|
|
|
|
|
|
|
|
Доля бідних в Україні хвилює Уряд |
Кабінет Міністрів України прийняв розпорядже... |
Докладніше >> | 16-07-2008 18:10 |
| |
«Конвертована» зарплата». 60 мільярдів гривень в Україні платять неофіційно |
П’яту частина зарплат в Україні платять у ко... |
Докладніше >> | 16-07-2008 18:00 |
| |
Криворіжсталь хочуть повернути державі |
Фонд державного майна хоче повернути комбіна... |
Докладніше >> | 16-07-2008 17:57 |
| |
Австрія допоможе Україні у проведенні Євро-2012 |
«Один шанс на сто років» – так називає Федер... |
Докладніше >> | 16-07-2008 17:55 |
| |
Тепер українці потраплятимуть до Румунії спрощено |
З 11 липня 2008 року запроваджується спрощен... |
Докладніше >> | 16-07-2008 17:54 |
| |
Фестиваль української культури в Польщі |
У тримісті – Ґданську, Сопоті і Ґдині, розпо... |
Докладніше >> | 16-07-2008 17:48 |
| |
Європа вчить українських чиновників англійської |
Восьмого та дев’ятого липня 2008 р. учасники... |
Докладніше >> | 16-07-2008 17:42 |
| |
Замки України занедбані |
Івано-Франківськ став другим після Львова мі... |
Докладніше >> | 16-07-2008 17:41 |
| |
Починаються навчання «Сі Бриз–2008» |
Маневри під егідою НАТО в рамках програми «П... |
Докладніше >> | 16-07-2008 17:34 |
| |
Кремль робить ставку на розкол України |
Європейські оглядачі вважають, що Україна на... |
Докладніше >> | 16-07-2008 17:31 |
| |
Українська молодь обирає НАТО |
В Івано-Франківській області біля підніжжя н... |
Докладніше >> | 16-07-2008 17:27 |
| |
Діти репресованих українців самі стануть репресованими |
Комітет з питань прав людини, національних м... |
Докладніше >> | 14-07-2008 14:15 |
| |
Молодь зі Сходу та Заходу України дискутує про ОУН |
У п'ятницю, 11 липня, на Прикарпаття з’... |
Докладніше >> | 14-07-2008 14:11 |
| |
Алергики Закарпаття блокують рух транспорту |
Надзвичайна ситуація у Республіканській алер... |
Докладніше >> | 14-07-2008 14:07 |
| |
Західна Україна переживає демографічний бум завдяки церкві |
11 липня був Всесвітній день народонаселення... |
Докладніше >> | 14-07-2008 14:03 |
| | Продивитися всі новини » |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Журналістські росслідування
| |
|
|
|
|
За хуліганське хобі міліцейського начальника за гратами опиняться невинні? |
|
У Кіровському райсуді Донецька судять трьох розбійників. Щоправда, до 2 лютого 2007 року вони вважалися дрібною шпаною, але після затримання хлопчаки скинули маски - виявилось, під обличчям хуліганів ховалися пропащі відморозки. Полюючи за куртками, об'єктом нападу вони вибрали не простого перехожого, а самого Віталія Стичкова, заступника начальника міліції Петровського району. Факт злочину виявляється дуже сумнівним.
|
Обвинувачення йде як по маслу, з натяком: як би ви не парилися, доведеться сидіти. Але є одна заковика. Вона не в алібі, про яке заявляють підсудні, і навіть не в тортурах, які допомогли їм «полегшити душі». Сумнівний сам факт скоєння злочину, про який оповідає потерпілий.
У «ментівському» «Еліті» знають Стичкова
Як стверджує слідство, 27 січня 2007 року в 23.30 біля будинку № 5 по вулиці Самойлова (мікрорайон Мирний) Руслан Безруков, Іван Калмиков і Андрій Журов пограбували майора. Звинувачення вигадане Віталієм Стичковим, щоб виправдати втрату службового посвідчення – відповідає на це друга сторона.
- На вулиці Петровського є кафе «Еліт», яке називають «ментівським», - розповідає Тетяна Журова, мати обвинуваченого, - «Еліт» люблять відвідувати працівники міліції, і Віталій Стичков там завсідник. Я раніше працювала в «Еліті», знаю його працівників. Від них дізналася, що 25 січня 2007 року Стичков напився і побився в кафе. Дата всім запам'яталася, тому що був якраз «Тетянин день» - говорять, була страшна бійка, тоді-то майор і втратив своє посвідчення. Але свідчити проти нього працівники кафе бояться – саме тому, що добре знають Стичкова...
Втрата посвідчення – не дрібниця, така неприємність здатна викликати службове розслідування, яке закінчується неповною службовою відповідністю, а іноді й втратою роботи. Тому, як запевняє захист, майору (чия репутація і без того не бездоганна) нічого не залишалося, окрім як заявити про «напад невідомих», а працівникам Кіровського РВВС – розкрити неіснуючий злочин.
З листа матерів Журової, Калмикової, Безрукової до редакції (аналогічні скарги вони направили у всі інстанції):
“Стичков звернувся до своїх друзів з проханням вирішити проблему. Вони перевірили по Кіровському району, де знаходилися з 25 по 28 січня всі раніше засуджені за хуліганство, щоб знайти кого-небудь і звинуватити в нападі на працівника міліції. Дізнавшись від матері, що Руслан Безруков не ночував удома 27 січня, його колеги (прізвища перераховуються – ред.) викликали Безрукова і сказали, що він підозрюється в нападі. Той відповів, що цього не може бути, оскільки у нього є свідки, готові підтвердити, що він був на Текстильнику у друга Журова Андрія.
Дізнавшись адресу, колеги Стичкова поїхали на Текстильник і, не засташви Журова, побачили, що у вказаній квартирі проживає Іван Калмиков, який підтверджував знаходження Руслана за своєю адресою того дня. Переговорили з Журовим – той теж підтвердив, що Руслан приїжджав до нього 27 січня і залишався ночувати. Затримали, допитали «з пристрастю» і примусили підписати свідчення, які містили обмовляння. На догоду Стичкову наші діти з тих пір знаходяться у СІЗО № 5 Донецька. А сім'ї затриманих залишилися без годувальників: у Журова двоє дітей 4 і 5 років, у Калмикова – немовля, у Безрукова вдома онкохвора мати пенсіонерка з 5-річною дитиною яка хвора на епілепсію. Просимо не залишити без уваги наше прохання пролити світло на чорні справи міліційного свавілля».
Звинувачення спирається на наркоманів
Квартира Калмикова і Журова (вони живуть разом, оскільки Андрій одружений на сестрі Івана), у яких 27 січня був у гостях Безруков, знаходиться в 12 кілометрах від місця описаної події. Факт знаходження всіх трьох на Текстильнику (конкретно - вулиця Пінтера 22) підтверджують сусіди, але, може, обвинувачені, знайшовши момент, з'їздили на Мирний, пограбували майора і встигли повернутися? Коротше кажучи, материнська версія довіри не викликала – до тих пір, поки я не побувала на засіданні Кіровського райсуду.
«Наші адвокати в один голос кажуть, що такої брудної справи ще не бачили»! - обурюються матері: Тамара Безрукова, Тетяна Журова, Людмила Калмикова.
Цього дня суд зібрався допитати свідків з боку звинувачення, які виконували на слідстві функції понятих. Але з'явився поки один, що справляв враження не дієздатного (до речі, другий свідок - його подружка, яку суду ще належить розшукати). З поглядом, спрямованим кудись «в астрал», із загальмованими реакціями, западаючи на праву ногу, цей свідок ледве доволочився до трибуни і вчепився в деревинку, щоб не впасти. Але найскладнішим виявилося сконцентрувати увагу і пам'ять.
Сенс короткого виступу понятого зводився до тези: підсудні надавали свідчення добровільно. Хто з трьох конкретно що «давав», і під час якої із слідчих дій, добитися не видавалося можливим.
- Ви перебуваєте на обліку у нарколога? – питання захисника Івана Браги.
Суддя: «Це справи не стосується! Питання зняте».
- Чому мова у вас плутана і розширені зіниці?
- Зііііниці? – ледве вимовляє свідок звинувачення, і несподівано робить заяву, чи то питаючи, чи то стверджуючи – Ну, у мене ж не дві голови.
Суддя: «Один заїкається. Інший говорить з акцентом, це не привід ставити питання, що принижують людську гідність»!
- Але свідок неадекватний! Що ви вживали сьогодні?
Суддя: «У вас немає спеціальних пізнань в цій області, а запаху ми не чуємо! Знімається питання».
- Первентин не пахне! - лунає репліка з лави підсудного.
Суд нагадує обвинуваченим, що вони поводяться зухвало, і це вже не вперше. Якщо Безруков не припинить огризатися і демонструвати неповагу суду, його видалять із зали засідання до кінця процесу!..
У сімействі міліціонера - наркокубло
Після засідання Тамара Безрукова повідомляє: «Ми цього «свідка», Ромку, щодня бачимо в нашому під'їзді. Він же з постійної клієнтури Валерки Стичкова»!
З'ясовується, рідний брат потерпілого Стичкова "варить" на продаж "ширу" і торгує нею прямо зі своєї квартири. Віталій Стичков теж раніше жив в нехорошій квартирі № 20 будинку № 11 по вул. Кольцова, але переїхав пару років тому.
- Так, - підтверджують сусіди, - в нашому під'їзді на 6-му поверсі живе Валера, який займається наркотою і тримає наркоточку.
- А чому ж ви не скаржитеся?
- Та втомилися вже, - виступає з натовпу найсміливіший старичок. – Дільничному про це кубло краще за нас відомо, він там буває. Але кубло не закриють, а Валеру не посадять – його вже не раз забирали, потримають і відпускають. Ми чули, він і судимість за наркотики одержав. Але відпускають завжди. Чому? Тому що у нього є братан - міліціонер, хто ж його посадить?!
Потерпілий не пізнав сусіда
Стичкови і Безрукови прожили в одному під'їзді багато років. Безрукови – на п'ятому поверсі, а Стичкови – на шостому. З одного боку подив викликає дивний вибір Безрукова – зважився пограбувати людину, яка його чудово знає, і за яку гарантовано влетить. Ще нелогічніше виглядають дії потерпілого: якщо нападник – твій сусід, чому не за гарячими слідами затримали? Тільки наступного дня після пограбування Стичков розповів про подію дружині і лише через п'ять днів наділи наручники на підозрюваного Безрукова, який і не думав ховатися.
- У своїх перших поясненнях і протоколі допиту потерпілий говорить: «Я не знаю, хто вони, нікого не підозрюю, пізнати не зможу. Від складання фоторобота відмовляюся». А коли опера провели роботу, виявилося, що один з нападників – Руслан, якого він чомусь не пізнав! – коментує цю нісенітницю адвокат Іван Брага, - І це працівник міліції, не наївна людина. Через час іншою ручкою в місці, яке неначе спеціально було залишене, є допис: «Один з нападників схожий на Руслана».
Дивно виглядає і медичний огляд потерпілого. У одній з довідок фігурують переломи ребер і наколювання щелепи. У іншому висновку, підшитому в справу, мовиться про легкий струс мозку. Знімків переломів немає.
- Коли Віталій Стичков нібито лежав у реанімації лікарні № 24, я й інші сусіди бачили його цілим і неушкодженим, і навіть без єдиної подряпини - він приходив відвідати маму, яка живе з його братом! – запевняє Тамара Безрукова.
Журова з Безруковим, враховуючи їх минуле, не випадково підібрали на роль «хлопчиків для биття». А ось Івану Калмикову не повезло як нікому. Він не судимо і на момент затримання був неповнолітнім – закінчував ліцей, проходив практику в приватному підприємстві. Як розповідають в цьому ТОВ, 2 лютого в 14.00 троє працівників карного розшуку під приводом поговорити вивели Калмикова прямо в спецівці, наділи наручники і відвезли.
- Мого сина провели повз чергового, не записуючи в журнал, і ніч на 3 лютого він провів у райвідділі, - говорить Людмила Калмикова, - Вік сина запитали після допиту, на якому не був присутній адвокат. Після того, як сина забрали, його сфотографував на мобільний телефон опер. Як тепер зрозуміло – це було треба для того, щоб показати фото «потерпілому», щоб той вже знав, як виглядає моя дитина, і в що одягнена. І пізніше Стичков описав робочий одяг Вані. Але зимовий одяг мого сина, в якому він ходить по вулиці, виглядає інакше - він залишився на роботі, звідки забрали сина.
Чим же підтверджується звинувачення, окрім слів?
- У своїх перших поясненнях потерпілий говорив, що у нього вкрали куртку, посвідчення, кільце, гроші. - говорить Людмила Калмикова. – А при обшуку у нас в квартирі знайшли тільки ланцюжок від спідниці моєї дочки. У протоколі написали: «ланцюжок з білого металу». Стичков через три дні заявив, що у нього якраз посвідчення висіло на такому, і «пізнав» свій ланцюжок в нашому. Хоча перед цим не давав його опису. А ще знайшли у нас при обшуку зарядний пристрій від старої «Нокіа». І через три-чотири дні Стичков заявив, що носив із собою зарядний пристрій, тому що у нього постійно розряджався телефон, і наше зарядне – це якраз те, що у нього зникло! Але в своєму першому поясненні він про зарядне не казав.
Адвокати підсудних наполягають, що обвинувачення повинне базуватися на доказах, а не домислах.
- Я маю намір ставити питання про виключення доказів, здобутих незаконним шляхом, - говорить Іван Брага, - Я сам колишній полковник міліції, і порядок проведення обшуків знаю як «Отче наш». Всі речові докази були передані потерпілому того ж дня, а не залучені до матеріалів. Порушувалося все, що тільки можна було порушити: починаючи з моменту затримання і закінчуючи здобуттям і вилученням речових доказів.
Тим часом від дружин і матерів підсудних поступило чергове звернення – тепер в управління внутрішньої міліційної безпеки: вони пишуть, що їх життям загрожує небезпека, яка йде від майора.
- В день його допиту, коли Стичков заплутався у свідченнях, виходячи із зали суду, він у присутності судді і адвокатів відкрито погрожував нам. – говорить Людмила Калмикова, - Перед наступним засіданням він сфотографував на мобільний телефон не офіційну дружину мого сина – Оксану. Потім це фото, ймовірно, потрапило до незнайомців, які двічі чекали на Оксану на вулиці. «Просять», щоб наші свідки, які можуть підтвердити алібі Вані, Андрія і Руслана, не приходили в суд.
| Автор: Адель Добріяк | NGO.DONETSK.UA |
|
переглядів: 145 коментарів: 0 |
02-06-2008 12:21 |
Повернутися в розділ «Журналістські росслідування» >> |
|
|
|
|
| роздрукувати |
|
| відправити другу |
|
| додати коментар |
|
|
|
| |
На цей час немає коментарів, Ви можете бути першим.
|
|
|
|
| |
|
|