- Борисе Євгеновичу, опубліковане у пресі повідомлення про чергові вибори

до академії викликало чималий інтерес як у науковому середовищі, так і в

широкого загалу. Чим це пояснити?

 

  - Такий інтерес, вочевидь, пояснюється тим, що громадська думка дедалі

більше усвідомлює, що в Україні, як і в розвинених країнах світу, поступово

відбувається процес формування суспільства, котре грунтується на знаннях. А

таке суспільство не може успішно розвиватися, забезпечувати високий рівень

добробуту і культури народу без потужної національної науки. Тому я і мої

колеги схвально ставимося до виявленого громадськістю підвищеного інтересу

до наступних виборів, до нового поповнення Національної академії наук

України.

 

  Як відомо, метою її діяльності є отримання нових та узагальнення наявних

знань про природу, людину і суспільство, створення наукових основ

науково-технічного, соціально-економічного та культурного розвитку країни й

підготовка висококваліфікованих наукових кадрів. Для реалізації цієї мети

академія має великий науковий потенціал - широкорозвинену мережу

науково-дослідних установ, де працює багатотисячний колектив учених.

Потужною науковою силою, що формується не лише зі співробітників академії,

є провідні українські науковці - академіки і члени-кореспонденти НАН

України. Це дослідники, котрі особисто збагачують науку новими визначними

досягненнями та відкриттями, організовують колективну розробку актуальних

проблем, здійснюють наукове керівництво найважливішими роботами. Бути

обраним до Національної академії наук України впродовж багатьох десятиліть,

починаючи з часу її утворення у далекому 1918 році і до сьогодні, вважалося

і вважається високою відзнакою заслуг кожного вченого, удостоєного такої

честі, визнанням вагомості його внеску у вітчизняну і світову науку.

 

  Тож не дивно, що напередодні чергових виборів у наукових та освітянських

колах розгортається жваве обговорення як конкретних кандидатур, так і засад

виборчого процесу в цілому.

 

  - Доводиться іноді чути про нібито порушення загальноприйнятних

демократичних норм, келійність протегування одним кандидатам і створення

штучних перепон для інших, просування тих, кого протискують владні

структури тощо. Наскільки це відповідає дійсності?

 

  - Будемо відверті. Свого часу, особливо у період, що передував здобуттю

Україною незалежності, окремі такі випадки не можна було повністю

виключити. Врешті-решт, демократія, як ми розуміємо, ніколи не була і не є

стовідсотковою панацеєю від будь-яких порушень. Проте академічна спільнота

виробила власний кодекс, котрий чітко регламентує виборчий процес і

дозволяє уникнути небажаних сторонніх впливів. Це передусім Статут НАН

України та Положення про вибори до НАН України.

 

  - Можливо, доцільно, бодай стисло, нагадати про те, як готуються й

проводяться вибори до академії.

 

  - Відповідно до Статуту академії вибори дійсних членів і

членів-кореспондентів НАН України проводяться не рідше одного разу на три

роки і призначаються президією НАН України. Повідомлення президії НАН

України про проведення виборів дійсних членів і членів-кореспондентів НАН

України (назви спеціальностей, кількість вакансій та їх розподіл)

публікується в пресі не пізніше ніж за три місяці до проведення виборів.

 

  При визначенні кількості та найменування вакансій враховуються численні

пропозиції наукових установ, провідних вищих навчальних закладів, визначних

лідерів наукових шкіл щодо необхідності пріоритетного забезпечення та

розвитку найактуальніших наукових напрямів, а також компенсації втрат,

яких, на жаль, час від часу зазнає академічна спільнота. Зміна назв

спеціальностей, кількості вакансій та їх розподілу по відділеннях після

публікації повідомлення не допускається.

 

  Право висувати кандидатів у дійсні члени та члени-кореспонденти НАН України

надається вченим радам наукових установ і вищих навчальних закладів,

державним і громадським організаціям, дійсним членам і

членам-кореспондентам НАН України. Відповідні матеріали та обгрунтування

надсилаються до НАН України протягом одного місяця від дня публікації.

Списки висунутих та зареєстрованих кандидатів у дійсні члени і

члени-кореспонденти НАН України публікуються у пресі не пізніше ніж за

місяць до дня виборів.

 

  Академіки і члени-кореспонденти обираються таємним голосуванням у два етапи

- на загальних зборах відділень, а потім на загальних зборах НАН України.

 

  Особливо хотів би підкреслити, що вибори і передвиборча кампанія

проводяться на демократичній основі, за повної поінформованості наукової

громадськості та забезпечення необхідних умов для всебічного обговорення

кандидатур.

 

  - Чим, на вашу думку, відрізняються наступні вибори від попередніх?

 

  - Передусім зазначу, що конкурс на наступних виборах значно більший, ніж на

попередніх виборах, і становить на одну вакансію академіка три кандидати і

відповідно на одну вакансію члена-кореспондента - майже п'ять. Можна

сподіватися, що будуть обрані саме ті кандидати, хто зробив найвагоміший

внесок у скарбницю української науки і, ставши членом академії, успішно

продовжить її поступ.

 

  Ні для кого не є таємницею, що в останні роки наша наука зазнала чимало

кадрових втрат. Частина учених через відомі усім причини була змушена

виїхати за кордон на постійне проживання чи тимчасово. Постала проблема

омолодження наукових кадрів, а також потреба віднайти учених, спроможних

очолити фундаментальні і прикладні дослідження у нових пріоритетних

напрямах, розв'язувати назрілі актуальні проблеми. Успішно виконати ці

завдання, безумовно, допоможуть вчені, котрих буде обрано до складу

академії на травневих виборах.

 

  Великий спектр нових спеціальностей, по яких проводитимуться вибори, дає

можливість значно зміцнити кадровий потенціал усіх трьох секцій академії:

фізико-технічних і математичних наук, хімічних і біологічних наук та

суспільних і гуманітарних наук. Він відображає переважно спеціальності,

котрі визначають передній фронт сучасної світової науки. Скажімо, такі, як

квантова оптика і фізика м'якої речовини, котрі нині розвиваються особливо

інтенсивно завдяки тому, що нові технічні засоби дають змогу

експериментувати з окремими квантами світла та окремими молекулами. Це

відкриває дивовижні перспективи, застосування у комп'ютерній техніці,

телекомунікаціях, біології і медицині. Два роки тому в НАН України було

створене нове відділення - ядерної фізики та енергетики. Його завдання -

наукова підтримка розвитку ядерної енергетики на основі глибоких

фундаментальних досліджень. Відкрито десять нових вакансій для обрання

членами академії висококваліфікованих фахівців у цій надзвичайно складній і

відповідальній галузі науки.

 

  Зі спеціальністю нанохімія пов'язані великі надії на створення матеріалів

майбутнього для електроніки, обчислювальної та космічної техніки, медицини.

Досягнення у таких напрямах, як молекулярна біологія, молекулярна

біофізика, експериментальна онкологія, на думку багатьох спеціалістів,

становлять наукове підгрунтя новітніх медико-біологічних технологій, що

визначатимуть прогрес людства у розв'язанні проблем охорони і збереження

здоров'я населення в XXІ столітті.

 

  У соціогуманітарних науках на виборах оголошені спеціальності, спрямовані

насамперед на дослідження і наукове обгрунтування здійснення в Україні

соціально-економічних, суспільно-політичних і культурних перетворень,

виходу її на шляхи динамічного інноваційного розвитку, вивчення історичного

досвіду і традицій українського народу, проблем актуалізації його

культурної спадщини в житті сучасного суспільства.

 

  По цій секції вперше відкрито вакансії зі спеціальностей з маркетингу,

етнополітології, оборонної економіки, лінгвістичних технологій.

 

  - Що зараз робиться для проведення наступних виборів?

 

  - Відповідно до Статуту академії і Положення про вибори президією НАН

України утворено експертні комісії з дійсних членів академії в усіх її

відділеннях. Вони вже попередньо розглянули матеріали на кандидатів і

відповідність кожного з них оголошеній вакансії. На основі ознайомлення з

матеріалами, що характеризують кандидатів як учених і організаторів науки,

експертні комісії складають висновок по кожній кандидатурі, рекомендують

найдостойніших до обрання з оголошених спеціальностей. Рішення, експертних

комісій з усіх питань приймаються відкритим або таємним голосуванням на

розсуд членів комісії.

 

  Далі проводитимуться загальні збори відділень, на яких експертні комісії

інформуватимуть про наявні вакансії по відділенню і доповідатимуть зроблені

ними висновки по кожній представленій кандидатурі. Після обговорення

доповідей експертних комісій, під час якого кожний член відділення може

висловити свою думку, таємним голосуванням проводитиметься обрання у дійсні

члени НАН України. Обраними вважаються особи, котрі одержали найбільшу

кількість голосів, але не менше двох третин голосів дійсних членів академії

даного відділення, що беруть участь у голосуванні. В аналогічний спосіб

проходитимуть також вибори кандидатів у члени-кореспонденти з тією

відмінністю, що у виборах кандидатів у члени-кореспонденти у голосуванні

беруть участь як дійсні члени академії, так і члени-кореспонденти.

 

  Це перший, попередній, етап виборів. Другий, вирішальний етап відбувається

на загальних зборах НАН України. На них академіки-секретарі відділень

доповідатимуть про результати виборів кандидатів у дійсні члени і

члени-кореспонденти академії. Після цього таємним голосуванням

обиратимуться дійсні члени і члени-кореспонденти НАН України. При цьому у

бюлетень для голосування вносяться тільки ті кандидати, котрі обрані

загальними зборами відділень.

 

  Отже, робиться усе практично можливе, щоб забезпечити суворе дотримання

демократичних норм виборів, їхню прозорість та унеможливити будь-який

сторонній вплив на їхню підготовку, проведення і результати.

 

  Тому є всі підстави сподіватися, що травневі вибори до Національної

академії наук України зміцнять її гідним поповненням видатних учених,

спроможних вирішувати важливі завдання, що стоять перед вітчизняною наукою.

 Аркадій ХІДЕКЕЛІ   
      
"Урядовий кур'єр" 2006.03.23