Тимошенко виграла у Ющенка в Конституційному суді

Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції, деякі положення Закону «Про природні монополії» від 20 квітня 2000 року.

Як передає кореспондент УНІАН, згідно з висновком КС, який був прийнятий 8 липня і оприлюднений сьогодні, зокрема, визнані такими, що не відповідають Конституції, положення Закону про те, що створення і ліквідацію національних комісій регулювання природних монополій проводить Президент, він же затверджує положення про НКРПМ і призначає і припиняє повноваження голів комісій, їх членів за поданням прем`єр-міністра України.

Вище перераховані положення, згідно з висновком суду, визнані неконституційними і втрачають дію від дня ухвалення Конституційним судом відповідного рішення.

У КС пояснили, що згідно із змінам до Конституції від 2004 року, в ст. 106 Основного закону відсутні повноваження Президента з формування центральних органів виконавчої влади і регламентація їх діяльності актами глави держави.

Як повідомляв УНІАН, 60 народних депутатів України звернулися з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців першого, другого частині першої, частини другої статті 11 Закону України «Про природні монополії» (справа про національні комісії регулювання природних монополій).

Положеннями Закону, які оспорювали депутати, передбачено, що:

- національні комісії регулювання природних монополій є центральними органами виконавчої влади зі спеціальним статусом, які створюються і ліквідуються Президентом України;

- комісії діють на підставі положень, які затверджуються Президентом України;

- комісії складаються з голови комісії і не менш як двох членів комісії, яких призначає за поданням прем`єр-міністра України на посади і припиняє їх повноваження на цих посадах Президент України.

Народні депутати стверджують, що ці положення Закону не відповідають статтям 8, 19, 106, 116 Конституції України, оскільки створення, реорганізація і ліквідація центральних органів виконавчої влади, призначення на посади і звільнення з посад керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету міністрів України, відносяться до повноважень Кабінету міністрів України, а не Президента України.

[ назад ]