This version of the page http://7chudes.in.ua/info/71.htm (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2008-08-28. The original page over time could change.
7 Чудес України
  
новини    змі про нас    фото    маршрути    7 чудес світу
Пошук:

   Сім природних чудес України
 

Асканія-Нова (біосферний заповідник, Херсонщина)

 
Дністровський каньйон (Вінницька, Івано-Франківська, Тернопільська, Хмельницька обл., Чернівецька обл.)
 
Гранітно-степове Побужжя (регіонально-ландшафтний парк, Миколаївщина)
 
Мармурова печера (АР Крим)
 
Подільські Товтри (національний природний парк, Хмельниччина)
 
Світязь (озеро, Волинь)
 
Синевир (озеро, Закарпаття)
   Спецномінації
 
Балаклавська бухта з мисами Айя та Фіолент (Крим)
 
Олешківські піски (Херсонщина)
 
Оптимістична печера (Тернопільщина)

Лівадійський палац-музей


Лівадія - мальовничий куточок південного берега Криму, доля якого увібрала в себе поворотні моменти історії. Палац був збудований в 1910-1911 рр. в традиціях італійського Відродження з використанням елементів готики...

Лівадійський палац – колишня літня резиденція Миколи II. Окрім  головного корпусу, комплекс включає в себе графський палац і церкву. Палац був збудований в 1910-1911 рр. в традиціях італійського Відродження з використанням елементів готики.  Палац оточений великим парком - одним з кращих на Південному узбережжі.

 

Лівадія - мальовничий куточок південного берега Криму, доля якого увібрала в себе поворотні моменти історії.

 

Літня резиденція останнього російського царя. Перший санаторій для селян у 20-і роки. Наприкінці другої світової війни - місце зустрічі керівників трьох союзних держав - СРСР, США і Великобританії, на якій вирішувалось питання закінчення другої світової війни і післявоєнного устрою миру.

Державна дача керівника радянської держави І. Сталіна в перші післявоєнні роки.

 

Лівадійський палац був побудований за проектом ялтинського архітектора Я.П. Краснова (1864-1946), який одержав за спорудження цього палацу та низки інших будівель на південному березі Криму звання академіка російської архітектури

 

Будівництво продовжувалося з квітня 1910 року по вересень 1911 року - 17 місяців. Будинок витриманий, переважно, в стилі Відродження з включенням мотивів візантійської (церква), арабської (внутрішній дворик), готичної (колодязь з химерою) архітектури. Різноманітні архітектурні стилі - своєрідна данина моді початку XX століття викорисна й в оформленні інтер'єрів палацу.

 

Особлива розкішність та урочистість характерні для оздоблення вестибюля і Білого залу. Парадна приймальня палацу з темного горіхового дерева нагадує зал Ради п'ятисот у палаці дожів у Венеції. Поліроване червоне дерево зі смужками бронзи використано в оздобленні парадного кабінету. Елементи англійської архітектури 16 століття (стилю Тюдор) - в оформленні колишньої більярдної. Витончені інтер'єри другого поверху, виконані в стилі «модерн».

 

Єдине художнє рішення всіх елементів декору кожної кімнати, мистецтво проробки деталей, дозволяють говорити про високу майстерність виконавців і талант архітектора.

 

Наприкінці другої світової війни Лівадія була обрана місцем зустрічі глав трьох союзних держав антигітлерівської коаліції - СРСР, США і Великобританії. Конференція проходила в Білому залі палацу з 4 по 11 лютого 1945 року. Учасники конференції визначили спільні дії союзних держав на завершальному етапі війни, намітили основні принципи загальної політики у відношенні післявоєнного устрою світу і прийняли «Декларацію про звільнену Європу». Були обговорені питання створення нової міжнародної організації для вирішення кардинальних проблем забезпечення миру -Організації Об'єднаних Націй.

 

У 20-і роки, після націоналізації в палаці був відкритий музей «побуту останньої династії Романових» (16 липня 1922 р.).

 

У травні 1925 року за рішенням Раднаркому СРСР, у виконання ленінського декрету «Про використання Криму для лікування трудящих» у Лівадійському палаці був відкритий санаторій, але «для збереження художньо-матеріальних цінностей, що є у Великому і Малому Лівадійских палацах з метою організації музею побуту революційної епохи» були закріплені за Наркомпросом «8 кімнат на 2 поверсі Великого Лівадійського палацу...».

 

Ліквідований музей був у 1927 році на підставі розпорядження Кримнаркомосвіти.

 

З 1925 року по 1974 рік, включаючи період використання палацу під державну дачу І.В. Сталіна (з 1946 по 1953 р.) - будинок був одним з корпусів санаторію. В 1974 році за рішенням ВЦРПС і Центральної Ради по управлінню курортами профспілок Лівадійський палац був відкритий для відвідувачів з 2 відділами - історико-меморіальним і виставочним.

 

Унікальність, історико-культурна значимість Лівадійського палацу, організації, проведенню і прийманню міжнародних конференцій, симпозіумів, семінарів, фестивалів і т.п. дозволяють говорити про те, що Лівадійський палац-музей - визнаний громадськоі-культурний центр у Криму по проведенню найбільших миротворчих акцій, значних культурних і політичних заходів на високому державному рівні

 

Приймаючи гостей і туристів з багатьох міст країн світу, Лівадійський палац-музей по праву є одним з найбільш популярних у Криму, Україні.

 



© 7 ЧУДЕС УКРАЇНИ. E-mail: info@7chudes.in.ua