17 березня 2006 року у Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна відбулася зустріч Президента України В.А.Ющенка з представниками наукової громадськості, на якій було обговорено стан та перспективи розвитку вітчизняної наукової сфери, а також проблеми впровадження новітніх наукових розробок та технологій.

         У зустрічі взяли участь президент НАН України академік НАН України Б.Є.Патон, голова Харківської обласної державної адміністрації А.Б.Аваков, заступник голови Секретаріату Президента України А.С.Матвієнко, міністр у справах сім‘ї, молоді та спорту Ю.Павленко, перший заступник міністра освіти і науки А.М.Гуржій, президенти державних галузевих академій наук академіки НАН України О.Ф.Возіанов, В.Г.Кремень, В.Я.Тацій, академік УААН М.В.Зубець, перший віце-президент-головний учений секретар НАН України академік НАН України А.П.Шпак, віце-президенти НАН України академіки НАН України А.Г.Наумовець, В.Д.Походенко, О.С.Онищенко, члени Президії НАН України, директори академічних та галузевих наукових установ, ректори провідних вищих навчальних закладів, керівники науково-виробничих підприємств.

         Вступним словом зустріч відкрив президент НАН України академік НАН України Б.Є.Патон. В обговоренні виступили голова Харківської обласної державної адміністрації А.Б.Аваков, директор Радіоастрономічного інституту НАН України академік НАН України Л.М.Литвиненко, віце-президент НАН України академік НАН України А.Г.Наумовець, президент Академії правових наук України академік НАН України В.Я.Тацій, академік-секретар Відділення ядерної фізики та енергетики НАН України академік НАН України І.М.Неклюдов, академік-секретар Відділення економіки НАН України академік НАН України В.М.Геєць, голова правління корпорації „Антонов” д.т.н., професор А.К.Мялиця, голова Північно-східного центру НАН України та МОН України академік НАН України В.П.Семиноженко, ректор НТУУ „Київський політехнічний інститут” академік НАН України М.З.Згуровський, ректор Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна д.с.н., професор В.С.Бакіров.

         Науковці інформували Президента України про новітні вітчизняні наукові розробки та технології, напрями науково-технічного забезпечення базових галузей економіки, зокрема, ядерної енергетики та авіабудування. Відбулося відверте обговорення проблем, що існують в науково-технічній та інноваційній сферах держави, та шляхів їх вирішення. Йшлося, зокрема, про необхідність посилення державної підтримки розвитку фундаментальних досліджень та найбільш пріоритетних прикладних розробок, створення умов для ефективного впровадження новітніх технологій, розгортання належної інноваційної інфраструктури, поглиблення зв‘язків між наукою та освітою, удосконалення відповідної нормативно-правової бази.

         У своєму виступі Президент України В.А.Ющенко підкреслив, що наука, освіта та високі технології повинні бути основним рушієм поступу країни. Органи державної влади мають опиратися на науку при визначенні стратегічних напрямів розвитку країни, обговоренні та вирішенні складних загальнодержавних проблем, розробці програм державного значення. Торкаючись питань подальшого розвитку вітчизняної наукової сфери, він зазначив, що тут не повинно бути сліпого копіювання моделей інших країн. Головною метою держави має бути удосконалення наявної в країні наукової системи з урахуванням реалій сьогодення, максимальне залучення вітчизняного науково-технічного та інноваційного потенціалу до підвищення конкурентноздатності економіки. Необхідним є визначення декількох найбільш пріоритетних науково-технічних напрямів та критичних технологій і концентрація на них ресурсів держави. Вкрай важливим питанням є й належний захист інтелектуальної власності вчених.

         Президент України доручив президенту Національної академії наук України академіку НАН України Б.Є.Патону за наслідками обговорення організувати роботу з вироблення чіткої програми дій з подальшого розвитку наукової та науково-технічної галузі держави. Він запропонував через декілька тижнів знову зустрітися в такому ж колі для обговорення зазначеної програми та прийняття відповідних рішень.

         Після завершення зустрічі Президент України В.А.Ющенко та президент НАН України Б.Є.Патон відповіли на запитання журналістів.

 Виступ
президента НАН України академіка НАН України Б.Є. Патона
на зустрічі Президента України В.А. Ющенка з вченими та керівниками підприємств, що впроваджують новітні наукові розробки та технології

(Харків, 17 березня 2006 р.)

         Шановні колеги!

         Дозвольте від усіх учасників нашого зібрання щиро привітати Президента України Віктора Андрійовича Ющенка. Сьогоднішня зустріч є, без сумніву, свідченням його зацікавленого ставлення до питань розвитку наукової сфери, свідченням розуміння ролі науки в розбудові нашої держави.

         Важливі та відповідальні завдання, що стоять перед українським суспільством з перетворення вітчизняної економіки на соціальну ринкову систему, висувають нові вимоги до більш ефективного використання наявного в Україні та ще досить потужного власного наукового потенціалу.

         Зазначу, що існуюча в Україні академічна система організації наукових досліджень, попри всі труднощі та негаразди останніх років, довела свою ефективність і спроможність виконувати своє головне завдання – забезпечувати необхідний для нашої держави розвиток фундаментальних досліджень, вирішувати важливі наукові проблеми, які потребують комплексних міждисциплінарних підходів.

         У багатьох наукових галузях наші вчені працюють на досить високому, а подекуди і на світовому рівні. Це стосується, зокрема окремих сучасних напрямів математики, фізики наднизьких температур, декаметрової радіоастрономії, матеріалознавства, нейрофізіології, кріобіології та кріомедицини.

         Підвищену увагу розвитку фундаментальних досліджень приділяють зараз практично всі розвинені країни світу. Так, нова Ініціатива президента США щодо забезпечення конкурентноздатності Америки передбачає, зокрема, збільшення вдвічі в найближчі десять років обсягів федерального фінансування найважливіших програм фундаментальних досліджень. Це дозволить підтримати роботи в таких перспективних напрямах, як нанотехнології, суперкомп'ютери, альтернативні джерела енергії.

         Шановні колеги! Символічно, що зустріч учених з Віктором Андрійовичем відбувається саме в Харкові. За своїм науковим потенціалом Харківщина посідає перше місце серед областей України і поступається в цьому відношенні лише Києву. Вона є провідним центром машинобудування, в тому числі енергетичного машинобудування, літакобудування, які є одними з найбільш наукоємних галузей виробництва. Тут ще зберігся величезний потенціал оборонного комплексу, який має значні експортні можливості та потребує відповідного наукового та інноваційного забезпечення.

         У зв'язку з цим хотів би нагадати, що Національна академія наук свого часу виступила ініціатором створення в Україні технологічних парків. Зараз Академія веде значну роботу з визначення напрямів інноваційної діяльності технопарків, науково-технічної експертизи їх інноваційних проектів. Накопичений на цей час досвід роботи технопарків засвідчує, що вони є потужним механізмом поєднання науки та виробничої сфери, розвитку високотехнологічних наукових досліджень та інноваційного розвитку вітчизняного виробництва.

         Шановні колеги! Важливим є й те, що вчені Академії наук не стоять осторонь проблем енергозабезпечення та енергозбереження в Україні. Наприкінці минулого року була проведена наукова сесія Загальних зборів «Проблеми розвитку енергетики України». Матеріали цієї сесії були використані при слуханні та обговоренні у Верховній Раді питання щодо технології економії енергії та економії газу. Установами Академії останнім часом запропоновано низку перспективних для паливно-енергетичного комплексу України розробок. Це, зокрема, технологія ефективного використання в енергетиці низькосортного вугілля та вугільних відходів, енергозберігаючі технології опалювання, зокрема, когенераційні установки та теплові насоси. Виконуються перспективні роботи з видобування та утилізації шахтного метану вугільних родовищ України.

         Як відомо, позавчора Кабінет Міністрів схвалив Енергетичну стратегію України на період до 2030 року. В її підготовці активну участь брали фахівці нашої Академії наук. Виняткова роль у цій стратегії відводиться атомній енергетиці. На 2030 рік передбачається довести виробництво електроенергії до 420 млрд. квт.год., з яких приблизно половина – атомна. Це означає, що існуючі потужності атомних станцій треба подвоїти. Крім того планується, що вже з 2015 року Україна має забезпечувати себе власним ядерним паливом за рахунок пайової участі, а саме поставок цирконію та урану, в виробництві цього палива.

         В 2004 році в структурі Національної академії наук було організоване Відділення ядерної фізики та енергетики, до складу якого увійшли переданий у відання Академії Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» і ряд інститутів відповідного профілю з інших відділень. І вченими цього нового відділення вже проведено значний обсяг робіт з наукового забезпечення надійного та безпечного функціонування ядерно-енергетичного комплексу України.

         Незабаром виповнюється 20 років від часу аварії на Чорнобильській АЕС. Ми повинні, безумовно, добре пам'ятати цю трагедію, докладати всіх можливих зусиль до подолання її наслідків. Але, водночас, нам необхідно розуміти, що альтернативи подальшому розвитку атомної енергетики Україна не має.

         Шановний Вікторе Андрійовичу! Розширення участі наукових установ України у вирішенні загальнодержавних проблем, наявність позитивних зрушень в організації наукових досліджень, інноваційній активності обумовлені зростанням останнім часом обсягів і напрямів підтримки наукової сфери з боку держави. Приємно відзначити, що така позитивна тенденція спостерігається і в Державному бюджеті на 2006 рік. Це дозволило започаткувати нові цільові комплексні програми та інноваційні проекти, підвищити рівень заробітної плати науковців і, що дуже важливо, продовжити оновлення парку унікального наукового обладнання.

         Безумовно в науковій та інноваційній сферах України існує ще багато проблем, які потребують вирішення. Без цього неможливо формування інтелектуально орієнтовної економіки, що визначено як стратегічний напрям розвитку суспільства  в Зверненні Президента України до Верховної Ради. Це, дійсно, той виклик, який стоїть зараз перед Україною.

         І ми сподіваємося, що сьогоднішня зустріч буде в цьому плані корисною та конструктивною.