|
Мапа сайту
|
Укр
Рус
Eng
 |
|
|
|
|||
|
|
Катерина ЮщенкоПріоритетами для Катерини Ющенко, дружини Президента України Віктора Ющенка, є представлення України в світі, благодійна діяльність та виховання дітей. Після здобуття вищої освіти, успішної кар’єри економіста і менеджера у США та в Україні пані Ющенко сьогодні бере участь у численних благодійних проектах, які здійснює очолюваний нею Міжнародний благодійний фонд «Україна 3000». Основним пріоритетом роботи Фонду є покращення дитячої медицини України. Теперішня діяльність Як Дружина Президента України та Голова Наглядової ради Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000», Катерина Ющенко бере активну участь у доброчинній, історичній та культурній діяльності. Одним з її пріоритетів стало звернення уваги суспільства на складні соціальні проблеми, що турбують Україну сьогодні, а саме: стан медичного обслуговування дітей, освіта, безпритульність, діти-сироти, а також інтеграція у суспільство людей з особливими потребами. Мета Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000», який вона очолює, – відродження в Україні традицій благодійництва та громадської відповідальності. До складу Наглядової ради Фонду «Україна 3000», створеного у 2001 році, входять найвідоміші в Україні діячі культури, освіти, літератури, мистецтва та спорту. Президент Віктор Ющенко виконував обов’язки Голови Наглядової ради Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000» до інавгурації у січні 2005 року. Відтоді Головою Наглядової ради Фонду є Катерина Ющенко. Усі проекти та програми Фонду втілюються у рамках трьох напрямів: «Вчора», «Сьогодні» та «Завтра». Найбільші програми Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000» – «Від лікарні до лікарні», проект створення та будівництва Дитячої лікарні майбутнього, програма «Радість дитинства – вільні рухи». Основна мета програми «Від лікарні до лікарні» – пошук іноземних та місцевих партнерів для 25 обласних дитячих лікарень з метою забезпечення цих закладів сучасним медичним обладнанням, медикаментами, а також проведення навчальних програм та стажувань. За півтора роки існування програми «Від лікарні до лікарні» Міжнародний благодійний фонд «Україна 3000» разом з партнерами надав допомогу лікарням – учасникам програми на загальну суму понад 40 мільйонів гривень. Програму «Радість дитинства – вільні рухи» – спільний проект МБФ «Україна 3000» та ТОВ «ТНК-ВР Україна» – започатковано наприкінці 2005 року. Мета проекту – надання реабілітаційних та інформаційних послуг дітям з ДЦП. Проект «Дитяча лікарня майбутнього» (Всеукраїнського центру охорони здоров’я матері та дитини) передбачає створення та будівництво найсучаснішого лікувального закладу на 250 місць для важкохворих дітей України. В рамках кампанії зі збору коштів на будівництво лікарні, яка розпочалася у вересні 2006 року, Фонд «Україна 3000» зібрав понад 250 мільйонів гривень (50 мільйонів доларів). Ще одним з пріоритетів Катерини Ющенко є підтримка української культури, мистецтва та історії як в Україні, так і за кордоном (напрям «Вчора»). Наразі Міжнародний благодійний фонд «Україна 3000» надає підтримку проектам, що працюють над темами освіти, фольклору, археології, музейної справи, музики, видавництва книг і зйомок фільмів. Міжнародний благодійний фонд «Україна 3000» продовжує роботу над створенням колосальної збірки свідчень про геноцид українського народу під час Голодомору 1932-33 років. Фонд також підтримуватиме зусилля держави, спрямовані на створення музею і пам’ятника Голодомору. Напрям «Завтра» Фонду «Україна 3000», який очолює пані Ющенко, залучає українську громаду та неурядові організації до дискусії щодо стратегії розвитку України, зокрема питань освіти та довкілля. В рамках цього напряму також працює проект «Арттерапія» для важкохворих дітей. Міжнародний благодійний фонд «Україна 3000» вже відповів на тисячі звернень громадян, які потребували термінового медичного лікування чи іншої допомоги. Родина Катерина Ющенко народилася 1 вересня 1961 року в Чикаго, штат Іллінойс, у родині українських іммігрантів. Її батько, Михайло Чумаченко, народився 1917 року в селі Зайцівка, що на Харківщині, у великій селянській родині. Він залишився одним з небагатьох у своїй родині, хто вижив під час Голодомору 1932-33 років. Михайло Чумаченко навчався на інженера-електрика у Лисичанську Луганської області. Пізніше служив у Червоній Армії, воював у Другій світовій війні, був захоплений у полон і вивезений 1942 року на примусові роботи до Німеччини. Мама Катерини Ющенко, Софія Чумаченко, народилася 1927 року у селі Літки, що на Київщині. У віці 14 років разом з багатьма своїми односельцями Софія Чумаченко була вивезена на рабську працю до нацистської Німеччини. Там батьки Катерини Ющенко зустрілися і побралися. 1945 року у них народилася донька Ліда, старша сестра пані Катерини. Того ж року Михайло Чумаченко серйозно захворів на сухоти і був змушений лікуватися вісім років у протитуберкульозному санаторії. 1956 року на запрошення Української Православної Церкви у Чикаго родина Чумаченків емігрувала до Сполучених Штатів Америки. До свого виходу на пенсію у 1984 році Михайло Чумаченко працював електриком у Чикаго. 1987 року він перевіз свою родину до Флориди. Живучи у США, пан Чумаченко тричі подорожував до рідної України – у 1991, 1994 і 1995 роках. Його мрією було повернутися до рідного села і вести там невелике власне господарство. Він упокоївся 1998 року, похований у Києві. Катерина Ющенко познайомилася зі своїм чоловіком у Києві 1993 року. Одружилися вони у січні 1998, мають трьох дітей: восьмирічну Софійку, шестирічну Христинку і дворічного Тарасика. Катерина Ющенко – мама двох повнолітніх дітей Віктора Ющенка від його першого шлюбу – 26-річної Ліни і 20-річного Андрія. Громадська робота Сімейне виховання і релігійність сформували Катерину Ющенко як особистість, віддану громадській роботі. В університетах та у середній школі вона була активною учасницею багатьох громадських організацій: дітям з «синдромом Дауна» пані Катерина допомагала вести спортивні забави, провадила екскурсії в місцевому історичному музеї, була активною учасницею організацій, які домагалися звільнення з радянських в’язниць українських борців за права людини. Пані Ющенко брала участь у шкільних клубах і молодіжних об’єднаннях коледжу, таких як Російський клуб, Іспанський клуб; дописувала до шкільної та університетської преси. Вона була активною у благодійних заходах, організованих церквою, і була членом багатьох організацій української діаспори США, наприклад, Союзу Української Молоді. У 1993-1996 роках Катерина Ющенко була активісткою Доброчинної групи, що діяла у складі Міжнародного жіночого клубу Києва. 1995 року пані Катерина виступила співзасновницею Українського відділення організації «Приятелі дітей», діяльність якої спрямована на покращення життя сиріт. Пані Ющенко також є почесним членом Союзу Українок. Виявом відданості громадській діяльності та роботі у церковних організаціях пані Ющенко є її переконаність у тому, що кожен громадянин чи громадянка мають наповнити свою віру у Бога і суспільство служінню своїй громаді. У своїх публічних виступах та інтерв’ю Катерина Ющенко часто наголошує: «Коли бачиш людину, що потребує допомоги, першою твоєю реакцією має бути не «Чому держава нічого не робить для вирішення цієї проблеми?», а радше «Що я можу зробити, щоб допомогти?» Це питання може викликати чудові ініціативи з боку окремих громадян, громад і церков». Україна Пані Ющенко завжди виявляла інтерес до української історії, культури і політики, хоч народилася і виросла у США. У свої юнацькі роки вона відвідувала лекції з українознавства, ходила до української церкви, молодіжних товариств, вивчала народні українські танці. Пані Катерина активно підтримувала Український правозахисний рух, звертала увагу громадськості на питання боротьби України за свою незалежність, Голодомор 1932-33 років, Чорнобильську трагедію, Тисячоліття Хрещення Київської Руси. Після закінчення університету пані Ющенко працювала директором Української національної інформаційної служби, очолювала Вашингтонське бюро Українського Конгресового Комітету Америки, де вона інформувала уряд США, американські ЗМІ та неурядові організації про Україну. Під час роботи у Держдепартаменті США вона допомагала у складанні звітів про порушення прав людини в СРСР, упорядковувала списки українських в’язнів сумління і тих українців, що відмовлялися повертатися до України за радянських часів. Крім цього, пані Ющенко проводила наукові дослідження, вивчаючи випадки утисків свободи віросповідання у Радянському Союзі. Під час роботи у Білому домі вона влаштовувала публічні заходи для громад східноєвропейських націй, які мешкають у США. 1991 року пані Ющенко виступила однією із співзасновниць Фундації «Україна – США», перекладала закони та іншу документацію для українського парламенту та уряду, організовувала навчальні тури. 1991 року пані Катерина переїхала до України, а 2005 року отримала українське громадянство. Освіта та кар’єра 1982 року Катерина Ющенко закінчила з відзнакою факультет дипломатичних відносин Університету Джорджтауна і отримала диплом «Бакалавра міжнародної економіки». 1985 року вона закінчила Українські літні студії при Гарвардському Університеті. 1986 року в Університеті Чикаго пані Ющенко здобула диплом «Магістра бізнес-адміністрування» за спеціальностями «Міжнародні фінанси» і «Менеджмент громадських неприбуткових проектів». Пані Ющенко пішла на роботу вже у 15 років. Щоб заробити кошти на навчання у коледжі, працювала офіціанткою. А вже навчаючись в університеті, пані Катерина працювала помічницею офіс-менеджера і нянею. У 1983-84 роках Катерина Ющенко була директором Української національної інформаційної служби. 1984 року закінчила двомісячне стажування менеджером у Митній службі США. Під час навчання в Університеті Чикаго пані Ющенко працювала на півставки редактором публікацій Центру з вивчення проблем моралі та суспільної політики, що у Вашингтоні, і була практиканткою у Торговому департаменті штату Іллінойс. У 1986-88 роках пані Ющенко працювала асистентом з особливих доручень у заступника Держсекретаря з питань прав людини і гуманітарних справ. Від квітня 1988 до січня 1989 вона була заступником голови Офісу громадських зв’язків Білого Дому. У 1989 році пані Ющенко працювала у секретаріаті Міністерства фінансів США, а потім, до травня 1991 року, економістом у Спільному комітеті Конгресу США з питань економіки. У 1991-93 роках Катерина Ющенко була співзасновницею і віце-президентом Фундації «Україна – США», а також директором Інституту Пилипа Орлика. 1993 року вона почала працювати у компанії KPMG Peat Marwick/Barents Group як консультант Банківської освітньої програми і менеджер українського підрозділу цієї компанії. Пані Катерина залишила цю роботу у серпні 2000 року перед народженням другої дитини. Інтереси Катерина Ющенко любить читати і пишається своєю бібліотекою, яку вона збирає ще з дитинства. Вона пристрасна збирачка зразків українського мистецтва і побуту. Пані Ющенко колекціонує зразки малярства з образами матері та дитини. Вона захоплюється архітектурою та дизайном приміщень. Пані Ющенко особливо полюбляє готувати і влаштовує гостини з куштуванням страв, зготованих за рецептами різних кухонь світу. Родина для пані Ющенко є найважливішим пріоритетом, тому вона намагається приділяти достатньо уваги і часу своїм п’ятьом дітям і двом онукам. Нагороди Спеціальна нагорода від Фонду допомоги дітям Чорнобиля, квітень 2006 року Спеціальна нагорода ЮНЕСКО «Золота піраміда», листопад 2005 року Медаль князя Василя-Костянтина Острозького від Острозької Академії, жовтень 2005 року «Нагорода видатного випускника в галузі суспільної діяльності 2005 року» від бізнес-школи Університету Чикаго, жовтень 2005 року Відзнака «Почесний викладач гімназії «Києво-Могилянський колегіум», лютий 2007 року Версiя для друку |
Офіційні документи |
|||
|
|
|
|
Усі права на матеріали, розміщені на цьому сайті, належать Секретаріату Президента України. 01220, м. Київ, вул. Банкова, 11. Довідкова Секретаріату Президента України – (044) 255-73-33 |