A A A
Размер шрифта: Ви напевно прагнули створити міцну сім'ю, присягали любити один одного, бути поруч і в радості, і в горі, бо вірили — лише смерть розлучить вас. Але з роками стає помітно, як фундамент сім'ї дає тріщини та просідає. Вам стає важко долати випробування, які часто трапляються в кожній родині і після численних невдалих спроб склеїти розбитий горщик усвідомлюєте, що вихід один — розлучення

За статистикою на сто шлюбів припадає 40 розлучень. Останнього десятиліття у Хмельницькому пік розлучень припав на 2000 рік — 78% від зареєстрованих шлюбів. У 2002 році — 56%, у 2004 — 51%. Як повідомили у відділі реєстрації актів цивільного стану Хмельницького міськрайонного управління юстицій по місту Хмельницькому, в обласному центрі розлучуються переважно молоді люди, в результаті чого щороку від 700 до 1000 дітей залишаються в неповних сім'ях. «Ми поважаємо право молодих людей на самовизначення. Але ми проти безвідповідального підходу до сімейного життя, внаслідок чого сім'ї руйнуються, діти залишаються без повноцінного батьківського піклування та турботи, а наша держава без розумного та здорового генофонду», - розповіла заступник начальника відділу реєстрації актів цивільного стану Хмельницького міськрайонного управління юстицій по місту Хмельницькому Тетяна Доброріз. “Не зійшлися характерами...” Причини розлучень бувають різні. Найчастіше психологи виділяють такі варіанти — нерівність сімейного статусу, нерівномірне навантаження побутовими справами, дисгармонія міжособистісних та інтимних стосунків, матеріально-побутові та фінансові проблеми, різний підхід до виховання дітей, втручання батьків у стосунки молодої сім'ї та алкоголізм або інші вади одного із подружжя. “Практично кожен шлюб можна зберегти, якщо обидва партнери докладають необхідних зусиль до того, щоб змінити щось у собі і своїх стосунках. Якщо у цьому напрямі активно працює тільки один з подружжя, можна досягти відчутного прогресу в укріпленні сім'ї”, - вважає практичний психолог Хмельницького центру соціальної допомоги молоді Антоніна Віговська. Терпіти чи розлучатися Коли сімейне вогнище вже ледве тліє, потрібно усвідомити, що ви в ситуації вибору. Він є завжди, навіть якщо ви намагаєтеся виправдати себе. Практичний психолог Антоніна Віговська радить проаналізувати ситуацію, і обов'язково можна побачити як мінімум два варіанти. Майте на увазі, що вибрати - не завжди означає зламати минуле і почати нове життя. Можливо, ви оберете варіант, при якому зовні все залишиться по-старому. Уявіть собі всі плюси та мінуси кожного варіанту. Найкраще обговорити вашу проблему з іншими людьми, вислухати їхню думку, але краще не слідувати їх порадам та підказкам, їх голос — дорадчий, адже відповідальність за вибір лежить на вас. Ризик неминучий. Так як обидва варіанти одразу реалізувати неможливо, погодьтесь, що від чогось вам обов'язково потрібно буде відмовитися назавжди або на певний час. Наприклад, тривале відрядження дасть вам можливість професійного росту, а з іншого боку розлучає з рідними. Будь готові до того, що ви берете відповідальність за своє рішення. Разом з перевагами вибраного варіанту ви будете нести тягар усіх “мінусів”. Але не повертайтеся на півдороги до іншого вибору. Краще не порівнювати всі “за” і “проти” прийнятого рішення. Коливання та невизначеність тільки ускладнює життя. Як пережити розлучення “Головне правило — ви не повинні страждати, навіть якщо це здається абсолютно неможливим. Усвідомте ситуацію і не сприймайте розлучення як образу”, - радить Антоніна Віговська. Не варто приймати жодних рішень під впливом емоцій. Не драматизуйте розлучення — це життя, кожна людина має право вибору свого щастя і якщо воно не з вами, то краще цю людину відпустити. Також не поспішайте інформувати негайно найближчих родичів, друзів, знайомих. Це застереже вас від непотрібних балачок про причини вашого розлучення. Психологи радять не тримати емоції у собі. Після формального розлучення деякий час вам необхідно звикнути з думкою, що ви вже не разом. Не очікуйте на повернення коханої людини — хто живе минулим, той не має майбутнього. Найкращі ліки після розлучення — щоденні справи. Зосередьтесь, як вирішити квартирне питання і поділити нажите майно. Коли побачите перед собою конкретні завдання, легше буде впоратися зі своїми емоціями. “Не уникайте спілкування і нових знайомств. Ходіть у театри, на концерти, пліткуйте з друзями за чашкою кави”, - радить Антоніна Виговська. Вплив розлучення на дітей Ваш крок до розлучення впливає не тільки на вас самих, а й на ваших дітей. Багатьом дітям (особливо молодшого віку) здається, що вони винні в розлученні батьків, і якби їх поведінка була кращою, то батько і мати не розлучалися б. “Після розлучення батьків трирічні діти відчувають вину і самоприниження, семирічні — злість та образу на батька, десятирічні — образу на обох батьків”, - розповіла практичний психолог Антоніна Віговська. В підлітковому віці діти можуть емоційно відгородитися від сім'ї, більш як третина дітей гірше навчається, порушують дисципліну, а деякі навіть вступають у конфлікти з друзями та знайомими, або взагалі на тривалий час зникають з доми. Світ дитини розколюється навпіл і залишається раною на все життя. Навіть будучи вже зовсім дорослою, людина іноді не усвідомлює, що значна частина її проблем виникла через розлучення батьків. Психологи підкреслюють, що в цій ситуації діти потребують особливої уваги. “Ніколи не з'ясовуйте стосунки у присутності дитини, це може глибоко травмувати її. Також не робіть з дитини спільника, перетягуючи на свою, ніби “правильну” сторону”, - радить Антоніна Віговська. Пам'ятайте, якщо дитина не розповідає про те, що її непокоїть, потрібно звернутися за порадою до психолога.