ПЕРЕДМОВА

ПРАВИЛА ГРИ

Стаття 1: Характер та цілі шахової гри

Стаття 2: Початкова позиція фігур на шаховій дошці

Стаття 3: Ходи фігур

Стаття 4: Виконання ходів

Стаття 5: Завершення партії

ТУРНІРНІ ПРАВИЛА

Стаття 6: Шаховий годинник

Стаття 7: Порушення позиції

Стаття 8: Запис ходів

Стаття 9: Нічия

Стаття 10: Швидкий фініш

Стаття 11: Облік результатів

Стаття 12: Поведінка гравців

Стаття 13: Роль арбітра

Стаття 14: ФІДЕ

ДОДАТОК

А. Відкладання партій

В. Швидка гра

С. Блискавична гра (Бліц)

D. Швидкий фініш за відсутності арбітра в місці гри

Е. Алгебраїчна нотація

F. Правила гри між гравцями з вадами зору і зрячими гравцями та між гравцями з вадами зору

Головна Web - сторінка

Головна сторінка сайту

Додаток

Е. Алгебраїчна нотація

ФІДЕ визнає для своїх турнірів і матчів тільки одну систему нотації - алгебраїчну і рекомендує її використання також для шахової літератури та періодики. Бланки запису, що містять систему нотації, відмінну від алгебраїчної, не можуть бути використані як доказ у випадках, де для цієї мети звичайно використовується бланк запису гравця. Арбітр, помітивши, що гравець використовує відмінну від алгебраїчної систему нотації, має попередити його про дане правило.

Опис алгебраїчної нотації

Е.0. У цьому описі “фігура” означає фігуру на відміну від пішака.

Е.1. Кожна фігура позначається першою великою літерою свого найменування (англійською мовою).

Наприклад: К - King (король), Q - Queen (ферзь), R - Rook (тура), В - Вishop (слон), N – Knight (кінь, для зручності позначається літерою N).

Е.2. Для позначення фігури кожен гравець може використовувати першу літеру назви, застосованої у його країні. Наприклад: F -для слона відповідає французькій, L - голландській та німецькій мовам. В українській мові: Кр - король (в українській мові для короля застосовуються дві літери), Ф - ферзь, Т - тура, С - слон, К - кінь. У друкованих публікаціях рекомендується застосовувати зображення фігур.

Е.З. Пішаки не позначаються їх першою літерою, а розпізнаються за відсутності такої літери. Наприклад. е5, d4, а5.

Е.4. Вісім вертикалей (зліва направо - для білих, справа наліво - для чорних) позначаються маленькими літерами а, b, с, d, e, f, g і h відповідно.

Е.5. Вісім горизонталей (знизу догори - для білих і згори донизу - для чорних) нумеруються 1, 2, 3, 4. 5, 6, 7 і 8 відповідно. Отже, у початковій позиції білі фігури й пішаки встановлюють на першій і другій горизонталях, чорні фігури й пішаки - на восьмій та сьомій горизонталях.

Е.6. Таким чином, кожне із шістдесяти чотирьох полів має своє постійне позначення, що складається з єдино можливої комбінації літери та цифри:

Е.7. Кожен хід фігури позначається за допомогою:

(а) першої літери найменування відповідної фігури, і

(b) поля, на яке вона переміщується.

Тут не потрібен дефіс між (а) і (b). Наприклад: Ве5, Nf3, Rd1.

Для пішаків указують тільки поля, на які вони переміщуються. Наприклад: е5, d4, а5.

Е.8. Коли фігура здійснює взяття, слід ставити знак "х", між

(а) першою літерою найменування фігури і

(b) полем, на яке вона переміщується.

Наприклад: Вxе5, Nxf3, Rxd1.

Коли взяття здійснює пішак, треба вказати поле, із якого він переміщується, потім знак "х" і поле, на яке він перемістився. Наприклад: dхе5, gxfЗ, ахb5.

У випадку "взяття на проході" поле, на яке переміщується пішак, позначається як поле, на яке він, здійснивши взяття, остаточно став, і у запису додається "е.р." Наприклад: ехd6 е.р.

Е.9. Якщо дві однакові фігури можуть піти на одне й те ж поле, то фігура, що зробила хід, позначається таким чином:

(1) Якщо обидві фігури знаходяться на одній і тій же горизонталі:

(а) позначається перша літера назви фігури,

(b) вертикаль поля, із якої вона пішла, і

(с) поле, на яке вона переміщується.

(2) Якщо обидві фігури знаходяться на одній і тій же вертикалі:

(а) позначається перша літера назви фігури,

(b) горизонталь поля, із якої вона пішла, і

(с) поле, на яке вона переміщується.

(3) Якщо фігури знаходяться на різних горизонталях і вертикалях, перевага віддається способу (1) У випадку взяття між (b) і (с) слід ставити знак "х".

Приклади:

Два коня знаходяться на полях g1 та е1, і один з них ходить на поле fЗ; може бути чи Ngf3, чи Nef3.

Два коня знаходяться на полях g5 та g1, і один з них ходить на поле fЗ; може бути чи N5f3, чи N1f3.

Два коня знаходяться на полях h2 та d4, і один з них ходить на поле fЗ; може бути чи Nhf3, чи Ndf3.

Якщо на полі fЗ відбувається взяття, попередні приклади змінюються за допомогою вставки знака "х":

(1) чи Ngxf3, чи Nexf3

(2) чи N5xf3, чи N1xf3

(3) Nhxf3, чи Ndxf3.

Е.10. Якщо два пішаки можуть взяти одну й ту ж фігуру чи пішака партнера, пішак, що ходить, позначається:

(а) літерою вертикалі, з якої він іде,

(b) знаком "х",

(с) полем, на яке він переміщується.

Наприклад, якщо білі пішаки знаходяться на полях с4 і е4, а чорний пішак або фігура на полі d5, нотація для ходу білих може бути cxd5 чи exd5 відповідно.

Е.11. У випадку перетворення пішака записується зроблений хід і відразу ж за ним перша літера нової фігури. Наприклад: d8Q, f8N, b1B, g1R.

Е.12. Пропозиція нічиєї позначається знаком (=).

Ухвалені скорочення:

0-0         - Рокіровка з турою h1 або турою h8 (коротка рокіровка)

0-0-0      - Рокіровка з турою а1 або турою а8 (довга рокіровка)

х            - Узяття

+            - Шах

++або# - Мат

е.р.        - Взяття "на проході"

Приклад запису партії: 1.d4 Nf6 2.c4 e6 3.Nc3 Bb4 4.Bd2 0-0 5.e4 d5 6.exd5 exd5 7.cxd5 Bxc3 8.Bxc3 Nxd5 9.Nf3 b6 10.Qb3 Nxc3 11.bxc3 c5 12.Be2 cxd4 13.Nxd4 Re8 14.0-0 Nd7 15.a4 Nc5 16.Qb4 Bb7 17.a5 ...і т.д.