This version of the page http://litopys.org.ua/ukrmova/um158.htm (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2008-08-01. The original page over time could change.
Наріччя. Українська мова. Енциклопедія.

                                    25 липня 1015 року вбито князя Бориса                                       24 липня 1019 року на Альті Ярослав Мудрий переміг Святополка з печенігами                                       24 липня 1149 року Юрій Долгорукий з половцями рушив добувати собі частку в Руській землі                                       25 липня 1687 року проголошення Івана Мазепи Гетьманом України                                       27 липня 989 року київський князь Володимир Великий захопив Херсонес                                       27 липня 1147 року поставлено митрополитом київським русина Клима Смолятича                                       27 липня 1649 року перемога Богдана Хмельницького над поляками під Збаражем                                                                                                                      

гостьова     форум     кімната новин     посилання     пошук    
ІЗБОРНИК
ІЗБОРНИК

‹  ЛІТОПИСИ    ІСТОРІЯ    МОВОЗНАВСТВО    ДАВНЯ ЛІТЕРАТУРА    ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО    ПОЛІТОЛОГІЯ    СЛОВО О ПОЛКУ    ЛЕКСИКОНИ  ›


Попередня     Головна     Наступна





НАРІЧЧЯ — найбільша одиниця тер. диференціації діал. мови, що становить сукупність близьких за визначальними рисами говірок, об’єднаних у говори. Структурні особливості говірок, що входять до складу Н., виразно диференціюють одне Н. на тлі інших. Територію поширення Н. окреслюють пасма — ізоглоси явищ, інтегральних для усіх чи переважної більшості говірок даного Н., а також ізоглоси явищ, поширених лише в окр. говорах. В укр. діалектній мові виділяються: північне наріччя (поліське), південно-східне наріччя і південно-західне наріччя. Поділ на три Н. був запропонований К. Михальчуком у праці «Наріччя, піднаріччя і говори Південної Росії у зв’язку з наріччями Галичини» (1872); пізніше з уточненнями й окр. застереженнями цей поділ усталився в укр. діалектології. Існує двокомпонентна класифікація (протиставлення пн. і пд. Н.), при цьому у межах пд. Н. виділяли пд.-сх. і пд.-зх. піднаріччя (Ганцов В. Діалектологічна класифікація українських говорів. К., 1923; Зілинський І. Карта українських говорів. Варшава, 1933). Одне Н. від ін. відділяється смугою перех. говірок. Глибина протиставлення між Н. різна: на фонет. рівні ближчими між собою виявляються пд.-сх. і частина пд.-зх., на рівні грамат. структури близькими є пд.-сх. і пн. наріччя.


Літ.: Жилко Ф. Т. Говори укр. мови. К., 1958; Бевзенко С. П. Укр. діалектологія. К., 1980; АУМ, т. 1 — 2. К., 1984 — 88.


П. Ю. Гриценко.










ПІДНАРІЧЧЯ — одиниця тер. диференціації діал. мови, проміжна між говіркою (групою говірок) і наріччям. Поняття П. відбиває пошуки діалектологів кін. 19 ст. у визначенні ієрархії одиниць діал. членування. К. Михальчук запропонував багатоступінчатий діал. поділ: наріччя — піднаріччя — різноріччя — говір, який у сучас. термінах може бути співвіднесений з поняттями: наріччя — говір — (група говірок) — говірка; отже, з часом зміст цих понять і термінів змінився.


Літ.: Михальчук К. П. Наречия, поднаречия и говоры Южной России в связи c наречиями Галичины. В кн.: Труды этногр.-стат. экспедиции в Западнорус. край, т. 7, в. 1. СПб., 1872.


П. Ю. Гриценко.












Попередня     Головна     Наступна


Шевченківські читання в cпільноті ua_kobzar:

Слідство в справі Кирило-Мефодіївського товариства, квітень 1847 р.   ...в Киевском университете существует как бы эпидемия политическая: почти все студенты заняты мыслями о государственном преобразовании и у многих находятся проекты разных конституций, что в Киеве Славянское общество имеет две главы: Костомарова и Шевченку, из которых первый принадлежит к умеренной партии, а второй к неумеренным, что главное правило Шевченки: «Кто предан государю — тот подлец, а кто либерал — тот благородный человек» ( . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.