|
Сьогодні, 30 січня, о 10 годині з площі Б. Хмельницького в сторону облдержадміністрації рушила величезна колона жителів Черкас. Їхні вимоги були, у першу чергу, економічними: не приймати бюджет області в його нинішньому варіанті, оскільки це грозило б соціальному вибуху в м. Черкаси. У маніфестації взяли участь представники бюджетних організацій міста, учасники акції «Україна без Кучми!», а також прості жителі міста. Усього колона нараховувала біля десяти тисяч чоловік і розтяглася на чотири квартали. Хід очолювали представники духовенства з церковними хоругвами в руках. Над колоною розвівалися державні прапори й прапори міста. На чолі колони йшов головний натхненник акції - мер Черкас Володимир Олійник.
"Антена"
О 10 годині 30 хв. колона наблизилася до центральної площі міста і зупинилася біля дверей сесійного залу облради. Великий сквер не зміг умістити всіх бажаючих узяти участь у мітингу. Тим часом у сесійному залі облради йшла «посилена» підготовка до бюджетної сесії. Депутати облради змушені були пробиватися в зал через щільне кільце маніфестантів і міліції.
|
Володимир Олійник
з Володимиром-молодшим :) |
|
Мітинг почав Володимир Олійник. Він звертався до совісті депутатів облради й особисто
Володимира Лук’янця - губернатора й глави облради в одній особі. Мер просив його вийти й поспілкуватися з народом. Пристрасті розпалювалися. Юрба скандувала: «Лук’янця! Лук’янця!» Потім пролунало: «Лук’янця - у відставку!»
На площі виступили священики, медики, учителі, пенсіонери, представники профспілок, працівники культури. Коли на площі учениця однієї з музичних шкіл - дівчинка Даша - заспівала «Аве Марію» - люди плакали. |
Не сподіваючись уже достукатися до совісті В.Лук’янця, мітинг прийняв рішення направити на сесію своїх представників на чолі зі священиком одного з черкаських православних храмів отцем Сергієм. Однак міліція не пропустила делегацію в зал. Після чого мер прийняв рішення піти на сесію облради самому і спробувати виступити. У цей час демонстранти оточили живим ланцюгом весь будинок облдержадміністрації. Усі дружно скандували: «Україна без Кучми!», “Кучму - геть!” Пролунала інформація про те, що Олійнику не дають слова. Тоді демонстранти знову зібралися в сквері перед облрадою, і в деяких із них виникло бажання штурмувати сесійний зал. Але мітинг прийняв більш раціональне рішення, і на сесію була спрямована делегація в складі 3-х чоловік: глави обласної організації УНА-УНСО Руслана Зайченка, його заступника - Миколи Кривоноса й представника СПУ Олександра Кулаковського. Міліція пропустила їх через бар’єри, але зупинила у дверях і не пропустила усередину будинку, мотивуючи це тим, що В.Олійнику надане слово. Р.Зайченко зажадав, щоб до нього спустився помічник мера й особисто підтвердив цю інформацію.
У цей час напір юрби на бар’єри досяг критичної маси. Викрикуючи гасла: «Олійнику - слово!» люди знесли огородження і почали змітати рідкі кордони міліції. Троє парламентерів почули могутній гул за дверима й шум вуличної бійки. Вони спробували вийти на вулицю, однак міліціонер руками, що тряслися, ніяк не міг відкрити двері. Тим часом із лівої сторони від виходу з’явився «Беркут», що намагався якось відтіснити ревучу юрбу від сходинок. Лише тільки втручання керівників акції «За Україну без Кучми!» врятувало міліцію від їхнього повного розгрому і самосуду. Народ відступив. Мітинг перейшов у більш спокійне русло, коли підтвердилася інформація про те, що в сесійному залі облради виступає Олійник. Усі чекали виходу мера міста.
Незабаром він вийшов до учасників мітингу і сказав, що його виступ не знайшов розуміння в депутатів. Знову зазвучали гасла: «Лук’янця, Лук’янця!». У сесійному залі наступила перерва і зненацька на сходах з’явився сам губернатор. Він був зустрінутий свистом і тюканням. В оточенні щільного кільця працівників «Беркута», губернатор попрямував до імпровізованої сцени. Міліціонери прокладали шлях Лук’янцю, безцеремонно розштовхуючи людей.
Кілька літніх жінок, у результаті грубих дій «Беркута», були скинуті в розташований у сквері залізобетонний басейн фонтана. Редакція поки не має інформацію про ступінь важкості отриманих ними травм. Після цього страшного інциденту народ спробував учинити самосуд над Лук’янцем. І лише звертання мера до людей дозволило губернатору піднятися на трибуну і підійти до мікрофона.
Коротка мова губернатора пашіла лише загальними фразами і віддавала демагогією. Було очевидно, що Лук’янець злякано і неадекватне реагує на те, що відбувається. На кількаразові питання мера він відповідав незв’язно. На пропозицію Олійника вийти разом у прямий ефір державного телебачення в четвер або у суботу, Лук’янець відмовлявся, посилаючись на погане самопочуття. Коли ж мер попросив, щоб ефір надали тільки йому, Лук’янець узагалі відповів, що це не його прерогатива. Люди почали скандувати: «Ганьба!», «Брехун!».
Мер Черкас заявив, що Лук’янець як представник президента Кучми по Черкаській області дискредитував сам інститут президентства і змусив людей перейти від економічних до винятково політичних гасел, головний з який - «За Україну без Кучми!». Під ревіння багатотисячної юрби й скандування «Кучму - геть!», Лук’янець спробував знову повернутися в сесійний зал, але був заблокований людьми, що мали надію почути від нього хоч одне розумне слово.
Судячи з реакції мітингуючих, нічого виразного він сказати не міг. Мітингом було прийняте рішення про те, що 3 лютого, у суботу, о 12 годин із площі 700-річчя почнеться хід під гаслом акції «За Україну без Кучми!». Колона пройде через усе місто і завершиться на площі Леніна. Також звучали пропозиції, що у випадку прийняття нинішнього бюджету, буде прийняте рішення про загальноміський страйк. Як назвав один з учасників сьогоднішнього мітингу, Черкаси - це другий Петроград.
Сьогоднішні події з всією очевидністю показують нездатність керівництва облдержадміністрації в особі Лук’янця, облуправління міліції, в особі генерала Кочегарові, тверезо оцінити те, що відбувається як у Черкасах, так і у всій країні. Мер Черкас заявив, що на Черкащині відроджується нова «Коліївщина», але винятково в рамках правового поля.
Від
"Народного оглядача":
Пропонуємо
вашій увазі звернення до народу
України кандидата на пост
Президента України - Володимира
ОЛІЙНИКА на виборах-99. За цей час
його звернення, можливо,
набуло ще більшої актуальності.
ВИСОКОПОВАЖНИЙ НАРОДЕ УКРАЇНИ!
Настав час почати вихід з тієї ситуації, яку сьогодні вже багато хто приречено називає “безвихіддю”.
Ми маємо змінити свою долю і ми повинні вірити, що зробимо це.
Адже один із тих гріхів, яким нема прощення – це гріх безнадії.
Вихід є
Нинішній катастрофічний стан в економіці – це закономірний результат тотального ігнорування владою ЗАКОНІВ. Законів Божих і людських. Саме тому я вважаю, що вивести державу і суспільство з пекла тотального беззаконня та злочинності може лише президент-юрист.
Як професiонал я знаю, що в Україні вистачає законів для того, щоб усі люди, незалежно від національності, віку та майнового стану були тими законами захищені.
Закони є
Їх треба неухильно виконувати. Не мають права керувати державою ті, які самі живуть “за поняттями”, а від народу вимагають законослухняності. Народ у всі віки мав властивість наслідувати дії влади. Відтак влада зобов‘язана бути щирою і чесною перед своїм народом.
Як фаховий юрист, як патріот своєї країни я власним прикладом творитиму таку владу – відкриту і чесну.
Я зобов‘язаний очолити країну, аби повернути людям зневажені права людини і таким чином зупинити деградацію і виродження мого народу.
Українці мають право:
Народжуватися і народжувати, працювати і отримувати винагороду за труди свої, в достатку, спокої і любові зустрічати старість.
Для цього необхідно негайно перервати експеримент, який уже кілька десятиліть провадить над Україною Дніпропетровська комуністична кадрова кузня. Результати правління Щербицьких та Кучм, Лазаренків та Пустовойтенків очевидні та страшні – сита влада й злиденний народ.
Як вихідець із Центральної України я зможу знайти спільну мову і з Західною, і зі Східною Україною, не виділяючи когось окремо. Підтвердженням моїх сподівань є висока довіра міських голів всієї України, які обрали мене на посаду президента Асоціації мерів міст.
Як земляк Великого Кобзаря, я впевнений, що саме мені та моїм виборцям вдасться здійснити мрії Тараса, які вже 150 років лишалися тільки мріями.
Відродження нації починається з поваги до Закону та до прав Людини. Лише так можна повернути українцям людську гідність та самоповагу. Лише чесні і горді собою можуть сподіватися на ласку Божу у вигляді оновленої землі, на якій
Врага не буде, супостата,
А буде СИН, і буде МАТИ,
І будуть ЛЮДИ на землі.
Володимир ОЛІЙНИК
24 серпня 1999 року.
Як відомо,
Володимир Олійник зняв свою
кандидатуру на останніх виборах.
Його було також зміщено з посади
президента Асоціації мерів міст
України.
"Хмельницький
розпочав шаблею, я довершу правом!"
- офіційний сайт В.Олійника на
виборах-99.
|