Просфора 2.1

Існує стара легенда, що якось одній жінці в селі з’явився Бог. Вона розповіла про це своєму священику, на що той піклуючись про духовне благополуччя своєї парафіянки, сказав їй:

- Якщо Бог з’явиться Вам наступного разу, попросіть Його розповісти Вам про мої гріхи, що лише Йому одному відомі. Це буде достатнім доказом того, що саме Бог, а не хтось інший з’являється Вам.

Жінка прийшла через місяць, і священик запитав, чи був їй Бог знову. Вона ствердно кивнула.

- Ви задали Йому питання?

– Так, задала.

- І що Він сказав? Read the rest of this entry »

Сьогодні Православна Церква вшановує доволі неординарну подію. Коли ми поглянемо у церковний календар, то бачимо, що дні вшановування наших святих - це в переважній більшості дні їх фізичної смерті, або успіння. Для християн день смерті - це головний день, час початку входу у вічність, день радості від довгожданного переходу у Божий уділ. І зовсім мало є у нас свят, які б вшановували якісь інші події. Навіть Різдво, тобто народження, ми вшановуємо лише тільки у трьох осіб - Спасителя Христа, Пресвятої Богородиці та Святого Пророка і Предтечі Іоана Хрестителя.

Є звичайно ще свята, у котрих ми вшановуємо історичні події з життя Древньої Церкви, але вони переважно є днями не на прославу однієї людини, але головно цілої Церкви. Сьогодні ж, для нас Свята Церква ставить перед очі не смерть, ні народження, але ще самий акт праведного зачаття святими Іоакимом та Анною своєї єдиної дочки - Марії, котра стала гідною потім прийняти у своє лоно Христа Спасителя, ставши для усіх нас Пресвятою Богородицею, а через це і Небесною Владичицею і Матірю усього роду християнського.

Для нас людей спотворених і гріхом, і його наслідками, уже на рівні підсвідомотості є табуйованими слова про інтимну близкість двух людей. Більшість християн слово “секс” вважають за брудне. Церква ж насправді так не вважає, і тому показує нам сьогодні - що Бог вважає чесне ложе за благо. Отож і сьогодні, я б хотів з вами поговорити на теми, про котрі нарвяд чи часто можна почути з вуст церковних проповідників. Read the rest of this entry »

Два ченці пройшли вже багато миль, уникаючи людських поселень. Через те, що у них були правила які забороняли їм розмовляти з людьми і навіть доторкатися до жінок, вони уникали людей, та зовсім не бажали мати попутників. Саме тому вибирали манівці і спали на землі.

Йшов сезон дощів, і оскільки їм належало перетнути річку, вони сподівалися, що вона не дуже розлилася і її можна перейти убрід. Наблизивши, вони побачили, що ріка вийшла з берегів. Вони вирішили знайти перевізника, що доставив би їх на інший берег у своєму човні. Але, обійшовши околиці, вони не помітили ніяких ознак човняра. Очевидно, човен зносило плином, і він залишився дома.

Однак там була жінка. Вона була добре одягнена і прикривалася парасолькою. Вона звернулася до ченців із проханням допомогти їй перетнути реку, тому що у неї були невідкладні справи, а ріка в цьому місці хоч і була швидкою і холодною, але неглибокою. Read the rest of this entry »

У цю неділю Євангельське читання навчало устами Спасителя нас про вдячність. На прикладі отих десяти прокажених Господь вчить і нас з вами про те, як ми повинні реагувати на дію Бога у нашому житті. Не обманюймо самі себе говорячи, що все наше є нами заслужене, чи зароблене. Більшість з того, чим ми найбільше пишаємось перед друзями та й часом і ворогами - є лише проообразом тих Божих талантів, які дані нам для випробовування віри, та удосконаленню в благочесті. Вони не є зароблені нами.На Господньому винограднику ми є лише співпрацівниками. Бог часто використовує нас як знаряддя у Своїх руках, але при цьому, що особливо важливо, не втручається у свободу нашої волі. Він завжди дає нам можливість самостійно спрямувати свою волю та зусилля до добра. Ми ж тут не пани, але робітники у Господа. Read the rest of this entry »

Знаєте, мені завжди було прикро за тих людей, котрі в силу своєї натури ніколи не були помітні в суспільстві. Є такий тип людей, котрих зовсім не помічаєш спочатку у школі, потім в інституті, ну а потім на роботі. Коли вони враз десь “зникають”, переважна більшість людей особливо про це не жалкує, тому, що їх і так для них фактично не існувало.

І з безлічі інформації котру ви встигли забути за десять років після закінчення школи разом з іменами своїх випадкових вчителів, обов’язково будуть і імена тих ваших однокласників чи одногрупників, котрі провели з вами декілька років день-у -день. Я чесно, не зможу зараз пригадати усіх своїх однокласників.

Звичайно, при зустрічі я їх упізнаю, але так щоб я зараз сів і написав список з тридцяти моїх колишніх “коллег” хоча б школи - вибачте, друзі, не зможу. А ще, я навчався не лише в школі. В мене позаду і ліцей, і Духовна семінарія, і Академія. А ше колись декілька разів був на спецкурсах… І усюди там були якісь живі люди, котрих я не помічав… Read the rest of this entry »

Нещодавно я прочитав одну історію. Не знаю, на скільки вона може бути достовірною, проте вона дуже доречна у час сьогоднішнього Євангелія, оскільки в чомусь допоможе і нам з вами зрозуміти один з аспектів змісту, проголошеного нині самими євангелистами.

До одного азійського села приїхали християнські місіонери, задля великої мети - ширення Слова Божого. І ось, дружині місіонера враз кинувся у очі один дивний факт - усі тамтешні жінки-селянки мали неприродньо згорблені та викривлені хребти. Згодом вона переконалася, що ті жінки отримували викривлення своїх хребтів лише тому, що постійно, рік за роком, прибираючи свої помешкання використовували віники, з надзвичайно коротенькими ручками.

Через брак у селі дерев, з котрих можна було б змайстувати держаки-ручки до віників, усі люди замітали свої маєтки низько-низько зігнувши свої спини. І тоді ця жінка вирішила допомогти селянам вирішити хоча б цю невеличку проблему. Вона поїхала за багато кілометрів, щоб знайти відповідні дерева, з рівними пагінцями. Тоді, набравши саджанців вона пересадила їх у себе на городі, і так виростила цілий сад дерев, які згодом можна було використовувати, як ручки до віників. Read the rest of this entry »

Писати постійно натхненні речі могли тільки великі святі подвижники – преп.Феофан Затвориник, Іоан Кронштадтський, та їм подібні. Я ж - не маю ні розуму, ні духовного досвіду щоб постійно писати так, щоб воно було душеспасительно. Писати, взагалі, я то можу, але не так добре, якби сам того хотів. Чи точніше – як того було б потрібно.

А сьогодні хочу привести тут цитати з тексту, який би я б дуже хотів сам написати, і при чому саме сьогодні. А не завтра, чи тим більш учора )) Я не його автор – але переклав на рідну мову текст саме я. Так, що у будь-якому випадку – ексклюзивні помилки – мої власні.

Це уривок з доповіді “Наслідування Христа в служінні ближньому й світу ”, котра була прочитана на Четвертій богословській співбесіді представників Російської Православної Церкви й Союзу Євангелічних Церков у НДР, 10 -13 травня 1981 року. Її автор - Архієпископ Вологодський й Великоустюжский Михаїл, професор Ленінградської Духовної Академії. Українською мовою текст можна цілком прочитати на сайті для богословів - misioner.org.ua, хоча поки там доступна лише перша частина. Read the rest of this entry »

Привіт, друзі! Сьогодні я знову нічого писати не буду, оскільки по саме горло завантажений іншою, не менш благородною і душеспасительною роботою аныж ведення блогу )). Але, натомість я пропоную вам переглянути один християнський комікс, намальований, до-речі, на основі цього недільного євангельського читання.

В процесі, потім я буду пропонувати вам подібне ще, але зараз дивіться цей. )) Колись в дитинстві вони мені дуже подобалися, а цими днями мені розповів про них один з моїх нових друзів, котрий до-речі, сам малює такі. Потім я вам їх також покажу. Зараз - дивіться оцей. Свої враження залишайте у коментарях. А основне - важайте на великий трафік. (Для когось це може бути принциповим). Read the rest of this entry »

Слава Ісусу Христу! Вітаю усіх читачів цих рядків зі світлим днем свята Введення у храм Пресвятої Богородиці! Трохи згодом я подам свою проповідь за сьогодні, а зараз лише скажу, що відтепер на моєму блозі Просфора відкрито розділ церквоної музики. У ньому всі бажаючі можуть ознайомитися зі зразками найкращої церковної музики, котра представлена на сайті у форматі MP3. І сьогодні з сайту можна скачати для прослуховування такі твори:

Збірка “Київ духовний”

• Тіло Христове
• Херувимська пісня
• Плютію уснув
• Богородичен

p.s. Якщо кому важливо - усі права на матеріали застережено, а трафік український. Про оновлення розділу церквоної музики завжди можна дізнатись оформивши безкоштовну підписку на новини блогу.Тому, зверніть увагу, що в низу кожної сторінки блогу є поле для вашого email’у. Введіть його, та дізнавайтесь про зміни на сайті першими!

У двадцять п’яту неділю Євангельське читання для нас з вами ще більш конкретне. Воно як ніколи чітке, зовсім не розмите, і не залишає навіть місця для людського невірного трактування. Ось Господь звертається вже конкретно до нас з вами. Ось його спасительні слова чуємо ми у храмі Божому, та й палає наше серце! Палає від сорому, що не змогли зберегти своє серце від гріхів. Палає від страху перед Господом Серцевідцем. Палає від сорому - як зуміємо постати перед очима Отця Неебесного?… Read the rest of this entry »