3 листопада цього року відбулося спільне засідання Президії Національної академії наук України та Правління Національної атомної енергогенеруючої компанії “Енергоатом”.
Спільне засідання відкрив вступним словом Президент НАН України Б.Є. Патон. Він підкреслив виняткове значення розвитку стратегічно важливої для України складової паливно-енергетичного комплексу – ядерної енергетики та його науково технічного забезпечення.
Ґрунтовну доповідь “Стан та науково-технічні проблеми розвитку ядерної енергетики України” зробив академік-секретар Відділення ядерної фізики та енергетики НАН України І.М. Неклюдов. В її обговоренні взяли участь провідні вчені НАН України: віце-президент НАН України А.Г. Наумовець, академіки І.М. Вишневський, В.Г. Бар’яхтар, Л.М. Лобанов, Е.В. Соботович, а також голова Державного комітету ядерного регулювання України В.В. Грищенко.
Великий інтерес викликав виступ Міністра палива та енергетики України - Президента НАЕК “Енергоатом” С.Б. Тулуба.
Науковці та атомники-практики були одностайні в тому, що ефективна робота і розвиток атомної енергетичної бази України є пріоритетним завданням державного значення, складовою національної безпеки, що потребує повноцінної науково-технічної підтримки. У найближчі тридцять років електроенергія, що вироблятиметься АЕС, відіграватиме одну з ключових ролей у забезпеченні енергетичних потреб країни.
У складі вітчизняного ядерно-енергетичного комплексу діє 15 атомних енергоблоків загальною встановленою потужністю 13835 МВт. За кількістю електроенергії, виробленої на АЕС, Україна посідає восьме місце серед країн світу, а за вкладом до загального обсягу споживаної електроенергії, що виробляється в державі, – 53 відсотки, тобто п’яте місце у світі.
Україна володіє необхідним науково-технічним потенціалом для розв’язання наукоємних питань поточної експлуатації та перспективного розвитку атомної енергетики, створення власних елементів ядерно-паливного циклу тощо. В академічних, вузівських та галузевих науково-дослідних, науково-виробничих та проектно-конструкторських організаціях і підприємствах є висококваліфіковані фахівці, унікальне наукове, лабораторне та стендове обладнання для досліджень ядерних і матеріалознавчих аспектів ядерної енергетики, перспективні науково-технологічні розробки для створення нових матеріалів та виробів для потреб ядерно-енергетичного комплексу, підвищення безпеки і надійності систем керування й основного обладнання діючих атомних реакторів, модернізації діючих та створення нових, більш ефективних систем діагностики та моніторингу тощо.
Разом з тим існує низка проблемних питань вітчизняної ядерної енергетики та її науково-технічного забезпечення. Серед них подовження експлуатаційного ресурсу основного обладнання діючих енергоблоків АЕС понад проектні строки за умови виконання вимог і норм ядерної та радіаційної безпеки, з урахуванням рекомендацій МАГАТЕ та світового досвіду. Так, прибуток від продовження терміну дії реактора ВВЕР-1000 на 10 років становитиме понад 5 млрд. грн.(при витратах 400 млн. грн.), а на 20 років – майже 7 млрд. грн. (при витратах 470 млн. грн.).
Актуальними залишаються питання поводження з радіоактивними відходами і відпрацьованим ядерним паливом, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, спорудження безпечного укриття над зруйнованим 4-им енергоблоком, перетворення існуючого об’єкту “Укриття” на екологічну безпечну систему тощо.
За результатами розгляду питання прийнято розгорнуте рішення.
Б.Є. Патон і С.Б. Тулуб підписали Угоду про науково-технічне співробітництво між Національною академією наук України та Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”.
С.Б. Тулуб вручив Б.Є. Патону Почесну відзнаку НАЕК “Енергоатом” за великий внесок НАН України у розвиток вітчизняної ядерної енергетики.