This version of the page http://litopys.org.ua/ukrmova/um04.htm (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2008-08-01. The original page over time could change.
Балто-слов’янська мовна спільність. Українська мова. Енциклопедія.

                                    25 липня 1015 року вбито князя Бориса                                       24 липня 1019 року на Альті Ярослав Мудрий переміг Святополка з печенігами                                       24 липня 1149 року Юрій Долгорукий з половцями рушив добувати собі частку в Руській землі                                       25 липня 1687 року проголошення Івана Мазепи Гетьманом України                                       27 липня 989 року київський князь Володимир Великий захопив Херсонес                                       27 липня 1147 року поставлено митрополитом київським русина Клима Смолятича                                       27 липня 1649 року перемога Богдана Хмельницького над поляками під Збаражем                                                                                                                      

гостьова     форум     кімната новин     посилання     пошук    
ІЗБОРНИК
ІЗБОРНИК

‹  ЛІТОПИСИ    ІСТОРІЯ    МОВОЗНАВСТВО    ДАВНЯ ЛІТЕРАТУРА    ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО    ПОЛІТОЛОГІЯ    СЛОВО О ПОЛКУ    ЛЕКСИКОНИ  ›


Попередня     Головна     Наступна





БАЛТО-СЛОВ’ЯНСЬКА МОВНА СПІЛЬНІСТЬ — гіпотетична єдність у далекому минулому слов’ян. і балт. груп мов. Ґрунтується в основному на великій подібності у їхній лексиці. Балто-слов’ян. мовна єдність чи прамова — одна з класич. проблем індоєвроп. мовознавства. Істор. розвиток балто-слов’ян. мовних взаємин характеризують чотири стани: 1) спільність; 2) паралельність — з різними ступенями близькості: від найближчої (І) через напівсередню (II), середню (III) до найдальшої (IV); 3) розходження; 4) зближення. Відповідно до цього гол. теорії про балто-слов’ян. відносини від індоєвропейських до вже істор. часів можна подати за допомогою таких формул — А. Шлейхер: 1-3; А. Мейє: 2(III) — 2(III) (тобто без змін); Я. Розвадовський: 1 — 3 — 4 — 2(III); Я. Ендзелін: 2(IV)-4-2(III)—3; В’яч. Вс. Іванов і В. Топоров: 2(1) — 3. Найбільш принциповим є тут розрізнення спільності та паралельності незалежного виникнення подібних явищ в обох групах. Період особливої близькості балт. і слов’ян. мов датується орієнтовно серединою 1 тис. до н. е. Саме на цей період вказує факт спільних назв хронологічно пізніше освоєних металів (заліза, але не міді та бронзи) та культурних рослин (жита і вівса, але не пшениці та ячменю).

Спільність балт. і слов’ян, мов поширюється на всі мовні структури. Більш архаїчні своєю будовою балт. мови надають у розпорядження дослідника істор.-лінгв. перспективу для вивчення слов’янських, що нерідко зберігають лише релікти тих явищ, які в балт. мовах представлені цілими системами. Структурна похідність багатьох слов’ян. форм (по відношенню до балтійських) навіть викликала поширену в ост. роки гіпотезу про походження слов’ян. мов з периферійного західнобалт. діалекту. В Україні основоположниками дослідження Б.-с. м. с. стали О. Потебня, Я. Ендзелін, Л. Булаховський.


Літ.: Вопрос № 20. Существовало ли балто-славян. языковое и этн. единство и как его следует понимать? В кн.: Сб. ответов на вопросы по языкознанию (к IV Междунар. съезду славистов). М., 1958; Журавлев В. К. К проблеме балто-славян. языковых отношений. «Baltistica» (Vilnius), 1968, № 4 (2); Karaliūnas S. Kai kurie baių ir slavų kalbų seniausiųjų santykių klausimai. В кн.: Ваіtų ir slavų kalbų ryšiai (Lietuviij kalbotyros klausimai. X.). Vilnius, 1968.


А. П. Непокупний.







Попередня     Головна     Наступна


Шевченківські читання в cпільноті ua_kobzar:

Слідство в справі Кирило-Мефодіївського товариства, квітень 1847 р.   ...в Киевском университете существует как бы эпидемия политическая: почти все студенты заняты мыслями о государственном преобразовании и у многих находятся проекты разных конституций, что в Киеве Славянское общество имеет две главы: Костомарова и Шевченку, из которых первый принадлежит к умеренной партии, а второй к неумеренным, что главное правило Шевченки: «Кто предан государю — тот подлец, а кто либерал — тот благородный человек» ( . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.