Після першого ж незаконного рішення щодо землі в Києві знову будуть перевибори

Мерів добре би міняти раз на два роки – щоб не встигли пустити коріння і створити свою тіньову систему. Попри бравурні реляції, шансів залишитися в кріслі у Черновецького практично немає...

На запитання УНІАН відповідає лідер громадянської кампанії «Форум порятунку Києва», радикальний противник ущільненого будівництва в столиці, Віталій Черняховський

Пане Черняховський, як на вашу думку, чи може знову перемогти Черновецький?

Попри бравурні реляції глашатаїв Черновецького, шансів залишитися в кріслі у нього практично немає. По-перше, при двотуровій системі він однозначно програє будь-якому опозиційному кандидатові. По-друге, у разі, якщо соратники Черновецького (Партія регіонів, Секретаріат Президента, частина блоку «Наша Україна») перешкодять внесенню змін до законодавства про вибори сільських, селищних і міських голів, – то не факт, що Черновецький вийде за межі 20–25% підтримки. І в цьому випадку його здолає навіть в одному турі або Турчинов, або Кличко, або Катеринчук.

А якщо все-таки спрацює інтенсивна передвиборча кампанія Черновецького, або результати виборів будуть просто сфальсифіковані?

Навіть якщо станеться колективне запаморочення, то у Черновецького можуть виникнути проблеми із вступом на посаду. Нова античерновецька більшість Київради не дозволить йому скласти присягу в сесійному залі. Тут спрацює опозиція. Солодке життя обіцяють Черновецькому бютівці: його чекають нескінченні ходіння по судах і прокурорах. Отже в будь-якому випадку позачергові вибори мають абсолютний сенс: оскільки кожне рішення Київради або одноосібне розпорядження щодо землевідведень голови КМДА порушує мінімум 7–8 законів України. Такі діяння містять ознаки злочинів, передбачених статтями 364, 365 Кримінального кодексу України, а саме зловживання владою і службовим положенням або перевищення влади. Навіть за одне незаконно підписане розпорядження Черновецький може потрапити за грати.

У разі продовження земельного дерибану новим головою (хто б ним не був) і новим складом Київради, можете не сумніватися, вже за 3–6 місяців громадськістю буде ініційована чергова відставка голови і розпуск Київради.

Що, на вашу думку, являють ці вибором з погляду електорату: участь у змаганнях за чужі бізнес-інтереси чи спробу поліпшити ситуацію в місті?

Незважаючи на неоднозначність цих виборів, це все-таки спосіб змінити ситуацію. Мерів гаразд би міняти раз на два роки – щоб не встигли пустити коріння і створити свою тіньову систему. За прикладами далеко ходити не треба: кар`єра попереднього мера Олександра Омельченка починалася ще з початку 90-х, коли він був призначений заступником голови Київського міськвиконкому, за два терміни в кріслі міського голови він створив потужну адміністративно-будівельну мафію, яка пустила метастази в усі вищі структури влади, і вважав себе непереможним.

Тож які шанси у захисників міста на цих виборах?

Це процес перманентний. Щойно ми побачимо, що новообрана влада починає зловживати правами городян – треба виганяти її, не вагаючись. Варто звернути увагу, що про зняття з посади Черновецького заговорили в листопаді 2006 року, буквально через півроку після виборів. Думаю, що питання про дострокове припинення повноважень вже новообраного мера і голову Київради треба ставити вже з його першого незаконного рішення.

А на виборах треба вибирати з усіх бід меншу. Люди мають право знати, кого насправді хочуть провести блоки під своїми благозвучними іменами і не голосувати за потенційних грабіжників, які вже встигли себе показати.

Чому київський голова одночасно сидить на двох кріслах? Кияни вибирають міського голову, а він одержує в подарунок ще одну посаду – голову Київської міської держадміністрації. Ваш коментар?

Свого часу це порочне поєднання протяг до Закону України «Про столицю України – місто-герой Києв» той таки Омельченко. Натомість в областях (а Київ за статусом прирівняний до них) посади голови облради і облдержадміністрації займають різні люди. Уявімо собі, який галас здійнявся б, якби Президент Ющенко поєдував також посади Голови Верховної Ради і прем`єр-міністра України. Думаю, що його негайно звинуватили б у тоталітаризмі. Проте, політики замовчують те, що в Києві одна особа узурпує фактично три посади: Київського міського голови, спікера Київради і керівника виконавчої влади.

Поєднання посад – це поживний бульйон для київської корупції. Є законопроект про недопущення поєднання цих посад. Думається, що його потрібно вдосконалити і підтримати. Інакше ми й далі обиратимемо все того ж «омельченка», тільки під різними прізвищами.

Нещодавно Ющенко перед варшавською публікою висловив своє негативне ставлення до виборів міського голови в два тури. Чи можна в цій ситуації сподіватися, що ВР ухвалить цей закон?

Це приклад лицемірства... У 2005-му Ющенку став Президентом після третього туру голосування, а жителям міст, селищ і сіл при виборі їх голів він відмовляє і в другому. Законопроект про двотурову систему виборів вносили багато народних депутатів... Нещодавно, 15 квітня вдосконалений варіант цього законопроекту був поданий Миколою Катеринчуком. У голови ВР Арсенія Яценюка не було підстав не вносити цей законопроект для голосування в сесійний зал.

Нині важливо добитися ухвалення цього законопроекту 226 голосами, а далі хай Президент спробує його не підписати. А не підпише – я думаю, що після таких антидемократичних викрутасів його рейтинг впаде ще нижче...

Що Ви вважаєте головною проблемою Києва? Земельне питання? Ви, здається, заявляли про необхідність введення мораторію на землевідведення. А як інші соціальні проблеми: тарифи, сміття, пробки?

Земельне питання залишається ключовим. 75% киян обурені забудовою. Якщо її не зупинити, як я вже казав, новообраний мер, хоч би кто ним був, довго не протримається. Решта всіх питань – похідні.

Не треба бути сильно мудрим, щоб зрозуміти, що будь-яка новобудова – адміністративна, офісна чи житлова – притягає до себе нових людей і автотранспорт. Земля в пору правління Омельченка – Черновецького виділялася тільки під спорудження будинків, але не під паркінги, оскільки паркінг не має такої окупності. Не припинивши ущільнену забудову, місто ніколи не зможе впоратися з пробками. А як Ви ставитеся до проблеми масового заселення Києва приїжджими?

Це проблема не тільки Києва, а й країни в цілому. Нині в столиці нелегально перебуває близько 3 мільйонів незареєстрованих мігрантів, а за офіційними даними, в Києві проживає 2 млн. 720 тис. жителів. Місто несе подвійне навантаження. Уявіть, що у вас в квартирі стало жити, користуватися водою, газом, світлом і туалетом вдвічі більше людей.

Звичайно ж, влада повинна вирішувати проблему безробіття в регіонах, розвивати сільське господарство, а не торгувати земельними угіддями під забудову котеджів. Не вина приїжджих, що вони вимушені їхати до великих міст у пошуках кращого життя.

Чи виправдана висока ціна на проживання в місті, де нічим дихати, де водопровідна вода годиться тільки для миття підлоги?

Владу нинішню, як і колишню, мало хвилюють ці проблеми. Доказ тому – спроба нав`язати будівництво сміттєспалювального заводу в спальному районі, на Троєщині, всупереч численним протестам жителів. Отже, як бачите, все обертається навколо будівельної лихоманки, яка стала головною хворобою влади останніх років. Різко погіршали екологічні параметри повітря, показники наявності вихлопних газів вже в двадцять разів перевищують норми в місцях транспортних розв`язок.

У запалі будівельної гонки не встигають встановлювати в достатній кількості каналізаційні труби, і вони не справляються з кількістю фекалій.

Неможливо вирішити проблему якості житлово-комунальних послуг, які залишаються одними з найнижчих у світі.

Замість реформування житлово-комунального господарства і підвищення якості житлово-комунальних послуг шляхом створення об`єднань співвласників багатоквартирних будинків Київрада відбирає території під забудову. Таким чином, у мешканців зникає бажання ставати господарями свого житла. Прибудинкова територія повинна закріплюватися за кожним будинком, але її використовують під забудову. Київрада нового скликання неодмінно повинна відмінити всі незаконні рішення минулих скликань. Інакше, чим новообрані депутати будуть кращі за нинішніх?

А що Ви можете сказати про списки блоків Леоніда Черновецького, НУ–НС, Омельченка, Соцпартії, ГАК, Партії регіонів?

Вся фракція Черновецького – лідер земельного грабування. За одностайного голосування цієї фракції більше 2 тисяч ділянок землі були виділені під забудову парків скверів лісів, дитячих і спортивних майданчиків, прибудинкових територій, заповідників, рекреаційних зон.

У списку перший заступник Черновецького Денис Басс, секретар Київради Олесь Довгий, ще один заступник градоначальника Анатолій Голубченко, Сергій Березенко (племінник нардепа від НУНС Анатолія Матвієнка), Степан Черновецький (син Леоніда Черновецького), Анатолій Чуб (родич Черновецького через дружину), В’ячеслав Супруненко (зять Черновецького)

У Олександра Омельченка в першій п`ятірці три забудовники: Володимир Присяжнюк (власник будівельної фірми, відомої скандальною забудовою скверу над станцією метро «Театральна», депутат Київради двох скликань), Олександр Пилипенко (голова правління ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій ім. М.Ковальської, основний постачальник бетону на незаконні будівництва Києва і області), а також В’ячеслав Непоп (директор комунального підприємства «Житлоінвестбуд-УКБ»), Олександр Омельченко (син О.Омельченка); Костянтин Яловий (син колишнього секретаря Київради Володимира Ялового); Руслан Лисов (син Ігоря Лисова, нардепа від Партії регіонів), Павло Кривонос (директор комунального підприємства з обслуговування іноземних представництв); в НУ–НС – Микола Шавловський, відомий привласненням коштів від розміщення реклами в метрополітені. У так званому оновленому списку “Нашої України – Народної самооборони” депутати Київради часів Черновецкого, які замішані в земельних рішеннях: Олександр Морозов, Ольга Богомолець-Шереметьєва, Олена Ледовських, співробітниця будівельної фірми Давида Жванія «Брінкфорд», затяті забудовники Микола Толмачов, власник компанії «ТММ», відомої незаконною забудовою території студмістечка університету ім. Т. Шевченка, Петро Шилюк, голова АТ ХК «Київміськбуд»...

У списку Блоку Кличка – колишній керівник “Київенерго” Іван Плачков (депутат Київради 2002–2006 років, безпосередньо підтримував всі незаконні рішення щодо землевідведень), Анатолій Коваленко, який 13 років був на посаді голови Печерської РДА, який безпосередньо давав згоду на всі забудови в Печерському районі столиці. Основу блоку Кличка становить партія «Європейська столиця», серед видних представників яких є бізнесмени Лев Парцхаладзе і Андрій Миргородський. Не забуті також і представники такої собі фірми «Кроун», стосунок до якої має Андрій Странніков (депутат Київради 2002–2006 рр).

Чи зросла якість виборців порівняно з виборами 2006 року, чи навчилися кияни відрізняти обгортку від начинки?

Найслабша ланка тут – відсутність реальної критичної інформації про персоналії, приховані в списках кандидатів. Білборди, ТБ, газети, журнали заповнені саморекламою їх лідерів, а кого вони з собою тягнуть – для більшості це таємниця, вкрита мороком.

Як же киянам дізнатися правду?

Найголовніше – не лінуватися. В Інтернеті є дуже багато інформації про кандидатів. Сучасні засоби комунікації це дозволяють.

Найголовніше – не голосувати за ті партії і блоки, де є паразити і шкідники: забудовники, власники грального, тютюнового, алкогольного бізнесу, корумповані чиновники, перебіжчики, що часто змінюють свої дислокації. За них не слід голосувати ні за яких обставин.

Але ж звичайний електорат того ж Черновецького – це малозабезпечені, неосвічені люди. Про Інтернет вони знають з чуток.

Омельченко мав 20% стійкого, підгодованого електорату, до того ж кишенькові соціологічні служби малювали йому рейтинг 31% і вище. Нині ситуація аналогічна.

Другий тур тут відіграє свою роль природного добору. Тоді будуть враховані голоси більш просунутих киян.

Розмовляла Олена Корж