Боротьба за посаду головного лікаря Бориспільської центральної райлікарні (ЦРЛ) точилася майже протягом усього 2006 року. Переміг у цих перегонах Станіслав Сергійович Іщенко, який ось уже 30 років працює у ЦРЛ: був дільничним терапевтом, ендокринологом, завідуючим терапії, заступником головного лікаря.

Районний медичний заклад Станіслав Іщенко очолює півроку. Тож ми поговоримо із керівником лікарні про досягнення і плани на майбутнє.

— Станіславе Сергійовичу, скажіть, будь ласка, чи виправдалися Ваші сподівання, чи не шкодуєте, що пішли на цю посаду? Чи немає у Вас розчарування, бажання все покинути? Адже це досить важка робота…

— Ні, не шкодую. Працювати мені неважко, адже я знав, на що йшов.

— Чи не складно керувати кількатисячним колективом?

— Мікроклімат у колективі досить складний, особливо після минулого року, коли тривалий час вибирали керівника лікарні. Тому я намагаюся робити все, аби згуртувати колектив.

— Вашу кандидатуру на посаду головного лікаря підтримали депутати і міста, і району. Як допомагають Вам міськрада, райрада, райдержадміністрація?

— Хто йде територією райлікарні, той бачить, що щось робиться. Якби не міська і районна ради, то нічого б цього не було. Бо що може зробити головний лікар без фінансування, без підтримки? Як можна змінити на краще що-небудь у галузі, керувати великим колективом без підтримки органів місцевого самоврядування? Районна рада на сесіях цього року виділяла позабюджетні кошти на енергоносії, заробітну плату, на ремонт туберкульозного відділення, на реконструкцію Вишеньківської дільничної лікарні, на завершення ремонту пральні. Збільшили кошти на харчування хворих на туберкульоз. Місто теж чимало допомагає. На днях чекаємо на автомобіль швидкої допомоги. Міський голова Анатолій Федорчук працює над тим, аби розпочати будівництво нового паталого-анатомічного корпусу. Міськрада передала нам 6 кондиціонерів, 5 холодильників; обіцяє ще придбати 3 холодильники для тубдиспансеру. Місто залучило до підтримки лікарні фірму «Max Well», яка проводить ремонтні роботи у хірургічному відділенні.

За бюджетні кошти ми придбали сучасну дезкамеру (45 тис. грн.), електрокардіограф (15 тис. грн.), відсмоктувач для хірургічних маніпуляцій, холодильну камеру для харчоблоку (8,5 тис. грн.).

Ремонтувати сільські лікарні та амбулаторії допомагають сільські ради і спонсори.

— Сьогодні лікарня за Статутом належить району. Та в ній обслуговують більше мешканців Борисполя, ніж району. Як налагодити фінансування і стосунки міськради і райради, які завжди у цьому плані були непростими? Ні для кого не секрет, що головною причиною непорозуміння є земля райлікарні… У практиці ж немає міськрайонного медичного закладу, а є лише один власник.

— Мені прикро, що є непорозуміння у цьому плані. Якщо у ЦРЛ буде 2 або більше джерел фінансування, то це буде тільки на користь людям. Якщо взяти окремо і міську, і районну ради, і райдержадміністрацію, то всі допомагають, вносять великі кошти на лікарню. Так, у практиці немає подвійного підпорядкування, але чому ми перші не можемо провести реорганізацію. Я вважаю, якщо зміни покращать матеріально-технічну базу ЦРЛ, то чому б нам не робити все можливе у цьому плані. Я хотів би, щоб фахівці, керівники району і міста, юристи знайшли порозуміння. Я однаково вдячний за матеріальну підтримку і районній, і міській радам.

— На прохання жінок, до жіночої консультації я приводила заступника голови РДА з гуманітарних питань Анатолія Ковальчука. На словах він обіцяв допомогти. Чи виконав він, як куратор медичних питань району, свої обіцянки?

— Не чув про це… Стільці для жіночої консультації надав міський голова Анатолій Федорчук.

— Є такі корпуси, де ремонт дуже давно не робився, наприклад, кабінет інфекційних захворювань (КІЗ). А відділення переливання крові не працює взагалі…

— Будівля пункту переливання крові потребує капітального ремонту, і рішенням санепідеміологічної станції закрита. Коли провели розрахунки витрат на капремонт, то вирішили, що вигідніше побудувати нове приміщення. До того ж, ця будівля підлягає під знесення. Та ж сама ситуація складається і з кабінетом інфекційних захворювань, який сьогодні є методичним центром ВІЛ/СНІДу. Тому відділення переливання крові буде розміщене на першому поверсі пологового будинку, а КІЗ плануємо перевести у відділення швидкої медичної допомоги.

— Люди і сьогодні йдуть до лікарні зі своїми ліками, білизною. Чи є зміни на краще?

— Про зміни на краще судити не мені, а людям. Проте хочеться відзначити, що ми маємо можливість безкоштовно надати невідкладну допомогу, провести інтенсивну терапію протягом перших двох діб. До нас потрапляють із важкими травмами після ДТП, заробітчани, які працюють на будівництвах, на підприємствах, а оплатити немає чим, бо мешкають вони в інших областях. Із виробничими травмами до нас потрапляє велика кількість людей. Лікуємо безкоштовно населення незахищених категорій. Є резервні життєво необхідні ліки. Поступово вирішується проблема з білизною. Протягом багатьох років ми взагалі не отримували кошти на такі витрати. Нещодавно я придбав білизну на 40 тисяч гривень (бюджетні кошти). Тож сьогодні білизною по 2 комплекти на ліжко повністю забезпечені операційний блок, реанімація і всі відділення стаціонару.

— У райлікарні є відділення платних послуг. Як Ви розподіляєте кошти, що надходять до медичного закладу від оплати за лікування?

— Відділення платних послуг депутати райради затвердили у новому Статуті ЦРЛ. За спецкошти уже у 2007 році ми придбали касовий апарат, кардіоцентр (15500 грн.), колькоскоп (8 тис. грн.), 2 ліжка для пологів (по 9 тис.грн.). Незабаром придбаємо ще один колькоскоп (для діагностування раку на ранніх стадіях у жінок).

— Як у районі запроваджується практика сімейної медицини?

— Медамбулаторія сімейної медицини є лише у Дударкові. Нещодавно ми отримали з області оснащення для цієї амбулаторії. У 2007 році планується ввести у дію медичні заклади сімейної медицини у селах Гора, Іванків, Проліски, Гнідин.

— Люди скаржаться на черги у ЦРЛ. Особливо обурюються, коли медпрацівники позачергово заводять до кабінету родичів або знайомих…

— Ситуації трапляються різні. Лікар повинен попередити, що когось приймає терміново, можливо, комусь важко стояти у черзі. Але, незважаючи ні на що, пацієнт завжди правий.

Черги створюються переважно тому, що лікарня не забезпечена кадрами. Не вистачає окулістів, невропатологів, дільничних терапевтів. У педіатричній службі взагалі проблема. У нас працюють педіатри пенсійного віку. Через низьку зарплату і відсутність житла молодь майже не приходить до нас. У цьому році міський голова Анатолій Федорчук обіцяє забезпечити житлом чотирьох молодих педіатрів.
Окрім того, ми отримуємо справедливе нарікання на роботу швидкої допомоги. Однак лікарів і водіїв не вистачає. Сьогодні некомплект — 9 водіїв, тобто 3 зміни по 3 машини! Машини є, та заробітна плата надзвичайно низька. Та й потрібні нам досвідчені водії: на швидкій часто водій працює в екстремальних ситуаціях, іноді порушує правила дорожнього руху, щоб вчасно доставити до лікарні хворого. А у Бориспільському районі роботу водія на 1,5-2 тис. грн., замість 500 грн., знайти нескладно. Проблему ж із пальним ми вирішили.

— Скаржаться на неякісне харчування у ЦРЛ. Як Ви вирішуєте це питання?

— На харчування сьогодні виділяється аж 2,5 грн. на добу на одного хворого! Ми працюємо над покращенням асортименту (цими питаннями я займаюся особисто). Сьогодні у їдальні є масло, сир, молоко, яйця, м’ясо, риба. Налагоджуємо контакти із сільськогосподарськими підприємствами району щодо постачання продукції.

— Чи забезпечена райлікарня інсуліном?

— Проблема із забезпеченням інсуліном стоїть останнім часом досить гостро, щороку ми виявляємо 120 і більше хворих на цукровий діабет. У 2007 році проведений тендер на 500 тис. грн. на закупівлю інсуліну. Тендер проходив досить складно. Але до кінця цього року інсулін буде.

— Дякую за розмову.

Лариса МАЦЮК