ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(постанову залишено без зміни постановою
Судової палати
у господарських
справах
Верховного
Суду України від
18.02.2002)
18.06.2001р № 32/70
Судова колегія по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України у складі:
заступника Голови ДемченкаС.Ф.
судді СемчукаВ.В.
розглянула заяву Донецької залізниці
про перевірку рішення (постанови,
ухвали)
арбітражного суду Донецької області
у справі № 32/70
за позовом Донецької залізниці
до Державного підприємства вантажно-транспортного управління "Артемвантажтранс" /далі -
ДП ВТУ "Артемвантажтранс"/
про стягнення
29114 грн.64 коп. плати за користування вагонами залізниці у січні місяці 2000 по станції Нікітовка
Рішенням арбітражного суду Донецької області від
26.07.2000 /суддя Бондарева Г.Г./ позов задоволено з
тих мотивів, що відповідач як власник під'їзних колій
повинен вносити плату за користування вагонами.
Заступник голови арбітражного суду Донецької області Татьков В.І. постановою від
05.02.2001 рішення суду скасував, в позові відмовив мотивуючи тим, що: положення статуту залізниць, на який посилався суд в рішенні
не свідчить про наявність у відповідача обов'язків по сплаті плати за користування
вагонами; відповідач не користувався вагонами для власних господарських потреб.
Донецька залізниця з постановою суду не згодна, в заяві
про перевірку постанови в порядку нагляду просить
скасувати її, позовні вимоги задовольнити,
посилаючись на те, що згідно Статуту залізниць України відповідач вносить плату за користування вагонами.
Перевіривши матеріали справи судова колегія встановила:
Донецька залізниця заявила позов про стягнення з
відповідача - власника під'їзних колій плати за
користування вагонами у грудні 1999р.
Згідно ст.358 ЦК України умови перевезення вантажів,
пасажирів та багажу і відповідальність сторін по
цих перевезеннях відповідно до Основ цивільного
законодавства визначаються статутами /кодексами/ окремих видів транспорту і
правилами, що видаються у встановленому порядку.
Статтею 119 Статуту залізниць України передбачено, що за
користування вагонами і контейнерами залізниці
вантажовідправниками, вантажоодержувачами,
власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами -
суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата.
Порядок визначення плати за користування вагонами
/контейнерами/ та звільнення вантажовідправника
від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів /контейнерів/, що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.
Правилами користування вагонами і контейнерами визначено
порядок і умови користування вагонами і контейнерами, облік часу, порядок
оплати.
Згідно ст.73 Статуту залізниць України відповідальність
перед залізницею за користування вагонами контрагентом,
збереження вантажів та вагонів несе
підприємство, якому належить залізнична під'їзна колія.
Факт подання вагонів і знаходження їх в користуванні
підприємства, якому належать під'їзні колії і його
контрагентам підтверджуються матеріалами справи,
відомостями плати за користування вагонами. Нарахування плати здійснено у відповідності з чинним законодавством.
Відповідно до вимог Статуту залізниць відповідач
зобов'язаний вносити плату за користування
вагонами.
З огляду на викладене судова колегія вважає, що позовні
вимоги підлягають задоволенню, в зв'язку з чим постанову суду слід скасувати,
як таку, що не відповідає матеріалам справи та чинному
законодавству, а рішення суду залишити без зміни.
Керуючись ст.ст. 106-108 АПК України судова колегія по
перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду
України
ПОСТАНОВИЛА:
Постанову арбітражного суду Донецької області від
05.02.2001 у справі № 32/70 скасувати, а рішення
суду від 26.07.2000 по цій справі залишити без зміни.
Витрати по держмиту по заявах про перевірку рішення
покласти на відповідача.
Доручити арбітражному суду Донецької області в поворот
виконання рішення видати наказ при наданні доказів про
виконання постанови від 05.02.2001.