Маріупольські заводи контролювати просто нікому

У Донецької області лабораторні дослідження стану атмосферного повітря зараз проводяться в Донецьку, Краматорську, Горловці. Маріуполь з рекордним рівнем викидів на душу населення не має власної лабораторії. Парадокс.

Можна лише здогадуватися, чим, або швидше про що думало керівництво Міністерства екології України на чолі з відомим на Донеччині регіоналом Василем Джарти, коли в грудні 2006 року вольовим рішенням фактично знищило єдину в місті структуру, здатну визначити реальну картину забруднення повітря в Маріуполі.

Дивно, як не добралися «дбайливі» руки оптимізаторів до Інспекції Азовського моря. Адже фахівці інспекції мають серйозну лабораторну базу і фахівців для відстежування хімічних процесів в морському середовищі, у тому числі їх забруднення.

В інспекції Азовського моря можуть зробити найскладніші дослідження морської води, таких лабораторій як у Маріуполі, на всю Україну всього три. Але, на жаль, ця лабораторія не здатна відстежити забруднення атмосферного повітря. В ній немає, і ніколи не було устаткування і фахівців, підготовлених для проведення таких досліджень. Сама назва - Інспекція Азовського моря - говорить за себе.

Тим дивніше видається недавнє рішення міністерства екології передати на контроль ІАМ аналіз ситуації із забрудненням атмосферного повітря комбінатом «Азовсталь». У міністерстві пояснюють це рішення тим, що комбінат розташований в двокілометровій прибережній зоні. Але з урахуванням відсутності бази для такого роду аналізу, логіка мислення працівників міністерства звичайному поясненню не піддається. Можливо, на те були інші вагомі причини, про які залишається знову лише здогадуватися.

Продування доменних пічок, яке супроводжує хмара сіро-бурого кольору, над заводом можна, втім, виявити і без жодного устаткування, візуально. Але, як зазначає керівник Приазовської екологічної інспекції Ірина Ізмайлова, щоб пред'явити претензії до підприємства, одного візуального спостереження недостатньо, потрібні документи, точні дані і докази.

На жаль, зараз в Маріуполі такого роду аналіз можуть зробити лише донеччани зі своєю виїзною, правильніше сказати, колишньою маріупольською лабораторією. Але не дуже віриться, що фахівці з Донецька встигнуть проїхати сотню кілометрів до того, як зникне дим. А якщо і встигнуть, то на меткомбінати їх все одно не пустять, позапланові перевірки приватних компаній, у тому числі і маріупольських меткомбінатів, нашим, інколи аж занадто ліберальним, законодавством заборонені.

Закон як дишло… Екологи б’ють на сполох

З нового року законодавець змінив і порядок проведення перевірок. Новий закон став суворим до перевіряючих і, відповідно йому, провести які-небудь оперативні заходи щодо виявлення забруднень стало ще важче.

При цьому еколог відзначає, що окремі статті нового закону через недосконалість законодавства прямо вступають у протиріччя з деякими іншими законодавчими актами, наприклад, закону «Про звернення громадян» і закону «Про прокуратору», по яких контролюючі органи за певних умов мають право проводити позапланові перевірки підприємств.

Але все одно для здійснення позапланової перевірки необхідна постанова прокурора, а її отримати не так просто й швидко. Та й яка користь від цієї постанови, коли фахівцям інспекції просто нічим проводити аналізи.

Щоб було зрозуміло, що таке планова перевірка, досить сказати, що перед її проведенням підприємству заздалегідь, як мінімум в десятиденний термін, має бути вислана заявка, в якій, крім усього іншого, вказується, яка виробнича ділянка буде перевірена.

Природно, що підприємство цього дня може припинити роботу на цій ділянці, включити всі наявні фільтри. Одним словом, такого роду перевірка має суто декларативний характер, і робиться, як кажуть, для галочки. У плані збереження повітряного середовища користі від неї мало і це визнають самі екологи.

Як бачимо, певні структури свого часу зробили все для того, щоб процес контролю за викидами речовин, що забруднюють атмосферу, звівся в Маріуполі до мінімуму. Цю ситуацію могло б виправити повернення лабораторії Приазовської екологічної інспекції з Донецька до Маріуполя.

У місті ще залишилися фахівці, що не втратили навички і, що важливо, здатні передати свій практичний досвід молодим поколінням екологів. Якщо цього не зробити найближчим часом, підуть старі фахівці, а тоді вже будь-яке найсучасніше лабораторне устаткування буде лише даремною купою пробірок та шлангів.

За словами керівництва Приазовської екологічної інспекції, зараз вона існує багато в чому завдяки допомозі міськради. Проте, місцева влада не має права витрачати бюджетні гроші на оснащення державної контролюючої структури, а на рівні області це питання хоча і піднімалося, але так і не отримало позитивної відповіді.

Відмова пояснюється, як завжди, браком коштів, що дивно на тлі величезних екологічних сплат, які перераховує Маріуполь в державну скарбницю. Втім, швидше це питання лежить зовсім в іншій площині, в площині економічних інтересів великих господарських структур, які вкрай рідко керуються такими поняттями як турбота про людей й іншою християнською демагогією. Економічна доцільність, оптимізація, ось що ставлять ці структури на перше місце.

Вихід є

Екологи зазначають, що виходом з критичної ситуації, що склалася, могло б стати істотне збільшення штрафних санкцій та екологічних відрахувань підприємствами-забрудниками природного середовища. Це стимулювало б їх витрачати більше коштів на впровадження природоохоронних технологій.

Необхідно також посилити контроль за викидами, на законодавчому рівні дати екологічним інспекціям право перевіряти підприємства у будь-який час дня і ночі без попереднього повідомлення.

Дієвим способом стало б також встановлення квот і заборона зростання обсягів виробництва підприємств до тих пір, поки вони не вирішать свої екологічні проблеми. Але для втілення всіх цих корисних речей потрібна політична воля перших осіб держави, а її у наших державних керівників, здається, немає.

Втім, напередодні виборів, екологічна тема змогла би стати хорошою козирною картою для привертання сотень тисяч людей маріупольського електорату на свій бік.

Соціальні опитування кажуть, що екологічні проблеми хвилюють маріупольців навіть більше, ніж економічні. Може, хоч це змусить владу звернути увагу на екологічні проблеми.

P.S. З повідомлення УНІАН від 19 травня 2008 р:

Маріупольське ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» на вимогу прокуратури виплатить більше 600 тис. грн. за забруднення Азовського моря.

Як повідомили УНІАН в Маріупольській міжрайонній природоохоронній прокуратурі, до цього підприємства прокуратурою заявлено два позови до господарського суду про відшкодування збитку, заподіяного забрудненням Азовського моря на загальну суму більше 600 тис. грн.

Також у лютому поточного року на вимогу прокуратури Держуправління охорони природного довкілля в Донецької області припинив дію дозвіл на спеціальне водокористування меткомбінату в частині зливу промислових вод в Азовське море з шламонакопичувача.

Проте Донецький окружний адміністративний суд задовольнив позов підприємства і скасував рішення Держуправління. У зв'язку з цим, прокуратурою області, що взяла участь в розгляді позову, готується апеляційна скарга до Донецького адміністративного апеляційного суду.