Бандерштат - фестиваль української альтернативної музики

На території "Бандерштату" зневажаються куріння, алкоголь та наркотики! Здоровий спосіб життя - здорове майбутнє Української Нації! Панель навiгації новини [http://bandershtat.org.ua/index.php] ЗМІ про нас галерея програма шлях до Бандерштату гостьова книга ідея Національний Альянс волонтаріат спонсори організатори зворотній зв'язок контакти Друзі Наш банер: Посилання ФОРПОСТ West-Trials Луцьк для гостей: історія та пам`ятки Луцьк - обласний центр на р.Стир. знаходиться на відстані 470 км від Києва. Назва Луцька не випадкове. Відомо, що вождь слов'янського племені дулібів Лука, вирішив розбити свій табір на березі, тоді ще маловідомої, ріки Стир. А от учений І. Срезневський затверджує, що назва міста походить від слова "лука", - вигін біля ріки. Перші згадки про Луцьк знаходять у росіян, Лаврентієвських і Іпатієвських літописах. Раніше центром Волині було місто Володимир. І тільки в XІІ сторіччі містом князівства став Луцьк. "Час заснування літописного "Луческа великого на Стиру" з точністю не відомо; за одним, він заснований дулібами в VІІ ст., а за іншим - Володимиром Великим, близько 1000 р. У літописі вперше згадується під 1075 р., коли був вже укріпленим пунктом, що витримав шестимісячну облогу Болеслава Хороброго. Первісними його жителями були дуліби, лучане, ятвяги, кривичі. У 1097 р. Святополк ІІ віддав Луцьк Давиду Святославичу, що незабаром був вигнаний Давидом Ігоровичем. З тих пір Луцьк до середини XІІ ст. залишався пригородом Володимиро-Волинського князівства, незважаючи на домагання князів київських. Близько 1150 р. оселився в Луцьку Ярослав Ізяславич († 1180), при якому Луцьк став самостійною частиною і центром усієї східної половини Волині. У 1227 р. Ярослав Інгваревич, онук Ярослава Ізяславича, примушений був поступитися своєю часткою Данилові. У 1320 р. Луцьк був узятий військами Гедимина; у 1324 р. Луцька доля дісталася Любарту Гедиминовичу, при якому місто Луцьк одержує перевагу над Володимиром. До кінця XІ ст. Луцьк став вище Володимира і по торгівлі. Купці наїжджали сюди з усіх країн, а деякі селилися тут; з'явилися квартали, населені німцями, поляками й ін. У 1429 р. у Луцьку відбувся відомий з'їзд князів, метою якого було "міркування про міри проти загального ворога, турок"; були присутні король польський Ягайло, імператор німецький Сигізмунд, великий князь московський Василь ІІ з багатьма удільними князями і митрополітом Фотієм, король датський, папський посол, гросмейстер пруський, воєвода волоський, хан перекопський і візантійський посол. Сигізмунд запрошував государів і вельмож до взаємного примирення і єднання церков східної і західної, до боротьби проти турків і до надання допомоги Візантії, але пропозиції ці були відхилені поляками. Продовження цього з'їзду було в 1430 р. у Троках і Вільні. З 1440 р. Луцьк опанував Свидригайло, а після його смерті (1452 р.) Луцька земля не мала більш свого удільного князя. Наприкінці XV ст. Луцьк вважався одним із кращих міст краю, але з половини XVІ ст. добробут його став занепадати. Ще біля 1569 р. у Луцькому повіті нараховувалося панів і дворян 226, а під час приєднання його до Росії в ньому було тільки 50 міщанських будинків; інші належали євреям і караїмам. З 1795 р. Луцьк - повітове місто волинського намісництва, а у 1796 р. - Волинської губернії. Луцька єпархія згадується вперше в 1288 р. На початку XV в. у Луцьку було до 15 церков, з яких багато під час польського панування було зруйновано або звернено в уніатські, а потім у костьоли. Католицькі єпископи міцно затвердилися у Луцьку не раніше другої половини XVІ ст. У 1617 р., для боротьби з єзуїтами, покликаними сюди в 1609 р., виникло луцьке братство, що проіснувало до 1803 р." У ті часи він був важливим економічним і культурним центром Волині. Багато талановитих людей народилося і виросло в цьому місті і його околицях. Вони були творцями культурних цінностей. Яскравим прикладом цього є Ікона Волинської Богоматері, що є шедевром світової культури. Розвиток і ріст Луцька був припинений у 40-х роках XІ сторіччя в зв'язку з приходом литовських феодалів. Цікавим явищем у житті міста було прийняття Магдебурзького права. 1569 рік був ознаменований у житті Луцька його входом до складу Польщі. Але не зупинялася боротьба народних мас за своє національне і соціальне звільнення. Прикладом цього було повстання Кшиштофа Косинського, що відбулося в 1591 році. Варто додати, що широкого розмаху взяло повстання на Волині Сівірина Наливайка, що випало на 1594 - 1596 року. Визвольна війна 1648 - 1654 року під прапорами Богдана Хмельницького породжувала за собою нових месників і героїв, захисників свого народу. 1795 року відбувся третій поділ Польщі. Волинські землі разом з Луцьком були з'єднані з Лівобережною Україною, що входила до складу Росії. Відомий в історії вітчизняної боротьби 1812 рік пам'ятний для Луцька тим, що в ньому розміщувався штаб другої Російської армії під командуванням легендарного полководця Багратіона. 30-40 року XІ сторіччя в житті Луцька відзначилися тим, що піднявся культурний рівень життя, у 1832 році було відкрито гімназію. Тут пройшли дитячі роки відомої поетеси Лесі Українки. Ще в минулому сторіччі Церква Івана Богослова викликала пильну увагу археологів. Особливий інтерес привертали гробниці родини князя Любарта Гедеминовича і "померлих" князів росіян. Це унікальна пам'ятка домонгольского періоду. На сьогоднішній день реставрований Луцький замок Любарта з Владичею вежею, Петропавлівський костьол, Хрестовоздвиженська церква, синагога "Малий Замок". Пам'ятки Луцька: ПОКРОВСЬКА ЦЕРКВА, XV ст. (вул. Данило Галицького,12) СВЯТОТРОЇЦЬКИЙ КАФЕДРАЛЬНИЙ СОБОР, 1752-1755 рр. Архітектор П.Гижицький МОНАСТИР ДОМІНІКАНЦІВ (КЕЛІЇ), 1390 р.(вул.Кафедральна, 19) ХРЕСТОВОЗДВИЖЕНСЬКА ЦЕРКВА, 1619-1888 рр. (вул. Данило Галицкого,2) ЄЗУЇТСЬКИЙ МОНАСТИР, XVI-XVII стст. (вул.Кафедральна, 6) ВАСИЛІАНСЬКИЙ МОНАСТИР, XVII ст. (вул.Герцена, 5) ОБОРОННА ВЕЖА КНЯЗІВ ЧАРТОРИЙСЬКИХ І СТІНА, XV ст. МОНАСТИР БРИГИТОК, 1624 р. (вул.Кафедральна,16) БУДИНОК СИНАГОГИ (Малий замок), XIV-XV стст. (вул. Данила Галицького, 33) ЛУЦЬКИЙ ЗАМОК (Верхній), XIII-XIV стст. (вул.Кафедральна, 1) КЕЛІЇ МОНАСТИРЯ ТРІНІТАРІЇВ, 1729 р. МОНАСТИР ШАРИТОК, XVIII-XIX ст. ПІДЗЕМЕЛЛЯ Старого міста, XVI-XVIII ст. ЖИТЛОВИЙ БУДИНОК (ПУЗИНИ, ГУЛЕВІЧІВ), XVI-XVIII ст. ЖИТЛОВИЙ БУДИНОК, XVI-XVII стст. (вул.Маяковського, 35) ЖИТЛОВИЙ БУДИНОК, XVII-XIX стст. (вул.Пушкіна, 2) Пам'ятки Луцького району: МИХАЙЛІВСЬКА ЦЕРКВА, 1636 р., с. Білосток ЦЕРКВА РІЗДВА БОГОРОДИЦІ, 1785 р., с. Воротнів КОЛКИ - містечко Луцького району. Перше згадування близько 1500р. ВОЗДВИЖЕНСЬКА ЦЕРКВА, 1777 р., с. Коршів МИХАЙЛІВСЬКА ЦЕРКВА, 1771 р., с. Несвич. Дерев'яна, невеликих розмірів ПОКРОВСЬКА ЦЕРКВА, 1745 р., с. Піддубці МИКОЛАЇВСЬКА ЦЕРКВА, 1743 р., с. Смолигів СТЕФАНІВСЬКА ЦЕРКВА, 1795 р., с. Усичі УСПЕНСЬКА ЦЕРКВА, 1780 р., с. Шепель Powered by CuteNews © 2003 CutePHP Created by Юрко Червоний Безкоштовний хостинг TOPUA