Шановні колеги! Сьогодні на розширеному засіданні Президії нам необхідно розглянути та затвердити заходи з підвищення ефективності діяльності нашої Академії.
Як відомо, основні завдання Національної академії наук в сучасних умовах були ґрунтовно обговорені та визначені на сесії Загальних зборів, що відбулася 29 квітня ц.р. Наступного дня, 30 квітня, Президент України підписав Указ “Про додаткові заходи щодо розвитку фундаментальних досліджень”, який, безумовно, відіграє важливу роль у поліпшенні стану фундаментальних наук в нашій державі, в тому числі в Національній академії наук.
Додам до цього, що 7 травня ми провели спеціальне засідання, присвячене організації злагодженої, скоординованої та ефективної роботи Президії в її оновленому складі. Тоді ж всі члени Президії отримали доручення розпочати підготовку пропозицій щодо підвищення ефективності діяльності Академії на наступний період. Відповідні заходи знайшли своє відображення у винесеному на розгляд Президії проекті постанови.
Дозвольте зараз зупинитися лише на окремих найбільш принципових питаннях.
Перш за все, щодо змін в організації фінансового забезпечення наших наукових установ.
Зазначу, що надалі збільшення видатків загального фонду Державного бюджету України на наукову і науково-технічну діяльність Академії не повинно і не буде призводити до відповідного збільшення рівня так званого базового фінансування. Зрозуміло, за винятком випадків централізованого підвищення заробітної плати працівників Академії, тарифів на комунальні послуги тощо.
До відома учасників нашого засідання – бюджетний запит Академії на 2005 рік складає 993,5 млн.грн. Це на 74% більше ніж заплановано на цей рік, і зазначу, що досі, у період з січня по травень включно, ми отримували заплановані бюджетні кошти у повному обсязі. На фінансування наукової та науково-технічної діяльності Академії обгрунтовано видатки державного бюджету на наступний рік на загальну суму 979 млн.грн. Відповідно, порівняно з плановими показниками 2004 року, фінансування фундаментальних досліджень має збільшитися на 77%, прикладних розробок – на 43%, підтримки технічного забезпечення – на 68%. Окремо передбачається, як це було у бюджеті на 2004 рік, закупівля сучасного наукового устаткування іноземного виробництва на суму 60 млн. грн. І, головне, враховуючи Указ Президента України “Про додаткові заходи щодо розвитку фундаментальних досліджень”, чітку позицію прем‘єр-міністра України, підтримку відповідних комітетів Верховної Ради, існують реальні підстави того, що наш бюджетний запит буде максимальним чином задоволений.
Але треба добре розуміти, що бюджетні надходження до Академії - це далеко не все. Настав час перебудувати діяльність з багатьох напрямів і на всіх рівнях. І, в першу чергу, нашим інститутам треба, нарешті, навчитися знаходити і заробляти кошти. Це стосується грантів, в тому числі Фонду фундаментальних досліджень, замовлень з боку міністерств та інших організацій на проведення наукових досліджень і розробок.
Все збільшення надходжень з держбюджету на 2005 і наступні роки пропонується спрямовувати, насамперед, на конкретні цільові бюджетні програми. І ці програми мають бути пов‘язані не тільки з проведенням конкурсів нових наукових проектів та формуванням нових наукових програм. Цільового фінансування за окремими бюджетними програмами потребують, зокрема, модернізація парку наукових приладів і організація роботи центрів колективного користування унікальним обладнанням, інформаційне забезпечення, участь у діяльності міжнародних наукових організацій та виконання спільних міжнародних наукових проектів, вирішення цілого ряду питань підготовки та підвищення кваліфікації наукових і керівних кадрів, залучення та закріплення в Академії наукової молоді.
Хотів би підкреслити, що тільки на таких засадах ми зможемо дійсно сконцентрувати ресурси на пріоритетних напрямах, підвищити ефективність організації наукових досліджень та їх матеріально-технічного, інформаційного і кадрового забезпечення.
І, безумовно, всьому цьому має передувати обгрунтоване уточнення пріоритетних наукових напрямів, коригування, в необхідних випадках, основних напрямів наукової діяльності установ, визначення пріоритетів у міжнародному науковому співробітництві та напрямів, які потребують першочергового забезпечення висококваліфікованими науковими кадрами і сучасним науковим обладнанням.
Від якості цієї роботи, яка має бути проведена секціями, відділеннями та всіма науковими установами вже до кінця першої половини поточного року, значною мірою залежатиме підвищення ефективності діяльності Академії в наступний період.
Далі щодо безпосередньої організації наукових досліджень. Необхідно, насамперед, суттєво підвищити вимоги до наукових проектів, що пропонуються нашими установами. До речі, таке завдання містить і Указ Президента України, про який я вже казав на початку виступу. При цьому мають бути забезпечені високий рівень та об’єктивність експертного відбору, прозорість конкурсів і відкритість їх результатів, в тому числі з питань фінансування.
І це стосується не тільки тих пропозицій, що будуть подаватися на щорічні загальноакадемічні конкурси, які запроваджуються у цьому році з фундаментальних досліджень міждисциплінарного характеру і з перспективних прикладних розробок. Слід забезпечити й більш якісну підготовку, експертну оцінку та відбір відомчої та пошукової тематики наукових досліджень, які виконуються за рахунок базового бюджетного фінансування. Це треба зробити як на рівні учених рад наших установ, так і на рівні відділень Академії. Так само значно більшої відповідальності та вимогливості з їх боку потребують й оцінка рівня результатів досліджень, приймання завершених науково-дослідних робіт. У цій роботі мають брати активну участь і наші наукові ради з відповідних проблем. Настав час, нарешті, налагодити їх справжню роботу.
Ще раз хочу звернути вашу увагу і, в першу чергу, увагу керівників наукових установ на те, що ті кошти, які установа отримує на виконання завдань наших цільових наукових програм чи окремих проектів за загальноакадемічними конкурсами, не будуть включатися до базового фінансування. Вони надходитимуть тільки на час виконання конкретної роботи. Надалі за них треба буде боротися... Це по-перше.
По-друге. Ми зараз вже маємо 9 загальноакадемічних цільових наукових програм з окремих актуальних напрямів фундаментальних і прикладних досліджень. Керівники цих програм і наукові ради, які створено з кожної програми, повинні постійно тримати в полі зору відповідні роботи і в кінці року звітувати перед Президією про те, що конкретно отримано в результаті виконання програми, та довести право на її подальше існування.
Якщо вже мова зайшла про відповідальність і вимогливість не можу не торкнутися ще одного питання.
Йдеться про комплексні перевірки діяльності наших установ. З практикою формального, а в окремих випадках, можна сказати, й поблажливого ставлення останнім часом відділень і відповідних комісій з перевірки до вивчення стану справ і підготовки матеріалів на розгляд Президії треба рішуче кінчати. Інакше ніякої користі для інститутів, реальної їм допомоги такі перевірки давати не будуть.
Далі щодо нашої роботи з наукового забезпечення вирішення найважливіших державних проблем і, в першу чергу, інноваційного розвитку економіки.
Ця робота має проводитися значно активніше. Це стосується, без винятку, всіх секцій, відділень, регіональних наукових центрів і, безумовно, наукових установ. І треба враховувати, що НАН України охоплює величезний комплекс наук, що дає змогу вирішувати дійсно серйозні проблеми.
Від Академії чекають підготовки вагомих аналітичних і прогнозних матеріалів з стратегічних питань подальшого розвитку нашої держави, підготовки крупних інноваційних проектів, реалізація яких дозволить суттєво підвищити конкурентоспроможність вітчизняного виробництва. І, до речі, всім треба добре усвідомити, що від результатів цієї роботи значною мірою залежатиме подальше зростання фінансування діяльності Академії з Державного бюджету.
Хочу повідомити присутніх про те, що за наслідками нашої зустрічі наприкінці квітня з Першим віце-прем‘єр-міністром України М.Я.Азаровим була проведена робота по відбору інноваційних розробок установ Академії, які можуть бути впроваджені у промисловому виробництві вже до кінця цього року. Зрозуміло, при відповідному фінансуванні робіт з їх практичного освоєння. Всього було відібрано 39 таких розробок і всі пропозиції 20 травня були передані М.Я.Азарову. Є попередня інформація, що після розгляду наших пропозицій до проекту чергового коригування Державного бюджету України на поточний рік планується включити додаткові кошти Академії на фінансування цих розробок.
Наша Академія отримала й відповідальне доручення підготувати, із залученням фахівців інших відомств, до серпня цього року експертні оцінки щодо можливості організації в 2005р. на основі вітчизняних розробок виробництва конкурентоспроможної продукції, здатної замінити ту, що імпортується. В першу чергу це стосується таких напрямів, як обчислювальна техніка, медичне обладнання та сучасні лікарські препарати. І до цієї роботи всім нашим секціям і відділенням треба віднестися з усією відповідальністю.
Далі. Як відомо, в Російській академії наук питанням активної участі в інноваційному процесі надається зараз велика увага. Створено Координаційну раду з інноваційної діяльності, а також Інноваційне агентство РАН як самостійний відділ в структурі апарату Президії РАН. Досвід їх діяльності треба уважно вивчити. Разом з тим, на нашу думку, основна робота по практичній реалізації наукових інновацій має вестися безпосередньо інститутами. І, безумовно, при всебічній підтримці та організаційній допомозі з боку відповідних відділень і секцій Академії. Крім того, треба й більш ефективно використовувати існуючу систему технологічних парків.
Не можуть і не повинні стояти осторонь цих питань і наші регіональні наукові центри. На минулому тижні ми мали змогу ознайомитися зі станом справ у Донецькій та Луганській областях. Безумовно, певні успіхи в налагодженні співробітництва з місцевою владою, ділових зв‘язків між наукою та виробництвом ми побачили. Разом з тим, і це стосується всіх наших регіональних центрів, слід, на жаль, констатувати, що їх активність продовжує обмежуватися, в основному, тією областю, де центр розташований. І цей недолік треба неодмінно виправити. Вважаю, що питання щодо посилення ролі регіональних наукових центрів у науковому забезпеченні інноваційного розвитку відповідних регіонів, і, підкреслю, саме регіонів, а не окремих областей, треба в цьому році розглянути на спеціальному засіданні Президії.
Принципових змін потребує й діяльність щодо кадрового забезпечення.
Необхідно, насамперед, запровадити обов‘язкове перспективне, на 5 років, і щорічне планування науковими установами підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації та поповнення установ молодими фахівцями.
Треба відновити постійну роботу з підготовки резерву керівних кадрів і, головне, рішуче взяти курс на омолодження цих кадрів.
Слід, нарешті, перейти й до практичних дій зі створення в Академії сучасних науково-навчальних структур за новітніми напрямами науки, в тому числі університету з підготовки магістрів, домогтися законодавчого надання Академії права освітньої діяльності. І, безумовно, має бути вироблена та реалізовуватися цілеспрямована, системна кадрова політика, яка б охоплювала всі вікові рівні та напрями роботи.
Шановні колеги! Безумовно, програма підвищення ефективності подальшої діяльності Академії повинна включати й такі важливі питання, як суттєве поліпшення матеріально-технічного та інформаційного забезпечення досліджень, удосконалення видавничої діяльності, активізація та підвищення ефективності наших міжнародних наукових зв‘язків, вирішення проблем соціального розвитку Академії та соціального захисту її працівників. Зокрема необхідно створити та розвивати систему центрів колективного користування унікальним обладнанням, як це зроблено в Сибірському відділенні РАН, налагодити більш дійові зв’язки з міжнародними науковими організаціями, в першу чергу з Міжнародною асоціацією академій наук, тощо.
За браком часу дозвольте на цих питаннях не зупинятися. На завершення свого виступу хотів би зазначити таке. Можна виробити дійсно необхідну та обгрунтовану програму діяльності Академії, затвердити відповідні заходи. Але, головне – це наша відповідальне ставлення, і, підкреслю, на всіх рівнях, до того, що треба робити.
Дякую за увагу. Переходимо до обговорення.