|
 |
Сьогодні, набрав чинності ратифікований Верховною Радою 10 квітня п.р. Протокол про приєднання України до Марракеської Угоди про створення СОТ і Україна стала повноправним 152-м членом цієї організації.Світова організація торгівлі – це в першу чергу правова та інституціональна основа міжнародних багатосторонніх торговельних відносин, основними функціями якої є нагляд за виконанням домовленостей, які є невід’ємною частиною Угоди про створення СОТ; забезпечення швидкого і ефективного вирішення торговельних суперечок між країнами-членами; оцінка їх торговельного потенціалу; співробітництво з іншими міжнародними організаціями та надання технічної допомоги країнам, що розвиваються, найменш розвиненим країнам та країнам з перехідною економікою.
І саме СОТ є організацією, яка формує правила торговельно-економічної, інвестиційної, податкової, митної гри на глобальному рівні і суттєво впливає на умови економічного співробітництва в рамках регіональних угруповань.
ПЕРЕВАГИ ВСТУПУ УКРАЇНИ ДО СОТ ДЛЯ ВІТЧИЗНЯНОЇ ЕКОНОМІКИ
Вступ до СОТ є вкрай суттєвим фактором формування привабливого іміджу України на міжнародній арені, що, насамперед, впливатиме на формування ефективного ділового середовища як для національних, так і для іноземних компаній, а також на її економічний розвиток.
Недискримінація, передбачуваність, прозорість процедур та рівноправна торгівля — основні вимоги і у той самий час переваги СОТ, які ведуть до підвищення якості управління як приватними, так і державними підприємствами, а також значно зменшують можливості для корупційних дій на всіх рівнях.
З моменту вступу України у СОТ Україна отримає такі переваги:
- одержання режиму найбільшого сприяння у торговельному просторі всіх країн-членів СОТ, тобто одночасне покращання умов торгівлі з 151 країнами світу, на долю яких припадає понад 95% світової торгівлі;
- зменшення тарифних і нетарифних обмежень доступу українських товарів на товарні ринки країн-членів СОТ;
- отримання можливості захисту інтересів українських виробників згідно з процедурою розгляду торговельних спорів Світової організації торгівлі;
- набуття офіційного статусу переговорного процесу з створення зони вільної торгівлі з ЄС .
- скасування квот на експорт української продукції металургії до ЄС.
- доступ до дешевших комплектувальних, устаткування і сировини;
- забезпечення недискримінаційного транзиту товарів та послуг.
ЗАГАЛЬНІ НАСЛІДКИ ВСТУПУ ДО СОТ НА МАКРОЕКОНОМІЧНОМУ РІВНІ
В цілому, за експертними оцінками, вступ України до СОТ зумовить додаткове підвищення добробуту населення на 3% та підвищення динаміки зростання ВВП до 2 %.
Значною мірою економіка України вже сьогодні функціонує в умовах СОТ, оскільки секторальні зобов’язання, взяті в рамках переговорів, в основному відповідають діючому законодавству.
Кумулятивний вплив для галузей національної економіки від вступу України до СОТ за експертними оцінками матиме позитивний характер.
Найбільш важливою зміною, яка визначатиме зростання як добробуту, так і реального ВВП, буде покращення доступу до ринків, зокрема для металургії, хімічної промисловості та сільського господарства. Лише ця зміна призведе до 6,4% кумулятивного зростання добробуту та 2,7% зростання реального ВВП. Це відбудеться завдяки зростанню експорту та, відповідно, підвищенню попиту та цін на фактори виробництва в середині країни.
Вплив на добробут від зниження торгових бар’єрів пов’язаний з доступністю більш різноманітного переліку товарів та послуг, що дозволяє користувачам споживати якісніші послуги за нижчою ціною. Це стосується як кінцевих споживачів, так і підприємців, які матимуть кращий доступ до обладнання та товарів проміжного попиту. Це стає підставою для підвищення реальної продуктивності виробництва. Також, важливим є зростанням прямих іноземних інвестицій в ключових секторах, що збільшує пропозицію факторів виробництва та, відповідно, призводить до зростання ціни як на робочу силу, так і капітал. Це, в свою чергу, веде до зростання доходів домогосподарств.
РИЗИКИ ВІД ЧЛЕНСТВА У СОТ
Поряд з низкою переваг існують певні ризики від приєднання України до СОТ:
загострення конкуренції на внутрішньому ринку;
необхідність впровадження нових норм безпеки та якості продукції.
Запровадження правил СОТ у сфері стандартизації та сертифікації потребує суттєвих витрат для розроблення та впровадження нових інститутів і механізмів здійснення таких процедур. Значна частина витрат, пов'язаних із переходом до нових стандартів, припаде на вітчизняних виробників.
Слід зазначити, що угоди СОТ не встановлюють вимог щодо якості товарів, які реалізуються на внутрішньому ринку. Це залишається компетенцією урядів. Однак від експортерів країни можуть вимагати підтвердження відповідності характеристик продукції міжнародним стандартам якості та безпеки. Тому необхідність дотримання міжнародних норм у цих сферах існує об'єктивно, незалежно від рішення про вступ до СОТ, оскільки є передумовою підвищення конкурентоспроможності виробників як на внутрішніх, так і на зовнішніх ринках.
|