У роботі сесії, що відбулася 21 квітня ц.р., взяли участь академіки і члени-кореспонденти, співробітники академічних установ, учасники ліквідації аварії на ЧАЕС, представники наукової громадськості України, а також учені з Російської академії наук і Національної академії наук Білорусі.

         Сесію відкрив вступним словом президент НАН України академік НАН України Б.Є. Патон. Він нагадав, що найбільша за масштабами і найстрашніша за наслідками техногенна катастрофа XX століття призвела до радіоактивного забруднення понад 100 тис. квадратних кілометрів території України, Білорусі та Росії. Постраждало майже 5 млн. чоловік, забруднено радіонуклідами понад 5 тис. міст та сіл цих трьох країн. Вплив аварії відчуло  на собі  населення Швеції, Норвегії, Польщі, Великої Британії та інших країн Європи.

         Національна академія наук України, починаючи з семидесятих років минулого століття спрямовувала зусилля вчених на підготовку наукових рекомендацій щодо еколого-економічного обґрунтування безпечного розміщення та експлуатації атомних енергетичних об‘єктів в Україні. Зокрема, Академія у численних доповідних записках всебічно обґрунтовувала недоцільність будівництва атомних електростанцій у верхів‘ях української частини басейна Дніпра поблизу Києва. На превеликий жаль, застереження вчених не було враховано, а подальший перебіг подій довів їх справедливість.

         Масштабні заходи по локалізації небувалої досі техногенної катастрофи та мінімізації її тяжких наслідків вимагали мобілізації значних матеріальних і людських ресурсів, залучення військових, наукових, інженерно-технічних працівників та спеціалістів багатьох міністерств і відомств. Фахівці НАН України виконали величезний обсяг робіт з ліквідації та подолання наслідків цієї аварії, починаючи з перших найбільш напружених і відповідальних днів і дотепер, та зробили вагомий внесок у виконання надзвичайно складних завдань. У розв‘язанні невідкладних наукових проблем та здійсненні практичних заходів, пов‘язаних з ліквідацією аварії на ЧАЕС взяли участь понад 40 наукових установ та організацій Академії, котрі працювали у тісній співдружності з науковими колективами профільних підприємств і відомств республіки, з ученими і спеціалістами інститутів АН СРСР і, передусім, з Інститутом атомної енергії ім. Курчатова. Сьогодні можна упевнено сказати, що масштаби лиха, що сталося в 1986 році, були істотно зменшені завдяки самовідданій праці науковців.

         Для багатьох співробітників Академії – учасників ліквідації аварії на ЧАЕС розв‘язання багатьох винятково складних проблем стало основою і в подальшій науковій діяльності. Пріоритетними напрямами досліджень, здійснюваних ними спільно з фахівцями Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, були і залишаються проблеми збереження здоров‘я людей, котрі постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, зміцнення та підтримка бар‘єрів радіаційної безпеки, радіаційний захист населення, екологічна і соціально-економічна реабілітація забруднених територій. Йдеться, зокрема, про дослідження якості питних підземних вод на території Київської промислової  агломерації, створення багатофакторної схеми районування її території. Разом з тим слід, на жаль, констатувати суттєве зниження останнім часом державної підтримки досліджень з чорнобильської проблематики. Як результат, спостерігається згортання обсягів відповідних наукових, у тому числі моніторингових робіт, що є неприпустимим.

         Президент Академії зазначив, що урок Чорнобиля сумний, болісний і трагічний. Набутий досвід має обов‘язково бути врахованим у плануванні дій з мінімізації наслідків усіх можливих аварій техногенного та природного походження. Зрозуміло, що ця робота потребує об‘єднання зусиль вчених України, Росії та Білорусі, а також  посилення до неї уваги світової наукової спільноти.

         Присутні вшанували пам‘ять співробітників Академії, учасників подолання наслідків аварії на ЧАЕС, які самовіддано боролися з радіаційним лихом і передчасно пішли з життя.

         Академік НАН України В.М. Шестопалов зробив доповідь «Уроки Чорнобиля. Із минулого у майбутнє», у якій узагальнив основні підсумки робіт по ліквідації наслідків аварії на 4 блоці  АЕС та обґрунтував заходи, котрі слід здійснити, щоб остаточно їх подолати.

         Спогадами про самовіддану працю, спрямовану на мінімізацію та ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС, своїми думками щодо шляхів остаточного їх подолання, убезпечення наших сучасників і наступні покоління від техногенних та екологічних катастроф, подібних до чорнобильської поділилися академіки НАН України В.Г. Бар‘яхтар, В.П. Кухар, Д.М, Гродзінський, а також директор Інституту проблем безпечного розвитку атомної енергетики РАН член-кореспондент РАН Л.О. Большов, почесний директор Інституту ботаніки НАН Білорусі академік НАН Білорусі В.І. Парфьонов, голова підкомітету з питань електроенергетики Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки народний депутат В.К. Бронніков, а також російський журналіст і письменник В.С. Губарєв.

         Велику групу співробітників Академії - учасників ліквідації аварії на ЧАЕС було нагороджено відзнаками НАН України.

         Учасники сесії переглянули документальний фільм про участь установ Академії НАН України у подоланні Чорнобильського лиха.