністративно-