Поетичні майстерні - Самвидав
[] Школа | Рубрики | Вибрані твори | Переможці Логін Пароль Зареєструватися? Забули пароль? Фото | Новини | Проекти | Форум | "Вісник" ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ Чорнява Жінка 2008.03.02 16:33 Закат гранатов Плесни прохлады мне в бокал... закат гранатов, воздух прян, и звездною пыльцой агатов ещё не тронут ятаган небесный. Тихая река туманом стелет берега у плеса. Сброшена фата, и слов коротких пиццикато волнует кровь исподтишка, и безысходностью крылато бессмыслие первопричин, где я одна и ты один… а лёд в стекле беззвучно плакал... Ніка Новікова 2008.03.02 15:42 Кохання, осінь і мед. De te fabula narratur, тому послухай. Так багато треба сказати, що аж за край. Та осінні, пожовклі будні такі бездухі! Залишили одну латину… Мабуть, нехай. Як? Beati possidentes? То я щаслива… Шкода "щосі" оті нам щастя не дають. Habent sua fata libelli. Я також, милий. In hoc signo vinces. А я чомусь програю. Але виберу, хай не зараз. Колись, та виберу Ex malis minima eligere oportet. Не тебе, а самотню Libero. Вічну Libero. Cedant arma togae! Кохання, осінь і мед… De mortuis aut bene, aut nihil. Тож мовчи про мене. А хочеш – склади ессе. Vita brevis, ars longa. Занадто воно коротке. А мистецтво, ти ж знаєш – вічне. Ото і все. Макс Непорада 2008.03.02 15:19 На концерте Скрипачка скрипела на скрипке сонату, Смущенно на сцену в антракт водворясь. Я думал о том, когда вступим мы в НАТО, Не вникнувши в то, как лилась эта грязь. Я думал о том, что недоспаной ночи Сегодня часов не смогу наверстать, И хватит ли сил мне душевных и мочи Хоть толикой лучше для близких мне стать. Я думал, отринувши скрип этой скрипки, О том, как бессовестно время спешит, И нужно ль его повторять мне ошибки В дела и поступки не вклавши души. Скрипачка скрипела на скрипке злосчастно, Не силясь сонаты творца передать. И стало вдруг жутко быть там и причастным – Не видеть, не слышать, не жить, не страдать. Мне сложно представить, что немочи помочь Поможет кому-то от смерти уйти, А жить для себя, как последняя сволочь Не так уж и сложно, не видя пути. В той немочи наши стремленья к богатству, Желанье быть чем-то иль кем-то для всех. И так просвещать, как священники паству, Имея признанье и жизни успех. А жизнь ведь для всех, как в концертной программе Найдёт место в зале и даст поскрипеть. Упустишь свой шанс – и тот час же в храме Души упокой соберутся отпеть. Не надо стремиться к тому, что бессмертно. Кто выдумал это – тот жить не хотел. Ведь всем нам отмеряна жизнь сантиметром, Даря миллиметры безделий и дел. Січень 2006 р. Макс Непорада 2008.03.02 14:55 Метель и Бриз Стоны страсти разрывали Полуночи тишину, Друг от друга там скрывали Не невинность, а вину. Перед тем как уложиться В бредом смятую постель Он ей клялся и божился, Что он бриз, а не метель. И она, поверив слову, Отдалась ему сполна, На ночь взявши за основу Нежный образ свой из сна. Отдалася без утайки, Будто впрямь в последний раз, А затем сидела в майке, Слёзы капали из глаз. Обещал он не влюбиться. Близко к сердцу не принять, Что оно не будет биться, Вспоминая её гладь. Обманул её прохожий Неизвестный человек И, покинув её ложе, Полюбил её навек. Стоны страсти разрывали Полуночи тишину, Друг от друга там скрывали Не невинность, а вину. Перед тем как уложиться В бредом смятую постель Он ей клялся и божился, Что он бриз, а не метель. А метель невинным снегом Заметает всё вокруг, Кто ей мил и дарит негу, Тот в постели ей не друг. Злостным недругом покинув Ложе смятое её, Окунулся он в рутину, Жизни славя бытиё. Пусть любви она боится, Кто б её не полюбил, Он не даст себе сломиться, Не отречься хватит сил. Позабыв её капризы Сможет мужественным стать, Никогда не будет бризом И случайностей искать. Стоны страсти разрывали Полуночи тишину, Друг от друга там скрывали Не невинность, а вину. Перед тем как уложиться В бредом смятую постель Он ей клялся и божился, Что он бриз, а не метель. 12.02.06 Чорнява Жінка 2008.03.02 14:41 Розгойдуючись до небес. Зовсiм легка еротика (Переклад) *** Якi несхожi ми, але якi єдинi у нiч глибоку, коли в тiснинi гiр, улюблених тобою, я бавлюся сопiлкою дзвiнкою. *** Ти кажеш, я пастушка безтурботна, бо погляд мiй у небесах блукає, торкни троянди пуп’янок губами, на мить небесну про зірки забуду. *** Розгойдуючись до небес, ми в гонг ударили обидва разом, i, ставши нотою одною, зрозумiли – сьогоднi ми зiграли без розходжень... ________________________________________ Оригінал Лида Леда (стихи.ру) *** Как непохожи мы, но как едины глубокой ночью, когда в теснине гор тобой любимых играю я звенящею свирелью. *** Зовешь меня пастушкой беззаботной за то, что в небесах мой взор гуляет. К бутону розы прикоснись губами, и я на миг о звездах позабуду. *** Раскачивая до небес качели, мы в гонг ударили одновременно и, став единой нотой, осознали - сегодня между нами нет различий Леся Романчук 2008.03.02 14:12 Хризантеми У запаху осінніх хризантем Скорботний відчай марного чекання І біла паморозь осіннього світання, Й невиразно-холодний серця щем. І вечора прозоро-синій сум. Чом пальці до букета мов приковані? Тобою повна вщерть, до тебе причарована Крізь погляди, мов постріли, несу Ці квіти, не тобою подаровані. Авторський переклад И горький запах белых хризантем Хранит былой любви горчинку где-то. Хрустальный иней зимнего рассвета И чист, и бел, и пуст, и полон тем, От чего сердцу не освободиться. Сквозь слёзы встреча. Незабвенны лица. Цветы, цветы… Не ты Их подарил… Макс Непорада 2008.03.02 13:46 *** Как быстро день проходит, Опять мне не успеть Прелюдий и рапсодий Поэзии допеть. Опять мне не под силу Допеть и дописать, Придется мне насильно До полночи не спать. А там не за горами Светящийся рассвет. Приветствую стихами – Привет, тебе, привет! И так проходят годы Поэта день за днём, Открыв лазы и ходы Бессонницы с огнём. И так во всеоружьи С надрывом голосов Поют поэты дружно О гибели веков. И как не сквернословить, И пошлостей не петь, Ведь можно суесловить, А можно не успеть. Как быстро день проходит, Опять мне не успеть Прелюдий и рапсодий Поэзии допеть. 12.02.06 Ніна Виноградська 2008.03.02 12:45 Бездомні Холодний ранок. І тепло Усім потрібне, щоб зігрітись. Пірнають люди у метрло, Де метушня, газети, квіти. Де так далеко до небес І близько лід слизький підлоги, Спить волохатий чорний пес, Об нього хлопчик гріє ноги. Бездомних двоє у кутку. Людське життя й життя тварини У долю з'єднані таку - Собака гріє хлопцю спину. Дитя ж собаку обняло, В його теплі без тата й мами Зігрілось... Холодно було... Спішили люди...крізь реклами... Чорнява Жінка 2008.03.02 12:33 Люблю любить любовь Люблю любить любовь, ловить ее подсказки, В полунамеке смысл угадать, Снимать с нее обиды, гнева маски И ждать. О, эта недосказанность святая, Полуотказ, нет-нет, полупризыв, Вкусивши плод, быть изгнанным из рая В обрыв. Не сожалеть, не каяться, но верить: Воздастся всем за этот сладкий грех, Ведь мерками земными не измерить Ее утех. И чувствуя, что сочтены мгновенья: Сегодня счастье, завтра будет грусть, Все ласки отнимать у вдохновенья, И пусть... Марія Герман 2008.03.02 11:47 Весняні сни ;) І знову сни. І знову сняться сни… І наче ліки мають все здолати, І наче має втримати палата Усе й усіх від мене до весни. І наче… О, спаси і сохрани! Дими і думи ніжать синь руками. А я мовчала довгими роками, Читаючи чужі думки томами, І промовляла кожній вірній: "амінь". А втіленню її одвічне: "Ні". І все… І все штовхала вгору камінь До болю, а неначе уві сні… І знову сни шепоче дів на вушко: Іранці, перси, Сіявуш, Рустам… І Тахміна… Так, я дурна, дурна!!! Чи божевільна? Байдуже. А там… Напевно в мене комплекс попелюшки: Бо не знайду я спокою рукам. Думкам… Та звідки ця весна проклята, Звідки? Священна мить, А відповідь – то тиша. Всього і так занадто вже намішано: Протея-квітка, І синдром протея. І врешті бог… І я. Я також інша. Я білим стінам, вікнам, лікарям. І ліхтарям, І синім-синім дням. Про все одним, несписаним життям. Що не відпустить, поки не віддам Всього й усім. (у цьому світі й там) Дощі і листя - осіні на злам. А інше подарую вівтарям: ягнят, чи трохи яблук, чи себе. Чи більше, як Аврам… І врешті, все. І врешті, все. І знов Я проклинаю землю, що вносила Мене. Не прокляла, Не загубила. Сама невбереглася (а хотіла?) І продалась за вірші і любов. І врешті, все. Лящить замок на дверях. Хтось хоче вийти, Може й увійти... Кричать собі під вікнами коти (весна). Вулканний тиск досягне апогею. Маленький паж заштопає ліврею, А я остання, наче день Помпеї, Закінчую і нашу епопєю На два життя. Де знов помре Медєя Дитям. Павло Якимчук 2008.03.02 11:30 Великий день Прокинулася жінка і будить чоловіка: – Послухай-но, Микито, Сьогодні ж день великий! Пройшло п’ятнадцять років, Як ми з тобою в шлюбі, То як же ми це свято Відзначимо, мій любий? Пробуркотів Микита: – Не спиться тобі зрання!. Давай вшануєм свято Хвилиною мовчання. Леся Романчук 2008.03.02 11:18 ЛЮБОВІ Стукає серце сьогодні нерівно, болю ріка виходить із меж. Не розбивай собі душу, царівно, не роздирай її ближньому теж. Вчора було воно трунком коштовним, нині ж отрутою слово гірчить. Перетерпи. Кожен біль виліковний, як в келих любові його перелить. Гоїти душу, гоїти рани, щоб без рубця, можна тільки єлеєм. Тихо-тихесенько, п'яно-піано відшепочу біль образи твоєї. 2.03.08 Макс Непорада 2008.03.02 10:00 Світанок втрачених надій Світанок втрачених надій такий пустий, такий безбожний, втопити б смуток у воді, жахливий прояв йОго кожний. Підняти згодом догори на схід сумні очиська вовчі, згадати те, що говорив, тим паче те, про що промовчав. Дивитись поглядом пустим, сумноспустошеним на обрій, сказати тихо: «Відпусти, набридли, Боже, «люди добрі». Ніна Виноградська 2008.03.02 00:54 Гірка правда Любов Вороненко написала 2008.03.01 21:33 Старенька бабуся просить милості. Хто радо дає, а хтось неохоче, А дехто не може дивитись їй в очі. Ніби боїться, що це його мама, Що в спину їй протягом дихає брама. І вітер холодний летить до грудей Чужий і байдужий, як душі дітей. (З книги " Помаранчеві дзвони) Я з вікна виглядати боюся, В ньому чорна правдивість буття. Я дивлюсь, як старенька бабуся Хліб шукає у купі сміття. В неї руки натруджені, сірі, Ледь помітний промінчик життя. Як це гірко – на кожнім подвір’ї Хліб шукають у купі сміття. А багаті проходять тихенько, І не знають вони каяття. Бо не їхня знедолена ненька Хліб шукає у купі сміття. 23.04.1999р Останні надходження: 7 днів | 30 днів Останні коментарі: сьогодні | 7 днів Головна Автори Конкурси Рейтинги Статистика Огляди Критика | УкрАрт | ? Реєстрація нового користувача Щоби вас побачили, прочитали і прокоментували - читайте і коментуйте інших! Логін* Пароль* Пароль (підтвердження)* Е-mail * Ваше ім'я * Ваше прізвище * Ваш телефон Ознайомтесь із правилами: 1. Без реєстрації ви на нашому сайті зможете бути лише читачами. 2. Щоби бути почутим, чи там розмістити текст, обов’язково потрібно зареєструватися. 2.1 Після реєстрації, ОТРИМАВШИ ЛИСТ ЗАПРОШЕННЯ на вказаний вами e-mail, завітайте на свою сторінку "Змінити дані" - розмістіть свій образ (до 160х210 пікселів розміром), виберіть собі творчий статус, створіть рубрики, інше... 3. (!) Адміністрація "Поетичних Майстерень" відповідальна за матеріали, які розміщують користувачі на наших сторінках. Матеріали, коментарі, оцінювання, що носять виразно образливий характер, можуть бути зняті без попереджень їх автора. Такий автор може отримати тимчасовий статус, який обмежуватиме деякі його дії - коментування, оцінювання. 4. Зареєструвавшись, ні в якому разі не починайте із бойових дій, не вказуйте адміністрації та редакції публічно на недоліки і дефекти у їх діяльності, напишіть їм листа, уточніть ситуацію. Не ставте у захваті чи у роздратуванні "6" і "2" (і без кваліфікованих коментарів), за цим тут уважно слідкують. І якщо ще зрозумієте за десятий раз наші загальні правила, ви точно досягнете успіху. :) ПОРЯДОК РЕЄСТРАЦІЇ 1. Логін* - наберіть собі, краще латинськими символами, незабутнє “технічне” ім’я і заповніть зазначений рядок. Це ім’я більше ніде не буде фігурувати і є просто технічною умовою розпізнавання вас нашими програмами. 2. Пароль* - наберіть собі, краще латинськими символами, незабутню комбінацію або цифр, або букв, або їх поєднання і заповніть зазначений рядок. 3. Підтвердіть правильність набору пароля в наступному рядку. 4. Відразу запишіть собі до записничка вибрані пароль, логін, та e-mail. 5. Ваше ім'я і прізвище-псевдонім пишіть тільки кирилицею! 6. Е-мейл - потрібний для поновлення вами пароля при його втраті, а також для можливих зв’язків із редакцією, іншими поетами. Для спаму ця інформація є недосяжною. 7. “Звідки ви” - Бажано вказати. Ваша географічна ідентифікація корисна для кращого розуміння читачем ваших творів. 8. “Ваша веб сторінка” – при бажанні вкажіть URL адресу з іншою вашою творчістю. Не забудьте почати з http:// Це посилання інформативно доповнить вашу головну сторінку. 9. Натисніть кнопку “Зареєструватись”, отримайте листа від нас і ввійдіть за ним активним користувачем на сторінки самвидаву. 10. Якщо з вашого комп’ютера (модема) до нас буде заходити декілька користувачів, - необхідно робити це не одночасно, а почергово, не забуваючи натиснути кнопочку “Вийти” попередньому і “Увійти” наступному користувачеві. 11. Хуліганства з рейтингами відразу помітні адміністрації ресурсу. Ставити "1" та "2", а високорейтинговим авторам (рівень вище "5" рейтингу "Майстерень") і "3" без достатніх пояснень, і без наявності власних творів, які би засвідчили ваш творчий рівень не варто - вас може бути видалено без умовлянь та попереджень. Якщо ви хочете підняти рейтинги друга, подруги і ставите їм без серйозних пояснень "6" та "7" - це може бути причиною відмови вам у подальшій реєстрації, та й поява прізвища вашого колеги над головами інших і без вагомих на те творчих причин принесе йому і вам багато неприємних відчуттів. 12.* Якщо ви втратили свій пароль доступу, то вам неохідно скористатись меню "забули свій пароль", заповнити логін і e-mail, що був вами прописаний при реєстрації, - вам автоматично буде надіслано на цей ваш e-mail новий (проміжний) пароль, а після входу в систему (будьте уважні) додається ще один, який замінює попередній - цей останній пароль і є останнім дійсним. Потім ви його зможете змінити в опції "Змінити дані", - ввести отриманий, як старий пароль, і записати новий - зручніший 13. Щоби брати участь в конкурсах, потрібно зареєструватись, після цього ви, як зареєстрований користувач, побачите опцію "опублікуватись". В опції "опублікуватись" при розміщенні твору ви можете відмітити участь в конкурсах. НЕ ПОТРІБНО ВІДМІЧАТИ УСІ ТВОРИ! - достатньо одного чи двох відмічених - бо, відмічаючи, ви заявляєте про свою участь в цілому, всією своєю творчістю, в тому, чи іншому дійстві. - Відмінити участь у конкурсах можна після опублікування відмічених творів. Потрібно (після реєстрації) зайти на сторінку вашого твору ( зайти в "Оцінити", чи в "Коментувати) і скористатися опцією "редагувати", де зняти відповідні відмітки своєї участі в конкурсі (конкурсах). (!) 14. Користувач фактом публікації твору надає нашому ресурсу право електронного представлення твору читачам “Поетичних Майстерень”, але не надає права на широке тиражування опублікованого твору за межами “Поетичних Майстерень”, за винятком дрібних тиражів "Вісника Самвидаву". 15 (!) Важливо. Кожен автор має технічну можливість видаляти отримані на сторінках своїх творів коментарі. І він повинен це робити, якщо підхід якогось коментатора є грубим, чи неприйнятним, таким чином автор дає знати про допустимі манери поведінки на своїх сторінках. Технічно все дуже просто - автор курсором мишки тисне на значок зайвого коментаря і робить вибір - видалити чи ні. 16. Успіхів! ! Після реєстрації обов'язково зайдіть на власну сторінку "Змінити дані" П рочитати правила окремо В сі пояснення "Самвидаву" З в'язатися з адміністрацією КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ | Підтримка сайту " Altopix " © Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"