Головна сторінка Про нас Наша мета Фото Новини Форум Парафіяльна газета
Скорботне віче біля Софії

18 липня біля Святої Софії відбулося скорботне віче, присвячене дев’ятим роковинам з дня смерті Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Володимира та дев’ятій річниці “Кривавого вівторка” – побиття похоронної процесії підрозділами МВС.
Панахиду пам’яті спочилого Патріарха відправили його син о. Тарас Романюк і о. Сергій Ткачук. На ній були присутні представники багатьох патріотичних організацій, в тому числі Української народної партії. Отець Тарас сказав, що метою зібрання є не тільки пошанувати спочилого Патріарха, але й сконсолідувати національно-демократичні сили для боротьби за справжню українську владу.
Віче відкрив Голова товариства політв’язнів і репресованих Євген Пронюк. Він розповів про нелегкий життєвий шлях Василя Романюка, майбутнього Патріарха Володимира, про багаторічне ув’язнення, яке він відбув за свою боротьбу в лавах УПА і патріотичні переконання. Виступав член Центрального проводу УНП Олесь Шевченко, який разом з Василем Романюком та іншими побратимами відбував покарання в концтаборі для політичних в’язнів на Уралі.
Олесь Сергієнко з УРП “Собор”, теж колишній політв’язень, Юрій Мурашов, голова Українського комітету “Гельсінкі-90”, Євген Лупаков зі Спілки офіцерів України висловили впевненість у перемозі Віктора Ющенка. Віталій Селех прочитав свій вірш “Вставай, Україно!”, в якому закликав всіх голосувати за лідера “Нашої України”. Присутній на вшануванні член УНП Іван Коваленко розповів мені, що був серед останніх, хто закопував могилу, коли міліція вже била і тягла людей.
У резолюції, прийнятій на скорботному віче, від Президента Кучми вимагається оприлюднити результати кримінальної справи, що була розпочата по подіям 18 липня 1995 року. Також віче, що пройшло під гаслом “Ми все пам’ятаємо і нічого не забудемо!”, звернулося до кандидата в Президенти від державницьких, патріотичних сил В.Ющенка з проханням взяти на себе добровільні зобов’язання до 10-ї річниці з дня смерті Патріарха перепоховати його останки у Софії Київській, профінансувати видання його праць і встановити пам’ятний знак – каплицю на місці, де перестало його серце – у ботанічному саду, що навпроти Володимирського собору м. Києва.

Олена БІЛОЗЕРСЬКА
ФОТО автора
(Народне слово. – 2004. – №26. (УНП У Києві: Вкладка Київської міської організації УНП. – 2004. – №14. – С.6).


Пам'яті патріарха Володимира

14 липня минуло 9 років, як не стало Патріарха Володимира (в миру Василя Романюка), фундатора Київського Патріархату, українського патріота і відомого правозахисника.
Народився Патріарх 9 грудня 1925 р. в с. Химчин на Станіславщині. Воював у лавах ОУН-УПА, за що був засуджений на 10 років таборів. Після звільнення, у 1959 році, закінчив Вищі Богословські Курси і ніс пастирське служіння на Західній Україні. За свою правозахисну діяльність у 1972 р. був заарештований КДБ і засуджений ще на 7 років. У 1990 р. постригся в ченці і прийняв ім’я Володимир. На Всеукраїнському Православному Соборі 21 жовтня 1993 р. обраний Патріархом Київським і всієї Русі-України. 14 липня 1995 р. помер у Ботанічному саду від серцевого нападу. Похований 18 липня під стінами Софійського собору. Цей день увійшов в історію як “Кривавий вівторок”: підрозділи МВС жорстоко побили учасників похоронної процесії.
14 липня 2004 р. об 11 годині Святіший Патріарх Філарет разом з усім єпископатом Української Православної Церкви Київського Патріархату відправив заупокійну панахиду на могилі свого попередника. По завершенні відправи Патріарх благословив отця Сергія Ткачука (на фото), настоятеля Стрітенської каплички на Львівській площі, відправити ввечері ще одну панахиду. На ній були присутні представники патріотичних політичних партій і організацій, зокрема КУНу, Київського Крайового Братства ОУН-УПА, Українського козацтва, УНСО, “Тризубу” та ін. Люди стояли під справжньою зливою, мерзли, але не розходилися. О.Сергій прочитав патріотичний вірш і закликав українців і українські церкви до єднання.
18 липня в неділю, в річницю “Кривавого вівторка”, о 18 годині відбудеться скорботне віче пам’яті спочилого Патріарха.

Олена БІЛОЗЕРСЬКА
ФОТО автора
(За нашу Україну. – 2004. – 16 липня (№28). – С.3).


Поїздка на прощу

9-11 липня наша парафія на чолі з отцем Сергієм
їздила на прощу
в західноукраїнські монастирі -
в Зарваницю, Колодіївку, Підкамінь, Почаїв...
Читайте про це:
Олена Білозерська. ПОДОРОЖ ПРОЧАНКИ
Микола Цивірко. УКРАЇНОЮ ХРИСТИЯНСЬКОЮ...
Святкове богослужіння у Лаврі

6 червня, в Неділю Всіх Святих, представники Української Православної Церкви Київського Патріархату провели святкове богослужіння в Києво-Печерській лаврі.

В 1995 році, з благословення блаженної пам’яті Патріарха Володимира (Романюка), патріарха УПЦ КП, була утворена і зареєстрована козацька релігійна громада м. Києва Всіх Святих. У 1997 р. Київрада прийняла рішення про передачу їй для відправи богослужінь Церкви Всіх Святих Києво-Печерської лаври, яка була збудована коштом гетьмана І.Мазепи. Над брамою цієї церкви – нещодавно відновлений герб роду Мазеп, зруйнований після того, як ім’я гетьмана піддали анафемі.
Духівник українського козацтва і настоятель парафії Серафима Саровського священик УПЦ КП о. Сергій Ткачук провів богослужіння, яке почалося о 15.00 біля Троїцької Надбрамної церкви (яку також збудував Іван Мазепа); після цього віруючі хресною ходою вирушили до Церкви Всіх Святих.
У богослужінні взяли участь парафія Серафима Саровського, громада Св. Тарасія, нещодавно утворена у Каневі, і Свято-Успенська парафія, настоятель якої отець Віктор служить щонеділі перед входом у Лавру. Всередину його не пускають. Найбільша святиня українського православ’я закрита саме для українців, представників Київського Патріархату.
“Московські” духовні особи з острахом дивилися на вірних, що молилися українською мовою, за Україну. Звертаючись до присутніх, о.Сергій назвав нашу святиню “тимчасово окупованою”.
На богослужінні був присутній депутат Київради, голова Святошинської районної організації УНП Кіндрат Гіщак. Саме з його допомогою у Святошинському районі була збудована церква Миколи Святоші. Він прокоментував подію так: на жаль, московський патріархат – серйозний гравець на політичній арені. Свідченням цього є нещодавно проведена ним маніфестація проти вступу України в НАТО. Серед прихожан московського патріархату є значний прошарок російських шовіністів, а також просто задурені люди, які вважають, що українська мова, на відміну від церковнослов’янської, не може бути “Божою”.
Команда Януковича включилася у підтримку московської церкви. На жаль, Київрада йде у неї на поводу і під тиском Кабміну узаконює всі загарбання московського патріархату. Остання її ганебна дія – передача 19-ти гектарів заповідника Феофанівському Св. Пантелеймона жіночому монастирю (черниць, до речі, там дуже мало). У великому ботанічному саду, де знаходиться Іонівський монастир, МП поселяє ченців, проводиться активна господарська діяльність, бульдозери знищують безцінні рослини. (Коли ботаніки почали збирати підписи на захист колекцій ботсаду, на них напустили бандитів – О.Б.).
Ведеться агресивна політика відкрити побільше монастирів. Раніше це відбувалося за межами Києва (Китаївська пустинь, Голосіївська пустинь, Феофанія). Тепер вони узялися за наше місто. Доки ми це терпітимемо?

Олена БІЛОЗЕРСЬКА
ФОТО автора
(Народне слово. – 2004. – №21. (УНП У Києві: Вкладка Київської міської організації УНП. – 2004. – №9. – С.7).


Панахида на могилі Тараса

22 травня у Каневі на могилі Тараса Шевченка
отець Сергій відслужив панахиду по рабу Божому Тарасу.
(Фото див. у розділі ФОТО), а також:

Свято-Тарасівська каплиця

Настоятель парафії Преподобного Серафима Саровського і Стрітенської каплиці на Львівській площі УПЦ КП митрофорний протоєрей Сергій Ткачук долучився до ще однієї Шевченкової справи. Його громада, як відомо, є ініціатором відновлення стародавнього храму Стрітення Господнього у Києві, де, на думку багатьох дослідників, Тарас Шевченко разом зі своїм земляком Іваном Сошенком брав участь у розписах. А в період "міжсвяття" - з 9 березня по 22 травня ц.р. - отець Сергій разом з працівниками меморіального хати-музею на Пріорці та іншими небайдужими людьми заклав основи каплиці Святого Тарасія Константинопольського, що буде діяти поблизу музейного приміщення. Цю ідею підтримав і благословив Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет.

Микола КОЗАК
(Християнська Україна. - 2004. - Червень (№11). - С.3).


Мітинг-реквієм у Биківнянському лісі (16 травня 2004)

16 травня у Биківнянському лісі під Києвом опозиція провела мітинг-реквієм, присвячений вшануванню пам’яті жертв політичних репресій.

На деревах – жовто-блакитні стрічки і таблички з іменами загиблих. Величезний чорний хрест, пам’ятник жертвам, прикрашений квітами, горять свічки і лампадки.
Владики і священики традиційних українських церков відслужили панахиду: „Упокой, Господи, душі спочилих рабів Твоїх...” З промовами виступили єпископ Римо-Католицької Церкви Миколай і священик УПЦ КП, капелан Київського Крайового Братства ОУН-УПА митрофорний протоієрей о. Сергій Ткачук.
Київська міська організація „Меморіал” Всеукраїнського товариства „Меморіал” підготувала виставку „Забуттю не підлягає: Хроніка комуністичної інквізиції”.
На мітингу були присутні активісти Української Народної Партії, Народного Руху України, Конгресу Українських Націоналістів, Молодіжного Націоналістичного Конгресу, Партії „Реформи і порядок”, партії „Солідарність”, Київського Крайового Братства ОУН-УПА ім. Д.Мирона-Орлика, УНСО.
Виступали: лідер блоку “Наша Україна” Віктор Ющенко, голова Всеукраїнського товариства “Меморіал” Лесь Танюк, голова Проводу Українських націоналістів Микола Плав’юк, Голова Союзу Українок Лілія Григорович, голова Всеукраїнського Товариства ім. Т.Г.Шевченка „Просвіта” Павло Мовчан та інші. З Америки приїхав радник американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень Збігнев Бжезинський. Свої патріотичні пісні співав Теодор Кукуруза.
Виступ отця Сергія на мітингу-реквіємі в Биківнянському лісі:
Христос Воскрес! (Люди: “Воістину воскрес!”)
Дорогі брати і сестри!
Пам’ять і шанування безневинних жертв комуністичного кривавого терору зібрала нас сьогодні на тій окропленій кров’ю землі. Ми чули зворушливі слова, що лунали, я вірю, від щирого патріотичного серця. Але також, по-перше, ви повинні пам’ятати Слово, яке об’явив нам Господь.
Господь говорить нам: люди, не лукавте ви! Коли ви говорите, що любите Бога, якого не бачите, якщо ви не любите ближніх, які є поруч з вами...
Ми вшановуємо при кожній нагоді Січових Стрільців, вояків УНР, сьогодні вшановуємо жертв Биківнянської трагедії. Але буде нещирим і буде порушенням Божого закону, якщо ми не зробимо все для того, щоб гідно пошанувати, Слава Богу, тих вояків і лицарів духу, які не словом, не думкою, а зі зброєю в руках боролися за незалежність Української Держави і за Українську Церкву. Будуть нещирими наші слова про пам’ять, про пошанування, якщо ми не потурбуємося нині про вояків ОУН-УПА, якщо ми сьогодні не попіклуємося про них. Вони потребують не лише моральної підтримки; вони потребують також, щоб і ми з вами стали тими, хто візьме з їхніх немічних, але сильних духом рук прапор української незалежності.
Тому, вшановуючи пам’ять жертв Биківні, ми повинні присягтися один перед одним, що Україна буде справжньою тоді, коли ми будемо шанувати не лише тих, кого вже нема з нами, але й тих, хто потребує нашої любові, нашої допомоги і нашої опіки. Тож нехай Господь упокоїть в країні живих душі всіх – і безневинно загиблих, і душі тих воїнів і лицарів, які віддали своє життя, поклавши його на вівтар незалежності. Нехай же Господь благословить наших політичних керманичів, тих, до кого звернені погляди і надії. Щоб і сьогодні наші герої, які є з нами, знайшли в наших особах гідну підтримку і повагу.
Тож нехай Господь благословить нас, щоб ми у жовтні гідно виконали наш український, християнський, патріотичний, націоналістичний чин!
Слава Україні! (Вигуки: “Героям слава!”)

Олена БІЛОЗЕРСЬКА
ФОТО автора


Великдень у Стрітенській капличці

Світле свято Пасхи є найважливішою подією у житті кожного християнина. Воно символізує перемогу віруючих у Христа над смертю. Найважливішою подією стало воно і для нас, парафіян парафії Серафима Саровського.
Напередодні всенічної, стараннями настоятеля храму Стрітення Господнього отця Сергія, всі бажаючі мали змогу переглянути у приміщенні парафіяльної недільної школи фільм Мела Гібсона „Страсті Христові”. І хоча в кінотеатрах та відеозалах за його показ з людей брали чималі гроші, в недільній школі показ фільму ґрунтувався на благодійній основі.
Затим вірні зібралися у Стрітенській капличці і розпочалася всенічна служба. Нині вона є рідкістю і правиться лише на Пасху, а от раніше, за словами отця Сергія, всенічна відбувалася щонеділі. Вона складається з трьох частин: відносно короткої опівночної служби, утреньої та святої літургії.
О 12.30 в капличці було погашене електричне освітлення, натомість були запалені свічки. Розпочалася опівночна служба. Настрій у парафіян був святковий та урочистий, який і має бути під час такого великого свята.
По закінченні першої частини всеношної о. Сергій закликав парафіян вийти на майданчик перед храмом і зформувати хресний хід. Були винесені хоругви і люди під спів молитви „Христос воскресє із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував” вирушили в хресний хід з метою обійти навколо стін св. Софії. За словами о. Сергія, це символізувало наше вболівання за долю України. Люди, які траплялися нам на вулицях з великим захопленням зустрічали появу хресного ходу і виявляли це, осіняючи себе хресним знаменням. По дорозі ми зустріли наряд міліціонерів, які були на чергуванні і не могли брати участь у святкуванні Великодня. Але і вони не залишилися духовно обділеними – о. Сергій кожному з них дав змогу поцілувати святого хреста і осінив їх хресним знаменням. Ми вийшли на Софіївський майдан, і нам відкрилася велична панорама нічного собору, який з усіх боків був підсвічений прожекторами. Мимоволі всі відчули гордість за наших великих предків, які такими от грандіозними творіннями прославляли Бога.
Повернувшись на Львівську площу, ми тричі обійшли навколо Стрітенської каплички, завершили на цьому хресний хід і приступили до відправи утреньої. І хоча година була пізня, ніхто не почував втоми і не позіхав. Навпаки, всі відчували прилив сил, який може послати тільки Бог.
О 4.00 почалася св. Літургія. „Христос воскрес!” - урочисто повідомляв священик. „Воістину воскрес!” - радісно відповідали люди. Затим усі, хто не сповідався пройшли таїнство сповіді і розпочалася євхаристія – таїнство св. Причастя. Адже, як заповідав Господь Бог наш Ісус Христос на тайній вечері: ”В пам’ять про мене споживайте тіло і кров мою”. Коли закінчилася всенічна, парафіяни вийшли із храму і вишикували у два ряди свої кошики із пасками та крашанками, які були щедро окроплені святою водою. Після того, як ці пасхальні яства були освячені, усі були запрошені на святковий сніданок розговлятися. За столом панувала тепла, сімейна атмосфера. Кількість вірних парафії ще раз показала можливість якнайшвидшого відродження зруйнованого більшовиками-безбожниками Стрітенського храму.


Дорогі брати та сестри!
Вітаючи Вас з наступаючим Воскресінням Христовим,
запрошую Вас відвідати богослужіння Страсного тижня
та святкової Великодньої відправи
у Стрітенській капличці на Львівській площі м. Києва,
(у скверику перед Торгово-Промисловою Палатою України)
(вул.Велика Житомирська 33)
які відбудуться:
1.Велика середа 7 квітня - Благовіщення Пресвятої Богородиці - 10.00;
2.Великий четвер 8 квітня - Читання 12-ти Страсних Євангелій - 18.00;
З.Велика п'ятниця 9 квітня - Вечірня з винесенням св. Плащаниці - 18.00;
4.Велика субота 10 квітня о - 21.00.
перегляд художнього фільму Мела Гібсона
"Страсті Христові" у приміщенні Недільної Школи
(перегляд благодійний) вул. Артема 10;
5.Початок Великодньої служби - 23.00.
6.Освячення пасок - 4-та година ранку.


Куди тепер? Оберіть пункт зі списку і натисніть кнопку "Рушаймо!"

 

 

© Зміст: о. Сергій Ткачук
© Веб-дизайн і технічна підтримка: Олена Білозерська