|
|
"25" лютого 2001 р. |
м. Кременчук, Полтавської обл. |
Ми, мешканці м. Кременчука Полтавської обл., громадяни України, різні за віком, незалежно від переконань, партійності і займаних посад, люди мирних професій, які віддали і віддають Україні розум, серце, працьовиті руки, енергію і тепло душі, об'єдналися для того, щоб заявити наступне:
-
Ми не хочемо жити в державі, де корумпована влада на чолі з Президентом Кучмою перетворює Україну з поліцейським режимом, намагаючись у такий спосіб зберегти теперішнє становище. Де "гарант" та його оточення, заплутавшись у власній брехні, розпочали політичні репресії. Де органи, що покликані захищати громадян, перетворились на каральні загони і використовуються владою проти своїх громадян.
-
Ми не хочемо жити в країні, де вкрадено уже всі гроші і майно у населення, вкрадено роботу і зарплату, вкрадено сенс земного життя, де чесною працею можна заробити хіба що горб, де за допомогою зубожіння і насильства влада нечутно, незримо зводить український народ зі світу, не жаліючи навіть дітей - майбутнє України. Адже це не що інше, як геноцид.
-
Ми не хочемо жити в країні, де люди бояться говорити правду і вірити в справедливість. Де все продається і купується: судді і політики, принципи і посади, гідність і голоси виборців, слово і думка. Де брехня, якої світ не бачив /а це інструмент диктатури/, буквально згвалтувала людські душі і психіку. Де вчителів
примушують ставити сексотами. Де людей, які мислять незалежно, виганяють з роботи, залякують відключенням газу, світла, опалення і води, якщо вони вийдуть на мітинги для захисту своїх прав.
-
Ми не хочемо і не будемо мовчати. Ми бачимо до чого призвели тотальне мовчання та пасивність. Ми залишаємо за собою конституційне право на свободу слова, переконань, зібрань тощо. Якщо влада буде намагатись позбавити нас цих прав, то ми залишаємо за собою право на опір.
-
Ми заявляємо, що з України виїздити не збираємося, бо це наша Батьківщина. Ми маємо право на гідне життя і ми це право виборемо! Правда переможе силу!
Причиною всіх наших бід ми вбачаємо в нинішньому кримінальному режимі на чолі з Президентом України Л. Кучмою, а тому
МИ ЗВИНУВАЧУЄМО Л. КУЧМУ:
-
У причетності до організації вбивства Георгія Гонгадзе.
-
У створенні, організації діяльності та прикриття організованих злочинних угрупувань на території України.
-
В корупції та отриманні хабарів від посадових осіб.
-
В організації геноциду щодо українського народу, внаслідок якого знищено біля 3-х мільйнів громадян.
-
В спробі антиконституційного заколоту і зловживанні владою.
НАШІ ЗВИНУВАЧУВАННЯ ГРУНТУЮТЬСЯ НАСТУПНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ ІНФОРМАЦІЇ:
- Заявою фракції "Лівий центр", з якою виступив О. Мороз 28 листопада 2000 р. на пленарному засіданні Верховної Ради України, в якій сказано про причетність вищих посадових осіб держави: Президента України Л. Кучми, глави адміністрації Президента В. Литвина, міністра внутрішніх справ Ю. Кравченко до зникнення /вбивства/ журналіста Гонгадзе.
Окрім того, в багатьох ЗМІ була опублікована значна кількість статей, які теж вказують на причетність високих посадових осіб держави до зникнення /вбивства/ журналіста Георгія Гонгадзе, а також до розкрадання державних коштів, незаконної приватизації державної власності, дачі і одержання хабарів, фальсифікації виборів Президента і референдуму і т. ін.
- Газета "Товариш" №48 за листопад 2000 р. подає інформацію про причетність Л. Кучми, Ю. Кравченка і В. Литвина до переследування журналіста Г. Гонгадзе.
- Газета "Товариш" №50 за грудень 2000 р. опубліковала протокол пояснень майора запасу СБУ М. Мельниченка, який свідчить про причетність Л. Кучми, Ю. Кравченка, В. Литвина до переслідування журналіста Г. Гонгадзе і пояснює яким чином було зафіксовано на плівку їхні розмови.
Окрім того, в цій статті йдеться про те, що Л. Кучма давав накази голові СБУ Л. Деркачу, голові Державної податкової адміністрації М. Азарову щодо знищення опозіційних ЗМІ /"Сільскі вісті", "Товариш", "Грані", "Вечірні вісті", "Зеркало недели", "Свобода"/, щодо переслідування депутатів і прослуховування їхніх телефонних розмов.
- в 51-му номері "Товариша" за грудень 2000 р. подається текст заяви М. Мельниченка, в якій йдеться про те, що Л. Кучма давав наказ на здійснення терористичного акту Н. Вітренко в Кривому Розі з метою політичного знищення О. Мороза, наказ Л. Деркачу про те, щоб свідчення С. Іванченка були спрямовані проти О. Мороза, наказ М. Азарову на знищення незалежних ЗМІ.
У цій заяві йдеться також про організацію переслідувань опозиції і опозиційних депутатів, про пограбування Л. Кучмою України, про те що за вказівкою Л. Кучми президентські вибори і всеукраїнський референдум були сфальсифіковані.
- В газеті "Інформбюлетень" №1 за січень 2001 р. опубліковане депутатське звернення до Президента України Л. Кучми за підписами 11 народних депутатів, серед яких депутат від Кременчука Г. Омельченко і перший секретар Політради СПУ Й. Вінський, яке було підтримане 213 народними депутатами на засіданні Верховної Ради 22 грудня 2000 р., в якому йде мова про те, що Президент України Л. Кучма причетний до зникнення журналіста Г. Гонгадзе, про те, що його зусиллями встановлено авторитарний режим і створено криміналбно-кланову державу, і про взятки, і про те, що він порушив Присягу на вірність Україні, і про те, що за період президенства Кучми населення України скоротилось більше ніж на 3 млн. чоловік, і про те, що 70% населення проживає за межою бідності, і про те, що щорічно 15 тисяч чоловік закінчують життя самогубством, і про те, що безробіття досягло 25% працездатного населення, а це все розцінюється як геноцид. А тому був зроблений висновок, що сьогодні найбільшу загрозу для українського народу і Української держави представляє Президент України, його кланово-корумпована влада та створений ним поліцейсько-авторитарний режим.
- В газеті "Товариш" №1 за січень 2001 р. опубліковане інтерв'ю М. Мельниченка радіо "Свобода", де він сказав про те, що Президент заявляв: "Я Ющенка унічтожу" і про те, що за вказівкою Кучми мільйонні кошти знімалися з рахунків українських фірм і ховалися, що президент Кучиа причетний до діянь П. Лазаренка в Україні, що Кучма отримав хабара - скіфське золото вартістю 5 мільйнів доларів /по нинішньому курсу це 27 мільонів 150 тисяч гривень, що відповідає 476 тисяч 315 мінімальним пенсіям/, що у М. Мельниченка є докази того, що Г. Гонгадзе "заказав Президент Кучма".
На підтвердження достовірності цієй інформації М. Мельниченко пропонував Президенту Кучмі діалог у прямому ефірі, щоб народ України сам міг пересвідчитися в його щирості.
В цьому ж номері газети було опубліковане звернення згаданих вище 11 депутатів, в якому йдеться про те, що Л. Кучма причетний до вбивства лідера Народного Руху України В. Чорновіла та до терористичного акту щодо Н. Вітренко, що Л. Кучма неоднарозово отримував хабарі в особливо великих розмірах, що він є співучасником діянь П. Лазаренка, Ю. Звягільського, А. Лобова у розкраданні державних коштів в особливо великих розмірах, приховуванні за кордоном валюти.
- В газеті "Інформбюлетень" №8 за лютий 2001 р. опублікований текст виступу Г. Омельченка 14 лютого ц.р. по радіо "Свобода", де він сказав про те, що П. Лазаренко давав хабарі Кучмі, посилаючись на те, що адвокати П. Лазоренка в американському суді показували відповідні копії фінансово-банківських документів, які підтверджують ці хабарі. А в матеріалах про імпічмент є конкретні факти, які підтверджують причетність Л. Кучми і його співучасть в розкраданні великих сум державних коштів на мільйони доларів.
- В другому і третьому номерах газети "Товариш" за січень 2001 р. опублікована стаття О. Мороза "Хроніка одного злочину", в якій у подробицях викладено факти щодо зникнення /вбивства/ журналіста Г. Гонгадзе та розкривається механізм причетності до цього Президента Л. Кучми та інших високих посадових осіб держави.
- В четвертому номері газети "Товариш" за січень 2001 р. було опубліковане чергове інтерв'ю М. Мельниченка, в якому він цитує слова Президента Л. Кучми: "Ющенко хоче, щоб я його звільнив. Я його не звільню, я його знищу раз і назавжди." У цьому інтерв'ю вказано, що Л. Кучма втручався у вирішення справи щодо С. Салова /це адвокат із Донецька, який відсудив свій вклад у Збербанку, який показав людям як треба діяти, щоб повернути вкрадені гроші, а тому будучи довіреною особою О. Мороза, був скомпрометований і попав до в'язниці/, висловлює погрози на адресу судді, який вів цю справу, і дає вказівку главі держадміністрації Донецької області Януковичу застосувати до нього насильство: "Ну я думаю, что с судьей вы разберетесь, чтобы он на всю жизнь запомнил". Тут же вказано, що Кучма образив голову Верховного Суду України В. Бойко, який визначив підсудність справи щодо В. Олійника /мера Черкас/, назвавши В. Бойка "падлюкою".
В цьому інтерв'ю зазначається, що Президент Л. Кучма "на 90% країною не займається. він займається політичними переслідуваннями" тих, які щось пробували зробити, поміняти, що Л. Кучмі було направлено 25% акцій плюс одна золота сумського "Хімпрому".
- В п'ятому номері газети "Товариш" надрукована чергова розшифровка записів М. Мельниченка, де сказано про те, що глава адміністрації Сумської області В. Щербань давав Президенту Л. Кучмі і його рідні 25% акцій плюс одну золоту сумського "Хімпрому", а також акцій іншого підприємства "Нафтопродукту".
Тут же мова йшла про змову глави Державної податкової адміністрації М. Азарова з Президентом Л. Кучмою щодо прикриття, виведення з-під відповідальності керівника "Нафтогазу" І. Бакая, який за словами М. Азарова "мінимум, ну так, мільйонів сто поклав у кішеню, мінимум". ...
- В газеті "Товариш" №8 за лютий 2001 р. сказано про те, що за роки правління режиму бандократії населення України скоротилося майже на 3 млн. громадян. ...
Крім цих фактів, у багатьох інших виданнях, що виходили в цей час в Україні, за кордоном та в системі Інтернет, наведені факти про причетність Президента України Л. Кучми, мінистра внутрішніх справ Ю. Кравченка, колишнього голови СБУ Л. Деркача, глави Державної податкової адміністрації М. Азарова, глави адміністрації Президента В. Литвина, колишнього глави НАК "Нафтогаз" І. Бакая, глави держадміністрації Сумської області В. Щербаня та інших посадових осіб до дій, які, на нашу думку, підпадають під ознаки злочинів, передбачених такими статтями Криминального кодексу України:
- ст. 58 - посягання на життя державного діяча;
- ст. 86 - розкрадання державного майна в особливо великих розмірах;
- ст. 94 - умисне вбивство;
- ст. 12(7) - перешкоджання здійсненню виборчого права і роботі виборчих комісій;
- ст. 129 - порушення законодавства про референдум;
- ст. 134 - переслідування громадян за критику;
- ст. 165 - зловживання владою;
- ст. 166 - перевищення влади;
- ст. 168 - одержання хабара;
- ст. 170 - дача хабара;
- ст. 176(1) - втручання у вирішення судових справ;
- ст. 176(2) - погроза щодо судді;
- ст. 176(3) - образа судді;
- ст. 186 - приховування злочинів;
- ст. 189(3) - втручання в діяльність працівників прокуратури, органів внутрішніх справ, безпеки.
Всі ці порушення викладені у Заяві фракції "Лівий центр" у Верховної Раді України "Про порушення кримінальних справ", яка направлена Генеральному прокурору України, яка відповідно з вимогами статей 4, 94 п.4 та 95 Кримінально-процесуального кодексу України, повинна порушити за вказаними фактами кримінальні справи та організувати їх розслідування. Але ми впевнені, що Генпрокуратура цього не виконає. Про це свідчать матеріали, які постійно друкує газета "Інформбюлетень" про те, як група "Антимафія" у Верховній Раді з Г. Омельченком надсилає в Генпрокуратуру та Президенту України матеріали про зловживання вищими посадовими особами держави, але ніяких мір вони не тільки не приймають, а
навіть покривають злочинців.
Народний трибунал визнає винним Президента України КУЧМУ Леоніда Даниловича по всім п'яти пунктам обвинувачення і йому присуджується:
ДОВІЧНЕ УВ'ЯЗНЕННЯ.
Голова Кременчуцького міського Громадського комітету захисту Конституції "За Україну без Кучми!", депутат міської ради
(підпис) В.В. Стасюк
Члени комітету:
Виконуюча обов'язки першого секрктаря Кременчуцького міського комітету Соцпартії України, голова міської організації Союз жінок України "За майбутне дітей"
(підпис) Н. А. Волочай
Голова Кременчуцької міської організації Спілки Офіцерів України
(підпис) С.В. Кузьменко
|
