
Головна

Прес-центр
Прес-центр
06 Березня 2008
ВЕЛ запропонувала депутатам екопріоритети.
прес-релізВсеукраїнська екологічна ліга запропонувала депутатам Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи на 2008-2011 роки до пріоритетів діяльності у сфері екологічної політики та екологічної безпеки включити пропозиції ВЕЛ.
Вчора, 5 березня 2008 року, відбулося засідання Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Верховної Ради України, на якому розглядалося питання пріоритетів діяльності комітету. На засідання були запрошені представники громадських організацій, які мали можливість взяти участь в обговоренні питання.
Серед пріоритетів діяльності у сфері екологічної політики та екологічної безпеки на 2008-2011 Всеукраїнська екологічна ліга запропонувала Комітету з екополітики 7 питань, серед яких:
1. Розробити та прийняти Національну стратегію збалансованого (сталого) розвитку.
Обґрунтування.
На конференції ООН з навколишнього середовища і розвитку (Ріо-де-Жанейро, червень 1992 р.) було прийнято документ «Порядок денний на XXI століття», який і на сьогодні є узгодженою програмою дій для досягнення взаємозв’язку економічної, соціальної та екологічної складових розвитку. У цьому документі зазначено, що урядам слід прийняти національну стратегію збалансованого розвитку і що важливим аспектом загального планування для досягнення збалансованого розвитку є формування національного консенсусу щодо політики і програм, зокрема щодо національних планів дій. Національна стратегія повинна ґрунтуватися на ретельній оцінці нинішньої ситуації.
Через 5 років на 19-й Спеціальній Генеральній асамблеї ООН (Ріо+5, червень 1997 р.), відзначалося, що брати участь у розробці і впровадженні стратегії збалансованого розвитку повинні усі сектори суспільства. Ця сесія зобов’язала усі країни сформулювати і розробити до 2002 р. національні стратегії збалансованого розвитку, що відображають внесок і обов’язки усіх зацікавлених сторін.
На жаль, через 10 років після Ріо Україна не спромоглася підготувати національну стратегію збалансованого розвитку, хоча й були зроблені певні кроки у цьому напрямі. Так, у грудні 1997 р. було створено Національну комісію сталого розвитку при Кабінеті Міністрів України. У 2000 р. Мінекоресурсів України спільно з іншими органами виконавчої влади розробило проект «Концепції сталого розвитку України». Утім, ця концепція критикувалася громадськими екологічними організаціями і не була прийнята Верховною Радою України. Критика з боку громадськості значною мірою була пов’язана з тим, що головний акцент в концепції було зроблено на економічному розвитку, а не на гармонійному поєднанні трьох складових збалансованого розвитку, і цей документ розроблявся без участі НУО. Для того, щоб відобразити позицію НУО щодо шляхів подолання головних проблем України в економічній, соціальній та екологічній сферах, виникла потреба визначити пріоритети національної стратегії збалансованого розвитку, сформувати образ майбутнього України з погляду громадськості.
Національна стратегія збалансованого розвитку має конкретизувати для України положення міжнародних документів зі збалансованого розвитку, подолати причини дестабілізаційних процесів і створити передумови для збалансованого розвитку України.
Загалом стратегія переходу до збалансованого розвитку має ґрунтуватися на аналізі тих дисбалансів, які існують в економічній, соціальній та екологічній сферах і на подальшому визначенні шляхів подолання цих дисбалансів у напрямі досягнення збалансованого розвитку. Загальні принципи Ріо слід перетворити у послідовність конкретних управлінських кроків, які б дозволили виправити існуючі дисбаланси. Просте декларування і повторення в національних документах принципів Ріо не дасть бажаних результатів. Тільки усунення дисбалансів в екологічній, економічній і, як наслідок, соціальній сферах може закласти підґрунтя для збалансованого розвитку України, відновлення якості довкілля і збереження біорізноманіття.
Необхідно, щоб збалансований розвиток став пріоритетом державної політики України.
2. Розробити Законопроект з ратифікації поправки до «Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля» (Орхуської конвенції) з питань, що стосуються генетично модифікованих організмів (ст. 6).
Обґрунтування.
Україна має потребу в забезпеченні умов експорту своєї сільськогосподарської продукції, для чого вживає заходів з розвитку екологічного сільського господарства й наближенню якості своєї продукції до вимог Європейського Союзу. Україна у 2002 році ратифікувала Картахенський протокол про біобезпеку до Конвенції ООН про біологічне різноманіття, який є першим міжнародним документом, що регулює відносини між країнами в сфері поводження з генетично модифікованими організмами і його основна мета – встановити міжнародні правила для країн, що його ратифікували, стосовно безпечного перевезення, обробки та використання ГМО, «які можуть мати несприятливий вплив на збереження і стале використання біологічного різноманіття, з урахуванням також ризиків для здоров’я людини». Особлива увага в документі приділяється регулюванню транскордонного переміщення ГМО).
У відповідності зі статтею 23 Картахенского протоколу кожна Сторона з метою досягнення необхідного рівня біобезпеки забезпечує консультування й участь громадськості в прийнятті рішень, що стосуються допуску в навколишнє середовище й приміщення на ринок нових генетично змінених організмів.
Доповнення до Орхуської конвенції зобов’язують Сторони забезпечити прозорість прийняття дозволів на імпорт і виробництво на території країни нових для неї генетично змінених організмів, наприклад, їхнє вирощування на полях або відкритому продажі на ринку. Згідно пропонованим для ратифікації виправленням, кожна Сторона встановлює ефективні заходи для того, щоб зацікавлені особи могли ознайомитися з якостями пропонованого до внесення в навколишнє середовище або приміщенню на ринок генетично зміненого організму й подати пропозиції, спрямовані на забезпечення безпеки навколишнього середовища, здоров’я населення, економічної й соціальної безпеки. У виправленнях утримуються обмеження конфіденційності, наприклад, не може бути обмежена інформація з оцінок ризиків, пов’язаних з даним ГМО, для навколишнього середовища й здоров’я, методів і планів моніторингу безпеки даного ГМО.
Пропоновані до прийняття доповнення встановлюють більш твердий механізм перевірки безпеки шляхом залучення в процес всіх зацікавлених осіб. У той же час остаточну відповідальність за наслідки впровадження ГМО несуть компетентні публічні органи (у першу чергу, призначений Урядом орган – Мінприроди).
Тому прийняття пропонованих доповнень позитивно вплине на стан біобезпеки, буде сприяти покращенню експорту сільськогосподарської продукції й захисту ринку, а також сприяти впровадженню процедур участі громадськості в прийнятті рішень.
3. Підготувати Законопроект щодо впровадження механізмів реалізації «Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля» (Орхуської конвенції) та внесення відповідних змін до українського законодавства.
4. Провести Парламентські слухання про негативні наслідки підтоплення.
Обґрунтування.
Відбувається загострення проблем, пов’язаних з підтопленням земель та шкідливою дією вод в нашій державі. Від підтоплення в Україні страждають майже 20 млн. мешканців міст і селищ міського типу, а також населених пунктів сільської місцевості. Посилення та поєднання дії природних і техногенних чинників спричинили погіршення екологічного стану довкілля в зоні надмірного їх природного зволоження. В значній мірі порушено унікальну українську екосистему, що створювалася протягом тисяч років. Ця система мала потужні можливості для самоочищення, формування запасів питної води, нейтралізації токів і забруднень. Цей процес набуває все більшого розмаху.
Найбільш гостро проблема підтоплення постала в південних і східних регіонах України. Особливе місце тут займає Херсонщина, на території якої нині налічується сотні тисяч гектарів підтоплених, еродованих, засолених земель, а також таких, де прогресують процеси осолонцювання.
В Україні існують математичні моделі прогнозування рівня підземних вод, є розробки водоощадливого, безпечного для довкілля поливу. Нинішня наука навчилася передбачати гідрометеорологічні умови. На жаль, на практиці переважна більшість розробок наших вчених так і залишаються лише на папері. В Україні на державному рівні відсутня системна координація дій щодо розв’язання проблеми підтоплення земель. Нездійснення на державному рівні найближчим часом кардинальних заходів, які б сприяли захисту територій та населених пунктів від підтоплення, спричинить подальше різке погіршення екологічної ситуації в багатьох регіонах України, а отже і зростання соціальної напруги внаслідок погіршення умов проживання населення.
5. Переглянути Енергетичну стратегію України до 2030р. на засадах екологічної безпеки та енергоефективності економіки.
6. Розробити законодавчі механізми впровадження статті 7 Закону України про охорону навколишнього природного середовища «Освіта і виховання в галузі охорони навколишнього природного середовища».
«…Підвищення екологічної культури суспільства і професійна підготовка спеціалістів забезпечуються загальною обов'язковою комплексною освітою та вихованням в галузі охорони навколишнього природного середовища, в тому числі в дошкільних дитячих закладах, в системі загальної середньої, професійної та вищої освіти, підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів.
Екологічні знання є обов'язковою кваліфікаційною вимогою для всіх посадових осіб, діяльність яких пов'язана з використанням природних ресурсів та призводить до впливу на стан навколишнього природного середовища.
Спеціально визначені вищі та професійні навчальні заклади здійснюють підготовку спеціалістів у галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів з урахуванням суспільних потреб».
7. Розробити та затвердити Національну стратегію з освіти в інтересах збалансованого (сталого) розвитку.
У 2005 році прийняттям Стратегії з освіти в інтересах збалансованого розвитку було відкрито Декаду Організації Об’єднаних Націй з освіти в інтересах збалансованого розвитку.
Діяльність у рамках Декади зосереджена на об'єднанні зусиль для введення цілей збалансованого розвитку протягом щоденних рішень, а також можливості зміни стилю поведінки та зразків споживання на більш екологічно свідомі, щоб мати якомога менше негативних наслідків для довкілля.
Десятиріччя освіти в інтересах збалансованого розвитку – це пошук шляхів поєднання кількісних та якісних індикаторів збалансованого розвитку у моніторинг та оцінку програми «Освіта для всіх» (Education for All - EFA) та Декади писемності ООН; моніторинг прогресу діяльності ООН, урядів та неурядових організацій у дотриманні вимог Декади, покращення та перевірка виконання; оцінка досягнення кількісних результатів у втіленні цілей і задач Декади, особливо стосовно інтеграції збалансованого розвитку у національні освітні програми і системи; розробка та розповсюдження рекомендацій для подальшого покращення процесу освіти в інтересах збалансованого розвитку на основі результатів та уроків Декади.
Головні напрями освіти в інтересах збалансованого розвитку (були визначені у п.36 Порядку денного на ХІ сторіччя та розширені у Робочій Програмі Комісії збалансованого розвитку ООН, інших документах):
1. Суспільне розуміння принципів збалансованого розвитку. Освіта в інтересах збалансованого розвитку має головну роль у сприянні обговоренню збалансованого розвитку безпосередньо, еволюції поняття від бачення до практичного застосування у відповідності до культурних та місцевих форм.
2. Першочергове значення освіти. Цей соціальний процес важливий для всіх секторів суспільства: бізнес, сільське господарство, туризм, управління природними багатствами, місцеве самоврядування та засоби масової інформації. Важливість для різних секторів додає великого значення розробці програми та її виконанню.
3. Навчання протягом життя. Суспільство має звикнути до феноменальної зміни норми в навчанні; крім отримання університетського ступеню (приблизно протягом 5 років), необхідно вміти вчитися постійно. Це є найдорогоціннішим потенціалом для організацій та індивідуумів. Таким чином, якісна освіта протягом життя і навчальні можливості потрібні всім народам, незалежно від їх способу життя чи обставин. Без доступу до базової освіти, а також вищої освіти, суспільству буде важко розвиватись, неможливо впроваджувати принципи збалансованого розвитку. Ця освіта повинна також відображати місцеву культуру і життєві потреби кожної нації.
4. Освіта в інтересах збалансованого розвитку є необхідною для всіх націй. Реальністю є те, що саме наші високоосвічені країни створюють найбільшу загрозу сталому розвитку планети у майбутньому. Переорієнтація існуючих програм освіти у всіх країнах адресована на соціальні, екологічні, економічні знання, кваліфікацію, це також є головним поштовхом освіти в інтересах збалансованого розвитку.
5. Спеціалізовані тренувальні програми. Розробка тренувальних програм для отримання гарантії, що всі сектори суспільства мають кваліфікацію і навички, необхідні для розвитку на принципах збалансованого розвитку.
Останні новини:

26 Лютого 2008
Генетично модифіковані організми –
наукові та практичні аспекти,
ризики та законодавче врегулювання

22 Лютого 2008
Генетично модифіковані організми: наукові та практичні аспекти,
ризики та законодавче врегулювання

13 Лютого 2008
Наукова рада ВЕЛ з питань поводження з побутовими відходами

08 Лютого 2008
Громадські слухання по-Сквирському

16 Січня 2008
Виступ першого заступника голови Всеукраїнської екологічної ліги Тетяни Тимочко на громадських обговореннях Програми діяльності Кабінету міністрів України „Український прорив для людей, а не політиків”