Безlimitні нотатки

всі знають - недавно путінські соколики з ФСБ замочили одного із своїх, правда, колишнього.

сижу і думаю собі: ну це ж завжди було нормою? завжди когось мочили, завжди спецслужби ліквідували несимпатичних їм людей, в тому числі і на території інших держав… ну і шо тут такого?
а чого тоді обідно? ну, навіть не обідно, а просто якось неприємно…

завжди якось як негласне правило діяло: я знаю шо ти робиш - бо ти просто не можеш цього не робити, але я прикидаюся шо нічо не бачу і не розумію, а ти прикидаєшся шо всього цього нема.
по-моєму, це сильний психологічний важіль - мабудь, неприємно через то, шо його просто брутально порушили, це неписане правило так би мовити…
як? та дуже просто - просто путін уже так охуїв, шо навіть і не ховається. треба когось зафігачити - навіть не потурбується про то шоби про це не кричали в кожній газеті і на кожному телеканалі.
а чого так? бо знає: йому все одно за то нічо не буде, навіть якшо він буде візитну карточку залишати на кожному трупі.

короче, неприємно то, шо він на всіх болт ложив, і навіть не турбується про то, шоби якось то всьо культурно організувати.
а кому приємно усвідомлювати, шо на нього персонально і на всіх інших просто ложили болт, шо він нічо не вирішує в цьому світі і шо той, хто вирішує - не сидить собі тихенько і робить свою чорну справу, а ще й нагло шкіриться на міжнародних конференціях і бреше тобі прямо в очі?

радує лиш одне: історія вчить, шо надто охуївші як правило добре не кінчають. а кінчають добре ішні - але уже в них.

Comments RSS