Документальні підтвердження відповідності дій офіційної влади СРСР статті 2 Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року «Про попередження злочину геноциду і покарання за нього»

Документ
(назва, реквізити)

Текст документа або цитата з нього

Пояснення

РДАСПІ. – Ф.81.- Оп.3.- Спр.99.- Арк.146-151.

ЛИСТ Й.СТАЛІНА Л.КАГАНОВИЧУ ПРО СТАНОВИЩЕ В УСРР ТА НЕОБХІДНІСТЬ ЗМІНИ КЕРІВНИЦТВА РЕСПУБЛІКИ ВІД 11 СЕРПНЯ 1932 РОКУ.

Самое главное сейчас Украина. Дела на Украине из рук вон плохи. Плохо по партийной линии. Говорят, что в двух областях Украины (кажется, в Киевской и Днепропетровской) около 50-ти райкомов высказались против плана хлебозаготовок, признав его нереальным. В других райкомах обстоит дело, как утверждают, не лучше. На что это похоже? Это не партия, а парламент, карикатура на парламент. Вместо того, чтобы руководить районами, Косиор все время лавировал между директивами ЦК ВКП и требованиями райкомов и вот — долавировался до ручки. Правильно говорил Ленин, что человек, не имеющий мужество пойти в нужный момент против течения, — не может быть настоящим большевистским руководителем. Плохо по линии советской. Чубарь — не руководитель. Плохо по линии ГПУ. Реденсу не по плечу руководить борьбой с контрреволюцией в такой большой и своеобразной республике, как Украина.

Если не возьмемся теперь же за выправление положения на Украине, Украину можем потерять. Имейте в виду, что Пилсудский не дремлет, и его агентура на Украине во много раз сильнее, чем думает Реденс или Косиор. Имейте также ввиду, что в Украинской компартии (500 тысяч членов, хе-хе) обретается не мало (да, не мало!) гнилых элементов, сознательных и бессознательных петлюровцев, наконец — прямых агентов Пилсудского. Как только дела станут хуже, эти элементы не замедлят открыть фронт внутри (и вне) партии, против партии. Самое плохое это то, что украинская верхушка не, видит этих опасностей.

Так дальше продолжаться не может.

Нужно:

а) взять из Украины Косиора и заменить его Вами с оставлением Вас секретарем ЦК ВКП(б);

б) вслед за этим перевести на Украину Балицкого на пост преда украинского ГПУ (или ПП Украины, так как должности преда ГПУ Украины, кажется, не существует) с оставлением его замом председателя ОГПУ, а Реденса сделать замом Балицкого по Украине;

в) через несколько месяцев после этого заменить Чубаря другим товарищем, скажем Гринько или кем-либо другим, а Чубаря сделать замом Молотова в Москве (Косиора можно сделать одним из секретарей ЦК ВКП);

г) Поставить себе целью превратить Украину в кратчайший срок в настоящую крепость. СССР, в действительно образцовую республику. Денег на это не жалеть.

Без этих и подобных им мероприятий (хозяйственное и политическое укрепление Украины, в первую очередь — ее приграничных районов и т.п.), повторяю — мы можем потерять Украину.

Что Вы думаете на этот счет?

Наведений документ є одним з тих, які дають уявлення чому було розв’язано терор голодом. Страх втратити Україну був цілком обґрунтований. В умовах соціально-економічної кризи силове поле Кремля зникало, і тоді українська еліта могла би перетворитися з червоної на жовто-блакитну. Після серпня 1932 року Сталін став готувати організаційні передумови для вилучення під виглядом хлібозаготівель усього продовольства, щоб перетворити голодування, яке загрожувало соціальним і політичним катаклізмом, в повсюдний голод, який зводив до нуля повстанські настрої селянства (як це було доведено під час голоду 1921-1923 років). Головною ланкою в терорі голодом стали “натуральні штрафи”.

З наведеної цитати видно, що Україна становила особливий інтерес для комуністичного режиму. Тому всі подальші заходи, пов’язані зі штучним голодом, створеним хлібозаготівлями, натуральними штрафами, “заслінними загонами” та іншими спланованими заходами, стосувалися насамперед України і Кубані.

Кубань тоді розглядалася як частина України, хоча являла собою один з округів Північно-Кавказького краю РСФРР. У 20-х роках з боку населення Кубані виявлялося неприховане прагнення приєднатися до УСРР. Харківський компартійно-радянський центр заохочував ці прагнення і не раз звертався в Кремль з таким проханням. Кремль погодився тільки на українізацію Кубані. Політика українізації була частиною політики коренізації радянської влади в національних регіонах. Українізацію Кубані було проведено харківським керівництвом у стислі строки і в широких масштабах.

Саме тому Кремль одночасно спрямував свій удар проти УСРР і Кубані, організуючи під виглядом хлібозаготівель терор голодом. Восени 1932 року Сталін оголосив українізацію Північного Кавказу “петлюрівською” і знищив всі її здобутки за кілька тижнів.

Трагедия советской деревни.
М.: 2001 Т.3. –
с.557-559

ИЗ ВЫСТУПЛЕНИЯ И.В.СТАЛИНА НА ОБЪЕДИНЕННОМ ЗАСЕДАНИИ ПОЛИТБЮРО ЦК И ПРЕЗИДИУМА ЦКК ВКП(Б)

27 ноябра 1932 г.

Строго секретно.

…Что такое колхозное крестьянство? Колхозное крестьянство есть союзник рабочего класса. Громадное большинство этого крестьянства является опорой Советской власти в деревне. Но это еще не значит, что среди колхозников и колхозов не может быть отдельных отрядов, идущих против Советской власти, поддерживающих вредителей, поддерживающих саботаж хлебозаготовок. Было бы глупо, если бы коммунисты, исходя из этого, не ответили на удар этих колхозников и колхозов сокрушительным ударом.

На засіданні вищих урядовців 27 листопада 1932 року прозвучало обгрунтування “нищівного удару”, який насправді було завдано на місяць раніше: 22 жовтня Політбюро ЦК ВКП(б) прийняло рішення відрядити В.М.Молотова в УСРР і Л.М.Кагановича на Кубань на чолі надзвичайних хлібозаготівельних комісій.

Командири Великого голоду. К., 2001. – с.254.

ІЗ ЩОДЕННИКА ПОЇЗДКИ Л. М. КАГАНОВИЧА НА ПІВНІЧНИЙ КАВКАЗ 1-8 ЛИСТОПАДА 1932 Р.

З ВИСТУПУ Л.М.КАГАНОВИЧА У РОСТОВІ-НА-ДОНУ 1 ЛИСТОПАДА.

Несомненно, среди приезжавших с Украины были организованные группы, ведшие работу, особенно на Кубани, где украинский язык. К колхозам нельзя подходить идеалистически, по-народнически. ЧТО НУЖНО СДЕЛАТЬ? Объявить на черную доску 3-5 станиц, в них запретить торговлю, провести чистку, провести несколько процессов с опубликованием в печати. В 31 ведущий район уполномоченными послать крупных людей – членов бюро крайкома, КК, КИКа. Пустить слушок о переселении с Севера на кубанские земли крестьян, которые лучше будут обрабатывать кубанские плодороднейшие земли.

У цьому виступі вперше пропонувалося використати режим “чорної дошки” для форсування заготівель хліба. Одночасно проглядається й політичний антиукраїнський підтекст.

Трагедия советской
деревни. М.: 2001Т.3. –
с.453-454

ИЗ ПОСТАНОВЛЕНИЯ ЦИК И СНК СССР «ОБ ОХРАНЕ ИМУЩЕСТВА ГОСУДАРСТВЕННЫХ ПРЕДПРИЯТИЙ, КОЛХОЗОВ, И КООПЕРАЦИИ И УКРЕПЛЕНИИ ОБЩЕСТВЕННОЙ (СОЦИАЛИСТИЧЕСКОЙ) СОБСТВЕННОСТИ»

7 АВГУСТА 1932 Г.

І. 2. Применять в качестве меры судебной репрессии за хищение грузов на железнодорожном и водном транспорте высшую меру социальной защиты – расстрел с конфискацией всего имущества и с заменой при смягчающих обстоятельствах лишением свободы на срок не ниже 10 лет с конфискацией имущества.

ІІ. 1. Приравнять по своему значению имущество колхозов и кооперативов (урожай на полях, общественные запасы, скот, кооперативные склады и магазины и т.п.) к имуществу государственному и всемерно усилить охрану этого имущества от расхищения.

2. Применять в качестве меры судебной репрессии за хищение (воровство) колхозного и кооперативного имущества высшую меру социальной защиты – расстрел с конфискацией всего имущества и с заменой при смягчающих обстоятельствах лишением свободы на срок не ниже 10 лет с конфискацией всего имущества.

3. Не применять амнистии к преступникам, осужденным по делам о хищении колхозного и кооперативного имущества.

Відпрацьовуючи Постанову ЦК ВКП(б) про жнива у 1932 році, Л.М.Каганович написав Й.В.Сталіну в Сочі, що в Україні “є небезпека розкрадання хліба” (Сталин и Каганович. Переписка 1931-1936 гг. М.2001. – с.188). Це підтвердив у листі Сталіну Г.І.Петровський, обґрунтовуючи своє прохання надати Україні продовольчу допомогу” “Допомогу треба надати ще й тому, що від голоду селяни зніматимуть недозрілий хліб, і його багато може загинути даремно”. (Командири Великого голоду. К., 2001. – с.214). Відповіддю Сталіна стала ця Постанова.

Голод 1932-1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. Київ, Видавництво
політичної літератури України, 1990 с.227 ПА ИП при ЦК Компартії України. Ф.I.Он.С. Спр. 237.
Арк. 14-10.

З ПОСТАНОВИ ПОЛІТБЮРО ЦК КП(б)У ПРО ЗАХОДИ ПО БОРОТЬБІ З СПЕКУЛЯЦІЄЮ ХЛІБОМ

9 серпня 1932 р.

Решением партии и правительства колхозная торговля хлебом разрешена только после 15 января 1933 г., после полного выполнения хлебозаготовок по Союзу. До этого срока продажа хлеба на базарах воспрещена. Это мероприятие должно облегчить борьбу с разбазариванием колхозного хлеба, создать необходимые условия для борьбы с разбазариванием хлеба единоличными хозяйствами и тем самым способствовать успешному выполнению плана хлебозагото­вок и сохранению максимальных натуральных фондов, подлежащих распределению среди колхозников.

Продажа хлеба на рынке до установленных правительством сроков на деле является потаканием кулаку и спекулянту и облегчает им работу по срыву выполнения основного обязательства колхозов, единоличников-бедняков и середняков перед пролетарским государством, ведет к разбазариванию натуральных фондов, подлежащих распределению среди колхозников, а тем самым направлена против организационно-хозяйственного укрепления колхозов, против колхозов.

Борьба с торговлей хлебом до полного выполнения плана хлебозаготовок во всем Союзе (до 15 января) должна стать делом широчайших масс, составной частью всей нашей работы по выполнению плана хлебозаготовок…

Наряду с массовой работой необходимо умелое, твердое проведение судебно-репрессивных и административных мер, репрессии необходимо направить в первую очередь против перекупщиков хлеба — спекулянтов, против кулацко-зажиточной верхушки села. В то же время необходимо применять репрессии и против правлений колхозов, а также единоличников-контрактантов, невыполняющих своих обязательств по сдаче хлеба государству и продающих уже теперь хлеб (зерно, мука) на базарах.

Для этого:

1. Обязать советские органы, ГПУ и милицию обеспечить полное устранение с рынка перекупщиков зерна и муки.

2. Против кулацко-зажиточных хозяйств (твердосдатчиков), продающих хлеб, применять меры административной ответственности по закону 3 июля 1929 года, а также судебные репрессии.

3. Правления колхозов, продающие хлеб на базаре, должны быть привлечены к судебной ответственности, причем репрессии прежде всего направить против председателей и зав. хозяйством колхоза.

Во всех случаях привлечения к ответственности колхозная система должна обеспечить общественное осуждение и постановление о привлечении виновных к суровой судебной ответственности со стороны колхозов, правления которых допустили незаконную продажу хлеба.

Все случаи привлечения к ответственности правлений колхозов, торгующих хлебом, необходимо широко освещать в прессе, сообщая одновременно, как реагировали колхозники того колхоза, где правление допустило незаконную тор­говлю хлебом.

Приватну торгівлю було заборонено наприкінці 20-х років, а систему державної торгівлі було зосереджено переважно в містах. Карткова система, яка діяла з 1929 по 1935 роки, не поширювалася на сільське населення. Заборона приватної торгівлі стосувалася колгоспів та колгоспників. Вона унеможливлювала придбання селянами хліба. Його можна було купити в магазинах торгсину (всесоюзні контори для торгівлі з іноземцями), але виключно за золото або валюту. Протягом 1932-1933 років магазини торгсину прийняли від населення понад 65 тон так званого побутового золота (весільні обручки, нагрудні хрести, сережки, монети царського карбування тощо). Заборона колгоспної торгівлі діяла протягом 1932-1933 років, тому що колгоспи не мали можливості виконати плани хлібозаготівель, а показником їх виконання вважалися зведені районні, обласні та республіканські завдання. Відтак держава свідомо позбавила мільйони селян можливості придбання продуктів харчування.

Голод 1932-1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. Київ, Видавництво політичної літератури України, 1990 с. 238 НА ИП
при ЦК Компартії
України.
Ф 1 Оп.1.
Спр. 2012.
Арк. 36.

ТЕЛЕГРАМА ЦЕНТРАЛЬНОМУ КОМІТЕТУ КП(б)У З ВИКЛАДОМ ПОСТАНОВИ РАДНАРКОМУ СРСР ТА ЦК ВКП(б) ПРО НЕМОЖЛИВІСТЬ ВИДІЛЕННЯ НАСІННЄВОЇ ПОЗИКИ КОЛГОСПАМ І РАДГОСПАМ

23 вересня 1932 р.

Постановление СНК Союза ССР и ЦК ВКП(б): ряд местных организаций обращается в СНК и ЦК за семенной _ссудой для совхозов и колхозов. Ввиду того, что урожай настоящего года является удовлетворительным, а правительством оставлен для колхозов уменьшенный план государственных хлебозаготовок, который должен быть выполнен полностью, СНК и ЦК постановляют: первое — отклонить все предложения о выдаче семенной ссуды. Второе — предупредить, что в текущем году ни совхозам, ни колхозам семссуда не будет выдаваться ни для озимого, ни для ярового сева. Третье – возложить на председателей колхозов, директоров МТС и директоров совхозов ответственность за выделение полностью семенных фондов к яровому севу в установленные СНК и ЦК сроки (не позднее 15 января 1933 г.) и за их полную сохранность. 23 сентября

Председатель СНК СССР Молотов (Скрябин)

Секретарь ЦК И. Сталин

Постанови партійних і державних органів, ухвалені у вересні, листопаді, грудні 1932 та січні 1933 року, дозволяли заготівельним органам вилучати все наявне зерно, у т.ч. й насіннєві фонди колгоспів, якщо вони не виконали плани хлібозаготівель. Така система заготівель свідчила про тотальне позбавлення колгоспів зернових культур, про зрив посівної кампанії, про навмисне загострення продовольчої ситуації в українських селах, позаяк було розпорядження ЦК про вивезення “всіх без винятку наявних колгоспних фондів”. Колгоспи не могли виконати обсяги хлібозаготівель, встановлені райвиконкомами, тому у них “вичищали комори”. На початку січня 1933 року деякі господарства виконали лише 2/3 обсягів завдань, тому їхні насіннєві фонди вивозили на елеватори.

ПА ІІП
при ЦК Компартії
України.
Ф. 1. Оп. 6.
Спр. 237.
Арк. 177.

З ПОСТАНОВИ ПОЛІТБЮРО ЦК КП(б)У ПРО ПОСИЛЕННЯ ДОПОМОГИ В ПРОВЕДЕННІ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ З БОКУ ОРГАНІВ ЮСТИЦІЇ

5 листопада 1932 р.

В целях усиления борьбы за хлеб ЦК КП(б)У предлагает Наркомюсту, областным и районным комитетам наряду с развертыванием широкой массовой работы обеспечить решительное усиление помощи хлебозаготовкам со стороны органов юстиции.

ЦК предлагает:

Обязать судебные органы вне очереди рассматривать дела по хлебозаготовкам, как правило, выездными сессиями на месте с применением суровых репрессий, обеспечивая дифференцированный при этом подход к отдельным социальным группам, применяя особо суровые меры к спекулянтам, перекупщикам хлеба.

Организовать в каждой области не менее 5—10 добавочных разъездных судебных сессий нарсуда для разъездов по районам.

Судебный разбор дел и применение строжайших репрессий должны сопровождаться широким развертыванием массовой работы по мобилизации общественности вокруг этих процессов на усиление борьбы за хлеб.

Обязать обкомы и Наркомюст укомплектовать эти сессии крепкими подготовленными работниками из бывших судебных работников.

Оформление назначения нарсудьями провести немедленно.

Обязать административные органы быстро проводить все установленные законом меры взыскания несданного хлеба и административные меры к злостным несдатчикам…

Колективізація і
голод на Україні.
1929-1933. –
К.., 1992. –
с.538-540.
ЦДАЖР України,
ф. 24, оп. 13,
спр. 81, арк. 31
зв — 33.
Засвідчена копія*.
Склограф, прим.

ОБІЖНИК НАРКОМЮСТУ УСРР ПІДЛЕГЛИМ УСТАНОВАМ НА МІСЦЯХ ПРО ПОСИЛЕННЯ РЕПРЕСІЙ ПРОТИ СЕЛЯН ЗА НЕВИКОНАННЯ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ В УМОВАХ ГОЛОДУ

9 листопада 1932 р.

Таємно

10. Підкреслюючи, що органи юстиції можуть досягнути належного ефекту своєю роботою лише політизуючи, що досі саме цієї політизації роботи у достатній мірі не було, НКЮ пропонує хлібозаготівельні справи розв'язувати безпосередньо на селі, найширше притягати до розв'язання цих справ увагу колгоспників, середняків та бідняків, використовуючи розв'язання кожної окремої справи для мобілізації громадськості навколо боротьби за хліб. Погодившись з редакцією місцевої преси — найширше висвітлювати характерні хлібозаготівельні справи у пресі...

11. Зазначаючи, що облсуди і прокуратури майже ігнорують вимоги НКЮ щодо надсилання статистичних відомостей про роботу органів юсти­ції в справі хлібозаготівель, НКЮ категорично вимагає надіслати потріб­ні відомості. Відповідальність за надсилання цих відомостей покладається на облпрокурорів та голів облсудів. До 20 листопада надіслати відомості про роботу за час до 5 листопада ц. р.

Харків, 9.ХІ.32 р.

Заст. наркому юстиції та ГПР (А. Приходько)

Тво зав. оргінстру НКЮ (А. Гарін)

Ідея натуральних штрафів, зовсім зловісна сама по собі, спочатку обставлялася різними застереженнями. Однак в інструкціях Наркомюсту УСРР від 9 листопада і 25 листопада 1932 року вже чітко простежуються ужорсточення цього заходу впливу на “нездавців хлібу”.

Колективізація і
голод на Україні.
1929-1933. –
К.., 1992. –
с.550-551.
ЦДАЖР України,
ф. 8, оп. 15,
спр. 18665,
арк. 1—2.
Оригінал.

З РОЗПОРЯДЖЕННЯ НАРКОМЮСТУ УСРР ПРОКУРОРАМ НА МІСЦЯХ ПРО РЕПРЕСИВНІ ЗАХОДИ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ

25 листопада 1932 р.

Негайно

До всіх прокурорів

«Про заходи до посилення хлібозаготівель»

20 листопада ц. р. РНК УСРР ухвалила постанову «Про заходи до посилення хлібозаготівель» («Вісті» від 21.ХІ) ¹⁵¹. На розвиток її виконання цієї постанови НКЮ пояснює:

1. В питанні заборони витрачати всі натуральні фонди в колгоспах, які незадовільно виконують плани хлібозаготівель, прокуратури повинні: а) встановити нагляд за тим, щоб РВК негайно провели перевірку наявних фондів у цих колгоспах, щоб в цій роботі не було жодних затримок і основне, щоб перевірка була найсуворішою — в розумінні правильнос­ті відомостей про фактичні розміри цих фондів; б) виявляти випадки витрачання цих фондів, винних негайно притягати до кримінальної від­повідальності як за розтрати, як за розтринькування громадської вланості; в) виявляючи випадки несвоєчасної або неправильної перевірки фондів у колгоспах, що незадовільно виконують хлібозаготівлі, винних теж притягати.до кримінальної відповідальності.

2. В питанні повернення незаконно розданого хліба і вилучення у окремих колгоспників та одноосібників розкраденого хліба — пояснюється: а) в цій роботі треба обов'язково спиратися на кращих колгоспників-ударників, вживаючи всіх заходів до того, щоб без масових трусів на основі самоперевірки досягти ефекта як щодо кількості виявленого й поверненого хліба, так і у виявленні фактичних зривачів з керівництва колгоспами й ледарів та рвачів, що хоча не мають трудоднів, проте мають запаси хліба; б) треба найширше поставити й використати агентурні можливості з тим, щоб найбільше запобігти зайвих дій, які не дають жодних наслідків; в) в окремих випадках виявлення великої кількості хліба, злісного переховування його та ін., що свідчить про розтринькування чи покрадання цього хліба, треба, окрім вилучення хліба, порушувати кримінальні справи й притягати винних до найсуворішої відповідальності.

м. Харків

Заступник Наркомюстиції та Генерального прокурора республіки А. Приходько

Голод
1932-1933
років
на Україні:
очима
істориків,
мовою
документів.
Київ,
Видавництво
політичної
літератури
України,1990
с.296
ПА ІІП
при ЦК Компартії
України.
Ф. І. Оп. 101.
С. 1112.
Арк. 184.

ЛИСТ ЦК КП(б)У ВСІМ СЕКРЕТАРЯМ РАЙКОМІВ, ГОЛОВАМ РАЙВИКОНКОМІВ, УПОВНОВАЖЕНИМ ОБКОМІВ ПРО ОБОВ'ЯЗКОВЕ ВИВЕЗЕННЯ ВСІХ НАЯВНИХ КОЛГОСПНИХ ФОНДІВ, У ТОМУ ЧИСЛІ І ПОСІВНОГО, В РАХУНОК ВИКОНАННЯ ПЛАНУ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ

24 грудня 1932 р.

В связи с отменой постановлений ЦК КП(б)У от 18 ноября с. г. о колхозных фондах предлагаем:

1. Во всех колхозах, не выполнивших плана хлебозаготовок в пятидневный срок вывезти все без исключения наличные колхозные фонды. в том числе и семенной, в счет выполнения плана хлебозаготовок.

2. Всех, оказывающих этому делу сопротивление, в том числе и коммунистов, арестовывать и предавать суду.

3. Предупредить всех председателей колхозов, что в случае, ежели по истечении указанного срока будут обнаружены какие-либо невывезенные или скрытые фонды, амбары и т. п., председатели, а также другие виновные в этом должностные лица будут привлечены к судебной ответственности и сурово покараны.

4. Обязать секретарей РПК, председателей РИК и уполномоченных обкома в 24 часа вручить настоящее постановление председателям колхозов под расписку.

Косиор
Строганов
Алексеев

Голод
1932-1933
років
на Україні:
очима
істориків,
мовою
документів.
Київ,
Видавництво
політичної
літератури
України,
1990 с.298
ПА ІІП
при ЦК
Компартії
України.
Ф І Оп. 101
Спр. 1112.
Арк. 203.

ЛИСТ СЕКРЕТАРЯ ЦК КП(б)У С.В.КОСІОРА ЧЛЕНАМ ТА КАНДИДАТАМ В ЧЛЕНИ ПОЛ1ТБЮРО ПРО НЕОБХІДНІСТЬ ВИВЕЗЕННЯ НАСІННЄВИХ ФОНДІВ ЯК ЗАСОБУ БОРОТЬБИ ПРОТИ САБОТАЖУ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ

25 грудня 1932 р.

Именно, оставление семенных фондов, несмотря на организованный кулаком саботаж хлебозаготовок, говорило бы о нашей слабости и нерешительности. В большинстве случаев кулак именно рассчитывал на то, что мы легко поддадимся на удочку его доказательств о том, что хлеба больше нет. Остановившись перед вывозом семенных фондов из колхозов, которые не выполняют план хлебозаготовок, ми бы только усилили саботажные настроения в значительной части колхозов, не выполнивших план, нам не осталось бы ничего другого, как только рассчитывать на то, сравнительно небольшое, количество хлеба, которое может быть получено из переобмолота соломы или же из случайно открытых ям, как на это сейчас рассчитывают очень многие оппортунистически настроенные и растерявшиеся работники. Конечно, вывоз семенных фондов является мерой тяжелой, но по отношению к колхозам, недобросовестно относящимся к выполнению своих обязательств перед государством, другого выхода нет. Вывоз семенных фондов в борьбе за хлеб ребром ставит вопрос о серьезности положения, ставит вопрос о том, что те, кто организует саботаж хлебозаготовок, одновременно организует и саботаж сева. Для того чтобы организовать сев, нужно прежде всего сломить организованный кулаком саботаж хлебозаготовок, побить кулака в этом решающем пункте нашей борьбы с кулаком, с его пособниками и подпевалами, с их влиянием в колхозе.

С. Косиор

Голод
1932-1933
років
на Україні:
очима
істориків,
мовою
документів.
Київ,
Видавництво
політичної
літератури
України, 1990
с.300
ПА ІІП
при ЦК Компартії
України.
Ф І Оп. 6
Спр. 238.
Арк. 182.

ЛИСТ ЦК КП(б)У ОБКОМАМ ТА РАЙКОМАМПАРТІЇ ПРО ВИВЕЗЕННЯ В П'ЯТИДЕННИЙ СТРОК ВСІХ НАЯВНИХ ФОНДІВ У РАХУНОК ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ

29 грудня 1932 р.

До сих пор еще районные работники не поняли, что первоочередность хлебозаготовок в колхозах, не выполняющих своих обязательств перед государством, означает, что все имеющееся наличное зерно в этих колхозах, в том числе и так называемые семенные фонды, должно быть в первую очередь сдано в план хлебозаготовок.

Именно поэтому ЦК ВКП(б) отменил решение ЦК КП(б)У от 18 ноября о невывозе семенных фондов как реше­ние, ослабляющее наши позиции в борьбе за хлеб.

ЦК КП(б)У предлагает в отношении колхозов, не выпол­нивших план хлебозаготовок, немедленно, на протяжении 5—б дней, вывезти все наличные фонды, в том числе так называемые семенные, на выполнение плана хлебозаготовок.

ЦК обязывает немедленно мобилизовать для этого все перевозочные средства, живую тягловую силу, автотранспорт и трактора. В однодневный срок дать твердый ежедневный наряд на поставку необходимого количества лошадей, в том числе и единоличниками.

Всякую задержку в вывозе этих фондов ЦК будет рас­сматривать как саботаж хлебозаготовок со стороны район­ного руководства и примет соответствующие меры.

Секретарь ЦК КП(б)У С. Косиор

Голод
1932-1933
років
на Україні:
очима
істориків,
мовою
документів.
Київ,
Видавництво політичної
літератури
України,
1990 с.317
Партархів
Київського
обкому
Компартії
України.
Ф 5. Оп. І
Спр. 7
Арк 201-202.

ІЗ ПОСТАНОВИ КИЇВСЬКОГО ОБКОМУ КП(б)У ПРО ВИЛУЧЕННЯ НАСІННЄВИХ ФОНДІВ У КОЛГОСПІВ ОБЛАСТІ ЗА РАХУНОК ПЛАНУ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ ТА ЗАХОДИ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПАРТІЙНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗА НЕВИКОНАННЯ ЦІЄЇ ПОСТАНОВИ

7 січня 1933 р.

Підтверджуючи до категоричного виконання, що в колгоспах, які не виконали плану хлібозаготівлі і повернення насіннєвої позики, повинно бути вилучена все наявне зерно, в тому числі так звані насіннєві фонди в сумі їх заборгованості.

Обком-всі РПК, що не виконали цієї директиви до 13 січня, розглядатиме, як саботажників хлібозаготівельного плану, які злісно зривають завершення плану хлібозаготівель і насіннєвої позики, а кожний секретар РПК та голова РВК будуть безумовно притягнуті до відповідальності. Всі РПК на випадок, коли в так званих насіннєвих фондах колгоспів після 15 січня буде виявлено продовольче зерно, нездане в обмін, будуть розглядатися як такі, що злісно приводять колгоспи до розкрадання колгоспного хліба і притягатимуться до партійної відповідальності.

Вимагаючи безумовного та негайного виконання цієї директиви, обком пропонує всіх, хто чинять опір її виконанню, виключити з партії та віддавати до суду. Щоденну звітність по хлібозаготівлі та насіннєвій позиці подавати загальною цифрою.

Голод
1932-1933
років
на Україні:
очима
істориків,
мовою
документів.
Київ,
Видавництво
політичної
літератури
України,
1990 с.256

З ПОСТАНОВИ ПОЛІТБЮРО ЦК(б)У ПРО ЗАХОДИ ПО ПОСИЛЕННЮ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ

18 листопада 1932 р.

О мерах борьбы с кулацким влиянием в колхозах и в сельских парторганизациях

В целях преодоления кулацкого сопротивления в выпол­нении планов хлебозаготовок ЦК КП(б)У постановляет:

1. Установить занесение на черную доску колхозов, особо злостно саботирующих сдачу хлеба по государственному плану.

В отношении колхозов, занесенных на черную доску, про­вести следующие мероприятия:

а) немедленное прекращение подвоза товаров, полное прекращение кооперативной и государственной торговли на месте и вывоз из соответствующих кооперативных лавок всех наличных товаров;

б) полное запрещение колхозной торговли как для кол­хозов, колхозников, так и для единоличников;

в) прекращение всякого рода кредитования и досрочное взыскание кредитов и других финансовых обязательств;

г) проверку и очистку колхозов с изъятием контрреволю­ционных элементов — организаторов срыва хлебозаготовок;

д) занесение отдельных, колхозов на черную доску, а также предупреждение о занесении объявляется постановле­нием облисполкома.

Обязать обкомы немедленно сообщать в ЦК о занесении на черную доску колхозов.

2. Ввиду того, что в ряде сельпарторганизаций, особенно в период хлебозаготовок, вскрылось смыкание целых групп коммунистов и отдельных руководителей партячеек с кулаче­ством, петлюровщиной и т. п., что на деле превращает такого рода коммунистов и парторганизации в агентуру классового врага и является наглядным доказательством полного от­рыва этих ячеек и коммунистов от бедняцко-середняцких колхозных масс,— ЦК и ЦКК КП(б)У постановляют немед­ленно произвести чистку ряда сельских парторганизаций, явно саботирующих выполнение плана хлебозаготовок и подрывающих доверие партии в рядах трудящихся.

В целях укрепления сельских парторганизаций, поднятия боеспособности их рядов и мобилизации парторганизаций и широких трудящихся масс на выполнение стоящих перед партией задач (хозяйственное укрепление колхозов, выполне­ние плана хлебозаготовок, сева и т. д.) признать необходи­мым произвести чистку сельских парторганизаций следую­щих районов: Снегуровский и Фрунзевский Одесской об­ласти; Солонянский, Васильковский, В.Лепетихский Днепропетровской области.

Чистка должна освободить партию от людей чуждых делу коммунизма, проводящих кулацкую политику, разло­жившихся, неспособных проводить политику партии в дерев­не, вычищенных выслать как политически опасных.

Чистка должна помочь выдвижению новых кадров из числа наиболее преданных партии колхозников-ударников и сплотить вокруг партии широкие колхозные массы на борьбу за укрепление колхозов, против кулака.

3. Подтвердить, что в районы и отдельные села (и без занесения их на черную доску), особенно неудовлетворитель­но выполняющие хлебозаготовки, должен прекращаться завоз и продажа всех без исключения промтоваров.

Предложить обкомам систематически проверять резуль­таты проведения этого мероприятия, чтобы на деле обеспе­чить этим путем усиление хлебозаготовок.

Постанови ЦК КП(б)У від 18 листопада та РНК УСРР від 20 листопада 1932 року “Про заходи з посилення хлібозаготівель” призвели до масового та майже одночасного вилучення хліба у колгоспників та селян-одноосібників. На підставі пунктів 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 Постанови РНК УСРР було здійснено цілковите вилучення хліба, застосування натуральних штрафів, пряма конфіскація м‘ясопродуктів та інших продуктів. П.5 забороняв видачу натуральних авансів, тобто, розрахунок за роботу в колгоспах, яка здійснювалася двічі (аванс та остаточна оплата праці) протягом сезону. У квітні 1933 року 48% колгоспів не розрахувалися з колгоспниками за друге півріччя 1932 та поточні місяці 1933 року, отже, залишили без оплати – без грошей і хліба – майже половину колгоспників, які працювали.

Документи засвідчують незаперечний факт свідомого створення умов, розрахованих на фізичне знищення українських селян шляхом позбавлення засобів до існування упродовж тривалого періоду.

Постанова ЦК КП(б)У від 18 листопада 1932 року стосувалася не лише повернення розданого хліба колгоспникам, а також подвірного вилучення у одноосібному секторі. Хліб забирали з урожаю, вирощеного на присадибних ділянках колгоспника. В українському селі 1932-1933 років діяла жорстка система державних повинностей (хлібозаготівельна, грошова, натуральна – овочі, м‘ясо, молоко), виконання яких відбувалося із застосуванням карально-репресивних заходів. Практикували так звані “зустрічні плани”, “тверді завдання” (обов‘язкове стягнення хліба з одноосібників), кампанії за “перевиконання планів”, “соцзмагання”, тобто, не обмежувалися початковими планами хлібозаготівель. Ефективними формами масового вилучення хліба були “чорні дошки” для колгоспів і сіл, судові та позасудові репресії, натуральні штрафи для селянських господарств. Обсяги хлібозаготівель в УСРР тричі зменшували, тому що вони були нереальні для виконання. Виразником руїни була не загальна цифра вилученого хліба, а насильницькі методи держзаготівель в кожному селі, колгоспі, селянському господарстві. Обсяги заготівель порушили хлібозбиральний баланс України: зерна бракувало для посівів, для худоби, для харчування селян. Ситуація виявилася катастрофічною: недосів становив щороку понад 2 млн. га, кількість худоби зменшилася у подвірному користуванні колгоспників у 7 разів, в селянських господарствах – у 8 разів. За відсутності продовольства померли мільйони людей.

Вісті ВУЦВК –
1932. – 21 листоп.

ІЗ ПОСТАНОВИ РАДНАРКОМУ УСРР «ПРО ЗАХОДИ ДО ПОСИЛЕННЯ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ»

20 листопада 1932 р.

Щоб безумовно виконати зменшений план хлібозаготівлі, зобов'яза­ти облвиконкоми та райвиконкоми в своїй роботі керуватися такими настановами:

1. Цілковите виконання плану хлібозаготівель закінчити до 1 січня 1933 р. та утворення насіннєвих фондів — до 15 січня 1933 р.

2. Заборонити будь-яке витрачання всіх натуральних фондів, утворе­них в колгоспах, які незадовільно виконують плани хлібозаготівель.

3. Зобов'язати РВК негайно організувати найсуворішу перевірку наявних фондів у колгоспах, які незадовільно виконують хлібозаготівлі, фактичних розмірів цих фондів і місць зберігання, а також настановити у всіх колгоспах відповідальних осіб за належне зберігання цих фондів.

4. Надати РВК право перераховувати до фонду хлібозаготівель всі натуральні фонди, що утворені в колгоспах, які незадовільно виконують плани хлібозаготівель. Застосувати цей пункт в частині насіннєвих фондів дозволяється з попередньої санкції облвиконкому до кожного окремого колгоспу.

5. З оголошенням цієї постанови припинити видачу будь-яких натуральних авансів по всіх колгоспах, що незадовільно виконують плани хлібозаготівель.

6. Колгоспи, які незадовільно виконують плани хлібозаготівель та які видали натураванси хліба за трудоднями, порядком громадського харчування, а також у формі всіляких «озадків», «послідів», «виходів» тощо понад встановлені норми (15 % від фактичного обмолоту), повинні негайно організувати повернення незаконно розданого хліба з тим, щоб спрямувати його на виконання плану хлібозаготівель. Зобов'язати облвиконкоми та райвиконкоми притягати голів управ таких колгоспів до суворої відповідальності за розтрату колгоспного хліба. Вилучення незаконно розданого та одержаного хліба треба в першу чергу провести у членів управ колгоспу, адміністративно-службового персоналу, рахівників, полеводів, комірників, тощо.

7. Зобов'язати РВК негайно організувати вилучення в окремих колгоспників та одноосібників хліба, розкраденого в колгоспах та радгоспах під час збирання, молотьби, перевозу хліба до комор, на зсиппункти тощо. Причому вилучати хліб треба в першу чергу у всіляких ледарів, рвачів, що не мають трудоднів, але мають запаси хліба. Здійспюючи ці заходи, РВК повинні опиратись на колгоспників - ударників та передовиків, що в усіх с/г кампаніях — на полі, в молотьбі та інших колгоспних роботах виявили себе, як борці за соціалістичну перебудову села та організаційно-господарське зміцнення колгоспів.

8. Притягати до суду на підставі постанови ЦБК та РНК СРСР з 7 серпня 1932 р. «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперації та про зміцнення громадської (соціалістичної) власності»,. як розкрадачів державного та громадського майна бухгалтерів, рахівників, комірників, завгоспів, вагарів, що затаюють хліб від обліку, складають брехливі облікові відомості, щоб полегшити розтринькування та крадіжки, щоб зірвати виконання плану хлібозаготівель та інші державні зобов'язання.

9. До колгоспів, що припустили розкрадання колгоспного хліба і злісно зривають план хлібозаготівель, застосувати натуральних штрафів порядком додаткового завдання з м'ясозаготівель розміром 15-місячної норми здавання даним колгоспом м'яса як усуспільненої худоби, так і худоби колгоспників.

Райвиконкоми застосовують цих штрафів з попереднього дозволу кожного окремого випадку облвиконкому. Розмір штрафів (в межах 15-місячної норми м'ясоздавання) і термін сплати цих штрафів РВК встановлює відповідно до господарського стану кожного окремого колгоспу. Накладання штрафів не звільняє колгосп від виконання повнотою встановленого плану хлібозаготівель...

Голова Ради народних комісарів УСРР В. Чубар

Керівничий справ Ради народних комісарів УСРР В. Легкий

Голод
1932-1933
років
на Україні:
очима
істориків,
мовою
документів.
Київ,
Видавництво
політичної
літератури
України,
1990 с.284-286

З ЛИСТА ЦК КП(б)У ЦЕНТРАЛЬНОМУ КОМІТЕТУ ВКП(б) ПРО СТАН ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ НА УКРАЇНІ В КІНЦІ ЛИСТОПАДА — НА ПОЧАТКУ ГРУДНЯ 1932 р.

8 грудня 1932 р

В отношении эффективности отдельных репрессий можно сказать, что:

1) Наибольший результат дает применение натурштрафов. За корову и свинью сейчас колхозник и даже единоличник крепко держатся...

IV. В отношении единоличников сдвиг имеется, но именно здесь больше всего нужен непрерывный, систематический и решительный нажим. Малейшее ослабление работы в надежде, что «теперь пойдет», сейчас же дает уменьшение заго товок. Это показывают последние пятидневки. Наиболее хо­рошие результаты из репрессий дает натурштраф и лишение усадебной земли.

С.Косиор

Голод
1932-1933
років
на Україні:
очима
істориків,
мовою
документів.
Київ,
Видавництво
політичної
літератури
України,
1990 с.230
ПА ИП
при ЦК
Компартії
України.
Ф. I. Оп. 6.
Спр. 237. Арк. 13.

ПОСТАНОВА УКРКОЛГОСПЦЕНТРУ ПРО ЗАБОРОНУ ВИДАВАТИ ХЛІБ В ГРОМАДСЬКОМУ ХАРЧУВАННІ

22 серпня 1932 р.

Несмотря на указания ЦК, во многих районах продолжают выдавать хлеб при общественном питании. Выдавая натуральные авансы в размере 200—400 г на трудодень, в то же время отпускают при общественном питании в день 1 кг и больше на едока, протаскивая этим путем худшего вида уравниловку.

Таким образом, через общественные столовые разбазаривается значительная часть фондов, подлежащих распределению среди колхозников на трудодни, вносится такая поправка едоцкого порядка к установленному партией порядку распределений исключительно на трудодни, что лучшая часть колхозников, актив колхозников, имеющих большое количество трудодней за полугодие, в частности за период весенней посевкампании, попадают в явно невыгодное положение. Под влиянием тех групп колхозников, которые имеют мало трудодней, правления колхозов очень Медленно, неохотно идут на отмену выдачи хлеба при общественном питании.

Ввиду этого предлагается:

а) Выдачу хлеба при общественном питании, за исключением трактористов, прекратить;

б) Обеспечить полностью выдачу колхозникам натурального аванса в соответствии с решением ЦК и СНК Союза исключительно на трудодни;

в) Колхозники, находящиеся на работе, получают общественное питание (горячая пища), принося свой хлеб.

Так зване громадське харчування в колгоспах стосувалося окремих професійних категорій – трактористів, а також виключно працюючих на “колгоспних полях” – передусім активістів, перевізників хліба, ланкових і бригадирів рільничих бригад, особливо буряківничих. Сільська інтелігенція, особливо вчителі, бібліотекарі, залишалися поза громадським харчуванням. Непрацюючих колгоспників, тобто дітей, людей похилого віку, хворих, а таких у 1933 році налічувалося 9 млн. осіб, громадським та будь-яким харчуванням не забезпечували. Централізоване постачання харчами освітніх і дитячих установ скасували ще у 1931 році, а загалом внаслідок масової смертності та епідеміологічних захворювань дітей під час голоду фактично не відбулося повноцінного навчального року, у вересні 1933 року дві третини сільських шкіл не мали учнів.

Голод
1932-1933
років
на Україні:
очима
істориків,
мовою
документів.
Київ,
Видавництво
політичної
літератури
України,
1990 с.236
Партархів
Луганського
обкому
Компартії
України.
Ф. 5. Оп. 1
Спр. 79. Арк. 77.

З ПОСТАНОВИ БЮРО ЛУГАНСЬКОГО МІСЬККОМУ КП(б)У ПРО НЕПРИПУСТИМІСТЬ ВИТРАЧАННЯ ХЛІБА НА ГРОМАДСЬКЕ ХАРЧУВАННЯ В ЇДАЛЬНЯХ КОЛГОСПІВ

31 серпня 1932 р.

1. Руководствуясь директивой ЦК и обкома, предложить райколхозсоюзам и сельпартячейкам выдачу хлеба при общественном питании, за исключением трактористов, не допускать. Правления колхозов, нарушающих эту директиву, привлекать к суровой ответственности за разбазари­вание продовольственных фондов колхозов…

Командири
Великого
голоду.
К., 2001. – с.239
РДАСПІ. Ф. 82.
Оп. 2. Спр. 141.
Арк. 42.
Машинопис.
копія.

З ТЕЛЕГРАМИ В. М. МОЛОТОВА Й. В. СТАЛІНУ ПРО РОБОТУ В ЗВ'ЯЗКУ З ХЛІБОЗАГОТІВЛЯМИ В УКРАЇНІ

20 ЛИСТОПАДА 1932 Р.

Копия

Секретно

ЦК ВКП(б) — тов. Сталину

Пришлось два дня пробыть в Харькове.

1) Разработали новые практические указания ЦК по хлебозаготовкам, которые выслали ЦК ВКП(б). *

2) Собирали отборный харьковский актив для разъяснения задач в связи с хлебозаготовками, так как у немалой части украинских работников есть оппортунистические колебания в этом вопросе.

3) Пришлось дать директиву о мобилизации на хлебозаготовки 600 рабочих-коммунистов из активистов в крупнейших промцентрах Украины. Надеюсь[,] с этим согласитесь.

Молотов

* йдеться про постанови ЦК КП(б)У і РНК УССР від 18 та 20.10.1932р.

Комісія В.М.Молотова перебувала в України з 29 жовтня до 6 листопада 1932 року. В.М.Молотов знову повернувся з Москви до Харкова 17 листопада з інструкціями від Сталіна і впродовж двох днів відпрацьовував постанови ЦК КП(б)У і РНК УСРР “Про заходи до посилення хлібозаготівель”. Наведений тут документ показує, що основний зміст постанов визначав Сталін. Це означає, що Сталін був автором ідеї про натуральні штрафи, тобто, про вилучення у “боржників” по хлібозаготівля інших видів продовольства. Ця ідея, згідно з якою вилучалися будь-які продукти харчування, перетворила голод на Голодомор.

Вісті ВУЦВК. —
1932. — 8 груд.

ПОСТАНОВА РАДНАРКОМУ УСРР І ЦК КП(б)У «ПРО ЗАНЕСЕННЯ НА «ЧОРНУ ДОШКУ» СІЛ, ЯКІ ЗЛІСНО САБОТУЮТЬ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ»

6 грудня 1932 р.

Зважаючи на особливо ганебний провал хлібозаготівель в окремих районах України, РНК і ЦК ставлять перед облвиконкомами і обкомами, райвиконкомами і райпарткомами завдання зламати саботаж хлібозаготівель, що його організували куркульські і контрреволюційні елементи, знищити опір частини сільських комуністів, які стали фактичними провідниками саботажу, і ліквідувати несумісну з звавнням члена партії пасивність і примиренство до саботажників, забезпечити швидке нарос­тання темпів, повне і безумовне виконання плану хлібозаготівель.

РНК і ЦК ухвалюють:

за явний зрив плану хлібозаготівель і злісний саботаж, що його організували куркульські і контрреволюційні елементи, занести на «чорну дошку» такі села: с. Вербка Павлоградського р-ну Дніпропетровської обл.; с. Гаврилівка Межівського р-ну Дніпропетровської обл.; с. Лютееька Гадяцького р-ну Харківської обл.; с. Кам'яні Потоки Кременчуцького р-ну Харківської обл., с. Святотроїцьке Троїцького р-ну Одеської обл., с. Піски Баштанського р-ну Одеської обл.

Щодо цих сіл вжити таких заходів:

1. Негайно припинити довіз товарів, цілком припинити кооператив­ну і державну торгівлю на місці і вивезти з відповідних кооперативних і державних крамниць всі наявні товари.

2. Цілком заборонити колгоспну торгівлю як для колгоспників, так і одноосібників.

3. Припинити всіляке кредитування, провести дотермінове стягнення кредитів і інших фінансових зобов'язань.

4. Перевірити і очистити органами РСІ кооперативні і державні апарати від всіляких чужих і ворожих елементів.

5. Перевірити і очистити колгоспи цих сіл, вилучивши контрреволю­ційні елементи, організаторів зриву хлібозаготівель.

РНК і ЦК звертаються з закликом до всіх чесних, відданих радянській владі колгоспників і трудящих селян-одноосібників організувати всі свої сили для нещадної боротьби з куркулями і їхніми посібниками на подолання куркульського саботажу хлібозаготівель у своїх селах, за чесне, сумлінне виконання хлібозаготівельних зобов'язань перед радян­ською державою, за зміцнення колгоспів.

Голова Раднаркому УСРР

В.Чубар

Секретар ЦК КП(б)У

С. Косіор

6 грудня 1932 р.

Система “чорних дощок”, тобто, карально-репресивна акція держави з метою примусового вилучення хліба у селян, була запроваджена у січні 1929 року, але масового застосування набула восени 1932 року (Постанова ЦК КП(б)У від 18.11.1932), яку використовували, за неповними даними, проти господарств 82 районів.

Наведено перелік заходів, що є характерними для режиму «чорних дощок», який створювався по відношенню до визначених сіл та інших населених пунктів.

Пункти Постанови про “чорні дошки” засвідчують факт навмисного вилучення та свідомої соціально-економічної ізоляції селян. В господарствах та селах, занесених на “чорні дошки”, хлібозаготівлі продовжувалися, що остаточно їх виснажувало, відтак селяни масово вимирали. Занесення на “чорну дошку” фактично прирікало селян на смерть, було рівнозначне смертному вироку.

З ПОСТАНОВИ ЦК ВКП(б) ТА РНК СРСР ПРО ХЛІБОЗАГОТІВЛІ НА УКРАЇНІ, ПІВНІЧНОМУ КАВКАЗІ ТА У ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЯХ

14 грудня 1932 р.

6. ЦК и СНК отмечают, что вместо правильного большевистского проведения национальной политики в ряде районов Украины, украинизация проводилась механически, без учета конкретных особенностей каждого района, без тщательного подбора большевистских украинских кадров, что облегчило буржуазно-националистическим элементам, петлюровцам и проч. создание своих легальных прикрытий, своих контрреволюционных ячеек и организаций.

ЦДАЖР України,
ф. 1, оп. 8,
спр. 309, арк 74. Засвідчена
копія.

3 ПРОТОКОЛУ БЕРДЯНСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ ПРО РЕПРЕСИВНІ ЗАХОДИ ЩОДО КОЛГОСПІВ, ЗАНЕСЕНИХ НА «ЧОРНУ ДОШКУ»

28 грудня 1932 р.

2. СЛУХАЛИ: Про вжиття заходів щодо колгоспів, які занесені на «чорну дошку» облвиконкомом (опитавши членів президії 25 грудня 1932 р.).

2. УХВАЛИЛИ: За продовження зловмисного невиконання державного плану хлібозаготівель, за організований куркульськими елементами соботаж до занесених облвиконкомом на «чорну дошку» колгоспів ім. Шевченка Новоолексіївської сільради, «Червоний стяг» Ногайської сільради — вжити такі заходи:

а) заборонити цілком будь-яку торгівлю цим колгоспам і колгоспникам;

б) протягом [часу] до 28.ХП.32 р. стягти кредити та всі платежі (сільгоспподаток, державну заборгованість, страховку), грошову заборгованість по цих колгоспах розверстати по колгоспниках та стягнути протягом до 28 грудня;

в) накласти натурштраф м'ясом в розмірі 15-місячного завдання з тим, щоб до 5 січня 1933 р. дотерміново стягнути з колгоспників цих колгоспів як план м'ясозаготівель, так і накладання натурштрафів;

г) негайно заборонити будь-який помол, як колгоспам, так і колгоспникам цих колгоспів;

д) 26 грудня надіслати в ці колгоспи спеціальні бригади під керівництвом тов. Коваленка та Віткіна, яких зобов'язати протягом [часу] до 5 січня 1933 р. вкупі з сільрадами та правлінь колгоспів цілком забезпечити виконання всіх цих міроприємств.

Цю постанову оголосити в пресі.

Голова РВКу Палій Секретар Мокштадт *

Голод
1932-1933
років
на Україні:
очима
істориків,
мовою
документів.
Київ,
Видавництво
політичної
літератури
України,
1990 с.300
ПА ІІП
при ЦК
Компартії
України.
Ф І Оп. 6.
Спр. 238.
Арк. 179.

З ПОСТАНОВИ ПОЛІТБЮРО ЦК КП(б)У ПРО ПОСИЛЕННЯ РЕПРЕСІЙ ДО ОДНООСІБНИКІВ – ЗЛІСНИХ НЕЗДАВАНЦІВ ХЛІБА

29 грудня 1932 р.

Запропонувати Дніпропетровському та Харківському обкомам щодо злісних одноосібників застосувати, на підставі постанови РНК УСРР з 11 листопада 1932 р., розпродаж всього їх майна, а також позбавлення повнотою всієї садибної землі та всіх будівель. Щодо Харківської області цього заходу застосувати, приміром, до 1000 господарств; по Дніпропетровській області — 500 господарств...

За невиконання хлібозаготівельних завдань селян-одноосібників позбавляли майна та присадибної землі, забороняли купувати товари поза селом та у селі, якщо там були магазини. Індивідуальна блокада засвідчувала факти навмисного створення умов, які призводили до голодування та смертних випадків.

Голод
1932-1933
років
на Україні:
очима
істориків,
мовою
документів.
Київ,
Видавництво
політичної
літератури
України,
1990 с.289

ЛИСТ СЕКРЕТАРЯ КРАСНОПІЛЬСЬКОГО РАЙКОМУ ПАРТІЇ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЦК КП(б)У ТА ОБКОМУ ПАРТІЇ ПРО НЕЗАДОВОЛЕННЯ НАСЕЛЕННЯ МЕТОДАМИ ПРОВЕДЕННЯ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ В РАЙОНІ •

9 грудня 1932 р.

Нарсуд майже щоденно розбирає хлібні справи на місцях. Після закінчення суду в с Краснопіллі середняк Бесараб Олексій Васильович сказав: «Хай судять та везуть звідціля, так хоч з голоду не вмреш, а дома коли залишимось, все рівно помремо».

* За дорученням секретаря ЦК КП(б)У М. М. Хатаєвича лист був надісланий для ознайомлення членам і кандидатам в члени Політбюро як такий, що носить явно панічний характер.

Вилучення хліба ставило багатьох селян на межу голодної смерті. У 1930 році розкуркулені селяни розглядали висилку на північ як жахливу трагедію. Тепер же вони раділи депортації, яку сприймали як порятунок.

Голод
1932-1933
років
на Україні:
очима
істориків,
мовою
документів.
Київ,
Видавництво
політичної
літератури
України,
1990 с.334
Партархів
Полтавського
обкому
Компартії
України.
Ф.35, Оп.1
Спр.13, Арк.42,
засвідчена
копія,
машинопис, 1. -
с.334-335.

З ПОСТАНОВИ ХАРКІВСЬКОГО ОБКОМУ КП(б)У ПРО ПОСИЛЕННЯ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ У ЗАНЕСЕНИХ НА «ЧОРНУ ДОШКУ» КОЛГОСПАХ ОБЛАСТІ ТА ЗАСТОСУВАННЯ САНКЦІЙ ЗА НЕЗДАЧУ ХЛІБА

14 січня 1933 р.

Несмотря на неоднократные указания обкома об усилении темпов хлебозаготовок в колхозах, занесенных на «черную» доску, райпарткомы и уполномоченные обкома до сих пор не обеспечивали выполнения плана по этим колхозам. На 10 января из 25 колхозов, занесенных на черную доску, только 3 колхоза (Оржицкого, Новогеоргиевского и Зиньковского районов) выполнили план на 100 %. Остальные продолжают злостно саботировать хлебозаготовки. В осо­бенности это имеет место в колхозах Балаклеевского района (46—49 %), Кобелякского района (33 %), Решетиловского района (47,5 %), что является результатом ослабле­ния внимания к этим колхозам со стороны РПК и уполномо­ченных обкома, недостаточного применения репрессивных мер к ним.

Обком постановляет:

1. Обязать секретарей РПК и уполномоченных обкома немедленно сломить саботаж хлебозаготовок в колхозах, занесенных на «черную» доску, лично выехать в эти колхозы, проверить на месте как применяются к ним все меры, предложенные ЦК и обкомом.

2. За преступную бездеятельность, отсутствие борьбы с кулацким саботажем хлебозаготовок отозвать, как не оправдавших доверия партии, уполномоченного по колхозу им. Молотова— Цыбульского, уполномоченного по колхозу «Октябрьская революция» Чутовского района — Павленко, уполномоченного по колхозу им. Луценко Чутовского района — Губского и уполномоченного по колхозу «Коминтерн» Кобелякского района — Владимирова, дела о них передать областной КК.

Обязать т. Нивельского* в 24 часа командировать в перечисленные колхозы вместо снятых товарищей, крепких упол­ номоченных …

4. Применить к колхозам, занесенным на «черную» доску, директивы обкома о немедленном взыскании денежных и мясных штрафов, о повторном наложении мясных штрафов, об отобрании скота, переданного им в свое время от раскулаченных. Ни в коем случае не ограничиваться полумерами в применении репрессий. Добиваться после применения репрессивных мер обязательного выполнения плана хлебозаготовок.

5. Предупредить все РПК и уполномоченных обкома о том, что и после общего выполнения плана хлебозаготовок по колхозному сектору по всему району — заготовки по колхозам, не выполнившим свои планы, должны продолжать усиленным темпом и что в первую очередь нужно обеспечить окончание плана по колхозам, занесенным на «черную» доску.

Секретарь обкома КП(б)У Терехов

Виділені цитати з Постанови показують методи реалізації дій влади стосовно сіл, винесених на «чорну дошку».

Голод
1932-1933
років
на Україні:
очима
істориків,
мовою
документів.
Київ,
Видавництво
політичної
літератури
України,
1990 с.296
Партархів
Запорізького
обкому
Компартії
України.
Ф. 157 Оп. І
Спр. 278.
Арк. 252-253.

ПОСТАНОВА БЮРО ЗАПОРІЗЬКОГО МІСЬККОМУ ПАРТІЇ ПО ТЕЛЕГРАМІ ЦК КП(б)У ПРО ВИВЕЗЕННЯ В ПЛАН ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ ВСІХ ФОНДІВ, У ТОМУ ЧИСЛІ І ПОСІВНИХ, З КОЛГОСПІВ, ЯКІ НЕ ВИКОНАЛИ ПЛАН

24 грудня 1932 р.

Телеграмму принять к точному и немедленному исполнению. Для немедленного проведения в жизнь указанных мероприятий в телеграмме — командировать в колхозы и МТС тт. Атанасова, Алексеницера, Бешара, Тульского, Будного, Дмитрусенко, Шевченко, Гринберга, Ринберга, Гетало и Кравцова.

Принять к сведению заявление т. Будного о том, что днепростроевской организацией командируются дополнительно в села 15 человек ответственных товарищей и 6 грузовых машин.

Поручить указанным выезжающим товарищам провести следующие мероприятия:

1. Вывозку хлеба проводить круглые сутки, для чего мобилизовать на селе транспорт колхозов, ЕПО, индивидуальников и прочий, имеющийся на селе.

Всех сопротивляющихся вывозке хлеба и предоставлению транспорта — немедленно арестовывать и предавать суду за срыв хлебозаготовок.

2. Во всех колхозах выделить специальных уполномоченных по вывозке хлеба для предотвращения случаев кражи хлеба в пути следования от колхоза до ссыпного пункта, выделить членов партии и комсомольцев — возчиков и сопровождающих подводы.

3. Сельсоветам, где план по сельсовету выполнен, а по отдельным колхозам не выполнен, фонды из колхозов, не выполнивших плана, сдавать в хлебозаготовку.

Обязать т. Белогоренко обеспечить бесперебойную круглосуточную работу ссыпных пунктов, соответствующий контроль за работой ссыпных пунктов и приемщиков зерна. Уличенных в обвешивании или ином обмане сдатчиков хлеба — привлекать к строжайшей судебной ответственности.

Поручить т. Ленскому проследить за выполнением настоящего пункта.

Предложить т. Белкину с раннего утра 25 числа мобилизовать и отправить в колхозы из города 5 грузовых машин.

Предупредить всех уполномоченных, что проводимые мероприятия — вывозка фондов, не могут приостановить работу по переобмолоту соломы, перевеиванию половы, возврату незаконно розданного хлеба, изъятию разворованного хлеба и прочих мероприятий, направленных на выполнение плана хлебозаготовок.

Предложить всем уполномоченным годовой план хлебозаготовок выполнить к 1 января 1933 года.

Тов. Атанасову, Бешару, Тульскому и Алексеницеру выехать в сел,а не позже первого часа ночи 25 декабря сего года.

Кроме указанных товарищей, командируемых в села и колхозы, в районах деятельности МТС возложить персональную ответственность за проведение указанных мероприятий на директоров МТС (Софиевка — Чернов, Канцеровка — Вейман, Кирпотино — Бондаренко) и на секретарей ячеек (Софиевка — Бенин, Канцеровка — Блях, Кирпотино — Станкевич).

Отменить все прежние постановления горпарткома и Президиума горсовета в части оставления каких-либо фондов в колхозах, не выполнивших план хлебозаготовок.

Для масового вивезення хліба до елеваторів та портів використовували весь наявний транспорт, а також колгоспних та селянських коней, застосовуючи принцип трудової повинності. Від щоденного використання коней для хлібоперевезень упродовж декількох місяців коні виявилися непридатними для залучення їх під час посівної компанії.

Трагедия
советской
деревни.
М.: 2001 Т.3. –
с.634-635

ДИРЕКТИВА ЦК ВКП(Б) И СНК СССР О ПРЕДОТВРАЩЕНИИ МАССОВОГО ВЫЕЗДА ГОЛОДАЮЩИХ КРЕСТЬЯН

22 ЯНВАРЯ 1933 Г.

Ростов-Дон, Харьков, Воронеж, Смоленск, Минск, Сталинград, Самара

До ЦК ВКП и Совнаркома дошли сведения, что на Кубани и Украине начался массовый выезд крестьян «за хлебом» в ЦЧО, на Волгу, Московскую обл., Западную обл., Белоруссию. ЦК ВКЙ и Совнарком СССР не сомневаются, что этот выезд крестьян, как и выезд из Украины, в прошлом году, организован врагами Советской власти, эсерами и агентами Польши с целью агитации «через крестьян* в северных районах СССР против колхозов и вообще против Советской власти. В прошлом году партийные, советские и чекистские органы Украины прозевали эту контрреволюционную затею врагов Советской власти. В этом году не может быть допущено повторение прошлогодней ошибки.

Первое. ЦК ВКП и Совнарком СССР предписывают крайкому, крайисполкому и ПП ОГПУ Северного Кавказа не допускать массовый выезд крестьян из Северного Кавказа в другие края и въезд в пределы края из Украины.

Второе. ЦК ВКП и Совнарком предписывают ЦК КП(б)У, Укрсовнаркому, Балицкому и Реденсу не допускать массовый выезд крестьян из Украины в другие края и въезд на Украину из Северного Кавказа.

Третье. ЦК ВКП и Совнарком предписывают ПП ОГПУ Московской обл., ЦЧО, Западной обл., Белоруссии, Нижней Волги и Средней Волги арестовывать пробравшихся на север «крестьян» Украины и Северного Кавказа и после того, как будут отобраны контрреволюционные элементы, водворять остальных в места их жительства.

Четвертое. ЦК ВКП и Совнарком предписывают ТО ГПУ Прохорову дать соответствующее распоряжение по системе ТО ГПУ.

Предсовнаркома СССР В.М.Молотов

Секретарь ЦК ВКП(б) И. Сталин

РГАСПИ. Ф. 558. Оп. 11. Д.45. Л. 109-109 об. Автограф И.В.Сталина.

Директива РНК і ЦК ВКП(б) є яскравою демонстрацією ізоляції українських селян на територіях, де лютував голод.

Голод
1932-1933
років
на Україні:
очима
істориків,
мовою
документів.
Київ,
Видавництво
політичної
літератури
України,
1990 с.341-342
ЦДАГО України –
Ф.1.-Оп.16.-
Спр.9.-
Арк.115-116.
Засвідчена
копія. Машинопис; 1.

ДИРЕКТИВНИЙ ЛИСТ ЦК КП(б)У ТА РАДНАРКОМУ УСРР ВСІМ ОБКОМАМ ПАРТІЇ ТА ОБЛВИКОНКОМАМ ПРО НЕПРИПУСТИМІСТЬ МАСОВИХ ВИЇЗДІВ КОЛГОСПНИКІВ ТА ОДНООСІБНИКІВ ЗА МЕЖІ УКРАЇНИ

23 січня 1933 р.

Из некоторых районов Украины начались по примеру прошлого года массовые выезды крестьян в Московскую, Западную области, ЦЧО, Белоруссию «за хлебом». Имеют место случаи, когда села покидаются почти всеми единоличниками и частью колхозников. Нет никаких сомнений, что подобные массовые выезды организуются врагами Советской власти, эсерами и агентами Польши с целью агитации «через крестьян» в северных районах СССР, против колхозов, против Советской власти. В прошлом году партийные, советские и чекистские органы Украины прозевали эту контрреволюционную затею врагов Советской власти. В этом году повторения этой ошибки не должно быть допущено. ЦК КП(б)У и СНК УССР предлагают:

1. Немедленно принять в каждом районе решительные меры к недопущению массового выезда единоличников и колхозников, исходя из разосланной по линии ГПУ директивы Балицкого.

2. Проверить работу всякого рода вербовщиков рабочей силы на вывоз за пределы Украины, взять ее под строгий контроль с отстранением от этой работы и изъятием всех подозрительных контрреволюционных элементов.

3. Развернуть широкую разъяснительную работу среди колхозников и единоличников против самовольных выездов с оставлением хозяйства и предостеречь их, что в случае выезда в другие районы, они будут там арестовываться.

4. Примите меры к прекращению продажи билетов за пределы Украины крестьянам, не имеющим удостоверений РИК о праве выезда или промышленных и строительных, государственных организаций о том, что они завербованы на те или иные работы за пределы Украины.

Соответствующие указания даны по линии уполномоченного НКПС и транспортного ГПУ.

5. Сообщите не позже 6 часов вечера 24 января коротко фактическое положение с массовым выездом крестьян по вашей области.

Секретарь ЦК КП(б)У М. Хатаевич

Председатель Совнаркома УССР В. Чубарь

Примітка

• Мова йде про постанову РНК СРСР та ЦК ВКП(б) від 19 січня 1933 р. про обов'язкову здачу зерна державі колгоспами та одноосібними господарствами. Ця постанова встановлювала тверді зобов'язання, які мали силу податку щодо здачі зерна державі. Всі лишки хліба після виконання цих зобов'язань залишались у повному розпорядженні колгоспів, колгоспників та одноосібників.

В Україні протягом 1932-1933 років було запроваджено систему обмежень для перевезення селянами хліба, так звані “заслонні загони”, які 1 квітня 1932 року РНК УСРР намагався скасувати, але взяв під контроль внутрішньоміграційні процеси. Запровадження паспортів СРСР у грудні 1932 року не стосувалося селян, крім “завербованих” на будівництво промислових об‘єктів. У зв‘язку з цим, а також для унеможливлення поширення інформації про факт голоду 23 січня 1933 року ЦК КП(б)У та РНК УСРР заборонив виїзд селян за межі України шляхом заборони продажу квитків.

Заборона продажу квитків селянам є ознакою ізоляції населення України в межах районів, охоплених голодом

Трагедия
советской
деревни.
М.: 2001
Т.3. –
с.636-638

ПОСТАНОВЛЕНИЕ БЮРО СЕВЕРО-КАВКАЗСКОГО КРАЙКОМА ВКП(Б) ПО РЕАЛИЗАЦИИ ДИРЕКТИВЫ ЦК ВКП(Б) И СНК СССР ОТ 22 ЯНВАРЯ 1933 Г.

25 ЯНВАРЯ 1933 Г. ЦК ВКП(Б), ПП ОГПУ – ЕВДОКИМОВУ, Т.БАЗУЛИНУ.

Слушали: 11. Предложение т. Шеболдаева

Постановили: 11. До сведения крайкома и КИКа дошли сведения о фактах массового выезда «крестьян», якобы за хлебом в другие края Союза. Считая, что этот выезд крестьян, как и выезд за пределы Украины в прошлом году, организован врагами Советской власти, эсерами, агентами Польши и вообще противниками Советской власти. Прямые указания крайкома и ПП ОГПУ в декабре мес. о борьбе с этим уходом крестьян, очевидно, не усвоены местными организациями и не проведены в жизнь. Крайком требует добросовестного их проведения и для окончательного прекращения этого ухода дополнительно предписывает:

1. Запретить сельсоветам и другим сельским организациям выдачу разрешений на выезд за пределы края, я также внутри края — в национальные области (кроме организованной вероовки рабсилы и выездам по особым нуждам).

2. Запретить выдачу на железнодорожном и водном транспорте проездных билетов без удостоверений сельсоветов и командировочных удостоверений, кроме станций крупных городов, где установлен особый контроль за выдачей билетов.

3. В дополнение к действующим на железных дорогах заслонам ГПУ и опергруппам, закрывающим выходы за пределы края и внутри края в национальные области, — а также группам, проверяющим всех едущих в поездах, — увеличить численность заслонов и опергрупп для закрытия выходов на Украину, ЦЧО и НВК (Юго-Восточная и Южная железная дорога). (См. приложение.)

4. Взять под контроль органами ГПУ и милиции и местного актива движение по грунтовым выходным путям за пределы селений, особенно в районах, граничащих с Украиной, ЦЧО, НВКТГЗакавказьем.

5. Еще раз предложить всем районным и станичным организациям усилить борьбу против неорганизованного ухода.

Развернуть массово-разъяснительную работу вокруг этого вопроса, мобилизовать партийно-советский, колхозный активы.

Предупредить сельские партийные и советские организации, что всякое ослабление борьбы с бегством будет рассматриваться как прямое содействие срыву мероприятий партии и Советской власти на селе со всеми вытекающими отсюда последствиями.

Секретарь Северо-Кавказского крайкома ВКП(б) Б.Шеболдаев

Приложение

Дислокация оперативных заслонов и оперманевренных групп по борьбе с бегством

Lettere da
Kharkov.
La carestia
in Ukraina
e nel Cancaso
del nord nei
rapporti dei
diplomatici
Italiani, 1932-33.
A cura di Andrea
Yraziozi.- Torino,
1991, p.144-146.

ІЗ ЗВІТУ ВІЦЕ-КОНСУЛА ІТАЛІЇ В БАТУМІ МІНІСТРУ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ ІТАЛІЇ ПРО НАПЛИВ БІЖЕНЦІВ З УКРАЇНИ ВІД 20 СІЧНЯ 1933 РОКУ

Протягом усіх цих місяців тутешній порт сприяв масовому переселенню біженців з України до районів, які відзначалися відносним достатком продовольства

Проте останнім часом у додаток до загальних заходів розпочався процес виселення цих мас людей до місць їх походження. Видовище це справді сумне, незважаючи на те, що відносно лагідний час віддаляє їх від більш трагічного, який чекатиме на них. У чеканні пароплава виселенців збирають у пакгаузах митниці; ті, хто може оплатити білети, відокремлені від тих, хто цього зробити не може. Останніх під конвоєм міліції за пару годин до виїзду строєм ведуть на вільний ринок, де пропонують продавати те, в чому вони одягнені, щоб назбирати суму на білет… Усе це відбувається за наказом, мовчки, що не зменшує сумний характер сцени, яка впродовж деякого часу нагадує ринок рабів.

Цитата з листа демонструє політику щодо повернення українських біженців від голоду на Кавказ та методи їх повернення в Україну.

Причина –
голод,
все ели,
и даже детей
Д 15 158
1/VII – 11/VII 33
Киевский
облотдел
ГПУ
следдело №102
Христиновский
р-н

ОБВИНИТЕЛЬНОЕ ЗАКЛЮЧЕНИЕ ПО ОБВИНЕНИЮ:

Д.Е.Ф. 1895 г. рождения уроженка с.Севастяновки, по социальному положению беднячки, колхозницы, б/п, не член союза неграмотных, незамужняя, гражданка УССР, в преступлении, предумотренном ст.174 п.4 УК УССР.

1933 г. апреля 23 дня, пос. Христиновка, я уполномоч. Христиновского райотдела Киевского облотдела ГПУ Кушнар сего числа рассмотрев следственный материал по обвинению гр. В-Севаст‘яновки Д.Е.Ф.

Нашел:

22 апреля с.г. сельская комиссия по учету недоедающих зашла в квартиру Д.Е.Ф. при чем, здесь же в квартире застала изрубленного в кусочки маленького трупа, мясо которого Д. ложила в горшок, чтобы варить. Здесь же на месте Д. объяснила, что у нее нечего кушать и она убила ребенка для этой цели. На основании изложенного Д. была подвергнута аресту и доставлена в райотдел ГПУ.

Следствием по делу установлено:

Когда не стало хлеба Д.Е. начала искать источник существования при чем кушала гнилые буряки, а затем дошло до того, что она кушала кошки, собаки.

16 апреля Д.Е. послала свою 12 летнюю девочку и последняя принесла к себе в дом неизвестного мальчика 9-10 лет, которого Д. задушила, порезала на куски, наварила с этого мяса суп, кормила детей и сама кушала.

Этим трупом Д. кормилась 2 дня, и 19 апреля Д. обратно послала свою девочку – 12 лет, которая привела в квартиру девочку на вид лет 7-8, и как оказалось эта девочка принадлежала соседке Д.Д. Эту девочку Д. также задавила, порезала на кусочки и мясом кормила детей своих и сама кушала.

22 апреля утром Д. в третий раз послала свою 12-летнюю девочку и последняя привела в квартиру мальчика, принадлежащего гражданке С.Б. – Севастяновке Ч.Х. на вид которому 9 лет.

Как указывает Д. этого мальчика она убила, порезала на кусочки, тоже думала употребить в пищу, но как раз в это время сельськая комисия по учету недоедавших обнаружила все это на месте преступления».

Следствием все эти факты целиком подтвердились, как на месте в селе, а также искренним признанием самой обвиняемой Д.Е.

На основании изложенного и, принимая во внимание, что своими действиями и преступлением Д.Е. является социально-опасным элементом.

Постановили:

Следственное дело №102 направить в суд тройку ГПУ УССР через Киевский облотдел ГПУ для рассмотрения.

Справка: Вещественных доказательств по делу нет, обвиняемая Д.Е.Ф. направляется спецконвоем в Киевский облотдел ГПУ.

Проходящая по данному делу ее дочь 12 лет А.Д. и все остальные дети Д. направляются в коллектор через милицию.

Уполномоченный СПО (Кушнар)

Утверждаю: Начальник РО ГПУ Овдеев.

Канібалізм (людоїдство), трупоїдство, вживання в їжу котів, собак стали масовим явищем серед доведених до безтями людей, починаючи з другої половини 1932 року. Виявленням таких випадків займалися органи ДПУ, сільські ради. Документи, які засвідчують факти канібалізму, зберігаються в ЦДАВО України (ф.1, 24, 388), ЦДАГО України (ф.1), у відомчому архіві МВС України (ф.32, понад 2 тис. справ). Випадки людоїдства було зафіксовано в усіх областях УСРР (за адмінтерподілом 1932 року їх було тоді 7: Київській, Чернігівській, Вінницькій, Одеській, Дніпропетровській, Харківській, Донецькій). До людоїдства вдавалися колгоспники та одноосібники, коли не мали нічого їстівного. Людоїдство свідчило про мутацію людської психіки, виснаженої довготривалим голодом, а як масове явище – результат цілеспрямованого позбавлення харчування великих груп селян. До колективізації й хлібозаготівель вони мали землю, майно, худобу, продукти.

Живьем
в печку
Д. 15 136,
Опис 1,
лист 17

ПОСТАНОВЛЕНИЕ 6.VI.1933 ПО ОБВИНЕНИЮ В.Я.И. С.ЕЛЕНОВКА ФАСТОВСКОГО РАЙОНА

«Свидетелю В.Г.В. показали, что месяц тому назад приблизительно в начале марта 1933 г. как-то перед вечером ее мать нарвала с хаты куликов соломы затопила в печке после чего взяла ее сестричку Т. 3-х лет и бросила живьем в печку, девочка крикнула: «Ой, мама, не бросай в печку!», в то время они подняли плач, а мать им сказала, что если вы будете кричать, то я и вам этого сделаю. Когда Т. сжарилась в печке, она ее вытянула из печки, выпустила кишки, потом она ее порезала на куски и часть мяса съела в 4 дня. Мясом она также накормила ее и оставшихся живых детей О. и М., но они это мясо не могли кушать, им это было противно, так как они знали что это мясо их сестры. После этого через 4 дня ее мама тоже самое проделала с сестрой О. 5-ти лет, которая лежала на печке. Мать ее схватила и кинула в печку так быстро, что не успела даже крикнуть и когда она задохнулась, то вытаскала ее из печки обмыла, порезала на куски, сварила мясо, сама ела это мясо и детей накормила. После чего В.Я. говорила оставшимся детям, что если кто спросит, куда девались дети О. и Т., то чтобы они сказали, что она их отвела в Киев и сдала в приют.

9.V.33 – была осуждена на 10 лет.

Колективізація і
голод
на Україні.
1929-1933. –
К.., 1992. –
с.501.
ЦДАЖР
України,
ф. і, оп. 8,
спр. 117,
арк. 162.
Засвідчена
копія.

ЛИСТ КОЛГОСПНИКА ПРО ЗАНЕПАД КОЛГОСПІВ Й ЗАГРОЗУ ГОЛОДНОЇ СМЕРТІ У СЕЛАХ ЛЕБЕДИНСЬКОГО Р-НУ НА ХАРКІВЩИНІ

8 серпня 1932 р.

Григорій Іванович!

Считаю своїм боргом повідомити Вас про життя села, життя колгоспів. Колгоспи в сучасний мент доживають останні дні, життям їхнім ніхто пе цікавиться. Люди центра міркують, що село ще багате, колгоспи міцніють, але це не правда. Цього листа пише вірний син — колгоспник, агітатор і організатор перших днів 1929 р., котрий головує чесно уже від 19-29 р. із Лебединщиии. Пише цього листа Всеукраїнському старості, котрий боровся за покрашення життя, за соціалізм, пише цього листа не одна особа, а декілька, та тільки не всі осмілюються написати правду, сказати, а собі журяться, що таке становище в колгоспах продовжуватися не може. Потрібні негайні заходи, откинути ту думку, що на селі все благополучно, немає голоду, не пухнуть люди.

Справа в тому, що в колгоспі люди працювати не бажають, люди, діти, старики голодні, худоба гине, люди стали злі. Радянську владу заклинають, ніхто їй нічого не віре. Земля, очутилась в бур'янах, цукровий буряк неполений. Хлібні аванси видають по 400 гр. на день — здебільшого фуражних культур, надії немає на додержання, тому що плани в цьому році дані більші, або менші дуже незначно, а врожай через загибель озимини далеко менший. Чи нормально, що плани більші, ніж валовий врожай?

* Так у тексті, очевидно, «Євмен».

Треба вивчити стан, Григорій Іванович! Інакше наша справа з колгоспами проіграна. Візьміть убедіться, проїдьте самі, або пошліть серйозну особу в такі села на Лебединщину й Ви повірите, що пише не опортуніст, не куркуль, а вірний колгоспник, которому не буде життя, коли колгоспи розпадуться. Ви вивчіть на Лебединщині такі села, як Бишкінь, Михайлівна, Ворожба, Великий Вистороп, Межиріччя, Нижня Сироватка — тут життя вмирає на селі. Крім комуніста, а тепер і комуністи кажуть, що десь є шкідництво, Ви не знайдете людину, котра б підтримувала радвладу, всі заклинають, люди готовляться до голодної смерті, у Великому Висторопі, у Ворожбі загроза з посівом озимини. Головам колгоспів далі працювати не можна.

Григорій Іванович, приїдьте на Лебединщину, скличте нараду, голів, вивчіть стан і Ви убедітесь, що плани нереальні, „ що колгоспи розпадуться при такому стані, може Вас обманюють райони. Цього листа написано як вихід, щоб опісля не сказали, що Ви не знали та райони винуваті. Спасайте колгоспи, спасайте людей од голодної смерті, нам іначе позор перед міжнародним пролетаріатом. Не слухайте тих людей, що кажуть плани реальні, влийтесь в колгоспну масу району й Ви повірите, що ми пишемо цравду.

Думка активу, думка вірних синів, але прізвища сказати не можемо, поки не приїдете, а то скажете «опортуніст».

8.VIII. 1932 р.

З оригіналом згідно: кореспондент приймальної

Голови ВУЦВКу (підпис)

ЛИСТ ХАРКІВСЬКОГО ОБЛВИКОНКОМУ ЦК КП(Б)У ПРО ЗАХОДИ ЩОДО БОРОТЬБИ З ДИТЯЧОЮ БЕЗПРИТУЛЬНІСТЮ ВІД 30 ТРАВНЯ 1933Р.

Большой, непрерывно продолжающийся приток сирот, бездомных и голодающих детей в Харьков и крупные районные центры области заставил расширить свою сеть детских домов до 24 тыс. 475 детей вместо 10 тыс. 290 штатных детей, утвержденных бюджетом на 1933 год. Уже на сегодня контингенты детдомов возросли на 14 тыс. 185 детей. Вместе с тем дальнейший подбор беспризорных в Харькове и на периферии показал крайнюю необходимость дополнительного разворота новых детдомов. В самом Харькове на 28 мая подобрано и ожидает размещения 9 тыс. 420 детей, на Харьковском узле 25 мая подобрано 2 тыс. детей, за одну только ночь 27 на 28 мая подобрано по городу Харькову 700 детей. Из больных детей, подобранных в Харькове, 1 тыс. человек находится в исключительно тяжелом состоянии.

Дополнительных контингентов детей, подлежащих немедленному обеспечению, собрано уже на сегодня по области 27 тыс. 754 души.

Цілеспрямовані адміністративні заходи з передачі однієї групи дітей до іншої не вживалися, однак таке явище стало наслідком створення умов та набуло масового характеру. Масове вилучення дітей з сімей не було засобом Голодомору, а стало його наслідком. Однак нестача харчів і загроза голодної смерті призводили до втрати дітьми своїх батьків, масового сирітства, безпритульності тощо. Це відбувалося таким шляхом:

Вимушене залишення дітей в чужих сім’ях. Батьки, яким пощастило прорватися в міста через кордони НКВС, підкидали дітей або просто їх залишали, після чого самих селян як правило було депортовано з міст. У гіршому випадку батьки просто кидали своїх дітей будь-де, такі діти іноді виживали.

Розкуркулення і депортація. В ході колективізації та терору голодом відбувалися масові розкуркулення та депортації, які носили системний та цілеспрямований характер і передбачали виселення лише дорослих батьків, при цьому їхніх дітей передавали до дитячих будинків або забирали родичі чи сусіди.

Окремим трагічним моментом є факти канібалізму на грунті голоду, жертвами якого ставали, насамперед, діти.

Наведений документ підтверджує факт надзвичайно динамічного зростання числа безпритульних дітей в околицях Харкова у травні 1933 року. Число безпритульних дітей вимірювалося десятками тисяч і щоденно збільшувалося. При тому значна частина дітей помирала від голоду і хвороб.

33-й: Голод
Народна
книга-меморіал
К.: Радянський
письменник,
1991 с.243-246

Ми, пенсіонери – Овдіюк Олександра Іванівна, Масло Аліса Антонівна з весни 1988 року почали роботу по відтворенню імен, прізвищ, по батькові померлих з голоду в нашому с.Таргани Володарського району Київської області.

До 24 липня 1988 року списки були складені. Один примірник здали в сільську Раду, другий надсилаємо. Занесли в список триста шістдесят померлих з голоду наших односельців.

У Велику Вітчизняну війну 1941-1945 рр. загинуло 52 чоловіки.

СПИСОК

жителів села Тарган Володарського району Київської області, які померли з голоду в 1933 році.

Вул.Леніна

45 осіб, поіменно

Вул.Пролетарська

11 осіб, поіменно

Вул.Кооперативна

97 осіб, поіменно

Вул.Червоноармійська

34 особи, поіменно

Вул.Петровського

101 особа, поіменно

Вул.Шевченка

72 особи, поіменно

Відомості зібрали ветерани праці. Пенсіонери – Овдіюк Олександра Іванівна (вчителька історії), Масло Аліса Антонівна (колгоспниця) – живі свідки голоду 1933 року, що пережили голод і вижили.

Правдивість списків померлих з голоду в 1933 р. стверджуємо своїми підписами.

Цей документ – один з багатьох тисяч, які засвідчують факт загибелі людей від голоду, влаштованого штучно.

33-й: Голод
Народна
книга-меморіал
К.: Радянський
письменник,
1991
с.303-305

Редзюк Л.М.

з села Савинці Рокитнянського району Київської області.

Ветеран праці.

Ми, ветерани праці, у своєму селі Савинцях провели велику роботу, щоб встановити кількість жертв голоду 1933 року та причини його виникнення. На той час у нашому селі було два колгоспи – “Нове життя” та “Червоний хлібороб”. Урожай в 1932 році зібрали добрий, але все зерно було вивезено в державу, і колгоспникам не видали нічого.

За період кінця 1932 – першого півріччя 1933 року в нашому селі померло близько 540 душ. Щоб установити померлих поіменно, ми обійшли й розпитали сотні односельчан. Багатьох імен встановити не вдалося. Адже минуло багато літ.

Ми встановили також, що перед цим у селі було розкуркулено 46 сімей та репресовано 31 чол.

СПИСОК

громадян села Савинці, які померли в голодовку 1933 року

313 осіб, поіменно

Наведені тут одиничні документи підтверджують перший розділ визначення геноциду в редакції Конвенціії ООН.