Свободу не спинити,
якщо можна заплатити. Екс-«губернатора» Харківщини Євгена Кушнарьова, обвинуваченого у скоєнні одразу кількох посадових злочинів, відпустили під заставу в півтора мільйона доларів Зоряна КРІТ   

Навіть прокурорське серце — не камінь. Побачивши, як тяжко страждає ув'язнений екс-«губернатор» Харківщини Євген Кушнарьов, невблаганна доти Генпрокуратура розтанула. А справи у затриманого за обвинуваченням у перевищенні влади, що призвело до завдання державі збитків на суму понад 8 мільйонів гривень, були справді кепські. Як повідомляла журналістам керівник прес-служби очолюваної Кушнарьовим партії «Нова демократія» Оксана Коваль, Євген Петрович, незважаючи на постійне погіршення й без того важкого стану, вперто продовжував голодування, яке оголосив іще 17 серпня з протесту проти свого затримання. Кушнарьов перебував не за гратами, а в спецвідділенні лікарні швидкої допомоги (туди головного «нового демократа» відвезли після того, як він знепритомнів у залі суду). Лежачи з гіпертонічним кризом, колишній голова Харківщини пив тільки воду й, окрім лікарів, мав змогу спілкуватися лише з адвокатом. Із кожним днем у бідолахи погіршувався аналіз крові й кардіограма, що свідчило про поглиблення порушень метаболічного обміну...

«Так», ЄЕПнуті.
Але зовсім трішки і тільки для себе Тарас ЗАКУСИЛО   

На саміті СНД та ЄЕП Україна виступила за першочергове запровадження зони вільної торгівлі. Принаймні так коментував позицію нашої держави Президент Віктор Ющенко перед початком саміту, щойно прибувши до «місця збірки» — столиці Татарстану Казані. Словосполучення «зона вільної торгівлі» фігурувало у двох вимірах — і щодо СНД, і щодо ЄЕП, і це створювало враження, що Київ хоче досягти заздалегідь неможливого.

«Гуру» Кваснєвського
Яцек Ключковський, один iз модераторів переговорів між українською владою та опозицією у Маріїнському палаці, очолить амбасаду Польщі в Києві Антін БОРКОВСЬКИЙ   

У перші дні вересня до Києва прибуває новий посол Республіки Польща — Яцек Ключковський. Його попередника Марека Зюлковського, з котрим Україна пережила непрості події — візит Івана Павла ІІ, ушанування жертв Волинської трагедії і перші етапи українсько-польського примирення, відкриття цвинтаря Орлят, негоціації з Гутою Ченстоховою та участь Польщі у врегулюванні під час помаранчевої революції, — днями було нагороджено орденом Ярослава Мудрого V ступеня. Відзначимо, що рідко який посол залишає Україну орденоносцем. Амбасадор Зюлковський любить Україну, що, на жаль, не входить у прямий обов'язок дипломата. Екс-посол мав у собі дещо вікторіанське і водночас щось дуже людське, крім того, журналістів він зацікавлював ще i як фотохудожник, котрому вдалося вловити унікальні поєднання білого і чорного, світла і тіні.

Білі нитки «архівної справи»
У львівському архіві замість документів «підшивають» кримінал Ярослава МУЗИЧЕНКО   

Історія від міфології відрізняється тим, що спирається на конкретні речі: археологічні знахідки, літописи, листи й розпорядження, тепер і відеозаписи. За збереженими в архівах документами можна з'ясувати багато чого, приміром, що насправді думав Богдан Хмельницький про Переяславську раду. Мабуть, тому всі архівні установи Радянського Союзу в 1930-ті роки були підпорядкованi Народному комісаріатові внутрішніх справ (НКВС) СРСР. Архівістам доручали важливу роботу — вишукувати «ворогів народу». Адже пожовклі аркуші початку століття зберігали прізвища й опис діяльності активістів Української революції, політичних партій, діячів доби УНР... Хоч як би вони не «маскувалися», чекісти мусили їх віднайти й знищити.
У 1958 році архівну систему реорганізували й вивели з підпорядкування силових структур. Однак кадри на керівництво призначали ті таки «органи», а документи про українських діячів знову ж таки приховували в «особливих відділах», де працювали люди «зі званням». Можливо, вихованці тієї «школи» і досі працюють у архівній галузі України, маючи на меті зовсім не вивчення історії чи збереження національної архівної спадщини. Інакше як пояснити, що архівна система, міліція, СБУ і митна служба виявилися не готовими до розкриття масштабного розкрадання Центрального державного історичного архіву у Львові?

«Вишка» для Шуфрича
Міністр внутрішніх справ звинувачує заступника голови СДПУ(о) в тому, що він — не мужчина Леся ВОЛОШКА   

Луценко проти Шуфрича — ця суперечка, яка тягнеться з далеких виборчих часів, уже стала справою принципу. Бо йдеться не лише про те, хто має політичну рацію — колишній опозиціонер, а нині міністр внутрішніх справ, чи нардеп-бізнесмен, волею долі опозиціонер теперішній. Ідеться про правоту ЧОЛОВІЧУ. Адже ці двоє ставлять на кін закиди на кшталт «якщо мій візаві справжній мужчина, то...». Днями приводів для «міряння» панів Юрія та Нестора чоловічими достоїнствами побільшало. Шуфричу «шиють» «вишку» — поки що не як покарання, а як незаконну свердловину на Полтавщині.

Головне — рух уперед і залікові очки
Три українські клуби вже отримали суперників у черговому раунді Кубка УЄФА Ігор КОРОЛЬОВ    Сергій ДОВГАЛЬ   

Угорський «Шопрон» має дуже складне завдання на сезон — зберегти «прописку» в елітному дивізіоні свого національного чемпіонату. Його суперник у Кубку УЄФА — донецький «Металург» - у відповідності до свого чималого бюджету є постійним претендентом на «бронзу» чемпіонату України. Зрозуміло, що серйозного протистояння таких «різновагових» бійців не варто було й очікувати. Рахунок 3:0 на користь нашого клубу у першій грі це підтвердив. Тоді мало хто звернув увагу на те, що солідної переваги донеччани досягли лише наприкінці матчу. Очікувалося, що підопічні Олександра Севiдова вже в рідних стінах зіграють «на класі», але сталося інакше. Фактично «метадонівці» прагматизм у виконанні формальності довели до абсурду — вони просто не мали бажання «нищити» відверто слабкий клуб. Навіть просто зіграти на 12-тисячну публіку, вочевидь, не входило в їхні плани. До слова, жоден телеканал не зацікавила пряма трансляція цього поєдинку.