Цей день в історії

[index.php] Послуги Контакти Представництва Діловий клуб Партнери Про нас УКРАЇНА ГОТОВА РОЗВИВАТИ НОВІ ПРОЕКТИ В ПАРТНЕРСТВІ З КАЗАХСТАНОМ, ЗАЯВИВ ВІКТОР ЮЩЕНКО. ПРЕЗИДЕНТИ УКРАЇНИ ТА ТАДЖИКИСТАНУ ОБГОВОРИЛИ В ДУШАНБЕ ПЕРСПЕКТИВИ СПІВРОБІТНИЦТВА ДВОХ ДЕРЖАВ. ПРЕМ`ЄР-МІНІСТР УКРАЇНИ ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО ПРИВІТАЛА УКРАЇНСЬКИХ ЖІНОК З 8 БЕРЕЗНЯ. УРЯД ВИДІЛИВ 25 МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ НА РЕКОНСТРУКЦІЮ НАЦІОНАЛЬНОГО ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО ЗАПОВІДНИКА У КАНЕВІ. СІЛЬГОСППІДПРИЄМСТВА КРИМУ РОЗПОЧАЛИ ВИСАДКУ САДІВ І ВИНОГРАДНИКІВ. НА ХЕРСОНЩИНІ СПОЖИВАЧІ СТАЛИ БІЛЬШЕ ПЛАТИТИ ЗА ГАЗ І МЕНШЕ - ЗА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЮ. НОВУ СЕРІЮ ФРАНЦУЗЬКИХ АРОМАТІВ „НАТУРАЛЬНІ ЕЛЕМЕНТИ" ЗАПРОПОНУВАЛИ СВОЇМ ПРИХИЛЬНИЦЯМ НАПЕРЕДОДНІ ЖІНОЧОГО СВЯТА МИКОЛАЇВСЬКІ ПАРФУМЕРИ. ДВАНАДЦЯТИРІЧНА КИЯНКА ЮЛІЯ СТУПНИЦЬКА СТАЛА ПЕРЕМОЖНИЦЕЮ МІЖНАРОДНОГО ДИТЯЧОГО ТВОРЧОГО ПРОЕКТУ UISAP 2007-2008 ВІД УКРАЇНИ. МІЖНАРОДНИЙ ЖІНОЧИЙ ДЕНЬ ПРОЙДЕ ПІД АКОМПАНЕМЕНТ ДОЩУ, ПОВІДОМЛЯЄ УКРГІДРОМЕТЦЕНТР. 07 березня ЦЕЙ ДЕНЬ В ІСТОРІЇ: 1919 – народний комісаріат освіти УСРР опублікував постанову про вшанування пам’яті Тараса Шевченка. 1968 – на Черкаському комбінаті шовкових тканин в знак протесту проти порушення принципів матеріального стимулювання праці відмовились від роботи близько 400 робітників. 1908 – народився Йона Ісаакович Грубер, український письменник, перекладач. 1919 – померла Марія Олександрівна Пушкіна-Гартунг, старша дочка О. С. Пушкіна. читати далі Події дня: 1573 – Туреччина і Венеціанська республіка підписали Константинопольський мир, що поклав край війні між цими країнами. 1918 – опублікування в пресі циркуляра Ради народних міністрів про широке оприлюднення ІІІ і ІV Універсалів Центральної ради, про скасування чинності постанов і розпоряджень як Тимчасового, так і радянського уряду, публічне запровадження української мови в урядових і громадських інституціях. 1919 – народний комісаріат освіти УСРР опублікував постанову про вшанування пам’яті Тараса Шевченка. 1957 – відбувся перший політ пасажирського турбогвинтового літака для авіаліній середньої протяжності Ан-10. Літак був устаткований 4 двигунами і мав порівняно великий для того часу фюзеляж – 4,1 м., що забезпечувало розміщення 100 пасажирів. У 1961 р. на Ан-10 був установлений світовий рекорд швидкості для гвинтових літаків – 730 км/год. В аварійній ситуації машина могла продовжувати політ з трьома основними двигунами. Протягом 13 років Ан-10 успішно експлуатувався на лініях Аерофлоту. 1966 – президент Франції Шарль де Голль оголосив про намір Франції вийти з військової організації НАТО. 1966 – у Дніпропетровській області завершено будівництво першої черги комплексу Нікопольського заводу феросплавів. 1967 – постанова ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС про переведення робітників і службовців підприємств, установ та організацій на п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними. 1968 – на Черкаському комбінаті шовкових тканин в знак протесту проти порушення принципів матеріального стимулювання праці відмовились від роботи близько 400 робітників. 1989 – на радянському телебаченні закінчився показ бразильського телесеріалу “Рабиня Ізаура”. 1989 – Іран розірвав дипломатичні відносини з Великою Британією, де були видані “Сатанинські вірші” Салмана Рушді. 2005 – на Байковому кладовищі Києва відбулися похорони колишнього екс-міністра внутрішніх справ і колишнього голови Податкової адміністрації України генерала Юрія Кравченка, який загинув за загадкових обставин 4 березня у себе на дачі в Кончі-Заспі. Ю. Кравченко був одним із основних фігурантів “касетного скандалу” і мав давати свідчення в Генпрокуратурі у справі про вбивство Георгія Гонгадзе… Кравченко не дожив до свого дня народження всього один день – 5 березня 2005 р. йому виповнилося б 54 роки. В цей день народились: 1878 – Людвік Яновський, польський історик культури і освіти. Родом з України (Липовецький повіт на Київщині); після закінчення Київського університету викладав грецьку мову в середніх учбових закладах Києва. В 1908 р. здобув ступінь доктора філософії у Кракові. 1914 – 1917 рр. мешкав у Швейцарії; потім знову повернувся до Києва, де був співтворцем і ректором Польської університетської колегії. З 1919 – професор Віденського університету. У своїх працях висвітлював зокрема й питання історії культури та освіти в Україні у 18 ст. 1878 – Борис Михайлович Кустодієв, російський живописець, графік і театральний художник. Борис Кустодієв народився в Астрахані. Батько майбутнього художника помер рано і матеріальний тягар ліг на плечі матері. Родина орендувала невеличкий флігель у будинку багатого купця. “Весь уклад богатой и изобильной купеческой жизни, - згадував художник, - был как на ладони… Это были живые типы Островского…”. Згодом яскравий і незабутній світ дитинства, що минуло у провінційному волзькому містечку, втілиться на полотнах Кустодієва. Варто лише подивитися на його колоритних “Купчиху за чаєм”, “Російську Венеру”, “Купчих”, “Ярмарок”, “Масляницю”, аби одразу ж відчути атмосферу дореволюційної “купецької” Росії. Живопис Кустодієва надзвичайно соковитий, яскравий, сповнений світла і життя. Помер він у 49 років у Ленінграді. Останнім часом у нього був повний параліч ніг (“Мой мир теперь – это только моя комната”, - писав Кустодієв), але до останнього митець не випускав з рук пензля і залишався відданим своєму покликанню. 1908 – Федот Петрович Філін, російський мовознавець, член-кореспондент АН СРСР. Директор Інституту мовознавства АН СРСР, Інституту російської мови АН СРСР (1968 – 1982). Автор праць з питань східно-слов’янського мовознавства, соціолінгвістики. Вивчав історію української мови у взаємозв’язках з іншими східно-слов’янськими мовами. 1908 – Йона Ісаакович Грубер, український письменник, перекладач. Писав німецькою мовою. Автор поетичних збірок (“Сонце на порозі”, “Світло життя”), повістей. Перекладав німецькою мовою твори Т. Шевченка, Лесі Українки, І. Франка, М. Коцюбинського, М. Рильського, а також збірки українських приказок, народних казок тощо. 1908 – Анна Маньяні, італійська актриса кіно і театру. (“Рим – відкрите місто”, “Найчарівніша”, “Мама Рома”) В цей день померли: 1274 – Фома Аквінський (Тома з Аквіну), італійський середньовічний філософ і теолог, домініканець. Сформулював теорію існуючого буття; Бога вважав творцем усіх речей; приймав безпосереднє поєднання душі з матеріальним тілом; сформулював теорію права й розрізняв право вічне, природне, встановлене і Боже; сформулював нові теологічні догмати про Святу Трійцю й особу Христа, а також про реальну присутність Христа в Євхаристії, про благодать, власну доброчесність, дари Святого Духа. В 1323 р. Фому Аквінського було канонізовано. Найвідоміша праця Фоми Аквінського – “Сума теології” так і не була закінчена. 1273 р. в день святителя Миколая отець Томмазо служив месу і йому було видіння. Відтоді він припинив писати і диктувати, а на всі закиди відповідав: “Мої праці закінчені. Після того, що мені було відкрито, усі мої писання здаються мені лише соломою”. 1919 – Марія Олександрівна Пушкіна-Гартунг, старша дочка О. С. Пушкіна. “Хоча вона й не вирізнялася ніякою красою і навіть не мала нічого схожого з обличчям свого батька, проте розумні, виразні очі і простота в спілкуванні з усіма мимоволі привертала до неї молодь”, - писав С. М. Загоскін. У 1860 р. вийшла заміж за генерал-майора Л. М. Гартунга, з яким прожила нещасливе життя (його самогубство, здійснене на ґрунті захоплення азартними іграми, стало сюжетом для цілого дослідження Ф. М. Достоєвського про типові риси свого покоління). До останніх днів зберігала пушкінські реліквії, давала гроші на створення в Москві Пушкінської читальні. Деякі риси її зовнішнього вигляду слугували Л. М. Толстому при створенні образу Анни Кареніної. Толстой зустрів М. О. Гартунг в гостях у генерала Тулубьєва в Тулі. “Її легка хода легко несла її доволі кремезну, але пряму й граціозну фігуру. Мене познайомили з нею, – розповідає Т. О. Кузьмінська. – Лев Миколайович іще сидів за столом. Я бачила, як він пильно розглядав її. – Хто це? – спитав він, підійшовши до мене. – М-м Гартунг, дочка поета Пушкіна. – Та-а-к…Тепер я розумію… Ти лише подивися, які у неї арабські завитки на потилиці. Дивовижно породисті”. Календар подій VIP-галерея Дискусія-форум New Корисні посилання Конкурси Перевод / Translate on-line Новини Фотосервіс Аудіо-служба Країни світу Ділова Україна Єдина Україна Новини ПАНІА Запит: шукати © 2005-2006 , Укрінформ . Всі права застережено. У разі використання матеріалів посилання на Укрінформ обов'язкове. Адреса Укрінформу: вул. Б.Хмельницького, 8/16 (ст. м. "Театральна"). Контактні телефони: +38 (044) 279-22-42, 244-90-47. Факс: +38 (044) 244-90-13 E- mail: conferen@ukrinform.com Вхід за службовими посвідченнями або картками НСЖУ. Розробка сайту Sparkle Design Studio