05/07/05
Перший програш мерії у “справі Шендрика”
Сихівський районний суд задовольнив позов родичів покійного Станіслава Шендрика та визнав незаконним рішення Львівської міської ради про продаж земельної ділянки шляхом аукціону.
Анульовано результат проведеного 4 липня 2003 року аукціону, коли ділянку на вул. Тернопільській, 28-32 купило підприємство “Тілець”. Відповідно, скасовано і договір купівлі-продажу цієї земельної ділянки. Упродовж місяця представники Ратуші мають право оскаржити рішення суду.
На думку Олексія Шендрика, сина покійного викладача, міська влада скористається цим правом, і право на власність спірної ділянки доведеться доводити ще доволі довго. Нагадаємо, що справа ця триває вже понад рік. А почалася вона після одного з найбільш вдалих міських земельних аукціонів. Тоді міське управління природних ресурсів і регулювання земельних відносин виставило на продаж ділянку на вул. Тернопільській, 28-32.
Її продали, незважаючи на те, що перед аукціоном до залу прийшов судовий виконавець і вимагав зняти об’єкт з торгів, оскільки Личаківський районний суд виніс рішення про заборону продажу цієї ділянки. Підставою для такого рішення суду була заява родини Шендриків-Пєтухових про право власності на цю ділянку, згідно із Земельним кодексом України. Родина заявляла про своє право безоплатної приватизації, оскільки тривалий час користувалася землею і мала відповідні документи, які щонайменше мали взяти до уваги ще до виставлення ділянки на торги. Що більше, як розповідав Станіслав Шендрик “Газеті” 4 липня 2003 року, приблизно за місяць до аукціону він розпочав процедуру приватизації цієї ділянки – його документи прийняли у відповідному управлінні міської влади.
А 3 жовтня 2003 року викладач здійснив акт самоспалення. З моменту продажу ділянки, попри відсутність усіх офіційних паперів, підприємство, яке придбало її, намагалося проводити підготовчі земельні роботи. А міська влада ніяк не втручалася. Уже після смерті викладача депутати міської ради заявляли про необхідність відставки Василя Лозинського, заступника міського голови з питань містобудування та землеустрою. Проте цього так і не сталося. Незважаючи на створення спеціальної депутатської комісії, яка у своїх висновках фактично визнала Лозинського винуватим у трагедії. Депутати, щоправда, визнали на сесії міської ради звіт заступника незадовільним, проте мер не відправив його у відставку.
До речі, після трагедії відбувся мітинг студентів Станіслава Шендрика, вони вимагали публічного вибачення міської влади перед родиною загиблого.
Пробачення не попросив мер, не зробили цього і його заступники. Однак Любомир Буняк тоді вийшов до студентів і сказав: “У цій справі розберуться відповідні органи. Дуже прикро, що у Львові трапилася така трагедія. Це питання буде винесено на сесію. За цією справою проводитимуть розслідування”.
Тоді ж порушили кримінальну справу і розпочався розгляд цивільного позову в суді. Цивільну справу сьогодні вже вирішено. Кримінальна, на думку Олексія Шендрика, теж добігає логічного кінця. Проте в ній залишається багато незрозумілого. Нагадаємо, кримінальну справу за фактом доведення до самогубства порушила Львівська обласна прокуратура 13 жовтня 2003 року. Згодом її передали для розслідування у Львівську міжрайонну природоохоронну прокуратуру. Ще через декілька місяців – у міську прокуратуру. Тоді екс-прокурор міста Львова Володимир Гураль у коментарі заявив, що справу довелося забрати, оскільки працівники природоохоронної прокуратури не впоралися з роботою.
Він звинувачував їх у тяганині й у тому, що так і не було встановлено конкретного обвинуваченого. За його словами, у справі фігурували представники міської влади, проте конкретно не називав. Натомість тоді ж узяли під варту керівника підприємства “Тілець” Сергія Гущина, який і нині перебуває під вартою. Йому як керівникові підприємства пред’явили звинувачення в перевищенні посадових обов’язків. За інформацією адвоката родини Шендриків Руслана Бельського, прокуратура міста має намір пом’якшити звинувачення Гущина.
– Міська прокуратура робить спробу змінити перше звинувачення тобто “перевищення повноважень” на більш м’яке – доведення до самогубства, – розповів Бельській.– Якщо за першою статтею передбачено покарання від семи до десяти років, то за другою – до п’яти років.
Адвокат каже, що не знає, коли ухвалять остаточне рішення, проте передбачає, що це триватиме не так довго і вердикт буде винесено цього року.
До речі, він також повідомив, що представники міської влади фігурують у цій справі лише як свідки. Хоча в липні 2004 року “Львівська газета” писала про наявність документів, які підтверджують те, що заступник мера Василь Лозинський знав про заборону суду щодо продажу ділянки на Тернопільській і свідомо допустив цей лот до аукціону.
Із поінформованих джерел відомо, що коли справа перебувала в провадженні міжрайонної природоохоронної прокуратури, то Лозинський фігурував не лише як свідок. Йому готувалися винести звинувачення в перевищенні посадових обов’язків. І саме в цей момент справу забрали в міську прокуратуру.
”Львівська газета”