Гвардії полковник у відставці Борис Аврамієвич ЗЕМЛЯКОВ воював на Північно-Західному, Другому Прибалтійському і Першому Українському фронтах помічником начальника штабу полку з розвідки, начальником розвідки дивізії, в кінці війни був помічником начальника оперативного відділу дивізії. Був пораненим і тричі отримав контузію. Нагороджений двома орденами Вітчизняної війни, орденом Червоної Зірки, орденом Богдана Хмельницького і 12 медалями. Був головою Ради ветеранів 24-ї стрілецької дивізії, яка визволяла Вінницю від німецьких загарбників.
   Борис Аврамійович завжди приходив в університет на урочистості з нагоди великого свята Перемоги. Він був першим завідувачем кафедри теоретичної механіки нашого ВНЗ. Майже 30 років навчав майбутніх інженерів їх фаху. Кандидат технічних наук, доцент. Активний учасник художньої самодіяльності, соліст хору ветеранів, видав кілька власних поетичних збірок.
   Його вірші - неоціненний документ епохи, історія ХХ століття, яка була його життям.
   "Художнє осмислення епохи, її потрясінь людиною, яка бачила усе, або майже усе, сьогодні може стати особливим коментарем дня. Сьогодні, коли від крутих соціальних віражів втрачають голови навіть бувалі в бувальцях люди, як важливо почути довірчі слова Б.ЗЕМЛЯКОВА" - зауважує в передмові до його збірки "Живая нить" поет Михайло КАМЕНЮК.
   На самісінькому початку весни, 62-ї весни Великої Перемоги, Борис Аврамійович на 80-му році життя відійшов у вічність...