Фото | Новини | Проекти | Форум | "Вісник"
Наталя Клименко
2008.05.05
13:08
...
Моделювання спіралі світу:
Одне кружальце - одна епоха.
Відколи сонце пішло з зеніту,
Ти не змінилася ні трохи.
Зелена стрічка для тебе - смуток,
Для мене - травень (двадцяті числа).
Збери на вечір дощинок жмутик,
Допоки в хмарі вода не скисла.
Змахни кучерик з чола спіральний -
Одне кружальце - одна епоха,
В сузір*ї Лева заснув днювальний,
Тому готуйся до втечі Бога...
Одне кружальце - одна епоха.
Відколи сонце пішло з зеніту,
Ти не змінилася ні трохи.
Зелена стрічка для тебе - смуток,
Для мене - травень (двадцяті числа).
Збери на вечір дощинок жмутик,
Допоки в хмарі вода не скисла.
Змахни кучерик з чола спіральний -
Одне кружальце - одна епоха,
В сузір*ї Лева заснув днювальний,
Тому готуйся до втечі Бога...
Анатолій Мельник
2008.05.05
13:05
У ЕСТОНІЇ ДИВНІЙ
У Естонії дивній я прожив, чи прожеврів до строку,
Що військовий міністр на папері мені прописав.
Я служив, я тужив, підіймав я ракети два роки,
А навколо буяла лісами мальовнича естонська краса.
Там, в естонськім краю, від печалі я взявся слова римувати.
Перші вірші я склав про цивільне та вільне життя.
І слова ожили, і мене почали дивувати,
І наснагу, і силу, і волю мені почали дарувати -
Мої перші вірші, галасливе й примхливе дитя.
Що військовий міністр на папері мені прописав.
Я служив, я тужив, підіймав я ракети два роки,
А навколо буяла лісами мальовнича естонська краса.
Там, в естонськім краю, від печалі я взявся слова римувати.
Перші вірші я склав про цивільне та вільне життя.
І слова ожили, і мене почали дивувати,
І наснагу, і силу, і волю мені почали дарувати -
Мої перші вірші, галасливе й примхливе дитя.
Лариса Вировець
2008.05.05
11:04
Молитва
Бог, не суди: ты не был
женщиной на Земле!
М. Цветаева
Рву знавіснілі пута,
сльози ковтаю злі.
Боже, мовчи: не був ти
жінкою на Землі.
Ave, моя любове!
Пухом — грудей гробок!
Вбивцями є обоє —
тож пожалій обох!
Що ж він такий безкрилий?
Як він — такий земний —
котить камінні брили,
місить життєвий гній?
Нащо мені померлі
мрії його та сни?
Не вболівай за мене —
Богові лиш — на ймено
милого пом’яни.
женщиной на Земле!
М. Цветаева
Рву знавіснілі пута,
сльози ковтаю злі.
Боже, мовчи: не був ти
жінкою на Землі.
Ave, моя любове!
Пухом — грудей гробок!
Вбивцями є обоє —
тож пожалій обох!
Що ж він такий безкрилий?
Як він — такий земний —
котить камінні брили,
місить життєвий гній?
Нащо мені померлі
мрії його та сни?
Не вболівай за мене —
Богові лиш — на ймено
милого пом’яни.
Олег Король
2008.05.05
10:32
Дощі
Дощі у квітні, як рахівники в чоботях – ділові, заклопотані.
Ходять з понеділка - дерева звіряють, городи міряють,
А тоді потомлені довго вслухаються потемки,
Як плачуть вишні в саду золотою цілющою миррою.
Як торішні тумани повертаючись з мокрого марева,
У бездонні калюжі розхлюпались край воріт…
І як заспаний світ, ще розморений і захмарений,
Одягається в травень, як в майку навиворіт...
Ходять з понеділка - дерева звіряють, городи міряють,
А тоді потомлені довго вслухаються потемки,
Як плачуть вишні в саду золотою цілющою миррою.
Як торішні тумани повертаючись з мокрого марева,
У бездонні калюжі розхлюпались край воріт…
І як заспаний світ, ще розморений і захмарений,
Одягається в травень, як в майку навиворіт...
Ольга Ляснюк
2008.05.05
10:29
* * *
сутінки
повели день
на ешафот
знаю що
чорний кат у
у зоряній мантії
вже готується
відрубати сонце
і коли воно
покотиться
за обрій
лишаючи криваві
смуги
я помолюся
Ярилу
Даждьбогу
Перуну
і обов’язково ще
комусь
під небом з
відрубаним сонцем
я вмію бути
тільки
язичницею
повели день
на ешафот
знаю що
чорний кат у
у зоряній мантії
вже готується
відрубати сонце
і коли воно
покотиться
за обрій
лишаючи криваві
смуги
я помолюся
Ярилу
Даждьбогу
Перуну
і обов’язково ще
комусь
під небом з
відрубаним сонцем
я вмію бути
тільки
язичницею
СеРж Ко
2008.05.05
10:01
Зустріч
Ламаючи руки посохлим деревам,
І шийні хребти розтинаючи квітам,
Тепла і краси ми шукали. Та де там, -
Холодна безжальність пекла заповіти.
Із наших сердець, що палали і гасли
Приручені клони складали гербарій.
Ланцюг ДНК розпадався на пазли
Без траурних слів і нікчемних регалій.
І вже не здобути здобуте учора –
Лишилось позаду, попереду – злива.
- О, панно Таємна Земна Світанковість,
Невже нам можливо зустрітись?
- Можливо...
І шийні хребти розтинаючи квітам,
Тепла і краси ми шукали. Та де там, -
Холодна безжальність пекла заповіти.
Із наших сердець, що палали і гасли
Приручені клони складали гербарій.
Ланцюг ДНК розпадався на пазли
Без траурних слів і нікчемних регалій.
І вже не здобути здобуте учора –
Лишилось позаду, попереду – злива.
- О, панно Таємна Земна Світанковість,
Невже нам можливо зустрітись?
- Можливо...
Юрій Кондратюк
2008.05.04
20:36
Заупокійна рок-н-роллу.
Рок-н-рольно жилось
і в лахмітті ходилось
краю й меж не було
пісні сміху і силі
блюз як пензель торкнув
в колір снігу по скронях
роки мчать в далину
мов пришпорені коні
так попсово тепер
в мішурі остогидлій
рок-н-ролл зовсім вмер
а фіналу не видно
і в лахмітті ходилось
краю й меж не було
пісні сміху і силі
блюз як пензель торкнув
в колір снігу по скронях
роки мчать в далину
мов пришпорені коні
так попсово тепер
в мішурі остогидлій
рок-н-ролл зовсім вмер
а фіналу не видно
Назарій Назаров
2008.05.04
19:51
* * *
Паломництво в нікуди і нізвідки
Є речі подорожні й просто свідки
Є лінії двох колій розхідні
Що поділяють наші ночі й дні
Самотній подорожній в лютім грудні
Влітаю ніби крук у вікна буднів
Тілесності втрачаючи подоби
І поділ часу на хвилини й доби
Паломництво в нікуди і нізвідки
Є речі перетворення їх свідки
4 5 8
Є речі подорожні й просто свідки
Є лінії двох колій розхідні
Що поділяють наші ночі й дні
Самотній подорожній в лютім грудні
Влітаю ніби крук у вікна буднів
Тілесності втрачаючи подоби
І поділ часу на хвилини й доби
Паломництво в нікуди і нізвідки
Є речі перетворення їх свідки
4 5 8
Петро Скунць
2008.05.04
12:42
Друзям
Даремне ревно нищите мене.
На цій Землі - усі ми діти смерті.
Мене також ця чаша не мине.
То не вбивайте, дайте просто вмерти.
Боя ні з ким не стану на війну.
Як і не буду в когось на причалі.
Я ще сяйну, я ще колись сяйну
у чорнім небі вашої печалі.
2000
На цій Землі - усі ми діти смерті.
Мене також ця чаша не мине.
То не вбивайте, дайте просто вмерти.
Боя ні з ким не стану на війну.
Як і не буду в когось на причалі.
Я ще сяйну, я ще колись сяйну
у чорнім небі вашої печалі.
2000
Олег Росткович
2008.05.04
10:22
Ми настільки дорослі
Ми настільки дорослі,
Що нам уже іноді страшно.
Каже досвід
Поради свої день за днем,
Та про що би не йшлося
Самовпевнено і легковажно
Помилки ми повторюєм.
Певно глухими й помрем.
Ми настільки дорослі,
Що нам уже іноді гидко.
І не досить?
У кожного своє життя?
Що ж так жити не злочин,
Це гірше, так жити - помилка.
І невдовзі
Час викине нас на сміття.
Ми настільки дорослі,
Що нам уже іноді сумно.
Шкода злості
На себе, на світ, на життя.
Може винні не ми,
Що прожили його нерозумно?
Ми не винні!
Нещирим було б каяття.
Що нам уже іноді страшно.
Каже досвід
Поради свої день за днем,
Та про що би не йшлося
Самовпевнено і легковажно
Помилки ми повторюєм.
Певно глухими й помрем.
Ми настільки дорослі,
Що нам уже іноді гидко.
І не досить?
У кожного своє життя?
Що ж так жити не злочин,
Це гірше, так жити - помилка.
І невдовзі
Час викине нас на сміття.
Ми настільки дорослі,
Що нам уже іноді сумно.
Шкода злості
На себе, на світ, на життя.
Може винні не ми,
Що прожили його нерозумно?
Ми не винні!
Нещирим було б каяття.
Галинка Лободзець
2008.05.04
00:31
Тумани...
Тумани шарами
на очі, на губи -
нічого не чути
і взір відвести.
Тумани втягають
мене в свої згуби
подалі від світу
де центром є Ти.
Тумани приходять
волого, незванно,
тумани шукають
найглибших очей,
щоб пильно дивитись,
й забрати їх рано
не давши пізнати
найперших речей.
Тумани розтануть
із світла промінням
не кожному буде
відкрита та мить,
тумани вростають
у душу корінням,
і смуток в тих душах
навіки дощить...
04.05.08
на очі, на губи -
нічого не чути
і взір відвести.
Тумани втягають
мене в свої згуби
подалі від світу
де центром є Ти.
Тумани приходять
волого, незванно,
тумани шукають
найглибших очей,
щоб пильно дивитись,
й забрати їх рано
не давши пізнати
найперших речей.
Тумани розтануть
із світла промінням
не кожному буде
відкрита та мить,
тумани вростають
у душу корінням,
і смуток в тих душах
навіки дощить...
04.05.08
Олена Пашук
2008.05.03
21:19
необіцянки
мої вії ростуть проти вітру
мій день починається з тебе
для веселки чорно-біла палітра
й заброньоване місце на небі
намалюю родимку сонця
поряд білі копиці сіна
відсвяткую в наступному році
ненародження свого весілля
на добу повернувшись із вирію
ти привіз італійський нежить
не обіцяла що вилікую
сколіоз Пізанської вежі
мій день починається з тебе
для веселки чорно-біла палітра
й заброньоване місце на небі
намалюю родимку сонця
поряд білі копиці сіна
відсвяткую в наступному році
ненародження свого весілля
на добу повернувшись із вирію
ти привіз італійський нежить
не обіцяла що вилікую
сколіоз Пізанської вежі
Христина Лисюк
2008.05.03
18:27
Хіпан
Шепочи на смутних язиках,
як ще хочеш, що любиш і світиш
містом з ранцем тугим на плечах,
молоком, тютюном, первоцвітом.
На щасливі і теплі дощі,
рвучкі весни і плинні гатунки,
посивівши увечері вчить
Бог таких.І несе подарунки...
Не збудивши од пінного сну
терпким чаєм і згаяним листям,
за вікном там посій білизну
і абсурдну, бо спільну отчизну.
як ще хочеш, що любиш і світиш
містом з ранцем тугим на плечах,
молоком, тютюном, первоцвітом.
На щасливі і теплі дощі,
рвучкі весни і плинні гатунки,
посивівши увечері вчить
Бог таких.І несе подарунки...
Не збудивши од пінного сну
терпким чаєм і згаяним листям,
за вікном там посій білизну
і абсурдну, бо спільну отчизну.
Макс Непорада
2008.05.03
14:26
Я – мамонт
Повз мене проходять всі радості днів,
Лишаючи в серці скептичності осад.
Ось їжа, ось постіль, – а я зголоднів
На диво, на істину й зиркаю скоса:
Навіщо сліпцям ще один благовіст
Чи зірка у небі у місячнім сяйві?
Дві сотні століть та й коту всі під хвіст –
Я той же, я – мамонт, я – нонсенс, я – зайвий.
Життя докорінно змінилося все,
Та плевели враз від зерна відокремлю:
Я той же - людина, мій первісний сенс
Незмінний – бруднити повітря і землю.
Лишаючи в серці скептичності осад.
Ось їжа, ось постіль, – а я зголоднів
На диво, на істину й зиркаю скоса:
Навіщо сліпцям ще один благовіст
Чи зірка у небі у місячнім сяйві?
Дві сотні століть та й коту всі під хвіст –
Я той же, я – мамонт, я – нонсенс, я – зайвий.
Життя докорінно змінилося все,
Та плевели враз від зерна відокремлю:
Я той же - людина, мій первісний сенс
Незмінний – бруднити повітря і землю.
Останні надходження: 7 днів | 30 днів
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Поезія, проза, аналітика
Коментарі - останні надходження за 1 день
Мельник Анатолій про поезію Заупокійна рок-н-роллу., автор Кондратюк Юрій (
2008.05.05 13:17 )
Мендель Юлія про поезію ...Сповідь закоханого..., автор Ходань Тетяна (
2008.05.05 13:05 )
Вам треба багато вчитися, Тетяно. І я бажаю Вам у тому успіху!
Вировець Лариса про поезію Молитва, автор Вировець Лариса (
2008.05.05 13:00 )
Любочко, дякую тобі. Це я до любові звертаюсь, до тезки твоєї :)). Вона в мене померла, а її прошу замовити слівце до Бога. Спочатку думаю про себе, а потім поступово занурююсь в думки і розумію, що жаліти можна тільки його. :)
Мартинова Надія про поезію Квітка-пристрасті, автор Бойчук Роман (
2008.05.05 12:51 )
Романе, дуже сильні почуття,красивий вірш.
Прочитайте мій вірш квітка-щастяю. Дякую.
Прочитайте мій вірш квітка-щастяю. Дякую.
Жінка Чорнява про поезію Дощі, автор Король Олег (
2008.05.05 12:50 )
А для червня третя сторона у майки знайдеться? :))
Дуже візуальні вишні...
Дуже візуальні вишні...
Жінка Чорнява про поезію Молитва, автор Вировець Лариса (
2008.05.05 12:45 )
Лар, такі справжні почуття не можуть залишати байдужими. І хай боги заздрять, а не жаліють :)
Мартинова Надія про поезію Не вірити, молитися..., автор Черезова Варвара (
2008.05.05 12:40 )
НА мій простий поглад,душа слізьми вмивається,так проникливо.Варю прочитайте і мій віршик.Дякую
Вировець Лариса про поезію Молитва, автор Вировець Лариса (
2008.05.05 12:16 )
Дякую, Вандо!
Воно ще в мені крутиться: перша половина написалася, наче видихнулася, а друга ще викликає сумнів...
Воно ще в мені крутиться: перша половина написалася, наче видихнулася, а друга ще викликає сумнів...
Парфенович Віта про поезію * * *, автор Назаров Назарій (
2008.05.05 11:46 )
гарно, дещо запутано, проте гарно, браво!!!
Нова Ванда про поезію Молитва, автор Вировець Лариса (
2008.05.05 11:42 )
Оце так сильна поезія...Гостро, лаконічно, кожне слово, як стріла, вражає в ціль. І звернення до Бога, як крик найвищого розпачу...Дякую за твір, Ларисо.
Ходань Тетяна про критику Не відпускай, автор Ходань Тетяна (
2008.05.05 10:31 )
Дякую за коментар. Він для мене дуже важливий, адже я вирішила спробувати себе у новому стилі.)))
Парфенович Віта про поезію Ти написав : ”Люблю тебе!”, автор Парфенович Віта (
2008.05.05 10:28 )
не буду, пане Юрію))), спасибі за все, з нетерпінням чекаю коментарів на наступні мої роботи
Лободзець Галинка про поезію Тумани..., автор Лободзець Галинка (
2008.05.05 09:24 )
чесно - ну зовсім нічого з вищенаписаного не зрозуміла, я звичайно дуже вдячна що ви хочете поділитись знаннями мови, але поясніть будь-ласка...
про пунктуацію - а це хіба не автору вирішувати, де мають бути знаки а де ні???
і про відмінки - ну і???
Тумани шарами - шар в оррудному моножини - шарами, що тут не правильно???
про пунктуацію - а це хіба не автору вирішувати, де мають бути знаки а де ні???
і про відмінки - ну і???
Тумани шарами - шар в оррудному моножини - шарами, що тут не правильно???
Черезова Варвара про поезію Заупокійна рок-н-роллу., автор Кондратюк Юрій (
2008.05.05 08:54 )
Чого ж так сумно...
Черезова Варвара про поезію Моїм дівчатам;), автор Черезова Варвара (
2008.05.05 08:30 )
Та ж прошу;)
Кондратюк Юрій про поезію Заупокійна рок-н-роллу., автор Кондратюк Юрій (
2008.05.05 08:05 )
Дякую, Чорнявко!
Дякую, Василю!
Цей вірш написаний під враженням і під час "сидіння" в журі відбіркового туру "Червоної Рути".
Дякую, Василю!
Цей вірш написаний під враженням і під час "сидіння" в журі відбіркового туру "Червоної Рути".
Кондратюк Юрій про поезію Заупокійна рок-н-роллу., автор Кондратюк Юрій (
2008.05.05 08:05 )
Дякую, Чорнявко!
Дякую, Василю!
Цей вірш написаний під враженням і під час "сидіння" в журі відбіркового туру "Червоної Рути".
Дякую, Василю!
Цей вірш написаний під враженням і під час "сидіння" в журі відбіркового туру "Червоної Рути".
Мендель Юлія про поезію ЖАЛО, автор Німцов Нестор (
2008.05.05 07:07 )
любові скрите жало... навіщо ж таким русизмом було псувати наприкінці вірша?
але я дуже сподіваюся, що ви про жало праві, в усіх сенсах...
але я дуже сподіваюся, що ви про жало праві, в усіх сенсах...
Мендель Юлія про поезію Солодкий трав-і [е]нь, автор Новікова Ніка (
2008.05.05 06:57 )
ОПЛЕСКИ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
НЕ УЯВЛЯЄТЕ, СКІЛЬКИ ВСЬОГО ВИКЛИКАВ ВІРШ!!!!! ТИСЯЧІ ДЯКУЮ ЗА ЙОГО НАПИСАННЯ!!!!
Починаючи від фрази "Солодка дівчинко" я просто смакувала вашими образами і подієвістю!!! Бо так просто і щиро, і ніжно, і рідно. І Слава Богу, що вишневі світи у нас ще й досі актуальні!
НЕ УЯВЛЯЄТЕ, СКІЛЬКИ ВСЬОГО ВИКЛИКАВ ВІРШ!!!!! ТИСЯЧІ ДЯКУЮ ЗА ЙОГО НАПИСАННЯ!!!!
Починаючи від фрази "Солодка дівчинко" я просто смакувала вашими образами і подієвістю!!! Бо так просто і щиро, і ніжно, і рідно. І Слава Богу, що вишневі світи у нас ще й досі актуальні!
Жінка Чорнява про поезію Писанка, автор Слободський Григорій (
2008.05.05 02:05 )
Пане Григорію, я, напевно, погано ще знаю народні традиції, але ви впевнені, що на яйці можна вишити узори?
Жінка Чорнява про критику Ленін на тім світі., автор Слободський Григорій (
2008.05.05 01:59 )
Вам "інтересно", чому я плакала? Та от як уявила собі, як ті душі голодом морять, б’ють і мордують... І де?! У раю! Та хто ж таке з ними там може робити?! І так мені їх жалько стало...
А щодо тверезості вашої сумніви були, тому що сюжет закручений не по-децкі...
А щодо тверезості вашої сумніви були, тому що сюжет закручений не по-децкі...
Слободський Григорій про критику Ленін на тім світі., автор Слободський Григорій (
2008.05.04 23:47 )
Пані Чорнява чому тілки згадані романови, та томущо він їх відправив на тот світ і боявся помсти. описаний рай по божі благодаті тишина і покора. А питався у душ тому, що хотів хоч на чомус знайти спілників Бог узнав і вигнав.А чому плакали? Інтересно Можеть за душу яка ідосі літає.
А чого це бути пяному, может пояснете?
А чого це бути пяному, может пояснете?
Жінка Чорнява про поезію Воспоминания об Уфе, автор Жінка Чорнява (
2008.05.04 23:23 )
по-перше слюсар (сором’язливо)? Автор не може довго протистояти такому натиску такого гм... слюсаря... тим паче, коли справа стосується ритма :)
Татчин Сергій про поезію Воспоминания об Уфе, автор Жінка Чорнява (
2008.05.04 22:41 )
не знаю як там фарби (я слюсар), але мазки - то не зовсім краски:( то швидше дія чим предмет, хай навіть і застиглий чи висохший предмет! так... морщить лоба... мазки бувають: загинає пальці ...так, це підходить. це підходить... а от це не підходить... з "перемішані" вірніший і рівніший ритм! хто "за", я - за! хто "проти", автор - проти! хто ще проти (хотів сказати "за")?
дякує за пальці, обіцяє мандаринку.
дякує за пальці, обіцяє мандаринку.
Жінка Чорнява про поезію Воспоминания об Уфе, автор Жінка Чорнява (
2008.05.04 22:11 )
віддірає пальцята від клави, дує на них, бідолашних, побитих, і несміливо запитує, глядючи в очі: а чому треба?
- смешанный стиль;
- всё смешалось в доме Облонских;
з іншого боку:
- краски перемешивают...
- смешанный стиль;
- всё смешалось в доме Облонских;
з іншого боку:
- краски перемешивают...
Татчин Сергій про поезію Воспоминания об Уфе, автор Жінка Чорнява (
2008.05.04 22:05 )
б"є себе по пальцятах, але нічого з собою не може поробити і вперто друкує: - "уже смешаны " треба заміняти на "перемешаны"..."уже смешаны " треба заміняти на "перемешаны"..."уже смешаны " треба заміняти на "перемешаны"...
Татчин Сергій про поезію Солодкий трав-і [е]нь, автор Новікова Ніка (
2008.05.04 22:00 )
вдає, що вдає... - гм...гмм...гммм... у автора попе/попе/попереднього допису починають блищати (як варіант - світитися) очі:)))
Шляхтич Василь про поезію Заупокійна рок-н-роллу., автор Кондратюк Юрій (
2008.05.04 21:50 )
Живим він живий!!!
Жінка Чорнява про поезію Заупокійна рок-н-роллу., автор Кондратюк Юрій (
2008.05.04 20:59 )
Сам же знаєш: скільки вже його не ховали і не відспівували... а він все одно ЖИВИЙ :) І буде!
Кондратюк Юрій про поезію Заупокійна рок-н-роллу., автор Кондратюк Юрій (
2008.05.04 20:57 )
Дякую, Чорнявко!
Але...
"Рок-н-ролл здох!"
Це я сам свою колишню пісню цитую.
Але...
"Рок-н-ролл здох!"
Це я сам свою колишню пісню цитую.
Жінка Чорнява про поезію Заупокійна рок-н-роллу., автор Кондратюк Юрій (
2008.05.04 20:43 )
Ні! Рок-н-ролл живий! Форева :))
Жінка Чорнява про поезію ..., автор Слободський Григорій (
2008.05.04 19:35 )
Еее, не скажіть, пане Чоловіче! Кішки то кішки, а кошенята - то ще діти... За що ви їх так?
Жінка Чорнява про критику Ленін на тім світі., автор Слободський Григорій (
2008.05.04 19:26 )
Знаєте, пане Григорію, шо я вам скажу? Не тим ви займаєтесь в житті... В вас же Спілберг загинув!!! Та по цьому сценарію таку хфільму жахів можна поставити! Або вестерн... Ні, краще жахів!
Ведуть його прямо в пекло
До самого старшого
Рогатого, великого
І дуже страшного.
Треба тільки позбутися деяких неточностей з римою. От, наприклад:
І рішили запитати
Чи він згідний
Із чортами працювати.
«Агітпункт у вас є? «
Працювати пішов б туди!
Ще питання.
1) Чому в пеклі царі тільки династії Романових? А де ж інші? Я вже не кажу про Плеханова та Мартова, які там опинилися, мабуть, п
Ведуть його прямо в пекло
До самого старшого
Рогатого, великого
І дуже страшного.
Треба тільки позбутися деяких неточностей з римою. От, наприклад:
І рішили запитати
Чи він згідний
Із чортами працювати.
«Агітпункт у вас є? «
Працювати пішов б туди!
Ще питання.
1) Чому в пеклі царі тільки династії Романових? А де ж інші? Я вже не кажу про Плеханова та Мартова, які там опинилися, мабуть, п
Слободський Григорій про поезію ..., автор Слободський Григорій (
2008.05.04 19:11 )
Пані Жінка дякую "в"справив. КРолі чи кіщки то одинакова любов. дякую
Непорада Макс про поезію ***, автор Велес Я (
2008.05.04 18:59 )
Вітаю, пане Велесе. Надовго - не те слово, занадто надовго...
Велес Я про поезію ***, автор Велес Я (
2008.05.04 18:45 )
Надовго змусили Ви мене задуматися. Може, воно й на краще...
Новікова Ніка про поезію Солодкий трав-і [е]нь, автор Новікова Ніка (
2008.05.04 18:09 )
авторка попереднього допису (синій фрукт) вдає, що вдає, ніби з рук автора передпопереднього допису (Ніж), ладна взяти будь-яку цукерку. ще й зробити вигляд, що зазначена (цукерка) їй смакує в будь-якому разі і в будь-якій обгортці (як варіант - і вкупі з нею:)
Непорада Макс про поезію Україні, автор Чалий Кость (
2008.05.04 17:54 )
Ги, Чорі, теж шукала через Гугль? :))) Скажи, марна справа? :))
Непорада Макс про поезію Україні, автор Чалий Кость (
2008.05.04 17:52 )
Ой, сонечко. :))) Легка на помині. Якби я подумав про братів Розумовських, то згадав би й "суку"(Шевченко сказав - не я) Катерину. :)))
Новікова Ніка про поезію Україні, автор Чалий Кость (
2008.05.04 17:32 )
Ну-ну, поклич, поклич :))
Та не переймайся, ти ще міг подумати, скажімо, про Олексу і Кирила Розумовських...
Буває, всяке буває.
Та не переймайся, ти ще міг подумати, скажімо, про Олексу і Кирила Розумовських...
Буває, всяке буває.
Непорада Макс про поезію Україні, автор Чалий Кость (
2008.05.04 17:03 )
Вибачте, із такими знаннями і "відводами" це уже і не плагіат, і не інтарсія - це горе з розуму. Якщо в могилянці плац, пляц чи плаца(який Вам варіант ближчий) грунтовий - зеленого Вам світла на висадження каштанів.
Непорада Макс про поезію Я – мамонт, автор Непорада Макс (
2008.05.04 16:55 )
Про мух згоден. Маєте рацію. Дякую за зерна - спробую повязати їх із плевелами.
Чалий Кость про поезію Україні, автор Чалий Кость (
2008.05.04 16:53 )
Шановні, я задумував цей вірш як гімн Могилянки, звернений у майбутнє... Брюховецький і плац (останній особливо збентежив пана Макса) - це суто могилянські реалії. Може, цю мою поезію і взагалі не варто було тут розміщувати... А щодо рядків Симоненка не маю чого виправдовуватися: прийом, використаний мною, зветься не плагіатом, а прихованою інтарсією, коли не помиляюся. Василь - недарма мій улюблений поет...
З подякою за увагою до моєї творчості, автор
З подякою за увагою до моєї творчості, автор
Чалий Кость про поезію Україні, автор Чалий Кость (
2008.05.04 16:39 )
Шановні, я задумував цей вірш як гімн Могилянки, звернений у майбутнє... Брюховецький і плац (останній особливо збентежив пана Макса) - це суто могилянські реалії. Може, цю мою поезію і взагалі не варто було тут розміщувати... А щодо рядків Симоненка не маю чого виправдовуватися: прийом, використаний мною, зветься не плагіатом, а прихованою інтарсією, коли не помиляюся. Василь - недарма мій улюблений поет...
З подякою за увагою до моєї творчості, автор
З подякою за увагою до моєї творчості, автор
Роса Тетяна про поезію Я – мамонт, автор Непорада Макс (
2008.05.04 16:38 )
"... а я зголоднів
На диво, на істину" Гарно сказано, Максе. А от мухи з котлетами у цей вірш якось не вписуються, на мій погляд. Вони б виглядали гарно у гумористичному вірші, а це це швидше філософський. "Та все ж я зерно від сміття відокремлю" - але це всього лише моє бачення. А щодо - "я – людина, мій первісний сенс
Незмінний – бруднити повітря і землю." - так це більше стосується тих, кого перш за все цікавить "їжа і постіль".А якщо не звертати увагу на мою прискіпливість, то вірш мені сподобався. Мамонти, білі ворони та інші дива серед звичного світу - це яскраві барви, без яких все н
На диво, на істину" Гарно сказано, Максе. А от мухи з котлетами у цей вірш якось не вписуються, на мій погляд. Вони б виглядали гарно у гумористичному вірші, а це це швидше філософський. "Та все ж я зерно від сміття відокремлю" - але це всього лише моє бачення. А щодо - "я – людина, мій первісний сенс
Незмінний – бруднити повітря і землю." - так це більше стосується тих, кого перш за все цікавить "їжа і постіль".А якщо не звертати увагу на мою прискіпливість, то вірш мені сподобався. Мамонти, білі ворони та інші дива серед звичного світу - це яскраві барви, без яких все н
Жінка Чорнява про поезію Україні, автор Чалий Кость (
2008.05.04 16:31 )
Та чого ти? І Брюховецьких два: один - Іван - казацький старшина Війська Запорізького, інший - В’ячеслав - доктор філ. наук, літературознавець.
Непорада Макс про поезію Україні, автор Чалий Кость (
2008.05.04 16:18 )
От, що значить у могилянці не вчився. Чув дзвін, та не знає звідки він. :)) І при чому тут Брюховецький? :)) Тра кликати знайомого полтавського історика-поетку :)) Най розяснить, що я подумав про гетьманів Івана і Павла Скоропадських, які жили у різні часи й епохи. :)) Перепрошую за флуд.
Жінка Чорнява про поезію Україні, автор Чалий Кость (
2008.05.04 16:05 )
Не кажи :) То треба уточнювати, кому саме привіт :)
Непорада Макс про поезію Україні, автор Чалий Кость (
2008.05.04 16:01 )
Чері, точно не знатимуть. Запамятати одного, то ще й півбіди, а їх же було два, якщо я не помиляюся :))
Жінка Чорнява про поезію Україні, автор Чалий Кость (
2008.05.04 15:49 )
"Ти діждеш іще свого Месії,
Я тобою дишу і горю" - це такий натяк?
Вірш спиймається як послання "еліти нації" прийдешнім поколінням. Тільки ет біда: боюся, що вони (прийдешні покоління) не знатимуть, хто такий той Брюховецький і нащо йому той привіт.
Я тобою дишу і горю" - це такий натяк?
Вірш спиймається як послання "еліти нації" прийдешнім поколінням. Тільки ет біда: боюся, що вони (прийдешні покоління) не знатимуть, хто такий той Брюховецький і нащо йому той привіт.
Непорада Макс про поезію До Д***, автор Чалий Кость (
2008.05.04 15:44 )
Караюсь, мучусь, та не каюсь(Т. Г. Шевченко)
А я караюсь, мучуся і жду.(Кость Чалий)
Кость, брати приклад із Симоненка і Шевченка - чудово, але ж не вірші їхні переписувати! Як на мене це занадто.
А я караюсь, мучуся і жду.(Кость Чалий)
Кость, брати приклад із Симоненка і Шевченка - чудово, але ж не вірші їхні переписувати! Як на мене це занадто.
Жінка Чорнява про поезію ..., автор Слободський Григорій (
2008.05.04 15:40 )
Пане Григорію, а чому саме кошенята? Мені здається, кролики в цьому плані краще впоралися б.
А з "поцілуями" знов негаразди. Вони не "в Марусини" а "Марусини".
А з "поцілуями" знов негаразди. Вони не "в Марусини" а "Марусини".
Жінка Чорнява про поезію необіцянки, автор Пашук Олена (
2008.05.04 15:37 )
А доки терпиме? До третьої стадії, коли вже ніс у пам’ятника відвалиться? :)
Жінка Чорнява про поезію До Д***, автор Чалий Кость (
2008.05.04 15:35 )
Кость, я не насміхаюсь, я іронізую. Це така захисна реакція проти всього "занадто". Щодо вашого куміра і його майбутньої величі - якщо чесно, то мені байдуже. Тільки самі не засліпніть від блиску його Сонця. Бо воно шкідливо для зору, коли на нього дивитися без захисту.
Непорада Макс про поезію Україні, автор Чалий Кость (
2008.05.04 15:32 )
Шановний Кость, мене дивує, що винесши рядки Ліни Костенко у епіграф, Ви не потрудилися теж саме зробити із рядками Василя Симоненка:
"Хай мовчать Америки й Росії,
Коли я з тобою говорю".
Ви здивовані? Чи Ви очікували якоїсь іншої реакції? Сподіваюся, я не відкрив Вам Америки, бо через вірш, з котрого Ви поцупили рядки, навіть не намагаючись приховати це, свого часу над Василем Симоненком нависли кгбістські тучі.
Ось, якщо Ви захочете заперечити мої слова, даю Вам посилання. Це на цьому ж сайті, далеко ходити не потрібно. http://maysterni.com/publication.php?id=18335
Думаю, вартув
"Хай мовчать Америки й Росії,
Коли я з тобою говорю".
Ви здивовані? Чи Ви очікували якоїсь іншої реакції? Сподіваюся, я не відкрив Вам Америки, бо через вірш, з котрого Ви поцупили рядки, навіть не намагаючись приховати це, свого часу над Василем Симоненком нависли кгбістські тучі.
Ось, якщо Ви захочете заперечити мої слова, даю Вам посилання. Це на цьому ж сайті, далеко ходити не потрібно. http://maysterni.com/publication.php?id=18335
Думаю, вартув
Слободський Григорій про поезію ..., автор Слободський Григорій (
2008.05.04 15:30 )
Пані Чорнява кошенята це порівняння. поцелує ц помилка "поцелуї" дякую за коментар.
Чалий Кость про поезію До Д***, автор Чалий Кость (
2008.05.04 14:56 )
Чорнявко,не насміхайтесь з моїх почуттів та ідеалів.
А Д. - це працьовита, високоінтелектуальна, гідна щойнайвищої поваги й шани людина. Ті, хто його не цінує, ще матимуть нагоду переконатися в його величі, коли він визріє й досягне гідних висот.
З подякою за увагу до моєї творчості, автор
А Д. - це працьовита, високоінтелектуальна, гідна щойнайвищої поваги й шани людина. Ті, хто його не цінує, ще матимуть нагоду переконатися в його величі, коли він визріє й досягне гідних висот.
З подякою за увагу до моєї творчості, автор
Пашук Олена про поезію необіцянки, автор Пашук Олена (
2008.05.04 14:05 )
Ніко, а що у цьому вірші малоприємного? Як на мене, в ліричної героїні все О'key, милий повернувся. А вже як повернувся? і з чим?, то пусте. Кохання все стерпить, поки терпиме.Чи то тобі Пізанську шкода?
Жінка Чорнява про поезію ..., автор Слободський Григорій (
2008.05.04 13:09 )
Ой, пане Григорію! Це теж про вашу юність? Яка ж у вас біографія... Аж заздрощі беруть! От тільки в мене сумніви щодо кошенят, які "кохалися, любилися": вони ж ще маленькі, кошенята. Може, як хто інший? І потім, шо таке "Поцілує в Марусини"?
Непорада Макс про поезію Друзям, автор Скунць Петро (
2008.05.04 12:48 )
Приємно дивує на скільки свіжо звучать уже нібито затаскані рими мене-мине, причалі-печалі.
Росткович Олег про поезію Ми настільки дорослі, автор Росткович Олег (
2008.05.04 12:25 )
Дякую за лікнеп) Врахував.
Непорада Макс про поезію Тумани..., автор Лободзець Галинка (
2008.05.04 12:11 )
Пунктуація:
мене в свої згуби
подалі від світу
де центром є Ти.
щоб пильно дивитись,
й забрати їх рано
не давши пізнати
найперших речей.
Тумани розтануть
із світла промінням
не кожному буде
відкрита та мить,
відмінок однина множина
називний шар ша́ри
родовий ша́ру ша́рів
давальний ша́ру, ша́рові ша́рам
знахідний шар ша́ри
орудний ша́ром ша́рами
місцевий на/у ша́рі на/у ша́рах
кличний ша́ре* ша́ри*
мене в свої згуби
подалі від світу
де центром є Ти.
щоб пильно дивитись,
й забрати їх рано
не давши пізнати
найперших речей.
Тумани розтануть
із світла промінням
не кожному буде
відкрита та мить,
відмінок однина множина
називний шар ша́ри
родовий ша́ру ша́рів
давальний ша́ру, ша́рові ша́рам
знахідний шар ша́ри
орудний ша́ром ша́рами
місцевий на/у ша́рі на/у ша́рах
кличний ша́ре* ша́ри*
Непорада Макс про поезію Ми настільки дорослі, автор Росткович Олег (
2008.05.04 11:53 )
відмінок однина множина
називний по́ми́лка помилки́
родовий по́ми́лки помило́к
давальний по́ми́лці помилка́м
знахідний по́ми́лку помилки́
орудний по́ми́лкою помилка́ми
місцевий на/у по́ми́лці на/у помилка́х
кличний по́ми́лко* помилки́*
Пунктуація:
" Ми настільки дорослі
Що нам уже іноді сумно.
Шкода злості,
На себе, на світ, на життя "
називний по́ми́лка помилки́
родовий по́ми́лки помило́к
давальний по́ми́лці помилка́м
знахідний по́ми́лку помилки́
орудний по́ми́лкою помилка́ми
місцевий на/у по́ми́лці на/у помилка́х
кличний по́ми́лко* помилки́*
Пунктуація:
" Ми настільки дорослі
Що нам уже іноді сумно.
Шкода злості,
На себе, на світ, на життя "
Татчин Сергій про поезію Солодкий трав-і [е]нь, автор Новікова Ніка (
2008.05.04 08:27 )
автор попереднього допису (Ніж) вдає що то була одруківка і пропонує "о" замінити на "у" - буде судомне :) тобто - цукерка та сама, але обгортка зовсім інша, мо" так буде смачніше?
Жінка Чорнява про поезію Воспоминания об Уфе, автор Жінка Чорнява (
2008.05.04 01:16 )
щаслива ти, Нікі, знаєш, що таке ідеальне :)
але головне ти, як завжди, вгадала :) як зараз у рекламі кажуть: головне в стосунках - довіра :)
і тобі дякую.
але головне ти, як завжди, вгадала :) як зараз у рекламі кажуть: головне в стосунках - довіра :)
і тобі дякую.
Новікова Ніка про поезію Солодкий трав-і [е]нь, автор Новікова Ніка (
2008.05.04 00:15 )
Солодка дівчинка
в те ліжечко не ляже,
бо содомія – гарна маша,
та не наша…
[розумію] підпис - Слива.
в те ліжечко не ляже,
бо содомія – гарна маша,
та не наша…
[розумію] підпис - Слива.
Новікова Ніка про поезію Солодкий трав-і [е]нь, автор Новікова Ніка (
2008.05.04 00:11 )
роблю вигляд, що недобачаю, і з усього комента обираю собі: Просто.
щоб не шарітись від того, чого ніби не помітила.
щоб не шарітись від того, чого ніби не помітила.
Каждый чувствует по-своему. Для меня он жив!