Сім природних чудес України |
|
Асканія-Нова (біосферний заповідник, Херсонщина)
|
|
|
Дністровський каньйон (Вінницька, Івано-Франківська, Тернопільська, Хмельницька обл., Чернівецька обл.) |
|
|
Гранітно-степове Побужжя (регіонально-ландшафтний парк, Миколаївщина) |
|
|
Мармурова печера (АР Крим) |
|
|
Подільські Товтри (національний природний парк, Хмельниччина) |
|
|
Світязь (озеро, Волинь) |
|
|
Синевир (озеро, Закарпаття) |
|
|
Балаклавська бухта з мисами Айя та Фіолент (Крим) |
|
|
Олешківські піски (Херсонщина) |
|
|
Оптимістична печера (Тернопільщина) |
|
|
Бузькі пороги
Південний Буг – єдина не лише в Україні, а і в Центральній Європі річка, де пороги збереглися у своєму незміненому природному стані....
Територія, що розташована у верхній і середній течії Південного Бугу називають Побужжям. Південний Буг - рівнинна річка, проте однією з характерних рис цієї ріки є високі скелясті береги і пороги, які надають рівнинній річці характеру гірської. Таке поєднання особливостей рівнинної і гірської річки є унікальним для України.
Утворення порогів на Південному Бузі пов’язане з особливостями будови Українського кристалічного щита. Там, де кристалічні породи виходять на поверхню, річка прорізає їх і утворює пороги. Окремі брили граніту піднімаються над водою на висоту до півтора метра. Часто вони розміщені настільки близько, що можна перейти по них з одного берега на другий. Між брилами з великою швидкістю, шумом і клекотом тече вода.
Такі ж виходи кристалічних порід характерні і для заплав долини Південного Бугу, що прилягають до порогів. Тільки тут простір між гранітними брилами заповнений піщано-глинистими наносами. Під час повені кам’янисті заплави нагадують звичайні пороги.
Береги долини Південного Бугу біля порогів круті і кам’янисті. А все разом – пороги, кам’янисті заплави і круті гранітні береги - створюють враження гірських місцевостей серед рівнини, що надають Південному Бугу своєрідної краси.
Краса порогів – у їхній різноманітності і мінливості. Заплавна місцевість напроти с. Кліщів має ширину 100-120 м, висоту 1,5-2 м. Пороги у річковому руслі йдуть каскадами через 200-300 м, але не перетинають повністю річкового русла. Виступи корінних порід незначні: валуни висотою до 1 м, досить часто пороги переходять у перекати. У районі перекатів зустрічаються намивні острови, вкриті деревною рослинністю.
Для лівого берегу річкової долини від с. Канава до сіл Стрільчинці - Воробіївка властиві короткі, але дужі стрімкі схили. На ділянці с. Гвоздів - с. Сокілець (с. Печера) рельєф представлений корінним плато. Біля с. Стрільченці Буг значно розширюється і робить досить крутий поворот. Пороги починаються зразу за кар’єром і п’ятьма каскадами тягнуться майже на півтора кілометри. Декілька каскадів мають і Губницькі пороги.
Пороги Побужжя зазнали змін, пов’язаних із спорудженням гідротехнічних споруд. Разом з тим, Південний Буг – єдина не лише в Україні, а і в Центральній Європі річка, де пороги збереглися у своєму незміненому природному стані.
Після підняття рівня води в Олександрівському водосховищі і затоплені Мігійських порогів пороги на Вінниччині є унікальними природними утвореннями на Південному Бузі.
|