This version of the page http://orthodoxy.org.ua/uk/node/3911 (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2008-08-06. The original page over time could change.
Питання до священика | Православіє в Україні :: Інтернет-видання УПЦ

Українська Православна Церква    

           
УКР РУС  


 Головна  






Опитування

Яка подія під час святкувань 1020-річчя Хрещення Русі найбільш запам’яталася?
Зустріч Патріарха Алексія
36%
Промова Патріарха Варфоломія до нації
16%
Спільна літургія двох Патріархів
26%
Державний рівень візиту Вселенського Патріарха
11%
Реклама на вулицях столиці
1%
Концерт на Хрещатику
3%
Нічого не було варто уваги
3%
Маю особисту думку (поясніть у коментарях)
5%
Всього голосів 552

Наш банер


 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua











Питання до священика

  08 жовтня 2006

 

Віка  02 серпня 2008
Доброго дня! Хочу запитати, чому жінка в період місячних вважається нечистою, і чому жінка повинна знаходитись в Божому Домі тільки з покритою головою? Чому церква в більшості випадків показує жінку як грішницю? Дуже буду вдячна, якщо Ви знайдете час дати мені відповідь! Ще раз дякую!

Вiдповiдь:

Господи, благослови! У критичні дні жінка саме з-за фізичного стану нечиста. Оскверненний чоловік теж буде нечистим з-за своєї фізичної нечистоти.

У церкві жінка має бути з покритою головою за велінням апостола Павла, який пише у Посланні, що це є знак до Ангелів, що жінка заміжня. А чоловік, навпаки має молитися тільки з відкритою головою на знак того, що він відданий Богу і, якщо молиться з покритою головою, то посрамить себе.

І з чого це Ви взяли, що Церква саме жінку вважає "у більшості випадків" за грішницю? Слово "грішниця" жіночого роду, тому відноситься до жінки. А "грішник"- чоловічого роду, відноситься до чоловіків...

ігумен Аліпій




Оксана  01 серпня 2008
Чи може хрестити дитину кума в період місячного очищення?

Вiдповiдь:

Господи, благослови! Оскільки у день Хрещення, хресна має Причащатися  Божих Таїн, але у нечистоті їй це не дозволяється, то і хресною вона у цю днину бути не може. Перенесіть Хрестини на іншу дату.

ігумен Аліпій.




Оксана  30 липня 2008
Слава Богу! Підкажіть, будь ласка, як, згідно з церковною традицією, потрібно відсвяткувати свій День народження. Спаси, Господи.

Вiдповiдь:

Навіки слава Богу! Головне, це Запричаститись у цей день, дякуючи Богові. А ще поздоровити своїх батьків, зробити їм подарунок. А якщо, їх немає не землі, то у цей день відправити за них Панахиду.

ігумен Аліпій




Оксана  30 липня 2008
Слава Богу! Батюшка! Допоможіть вирішити сімейну проблему. З чоловіком живемо 3 роки, не вінчані, сину півтора роки, хрещений. До церкви я стала ходити зовсім недавно, зараз знаходжусь в декретній відпустці. Матеріально залежна від свого чоловіка. Через цю обставину сімейне життя стало нестерпним. Причини сварок - моя нетерпимість до його небажання і невміння забезпечувати сім'ю. Чоловік ніде не працює, серйозним нічим не займався. Його амплуа - крадіжки. Хоча на початку наших відносин він мене запевняв, що з цим покінчено. Але нічого не змінилося. Він не ночує вдома, заробітки носять стихійний характер, через це маємо повно боргів, вдома мені практично нічого не допомагає, ніколи не проявляє ініціативи, щоб щось зробити (маю на увазі суто чоловічу роботу). Про ці його недоліки я добре знала ще до заміжжя, але сподівалась, що заради сім'ї людина може звернути гори. Він звинувачує мене у всьому, каже, що я його гризу і т.п. Я подавала на розлучення, але все ж таки вирішила дати йому шанс - заради дитини, сім'ї. Але нічого не змінилось. Я відчуваю себе наймичкою, що не бачить Божого світла. Остання сварка перевершила все - прийшов вранці, напідпитку, на мої запитання реагував неадекватно. Лунали двосторонні образи, звинувачення, потім дійшло до бійки, бив мене при дитині... Цього я вже не витримала, "попросила" забрати речі. І тепер мучусь, як мені жити далі. Не для того виходила заміж пізно (в 27 років), щоб отак розійтись. Чоловік був до мене одружений вже тричі, двічі сидів за гратами. Може, це і добре, що я з ним невінчана, оскільки перед Богом він мені ніхто. Як знати, чи терпіти, чи просто покинути і з Божою поміччю постаратись налагодити своє життя? Як молитись, коли відчуваєш образу, гіркий біль та ще й ненависть?! Синочок зараз ще не розуміє, але все ж відчуває, а що я йому скажу через декілька років, що тато не зміг нормально утримувати сім'ю?! Нехай у вас не складеться враження, що я звинувачую в усьому лише чоловіка, а сама ідеал, ні! У мене складний характер. Лідер по натурі, мені важко промовчати, завжди кортить доказати свою правоту. В 20 років втратила батька, мама інвалід, я працювала на трьох роботах, тому мені так дико збагнути, що людина НЕ ХОЧЕ працювати, а шукає легких заробітків. Але мені дуже хотілось бути "за мужем", щоб хтось брав частину відповідальності на себе, а вийшло так, що мене просто використовують... Прошу вас, допоможіть порадою, мудрим словом! Спаси, Господи!

Вiдповiдь:

Господи, благослови! Оксана, не може не зворушити Ваш лист. Але відповідь лежить у ньому. Ви вже все вирішили. І хоч вагаєтесь, та всеж Ви вирішили.

Знаєте, колись я був благочинним одного монастиря і мене навчав старець як відноситись до новоприбулої братії. Він мені сказав: " П'яницю терпи- може виправитись і покаятися, блудника теж тримай, бо прийде час, коли зрозуміє своє безумство, а крадія жени одразу- ця людина не має сорому, не виправиться..."  Я запам'ятав ці слова на все життя і передаю іншим. бо впевнився у їхній правоті на своєму досвіді.

Краще виховуйте дітей у правді Божій і ні про що не шкодуйте, але лише дякуйте Богові. Важко, але почніть нове життя. Ви впевнитесь скоро, що Бог Вас не полишає. І про батька Ваших дітей не забувайте: моліться за нього. Він обрав страшний шлях.

ігумен Аліпій




Оксана  30 липня 2008
Шановний, отче! Мені здається, що на мого майбутнього чоловіка навела порчу лиха людина (я знаю, хто це). Розповім передісторію, щоб було більш зрозуміло. Кілька років тому мій наречений як військовослужбовець готувався відлітати за кордон з миротворчою місією. Перед цим він проходив підготовку в іншому місті і поїхав туди, не встигнувши попередити хлопця, з яким знімав квартиру, що жити там більше не буде. Наше місто маленьке і цей хлопець швидко дізнався, де мій наречений, але нічого не питався. Перед самим відльотом за кордон , напередодні Нового року, цей хлопець прийшов до мене додому (як раз наречений приїхав до мене попрощатися) разом зі своєю тещею і почав вимагати гроші за ті два місяці, які мій наречений не жив у квартирі. Мій хлопець категорично відмовився з багатьох причин, хоча я його намагалися вмовити віддати ті гроші. Після того ця жінка, сказала, що прокляне його і він не повернеться з війни. Слава Всевишньому, мій наречений повернувся живий та неушкоджений (він насправді дуже добрий і сильно вірує). Проте тепер гроші у нього в руках ніяк не тримаються: ніби і є, і в той самий час швидко кудись діваються. Я вважаю, що та жінка поробила йому на гроші. Проте йти до людей, що ніби-то позбавляють від порчі, я не наважаюсь, оскільки вважаю, що це не від Бога. Скажіть, будь ласка, чи може в цьому випадку нам зарадити церква і чим?

Вiдповiдь:

Господи, благослови! Якщо ви справді будете вірити в Бога, як вчитьЦерква Христова, то ніякі "пороблення" на вас не будуть діяти. А щодо грошей, які до вас йдуть: то не треба їх тримати: перш за все допомогайте іншим і тоді вони будуть до вас йти знову.

ігумен Аліпій




раба Божия Татияна  29 липня 2008
Здравствуйте батюшка, всегда хочеться подать за своих родных хорошие требы, я подавала раньше заказные записки о здравии. В Покровском монастыре г.Киева монахиня спросила - ходят ли они на исповедь, причащаются? Я ответила что нет. Тогда она посоветовала, что лучше в таком случае подавать псалтырь. Какую требу в этом случае все же лучше подавать? Заранее благодарю Р.Б. Татияна

Вiдповiдь:

Господи, благослови! Монахиня ВАм ответила грамотно. Поскольку на Литургии Церковь может молиться только о тех, кто её чадо. А те, кто вне Церкви, нуждаются тоже в наших молитвах, но молиться о них мы можем не Литургически. Хотя могут быть исключения. На это надо испросить архиерейское благословение.

игумен Алипий




Наталя  29 липня 2008
Благословіть, батюшка!Ми із моїм хлопцем вирішили одружитися.Але є проблема, оскільки він не хоче поки що вінчатися. Каже, що поживемо хоча б пів року- рік, подивимось, притремося один до одного, а тоді повінчаємось.Я не погоджуюсь із ним, адже як православна християнка я не хочу починати своє сімейне життя без благословіння Бога.Він віруюча людина, хоча до церкви ходить рідко.Підкажіть,як бути в цій ситуації?дякую

Вiдповiдь:

Господи, благослови! Як на мене, то ставлення питання так, вже таїть у собі зраду:" так собі поживемо, а якщо щось, то розбіжимось!"

Людина має для себе остаточно вирішувати свій шлях. Для цього й має бути благословенний брак, який не дозволяє шукати можливості його розірвання.

ігумен Аліпій




Роман  29 липня 2008
Слава Ісусу Христу! У нашій сімї трагедія - старший брат хронічний алкоголік зі стажем. В нього розпалася сімя, було багато хвороб, переломів. Бог йому давав багато шансів, але він кидав пити тільки для того, щоб потім почати з новою силою. Що робити?

Вiдповiдь:

Господи, благослови! Роман, Бог створив людину вільною у виборі своїх дій. Тому не може вмішуватись у цей вибір. Хоч і допомагає зрозуміти хибність наших дій: переломи та страждання Вашого брата теж у цьому переліку.

Та ви можете спонукати Господа до цього вмішання у життя брата своїми молитвами і побожним життям. Іноді важливо особистим подвигом доказати Небу, що ця людина Вам настільки необхідна, що Ви можете покласти й своє життя заради нього! Заради таких подвижників Бог вчиняє чудо.

ігумен Аліпій 




Пахольчук Наталія  29 липня 2008
Доброго дня! Скажіть будь ласка, дати свят церковного календаря відповідають фактичним датам, коли відбулася подія чи ні?

Вiдповiдь:

Господи, благослови! Наталіє, на справді далеко не кожна дата пам"яті у Церковному календарі співпадає з подіями, які святкуються. Бо ж Церква не ставить у задачі закарбувати історичну земну дійсність, а піднести пам"ять земної Церкви подячно Небу. Для цього ми й святкуємо. І містично у житті Церкви ці дати починають співпадати у позачасі.

ігумен Аліпій




Юлия  28 липня 2008
Подобный вопрос наверное Вам задавали тысячи раз, но рискну. У меня второй брак, от которого двое детей (всего трое). Я их очень люблю и хочу что-бы у них все было в порядке. Мой муж (бывший авганец) очень жесток с ними, особенно со старшей дочерью от первого брака. Они никак не могут найти общий язык. У дочери переходный возраст, она стала несколько неуправляема, хамит, дерзит, ленится делать домашние дела, а муж не понимает, как может ребенок себя вести подобным образом. Мне с одной стороны жалко дочь - он постоянно ее дергает, а с другой стороны я понимаю мужа - почему она должна ему хамить? Не могу никак найти выход из ситуации. Подскажите что делать. Я сама поклонница воспитания свободного человека (есть несколько основных запретов, (больше да чем нет), а муж хочет чтобы они беспрекословно ему подчинялись. Средний сын на этой почве заработал невроз. А может не на этой?

Вiдповiдь:

Господи, благослови! Дорогая Юлия, безусловно не нормально, когда ребёнок растёт в нервозной обстановке. Как правило, это не помогает создать крепкую семью, где отношения строятся на доверии. Мне видиться, что проблемма в Вашем супруге, который пытается решать возникающие трудности посредством перерубания "гордиева узла", не задумываясь, что "верёвка" ещё может понадобиться.

Однако исправить положение ещё возможно, если муж найдёт в себе силы смириться в некоторых вопросах при осознании реалий, возникших в вашей семье. При этом его авторитет может вырасти именно из-за того, что он сможет помочь решать личные проблеммы детей. Тогда они почувствуют, что без отца невозможна их нормальная жизнь. А пока они мечтают о том времени, когда не будет у них родителя... Помогите ему это понять. А ещё лучше приложите к своей жизни и жизни детей постоянную молитву об их отце.

игумен Алипий




123456789наступна >остання >>