Студентська Муза

   Рубрику веде член Національної спілки письменників України, доцент кафедри культурології Михайло СТРЕЛЬБИЦЬКИЙ

      ХИМЕРНІ РЕАЛЬНОСТІ КАТЕРИНИ ДІДИК,
   (яка на партах не малює принципово)

   О, їх, принаймні, три, цих реальності. Всі три певною мірою від мистецьких технік залежні: графіка - реальність чорно-біла, батик - монументалізована гра барвами, олійне малярство - глибина кольорів, розворушена гномиками...
   Хоча творчу стежку свою прокладати Катруся ДІДИК (ІнАЕКСУ, 3АВ-06), торувати лише починає. Основних творів заледве півтора десятка й набереться. Але небанальність змісту і впевненість руки уже відчутні. Усмішка, що єднає зображення зі словесною назвою, як-от у картині "Ніч пристрасна", в етюді "Дегустатор", свідчить про людську і творчу зрілість.
   Скажете, Катеринині "гномики" трохи нагадують вам мульти-мультикових? Що ж, може й не без того. Жити в епоху мультиків-коміксів-кліпів і бути вільним від неї, вочевидь, не просто. Особливо у неповних 18 літ.
   Зате зізнаюсь привселюдно: дідиківський "Трипільський реквієм" (таку назву запропонувала одногрупниця Любов КОЛОСОВА) мені б дуже хотілося взяти для оформлення мого циклу "Посттрипільські синдроми"...
   Особисто я не мав жодного сумніву у тім, що на партах наша художниця не малює. Але якщо це для неї - принцип з числа вартих проголошення перед студентством, - будь-ласка.
   Хай ця наша публікація додасть авторці впевненості у своїх мистецьких здібностях. Тієї впевненості, що диктує: "Ні дня без пензля!"

   АВТОБІОГРАФІЯ, КРЕДО

   Я, ДІДИК Катерина Олександрівна, народилася 24 квітня 1990 року у Вінниці. Уже з трьох років почала малювати. У 2002-му почала займатися у художній студії "Центр "Барви України" з викладачами Світланою Борисівною ТЕЛЕЦЬ з живопису і Іриною Едуардівною ШОСТАК-ОРЛОВОЮ з прикладного мистецтва, де навчаюся і тепер. За цих чотири роки попрацювала у багатьох техніках: батік, графіка, гобелен, живопис, акварель. Улюблені техніки - живопис і графіка. У 2006 році закінчила зі срібною медаллю приватну гімназію "Дельфін" і вступила до Вінницького національного технічного університету (ІнАЕКСУ, 3АВ-06).
   У сучасному житті важко уявити себе без творчості. Для мене мистецтво завжди було засобом самовираження, вираження своїх думок, переживань, свого внутрішнього світу за допомогою площини і фарб. Це вміння дивитися на світ, на людей по-іншому, бачити в простих речах щось своє, особливе, щоб згодом передати це на папері, на полотні чи тканині. Для мене це хобі, але таке, для якого завжди знайдеться час, адже процес творчості неперервний. У майбутньому планую займатися цим серйозніше, оскільки зараз маю змогу присвячувати зовсім небагато часу малюванню. На партах не малюю принципово.
   Одним із улюблених українських сучасних художників є для мене Іван МАРЧУК. Також подобаються імпресіоністи, голландський живопис XVII століття.
   Хотілося б спробувати себе в книжковій ілюстрації.

   Катерина ДІДИК

   Підпис до малюнка: Інтелектуальна зарядка: вправа "В роздумах" (папір, туш, перо, акварель, 420 х 297)