Просфора 2.1

Дивні ці церковники - коли всі навколо вітають одні одних зі святом Валентина, лише вони одні заперечують існування цього персонажу. І от тобі й на! Святий без Церкви! Взагалі, самі священнослужителі у ставленні до цього “свята” поділились на поміркованих та категоричних.

Перші розуміючи всезагальну потребу любові при її катастрофічній відсутності поміж усіма, вважають корисним і хоч випадково подарований світом комерції день 14 лютого. Інші ж, ті що “категоричні” навпаки - звертають увагу на церковне життя церкви, день Святого мученика Трифона, і настирливо звертають увагу на те, що функції придуманого “покровителя любові” у нас за древньою традицією виконують інші святі. І взагалі, святий Валентин - насправді покровитель душевнохворих. Read the rest of this entry »

Зі Святого Писання нам відомо, що Бога у Його в усій Величі та Славі ” не бачив ніхто та ніколи”. Найбільше, що могли бачити люди - це прихід у світ Богочоловіка - Господа нашого Ісуса Христа, котрий будучи Правдивим Богом і правдивим Чоловіком зумів явити Своє Божество досить-таки обмеженому колу ізраїльського народу першого століття.

“Боже, якщо Ти є - покажись мені”. Такими словами дуже часто спокушалися і не віруючі, і неоцерковлені люди. Багато з них вважають, що Бога за їх молитвами можна побачити і відчути реально. Я б не хотів зараз заперечувати можливості й такого позитивного духовного досвіду. Інша справа, що православні християни бояться потрапити у пастку помилкових і нечистих видінь, котрі нічого крім духовного оману та самообману принести не можуть. Read the rest of this entry »

За часів очікування Єврейським народом Месії, кожна сім’я мислила логічно: чим більше у сім’ї дітей, тим самим й більша ймовірність того, що обіцяний Визволитель народиться саме у тебе. Тому, діти родилися часто і багато. Якщо не було дітей - значить Бог тебе карає за гріхи і приховану порочність. Ці смішні люди не розуміли, що для Бога кількість і якість - це різні речі. Він обрав на жертовне служіння Ту, котра була гідна цього і без десятків “спроб” народити Месію. В неї був інший досвід - досвід живого богоспілкування! Безцінний час творіння лише Його святої Волі. Read the rest of this entry »

Притча про блудного сина – це сучасна картина усіх романтиків. Де б і коли ви не жили -поруч вас живуть хоча б парочка таких самих навіжених синів та дочок, котрі можуть свою разову і часом випадкову перемогу приписати своєму таланту та унікальності. Я от все більше переконуюсь, що ніхто з тих хто отримує перемогу не приписує її випадковості. Багато з нас свої нагороди вважають не лише справедливими, але й очікуваними та цілком виправданими.

Звичайно, усі ми “особливі”, та й цілком “унікальні”, про те, якщо забувати що крім нас самих ще виявляється існує і Бог, ( котрий також повинен мати своє місце у нашому житті , при чому – місце особливе,) то усі наші таланти з тріском пролітають повз нас. В якийсь момент людина дає гріховній думці більш ніж звичайно затриматися. І лише як тільки вона побуде у свідомості більше аніж їй це належить, і ми не відженемо її, то гріх уже стає більш явним та близьким. Пристрасть може перейти на новий щабель. У ньому ми вже “милуємося” і самим гріхом і його наслідками ще не сотворивши самого гріха. Read the rest of this entry »

Тема, котру підняв я вчора у попередньому пості, виявилась для деяких моїх “френдів” досить «суперечливою», а згідно статистики я б сказав я досить цікавою. А значить і “затребованою”, і отже сьогодні її ми продовжуємо. Перш за все хочу сказати, що цікавість до теми цілком природна. Тема заявлена у заголовку – торкається абсолютно усіх нормальних людей. Я маю на увазі психічно і фізично здорових. Про душевне здоров’я я зараз згадувати не буду. Тому, ця цікавість я думаю має не так теоретичний, як абсолютно практичний інтерес. Отже.

Є люди, котрі себе пам’ятають з 2-3 років, є такі що з десяти. Наскільки я можу про себе судити сам, “подорослішав” я с часу, коли я став священиком. А ним я став досить рано Саме з того часу я почав фактично жити іншим життям, якого вимагало від мене не тільки прагматична необхідність, але й відповідно високий сан та відповідальність перед Богом. Саме з того часу я можу признатись, що почав більше думати не в категоріях “добре - погано”, але “гріх – не гріх”. І звичайно, перше від другого відрізняється “джерелом авторитету судді”. Коли про те, що добре, а що погане для конкретної людини може визначити будь-хто (при чому, не факт що це буде так насправді.), то за питання “гріх-не гріх” відповідає уже Сам Бог. Як мені здається, саме це робить людину християнином. Read the rest of this entry »

Здорові люди, котрі вступають у шлюб, здебільшого хочуть мати дітей. Але не усі знають, як впливає на здоров’я потомства незаймана чистота, і що саме від неї залежить те, якими будуть їхні діти… Наші предки знали про це: вони вміли помітити, що від гулящої дівчини не буває гарного потомства. У наш час зв’язок невинності з якістю потомства змогли пояснити генетики, котрі відкрили ще в минулому столітті явище зване телегонією. Полягає воно в тому, що вирішальний вплив на потомство жінки має перший у її житті чоловік.

Саме він, а не майбутній батько дитини закладає генофонд потомства кожної жінки, поза залежністю від того, коли і від кого вона буде родити своїх дітей. Той, що порушив невинність, стає, скажімо так, генним батьком усіх майбутніх дітей жінки. Чи повинні сучасні дівчата, що приймають рішення ще до шлюбу почати інтимне життя, знати про це? Безперечно. Read the rest of this entry »

По великому рахунку, весь наш світ можна поділили на таких самих “митарів” і “фарисеїв”, про яких ми щойно чули з сьогоднішнього Євангельського читання.

Одні, живучи у повній безпечності, вважають, що за свої гроші та знайомства, чини та великі посади можна не лише побудувати золотоверхі храми, але й купити милість та признь Самого Господа. Тож вони у цьому світі бояться лише того, що можуть втратити все, що мають. Передосвім зовнішнє та матеріальне - гроші, посади, медалі, знайомство. Бог для таки людей, це лише одна з речей, яку також можна купити чи просто мати у себе для “приватного інтересу”. Read the rest of this entry »

Довго шукав свою статтю по монашок-аферисток. Колись вона мала великий резонанс, але тепер згадав про неї, і не міг знайти її ні на сайті, ні в газеті. Не можу згадати хоч приблизно коли вона була написана - хоч убий! Але принтер - страшна штука - я ще тоді, давно, собі її роздрукував, і нині знайшов серед паперів. Хай живе мій дух архіваріуса ;-)!

Афери канонічних черниць,
або як інтереси дітей-сиріт обміняли на 45 000 доларів

Про те, що сьогодні зустрітись з шахраями не складно - це відомо усім. Але, стати жертвою фінансових афер православних черниць - це вже занадто! Скажете, такого, мовляв, бути не може? Може, і дальше про це на основі реальних документів, та свідчень очевидців ми в цьому переконаємося. Але, розпочнемо все з самого початку.

Ще в липні 2000 року Петро Петрович Строгий (до речі, прихожанин УПЦ Московського Патріархату), за власні кошти придбав приміщення початкової школи площею 200 кв.м. в селі Красна Слобідка Обухівського району, Київської області з метою створення у ньому будинку сімейного типу для дітей-сиріт. Протягом двох років з допомогою спонсорів, друзів та своєї сім’ї в приміщенні був зроблений великий ремонт, створені відповідні умови для проживання 10-15 бездомних дітей. Як розповів нам сам Петро Петрович, на превеликий жаль, попередня злочинна влада уособленням якої в районі був Голова райдержадміністрації пан Янківський зробила все, щоб ідея створення будинку сімейного-типу для дітей так і не почав функціонувати. Read the rest of this entry »

Євангельське читання цієї неділі завжди особисто мене розчулювало як ніяке інше. Маленький непривітний чоловічок на ім’я Закхей з якогось моменту свого життя зрозумів, що без Бога його досить таки вдале на перший погляд життя немає сенсу. В нього було все, навіть трошки більше. Раніше він не дуже переймався думками про Господа, отож для забезпечення власного благочестя міг йти на будь-які афери. Ми не будемо сьогодні гадати що ж таки конкретно він робив, і як саме він грішив, але як факт знаємо, що згодом йому буде соромно за багато своїх вчинків. Read the rest of this entry »

Сьогодні переглядав свої старі статті, котрі колись будуть обов’язково надруковані у моїй книжці. Цікаво самому перечитати шо мій геній творив більше семи років тому ))) А зараз вже й вам даю таку можливість. Ваші увазі стаття про графа Толстого.

Чим визначається велич людини? Важко сказати. Пам’яттю? Але це може бути пам’ять про страшного грішника вбивцю. Названими вулицями і постаментами? Але, дивлячись в історію, скажемо, що це не зовсім вірно. А проте більшість все-таки погодяться, що людина цінуються передовсім за те, що залишить по собі доброго. Граф Лев Толстой був тією особистістю, яка окрім своїх воістину геніальних творів залишила усім нам дещо більше. Урок, ціною у власне життя. Багато людей у всьому світі читали “Війну і мир” та зачитувались непростим життям Анни Кареніної. Проте, небагато хто знає про власне сприймання Л.Толстим Бога та світу.

Більше цього, здається, що часом цього не розумів і сам граф. І саме через це, увесь життєвий шлях генія літератури був позбавлений визначеної мети та сталих орієнтирів. Як свідчить сам автор у своїй “Сповіді”, його життя не було простим. Його розум та прекрасне здоров’я з усіма матеріальними статками не приносили його душі очікуваної втіхи. Ще з часів ранньої юності кожна прожита хвилина минала з думкою про сенс земного життя.. На відміну від “Сповіді” Блаженного Августина, “Сповідь” графа Льва Толстого дуже добре розкриває нам трагедію людини, котра , відокремившись від Бога, намагається надати сенс своєму земному буттю. Але не може людське серце в житті заспокоїтись, допоки не знайде Бога і не спочине в Ньому. І коли цими словами Бл .Августин лише розпочинав свою “Сповідь”, то цієї думки Толстой не зумів знайти не тільки до кінця книги, але й до кінця свого життя. Read the rest of this entry »