| Сім природних чудес України |
 |
Асканія-Нова (біосферний заповідник, Херсонщина)
|
| |
| |
Дністровський каньйон (Вінницька, Івано-Франківська, Тернопільська, Хмельницька обл., Чернівецька обл.) |
| |
| |
Гранітно-степове Побужжя (регіонально-ландшафтний парк, Миколаївщина) |
| |
| |
Мармурова печера (АР Крим) |
| |
| |
Подільські Товтри (національний природний парк, Хмельниччина) |
| |
|
Світязь (озеро, Волинь) |
| |
|
Синевир (озеро, Закарпаття) |
| |
|
Балаклавська бухта з мисами Айя та Фіолент (Крим) |
| |
|
Олешківські піски (Херсонщина) |
| |
|
Оптимістична печера (Тернопільщина) |
|
|
Чорноморський біосферний заповідник
Це найбільший за площею заповідник України. Він є природним еталоном водно-болотних угідь північного узбережжя Чорного моря...
Чорноморський біосферний заповідник простирається уздовж північного узбережжя Чорного моря від південного берега Дніпро-Бузького лиману до східного берега Тендрівської затоки. За адміністративним розподілом територія заповідника відноситься до Голопристанського району Херсонської області й, частково, до Очаківського району Миколаївської області.
Чорноморський заповідник створений 1927 року, у 1983-му був проголошений біосферним. В 1985 році Чорноморський біосферний заповідник одержав сертифікат ЮНЕСКО й увійшов у Міжнародну мережу біосферних резерватів.
Чорноморський біосферний заповідник є природним еталоном водно-болотних угідь північного узбережжя Чорного моря, які відіграють важливу гідрологічну, біологічну й екологічну роль у функціонуванні прибережної системи.
Сучасна площа Чорноморського біосферного заповідника становить 89129 га. Більше 80% загальної площі заповідника представлені акваторіями Тендрівської (східна частина) і Ягорлицької заток Чорного моря й кілометровою смугою морської акваторії уздовж коси Тендра. До складу заповідника входить 14148 га суші, у т.ч. 6 материкових ділянок: Волижин ліс, Солоноозерна, Івано-Рибальчанська на Кінбурнському півострові, ділянки приморського степу Ягорлицький Кут, Потіївська та Потіївська Стрілка; і понад 20 островів материкового й акумулятивного походження: Бабин, Смалений, Орлів, Тендра, Єгипетські, Кінські, Довгий, Круглий.
Берегові лінії ЧБЗ мають загальну довжину 489 км. Природно-територіальні й природно-аквальні комплекси заповідника є природними, типовими й репрезентативними для регіону.
На заповідних ділянках можна зустріти типових мешканців більшості природних комплексів півдня України: піщаних та спустошених степів, лісових, лугових, прибережно-водних і солончакових сполучень, прісних і солоних водоймищ, шельфової зони моря.
У заповіднику зберігається п'ять основних типів природних комплексів: реліктовий азональний піщаний лісостеп (3 ділянки, 5600 га), зональний варіант приморського галофітного степу (2 ділянки, 6705 га, у тому числі цільний масив 5550 га), острівні комплекси з колоніальними поселеннями водоплавних і близьководных птахів, природно-аквальні комплекси мілководих морських заток (66928 га), а також природні комплекси прибережних смуг (літоральні), загальною протяжністю до 500 км.
Для території заповідника описано 728 видів вищих судинних рослин. Найбільш різноманітна фауна безхребетних заповідника - більше 3000 видів. Фауна хребетних тварин представлена 452 видами, з яких 306 видів - птахи, 53 - ссавці. Важливе значення має район заповідника і для збереження чорноморської іхтіофауни. В межах заповідника відзначено 86 видів риб, що складає біля 50% видового складу риб Чорного моря.
В Червону книгу України та Європейський Червоний список занесено 41 вид рослин, 37 видів комах і більше 100 видів тварин (86 видів хребетних, в т.ч. 57 видів – птахи, 14 – ссавці), які зустрічаються на території заповідника. Значна кількість рідкісних та ендемічних видів свідчить про величезну цінність генофонду екосистем заповідних територій.
Заповідник має статус науково-дослідної установи. Охорона й збереження природних комплексів Чорноморського біосферного заповідника здійснюється на підставі досліджень наукового відділу заповідника. Для здійснення основних завдань у складі заповідника є служба державної охорони. З метою поширення екологічних знань при заповіднику функціонує відділ еколого-освітньої роботи, а також відкритий для вільного відвідування Музей природи.
|