This version of the page http://litopys.org.ua/ukrmova/um152.htm (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2008-08-01. The original page over time could change.
Аорист. Українська мова. Енциклопедія.

                                    25 липня 1015 року вбито князя Бориса                                       24 липня 1019 року на Альті Ярослав Мудрий переміг Святополка з печенігами                                       24 липня 1149 року Юрій Долгорукий з половцями рушив добувати собі частку в Руській землі                                       25 липня 1687 року проголошення Івана Мазепи Гетьманом України                                       27 липня 989 року київський князь Володимир Великий захопив Херсонес                                       27 липня 1147 року поставлено митрополитом київським русина Клима Смолятича                                       27 липня 1649 року перемога Богдана Хмельницького над поляками під Збаражем                                                                                                                      

гостьова     форум     кімната новин     посилання     пошук    
ІЗБОРНИК
ІЗБОРНИК

‹  ЛІТОПИСИ    ІСТОРІЯ    МОВОЗНАВСТВО    ДАВНЯ ЛІТЕРАТУРА    ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО    ПОЛІТОЛОГІЯ    СЛОВО О ПОЛКУ    ЛЕКСИКОНИ  ›


Попередня     Головна     Наступна





АÓРИСТ (грец. ’αόριστος, букв. — невизначений) — у давніх слов'ян. мовах видо-часова форма, яка означала нетривалу або разову дію, що виявляла себе до моменту мовлення (мин. ч.) і в момент мовлення уже не була актуальною. Залежно від свого походження А. змінювався за двома парадигмами. У праслов'ян. мові збереглися форми тематичного кореневого і сигматичного (із суфіксом -ş-, який ще в праслов'ян. період перейшов у -x-, що у відповідних фонет. умовах дав -ш-) А. Особ. форми обох мали багато спільного, пор.:


ТЕМАТИЧНИЙ КОРЕНЕВИЙ АОРИСТ

| Однина | Множина | Двоїна

1 ос. | могъ | могомъ | моговЂ

2 ос. | може | можете | можета

3 ос. | може | могЖ (юс великий) | можете


СИГМАТИЧНИЙ АОРИСТ

| Однина | Множина | Двоїна

1 ос. | знахъ | знахомъ | знаховЂ

2 ос. | зна | знасте | знаста

3 ос. | зна | знаша | знаста


У дієсловах з коренем на приголосний у праслов'ян. мові зам. суфікса -хъ- у сигмат. А. частіше виступає суфікс -охъ-. Так утворився новий сигмат. А.


| Однина | Множина | Двоїна

1 ос. | несохъ | несохомъ | несоховЂ

2 ос. | несе | несосте | несоста

3 ос. | несе | несоша | несоста


У давньорус. мові від дієслів з основою або коренем на голосний утворювалися форми старого А. (сътворихъ, видЂхъ), а від дієслів з основою на приголосний — форми нового А. (рЂкохъ, несохъ, идохъ). До традиц. закінчень у 3-й ос. одн. і мн. могло ще додаватися закінчення -ть: несеть, сьтворить, несошать, створишать. У мові укр. грамот 14—15 ст. форми А. майже не вживалися. Протягом наступних століть їх інколи використовували як літ. прийом. У новій укр. літ. мові А. вживається для стилізації під давню мову: «Владимир князь перед народом Убив старого Рогволода, Потя народ, княжну поя, Отиде в волості своя» (Т. Шевченко).


В. М. Русанівський.








Попередня     Головна     Наступна


Шевченківські читання в cпільноті ua_kobzar:

Слідство в справі Кирило-Мефодіївського товариства, квітень 1847 р.   ...в Киевском университете существует как бы эпидемия политическая: почти все студенты заняты мыслями о государственном преобразовании и у многих находятся проекты разных конституций, что в Киеве Славянское общество имеет две главы: Костомарова и Шевченку, из которых первый принадлежит к умеренной партии, а второй к неумеренным, что главное правило Шевченки: «Кто предан государю — тот подлец, а кто либерал — тот благородный человек» ( . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.