Як відомо, початок нинішнього століття ознаменований переходом розвинутих країн від постіндустріального суспільства до суспільства, заснованого на знаннях. Отже, головним рушієм прогресу в сучасному світі все більше стає наука як основа розробки і впровадження високих технологій проривного характеру. Не випадково у США та країнах Європейського Союзу нещодавно проголошено програми суттєвого нарощування фінансування фундаментальних та прикладних досліджень. Стає очевидним, що у новітніх «наукових перегонах» переможуть країни, які робитимуть ставку на використання власних наукових здобутків.
Це об’єктивно висуває перед Україною завдання посилення наукової і інноваційної конкурентоспроможності, більш ефективного використання з цією метою досить потужного вітчизняного науково-технічного потенціалу.
Згадані обставини спричинили необхідність проведення спільного засідання з метою всебічного обговорення назрілих проблем у розвитку вітчизняної науки, питань її ролі та місця у суспільстві, завдання наукової спільноти щодо розв’язання актуальних проблем держави та інноваційного розвитку економіки. До участі у його роботі були запрошені також представники Уряду України та президенти галузевих академій наук.
Засідання відкрив вступним словом президент НАН України Б.Є.Патон. Він наголосив на тому, що питання науки та інновацій належать до числа найважливіших, доленосних державних пріоритетів. Від їх ефективного розв’язання залежить можливість швидкого і впевненого виходу України на шляхи інтенсивного інноваційно-інвестиційного зростання.
Присутні з великою увагою вислухали доповідь Б.Є.Патона та співдоповідь голови Комітету з питань науки і освіти К.С.Самойлик.
Доповідач підкреслив, що перед Україною постало завдання посилення наукової й інноваційної конкурентоспроможності, більш ефективного використання з цією метою досить потужного вітчизняного науково-технічного потенціалу. У зв’язку з цим відзначив, що академічна система організації науки, попри всі труднощі і негаразди минулих років, довела свою ефективність і спроможність забезпечувати розвиток фундаментальних досліджень, вирішувати важливі наукові проблеми, які потребують комплексних міждисциплінарних підходів.
У багатьох сучасних наукових галузях наші вчені працюють на досить високому, а подекуди і на світовому рівні. Це стосується, зокрема, окремих напрямів математики, фізики наднизьких температур, декаметрової радіоастрономії, матеріалознавства, нейрофізіології. Відзначивши позитивні результати діяльності завдяки піднесенню ефективності наукових досліджень, концентрації ресурсів на вирішенні пріоритетних завдань, запровадження в Академії програмно-цільових підходів до організації та фінансування науково-дослідних робіт, він обґрунтував необхідність удосконалювати систему програмно-цільового та конкурсного фінансування науки в масштабах всієї країни.
Вкрай важливим є й збільшення фінансування фундаментальних і прикладних досліджень з Державного бюджету, оновлення парку наукового обладнання, забезпечення інноваційного розвитку України, ширше використання наукових розробок в економіці, створення в країні сприятливого інноваційного клімату. Особливої уваги потребує законодавче забезпечення наукової та інноваційної діяльності, у тому числі й регулювання проблем інтелектуальної власності.
Важливою проблемою є подальша інтеграція науки і освіти. Розмови, які велися останнім часом стосовно передачі академічних інститутів університетам, засвідчили непрофесійність підходів деяких «реформаторів». Натомість саме життя доводить плідність спільної роботи науковців та освітян в напрямі подальшої розбудови наукових центрів, кафедр, лабораторій подвійного підпорядкування. До речі, лише за останні 5 років створено понад 60 таких структур, причому дві третини з них – на базі установ Академії.
Президія НАН України та Колегія Міністерства освіти і науки запланували провести цього місяця спільне засідання, на якому передбачається вийти на конкретні рішення з зазначеного комплексу проблем.
Слід також розв’язати на рівні сучасних вимог комплекс соціальних проблем науковців, у тому числі й наукової молоді.
К.С.Самойлик розповіла про роботу очолюваного нею Комітету з питань науки і освіти, спрямовану на реалізацію Постанови Верховної Ради «Про дотримання законодавства щодо розвитку науково-технічного потенціалу та інноваційної діяльності».
Ситуація, котра склалася у вітчизняній науці, шляхи і заходи щодо її суттєвого поліпшення відповідно до нагальних потреб держави і суспільства, викликала жваву дискусію.
На засіданні виступили: міністр освіти і науки України С.М.Ніколаєнко, віце-президент НАН України академік НАН України В.Д.Походенко, голова Державного фонду фундаментальних досліджень академік НАН України П.Г.Костюк, академік-секретар Відділення історії, філософії та права НАН України академік НАН України О.С.Онищенко, голова Вищої атестаційної комісії України член-кореспондент НАН України В.Ф.Мачулін, народний депутат України, голова Міжфракційного депутатського об’єднання України «За науку України» Ю.В.Каракай, народний депутат України Ю.І.Єхануров, президент Академії медичних наук України академік НАН України та АМН України О.Ф.Возіанов, академіки НАН України В.П.Семиноженко, Я.С.Яцків, К.М.Ситник та ін. Промовці внесли чимало пропозицій до проекту рішення «Про забезпечення розвитку вітчизняної науки».
Доповідь Б.Є.Патона та співдоповідь К.С.Самойлик, а також текст прийнятого рішення після його доопрацювання відповідно до пропозицій промовців буде вміщено найближчими днями на сайті НАН України в Інтернеті.