Правда про помаранчевий спротив
«Поїзд дружби»: ранок — в Одесі, обід — у Миколаєві, вечір — у Херсоні

Автопробіг «Поїзд дружби», який стартував позавчора в столиці, активно мандрує регіонами Центральної України і наближається до півдня. В акції беруть участь півсотні автомобілів і півтори сотні водіїв-добровольців, серед яких відомі журналісти, митці, художники, діджеї, автомобілісти...

Битва за схід
«Сила народу» має твердий намір забезпечити на Харківщині чесні вибори

У вівторок — Олександр Зінченко, у середу — Олександр Мороз, у п'ятницю — Віктор Ющенко. Саме так виглядає цього тижня розклад політичного життя Харкова. Тобто, як і обіцяли «нашоукраїнці», підготовку до третього туру вони розпочали зі сходу.

А чи змінилися «хлопчики»?
Від помаранчевої революції до реформи влади: зигзаги політики, якi мiняють Систему, але не вдосконалюють її

Зміни до Конституції, про які так довго говорили представники чинної влади — від Президента Леоніда Кучми і провідників його позицій та інтересів у парламенті до організаторів численних «громадських форумів на підтримку політреформи», — здійснилися. Із прийняттям великого масиву цих змін, які торкаються численних норм Основного закону, та їх можливим введенням у дію, по суті справи, треба говорити про фактично нову Конституцію.

До справи гідності
Помаранчева революція очима одного з «батьків» польської «Солідарності» Збігнєва Буяка

«Нас — багато, і нас не подолати!» — це перше гасло, що до мене долинуло, коли я побачив і почув людей, які маніфестували. Уже це перше гасло викликало в моїй пам'яті відчуття сили, яке народжувалося у серпні 80-го року. Кожне повідомлення про нове страйкуюче підприємство, про спільний страйковий комітет в інших містах пробуджувало радість та переконання, що нас багато і ми не дозволимо нас посварити. Гасло «Солідарність» найкраще віддзеркалювало суть сподівань сотень тисяч людей протягом серпня 1980 року. Джерелом обох гасел, які походять із двох різних країн, є досвід того, що влада нас ділить, аби нами управляти. Друге гасло, яке, я бачив, було наклеєне на грудях людей на Майдані, — «Свободу не спинити».

Як Олек­сандр і Ми­хай­ло ос­тар­бай­те­ра­ми бу­ли
Два ро­ки ра­зом із бать­ком Ка­те­ри­ни Чумаченко в Ні­меч­чи­ні пра­цю­вав і Олександр Лiповецький, нинi 82-річ­ний меш­ка­нець се­ла Коб­ри­но­ве Чер­кась­кої об­лас­ті Людмила НІКІТЕНКО   

Сен­са­цій­не від­к­рит­тя зро­бив для се­бе Олек­сандр Та­ра­со­вич Лі­по­вець­кий, який меш­кає на Чер­ка­щи­ні в се­лі Коб­ри­но­ве Таль­нів­сь­ко­го ра­йо­ну. На­пе­ре­дод­ні дру­го­го ту­ру ви­бо­рів чо­ло­ві­ко­ві пот­ра­пи­ла до рук кни­га «Ві­рю в Ук­ра­ї­ну» кан­ди­да­та у пре­зи­ден­ти Вік­то­ра Ющен­ка. Чи­та­ю­чи, на од­ній зі сто­рі­нок нат­ра­пив на роз­по­відь про бать­ків дру­жи­ни лі­де­ра «Си­ли на­ро­ду» Ка­те­ри­ни Чумаченко — Со­фію та Ми­хай­ла Чу­ма­чен­ків. У Олек­сан­д­ра Та­ра­со­ви­ча аж сер­це тьо­х­ну­ло: чи не той це Ми­хай­ло, з яким він у ро­ки вій­ни був ос­тар­бай­те­ром у Ні­меч­чи­ні?

Йожеф Сабо: Я сторопів, коли перед грою з «Байєром» у роздягальні побачив нову синю форму
Тренер «Динамо» не обіцяє суттєвих змін у команді в зимове міжсезоння Нестор ДИМ   Юрій БОБРУЄНКО   

Головний тренер чемпіонів країни Йожеф Сабо у прес-центрі стадіону «Динамо» імені Валерія Лобановського позавчора зустрівся з журналістами. За ініціативою прес-аташе клубу Сергія Полховського «акули пера й мікрофона» привітали Йожефа Йожефовича із «Золотим м'ячем» Андрія Шевченка, адже саме Сабо довірив нинішній зірці «Мілана» місце в основі «Динамо» в далекому 1994-му. Та головною темою розмови, звісно, були оцінки виступу команди в 2004 році й думки про найближче майбутнє динамівського колективу. Насамперед тренера попросили розповісти, що ж сталося з командою після літнього антракту, чому «Динамо» так важко починало свій виступ і в національній першості, і в Лізі чемпіонів (на початку сезону, нагадаємо, через це й відбулася зміна тренера — Йожеф Сабо «посунув» Олексія Михайличенка).