Володимирський собор 
Збудований 1862 — 1882. Початковий проект склали архітектори І. В. Шторм і П. І. Спарро, пізніше його переробив архітектор О. В. Беретті. В споруджені собору брали участь архітектори Ю. Бернгардт, К. Я. Маєвський, В. М. Ніколаєв. В.с. побудовано в так званому російсько-візантійському псевдостилі. Собор у плані — традиційний давньоруський шестистовпний триапсидний храм, але увінчаний 7 банями. Значну художню цінність мають внутрішні настінні розписи, які виконали 1885 — 1896 російські художники В. М. Васнецов, М. В. Нестеров, М. О. Врубель, українські — В. Д. Замирайло, С . П. Костенко, М. К. Пимоненко, польські — П. О. Сведомський, В. О. Котарбінський, під загальним керівництвом професора А. В. Прахова. В. Васнецову належить розпис головної нави собору, в якій, крім релігійних сюжетів, велике місце займали історичні композиції — "Хрещення Русі", "Хрещення Володимира", портрети канонізованих святих: Володимира, Андрія Боголюбського, Олександра Невського, княгині Ольги та ін. М. Нестеров виконав іконостаси в бокових навах, 2 композиції — "Різдво" і "Воскресіння" — на стінах хорів і "Богоявлення" в хрещальні. П. Сведомському належать композиції "Таємна вечеря", "В`їзд до Єрусалима", "Суд Пілата", В. Котарбинському — "Вознесіння" та ін. Орнамент, що вкриває вільний простір, виконали українські майстри, крім правої нави, яку розписав М. Врубель. В. с. знаходиться на б-рі Т. Шевченка 20.