Блоґ FireON’a

Як бачите, поставив на сайдбар чат. Не знаю чи приживеться він тут, але гріх було не спробувати, тим більше, що сервіс ChatCreator дійсно вміє робити свою роботу - я бачив багато вмонтованих в блоґи чатів, навіть g_i вже давненько собі поставив, але цей мені подобається найбільше.

Схотів провести один експеримент: у різних пошукових системах набирати “operating system” і дивитись що з того вийде. Звичайно, у кожного пошуковця свій алгоритм пошуку, та все ж мені було цікаво який все те діло видасть результат.

Спочатку, як годиться, я скористався рідним Ґуґлем. Результати були такими:

1. Operating system - Wikipedia, the free encyclopedia
2. What is operating system?
3. “How Operating Systems Work”
Далі піде цікавіше…
4. The Linux Home Page at Linux Online
5. Apple - Apple - Mac OS X - Leopard Sneak Peek
…
9. The FreeBSD Project
10. Linux.com: The Enterprise Linux Resource
І наша “дорогенька” вінда опинилась аж на 11-му місці:
11. Windows Home Page

Скажете Google не дуже балує свого головного конкурента? Що ж, подивимось на результати Live.com:

На самому вершечку красується майкрософтівське спонсорське посилання на сторінку про переваги вінди в серверній роботі, далі знову ті ж самі “What is OS?” i “How it works?”… І нарешті на п’ятому місці знаходимо… Solaris 10 Operating System. А далі, думаєте Windows? Ні, знову-таки Linux Online, далі Mac OS X, а вінду знаходимо аж на другій сторінці. Що ж ви, майкрософтівці, так слабенько?

В Yahoo ситуація майже та сама - фігурують Sun‘інвські продукти і Linux, Хвірточок і не чути…

Тему фільму “Назад у майбутнє” хотілося б продовжити ось чим. На тому ж блозі ДПК, де я знайшов відео, опубліковане в попередньому пості, був лінк на один Живий Журнал, автор якого, а саме elhutto, займався пошуком інформації про фільм і цю інформацію публікував в себе в журналі.

Основна маса інформації була знайдена на сайті Zidz.com. Сам заходив на цей сайт, і, скажу я вам, зроблений він дійсно оригінально і одразу видно, що інфи там достатньо. Проте існує один нюанс: сайт повністю німецькою, а оскільки я німецькою ні-бе-ні-ме, тому й величезний респект elhutto за переклад і публікацію.

Ось моменти, які найбільше сподобались мені:

В процесі сценарію концепція машини часу багато разів мінялася. Спочатку це був лазерний прилад розміром з кімнату. Потім машина часу стала виглядати, як холодильник. Роберт Земекіс розповів в інтерв’ю, що цей концепт відкинули, побоюючись, що маленькі діти забиратимуться в холодильник і постраждають при цьому. Була ще одна ідея - для повернення в 1985 рік ДеЛореан потрібно було довезти до полігону для випробування атомних бомб. Зберігся навіть варіант сценарію з цією ідеєю.

Ерік Столц був навіть запланований на роль Марті МакФлая! Майкл Джей Фокс був зв’язаний контрактом з серіалом «Сімейні узи» («Family Ties») і не міг брати участь у фільмі. Через декілька тижнів після початку зйомок продюсери зрозуміли, що Столц не підходить на роль підлітка. Тому його звільнили з фільму, і довелося оновляти весь гардероб Марті МакФлая. (Фотографії Столца в ролі Марті)

Марка «Келвін Кляйн» була досить маловідомої в Європі в 1985 році. Тому в італійському дубляжі Марті в 1955 році називають «Леві Штраус». У французькому дубляжі його звати «П’єр Карден»

Школа Хіл Веллі насправді знаходиться в місті Вайттір в Каліфорнії. У цій школі вчився колишній президент США Річард Ніксон

На початку фільму Марті під’їжджає зустріти Дока до торгового центру «Дві ялинки» (Twin Pines Mall). Оскільки він розчавив одну з ялинок Пібоді в 1955 році, в кінці фільму торговий центр називається «Самотня ялинка» (Lone Pine Mall). (фото 1, фото 2)

Новий ф’юзійний реактор «Mr. Fusion – Домашній перетворювач енергії» на ДеЛореані створений з кавомолки марки Крупс. (фото 1, фото 2)

Перший зв’язок між Клінтом Іствудом і «Назад у Майбутнє» - заставка другої частини йде поверх матеріалу (польоту над хмарами), знятого ILM для фільму «Firefox» (!) з Клінтом Іствудом в головній ролі.

Місто-вестерн Джеймстаун, в якому проводились зйомки Хілл Веллі 1885 року, було зруйноване в 1996 році. Причина: пожежа в результаті удару блискавки (!)

А ось найцікавіше:

Біф передає сам собі альманах спорту. Він каже: «Флорида виграє чемпіонат світу по бейсболу 1997-го року, ну звичайно…» Фільм вийшов в 1989 році. 8 років опісля на чемпіонаті світу по бейсболу дійсно виграла команда Флориди, Florida Marlins. Найцікавіше – в 1989 році у Флориди взагалі не було своєї бейсбольної команди, і Florida Marlins ще не існували!

Цікаво? Тоді читайте повністю.

P.S. Тисність на “To be continued”

Ну це взагалі прикол! Подивіться як Доктор Емет Браун рекламує провайдера супутникового телебачення.

Дякую Maxud’у з блоґу ДПК за відео.

Маю от яке запитання. У мене на Лінуксі з самого початку був встановлений Firefox 1.5. Я схотів його оновити, скачав з офіційного сайту архів в форматі tar.gz, розпакував і все таке… А от що далі робити я не знаю. Справа в тім, що в папці є файл firefox, при запуску якого відкривається чисто Firefox 2. А от що зробити, щоб все було по-людськи, тобто щоб Firefox 2 завантажувався з головного меню чи з консолі і не було проблем?

От мене тіпає, коли тупих жінок називають білявками, а самих білявок - тупими. Кому як, а мені от в голову не лізе, що розумовий потенціал залежить від кольору волосся… Адже сам колір залежить від кількості пігменту меланіну і абсолютно не залежить від розумових здібностей (і навпаки).

Всім відомо, що більшості чоловіків подобаються саме білявки, тому брюнетки і пустили таку бульку. Все зводиться до заздрості, як на мене. Хоча, можливо, тут і не в брюнетках справа - не так давно я читав в одній статті про те, що бульку-то пустили якраз чоловіки, що намагалися довести свою вищість.

Та як би там не було, міф про “бнандінаґ” - все таки міф, тому я й не є його прихильником.

Мої улюблені саундтреки геніального Джона Вільямса

Сьогодні, згідно з інформацією з телика, о першій ночі має відбутися затемнення місяця. І сьогодні надиво безхмарна погода! Тому потрібно терпеливо дочекатися першої (Інтернет за останні півроку мене цього таки навчив) і попрямувати дивитись на місяць.

Кому, звичайно, як, але я особисто затемнення ще не бачив, так що сьогодні маю нагоду.

Сьогодні по ICTV було оголошено про те, що славнозвісний ALF в котрий раз буде повторюватись. Якщо чесно, я не міг про таке навіть мріяти, бо останнім часом ICTV явно деградував - москальські серіали просто парять мозок, і це уже на протязі року…

Але така звістка виявилась для мене справжньою несподіванкою, я мало на застрибав зі щастя, бо один з моїх улюблених серіалів з просто потрясним перекладом вже за тиждень вийде в ефір, а саме натупного понеділка, 12 березня в 19:25.

Пам’ятаю, ще в дитинстві “Альф” йшов о двадцятій, коли у нас за звичаєм тих часів відключали світло,так що я міг подивитись тільки перші дві хвилини серіалу, а то бувало навіть intro не встигав додивитися.

Так що, друзі, згадуйте минуле з синьо-жовтою зіркою (не помаранчевою) і готуйтесь до перегляду найприкольнішого серіалу всіх часів і народів!

Президент Віктор Ющенко висловлюється за створення в Україні Музею радянської окупації.

В інтерв’ю журналістам після відвідування Музею радянської окупації в Тбілісі, глава Української держави зазначив, що він високо оцінив організацію роботи цього музею, його тематичні розділи.

“За цими розділами можна читати українську історію, уявіть собі, якби ми про 20-і роки сказали сьогодні правду: починаючи від повстання в Полтавській області, закінчуючи Черкаською. У 20-30-і роки скільки людей було знищено”, - сказав Ющенко, нагадавши журналістам про інші факти репресій проти українського народу.

“Я думаю, що ця сторінка не забута в українській історії, але вона є неадекватною сьогодні, викривлена, і не тільки в пам’яті, але, на жаль, і в державній політиці”, - підкреслив український лідер.

На його думку, усе це дає підстави для створення такого ж музею, який існує сьогодні в Грузії.

“Нам, безперечно, треба дати обіцянку зробити це в Україні. Я розумію, що це буде нелегко… певним силам це не сподобається, тому що їхня місія ніколи не була служінням українському народові”, - сказав Віктор Ющенко, додавши, що заради онуків і правнуків такий музей необхідно створити.

Korrespondent.net

Відео про тяжку долю тих, хто качає піратські mp3. Дивитись всім.

Сьогодні купив свіжий номер “InternetUA” (взагалі довелось замовляти, бо сам хворий лежав (читай “сидів за компом”) вдома).

Все розповідати не буду (не хочу відбирати хліб в Максона), але про свої враження стосовно однієї статті розповім. Значить, перша стаття, яку я прочитав, - це було інтерв’ю з керівником відділу по роботі з розробниками ПЗ славнозвісної Microsoft, а саме її української філії. Чесно кажучи, після того, як я ознайомився із відповідями пана Орєхова, моя відраза до глобального монополіста зросла ще більше. Що мене найбільше потрясло, так це слова “Я не використовую Google … бо не відчуваю в тому потреби”. Ну в принципі нічого дивного тут нема - щоб представник Майкрософта та й користувася найбільшим конкурентом своєї святої корпорації? Звичайно що ні, але річ в тому, що пан Орєхов висловився про Google як про якусь другосортну пошукову машинку… Мене, як чесного користувача, це обурило.

Після прочитання вищеописаної статті я на 100% погодився із Вовою Путіним, цитата якого теж була приведена в журналі:

Хватать человека за то, что он купил компьютер какой-то - чушь собачья!

Цитата ж стосувалась судового процесу над директором однією російської школи, якого мало не посадили в буцигарню за те, що в інформатичному класі школи була встановлена піратська вінда.

Нарешті програма SETI дала реальні результати. З допомогою засобу розподілених обчислень SETI@Home (аналог Folding@Home, націлений на дослідження космосу з метою звиявлення позаземних цивілізацій) вдалося знайти зовсім не маленьких зелених чоловічків, а звичний ноутбук. Вкрадений.

Річ у тому, що SETI@home працює на звичних ПК в режимі скрінсейвера і допомагає ученим аналізувати інформацію, що поступає з космосу. При цьому вона записує і IP-адреси комп’ютерів. Саме цей факт і допоміг одному американському програмісту знайти свій вкрадений ноутбук, з якого грабіжники не спромоглися видалити цей “скрінсейвер”.

Інформація, що знаходиться на машині, на щастя не постраждала, зате злочинці “ощасливили” власника ноутбука двома десятками реп-композиціями з абсолютно “нелегкотравними” текстами. Програмісту реп дуже не сподобався…

Computerra

У другій половині поточного року вийде в світ фінальна версія браузера Firefox 3.0. Розробники обіцяють, що продукт матиме безліч нових функцій.

Як повідомляє Compulenta, фінальна версія “лисички” буде забезпечена офлайновою підтримкою веб-додатків. Наприклад, можна буде писати листи в Gmail, знаходячись в офлайні, а відправлятися вони будуть, як тільки користувач підключиться до інтернету. Firefox вже підтримує роботу з поштовою службою Zimbra і, ймовірно, буде інтегрований з Gmail, Hotmail і іншими поштовими сервісами. У Mozilla також хочуть забезпечити фінальну версію новою системою закладок: закладки автоматично сортуватимуться за популярністю і частотою використання.

Крім того, Firefox 3.0 також буде оснащена невеличкою вбудованою базою даних, SQL Lite, яка застосовуватиметься для повнотекстової індексації історії відвідин. Користувачі зможуть шукати картинки і тексти, проглядати кешовані сторінки. Хоча, за словами Шрепфера, віце-президента по протектування Mozilla, ця функція може і не з’явитися в третій модифікації браузера.

Хто як прокоментує?

Мені так сподобались ці персонажі, що я не можу …

Познайомився я з ними на Інфосторі, далі зайшов на їхній “офіційний сайт”, де ще була купа прикольних листівок. Словом, Гупс і Йойо - це анімаційні персонажі, що мешкають на сайті “Hallmark Cards”, орієнтованому саме на ecards, а також просування своїх паперових листівок.

Гупс - це дуже емоційний рожевий котяра, а його друг Йойо - зелений кролег. Може їхні імена й описи і смішно звучать, але в цьому і фішка. Так що дуже рекомендую всім зайти на HoopsAndYoyo.com - купа сміху гарантована. Але насамперед подивіться ту флешку, що я знайшов на Інфосторі. Як подивитесь, скажете, хто скільки витримав

Депутатом від Партії Регіонів Василем Кисельовим було заявлено, що у п’ятницю у Верховній раді буде проведено голосування за призначення 30 вересня 2007 року дострокових виборів - парламентських і (!) президентських разом.

Нахабство януків, звичайно, меж не має, але щоб так… І ще, що досить дивно, в Інтернеті я не знайшов про це ні слова, хоч телевізор і радіо тільки про це і гудуть.

Не так давно я писав про про заробітки американських блоґерів. Якщо говорити про себе, то мене ті числа все-таки вражають. Звичайно що, мабуть, жоден з українських блоґерів не береться рівнятися до американських, але факт залишається фактом - нам ще рости й рости. Для прикладу порівняння стану Західної блоґосфери із пострадянською, приводжу цитату із блоґу seo.dp.ua .

Справжній блоґер - це людина, яка давно перестала працювати в звичному розумінні цього слова і існує за рахунок продажів реклами на своєму блозі. Пишуть, що хороший блоґер в Штатах заробляє до 100 000$ в рік. Для Америки не багато, але і не мало, якщо врахувати, що пишите ви, як правило, на улюблену тему. Таких блоґеров-профі меншість, але вони задають тон всьому співтовариству, розвивають блоґосферу.

Ось же як описується портрет середньостатистичного російського блоґера

За даними Яндекса на сьогодні типовий блоґер Рунету - це дівчина 21 року, яка живе в Москві, вчиться у вузі, її записи регулярно читають 24 інших блоґери. Кілька раз на тиждень або місяць вона заходить в мережу і пише, як з’їздила в чергову подорож, подивилася кіно, зустріла друга або купила собі нові джинси.

І під такий опис підпадає чимало мешканців української блоґосфери (та варто лише відкрити один із багаточисельних Живих Журналів - в ЖЖ, звичайно, є чимало унікалів, записи який дійсно цікаво читати, але більшість, погодьтесь - це все-таки “дівчата 21 року…”).

Сьогодні мав честь на форумі HarryPotter.com.ua спілкуватися із одним “знавцем”, який було майже мене не послав… Але то вже деталі, суть ось в чому: я створив тему із запитанням, чи веде хто-небудь блоґи, а якщо так, то кидайте лінки - буде цікаво почитати… Розмріявся! а справа в тім, що на цьому форумі, який більшість тамтешніх жителів вважать мало не за свій дім, існує система блоґів-щоденників, де та ж сама більшість щоденники і веде. Та ще й веде їх так, що. коли хочеш щось почитати, викидає:
Журнал закритий для перегляду.
Для отримання доступу до записів звертайтеся до власника журналу.
Ну от скажіть мені, друзі, хіба це серйозно?

Так от, повернемось до пана Rosetau, з яким я мав невеличку дискусію. Я висловив думку про те, що доменна адреса блоґу повинна бути по меншій мірі такою: username.blogspot.com, а не отакою: http://www.harrypotter.com.ua/journal.php?user=9923 чи такою: http://www.diary.ru/~username/. Цитую відповідь мого опонента мовою оригіналу:

[…] какая в попу разница, какой путь у дневника? Тебе целиковую ссылку сразу кидают, или пишут ее в профилях - тебя же не заставляют по-символьно перебирать номера дневников, пока найдешь нужный […]

Так що, панове “блоґери”, залишаю все на ваш розсуд…

Сьогодні мав радість ознайомлюватись із сервісом під назвою “Photobucket”, що являє собою альтернативу Флікра, та ще й доволі популярну на Заході.

Сказати однозначно, сподобався він мені, чи ні, я не можу. Фотообмінник має як число переваг, так і чисто недоліків. Перший недолік видно одразу - це насиченість рекламою (у Флікрі лише однин баннер), але на рекламу перестаєш зважати, коли звертаєш увагу на систему завантаження зображень - їх можна завантажувати не тільки з комп’ютера, але і з будь-якої веб-сторінки - достатньо вставити код.

Після завантаження досить просто скапіювати код для подальшої публікації зображення на блозі, форумі, чи в іншому місці.

У Флікрі ж для цього потрібно клікнути на піктограму зображення, далі на кнопку “All sizes”, а потім уже можна grab’ити сам код (та ще й з попередженням “Flickr Terms of Service specify that if you post a Flickr photo on an external website, the photo must link back to its photo page”).

Також на “Photobucket” існує доволі непогана система шерінгу зображень - посилання можна поширити як по імейлу, так і опублікувати фотки на Blogger’і, MySpace та кількох інших блоґохостингах.

А от основний недолік сервісу, як на мене, це неможливість вибору між різними розмірами завантаженого зображення (як “All sizes” у Флікрі). Щоправда можна робити зміну розміру, але даний процес просто-напросто замінює вихідний файл зміненим - а найчастіше зменшеним, тому існує ризик втратити важливу фотографію.

Останнім часом я бачив немало інформації в Мережі про цю проблему. Так що таки заважає Linux? Я спробую висловити власну думку з приводу цього питання.

Одною із причин є те, що Лінукс і програми для нього належать до категорії open source. Але нічого про мене не подумайте! Я зовсім не виступаю проти open source - навпаки я бачу в цьому стандарті майбутнє. Проблемою є саме ставлення до відкритого програмного забезпечення. Не секрет, що більшість затятих лінуксоїдів щиро ненавидить усе комерційне, а це перетворює групу користувачів Лінукса в неплатоспроможну публіку, яка лише відлякує потенційних інвесторів.

Факт також у тому, що більшості користувачів зовсім не потрібні розмови про “крутість Лінукса”, вони зовсім не бажають читати товстелезні “біблії” чи перезбирати ядро. Людям потрібно всього-навсього комфортно і стабільно працювати і розважатись, і вони готові платити за готові рішення.

Ще раз хочу повернутися до теми open source. Чому я сказав, що бачу в цьому стандарті майбутнє. Та дуже просто - варто лише подивитися на успіх співпраці Mozilla і Google. Це є прекрасним прикладом того, як відкрите програмне забезпечення спроможне робити гроші і приносити користь користувачам.